Дисертацію присвячено комплексному розгляду проблеми політики держави щодо мотивації праці робітників в Україні в період здійснення "комуністичного штурму" (1929 - 1933 рр.) та стабілізації економіки (1934 - 1938 рр.). Визначено основні науково-методологічні підходи до вивчення даної проблеми, проаналізовано механізми застосування різних стимулів до підвищення продуктивності праці, серед яких головними були матеріальне стимулювання та моральне заохочення робітників, ідеологічний вплив на їх свідомість, організація "соціалістичного змагання" та стахановського руху, репресії як примус до праці. Значну увагу приділено зв'язку економічних і позаекономічних заходів щодо мотивації праці робітників з соціально-економічними її наслідками, а також доведено, що тоталітарна влада здійснила 1929 - 1938 рр. модернізацію промисловості країни за рахунок значного обмеження добробуту трудящих. Зроблено висновок щодо найбільшої дієвості для активізації виробничої діяльності працівників саме матеріального стимулювання, яке доповнюється ідеологічним та моральним заохоченням.

  Скачати повний текст