Досліджено явище стилізації усно-розмовної мови в текстах, які створили сучасні українські драматурги - І.Андрусяк, І.Бондар-Терещенко, Я.Верещак, Н.Ворожбит, О.Гончаров, Л.Демська, В.Діброва, К.Демчук, О.Ірванець, О.Кирилова, О.Миколайчук-Низовець, Н.Неждана, О.Погребінська, В.Сердюк, О.Сліпець, В.Фольварочний, С.Щученко. На тлі загальної тенденції до демократизації літературної мови, лібералізації норм, використання в художніх текстах периферійних пластів лексики (зниженої, вульгаризмів, жаргонізмів, арготизмів) простежено механізми активної взаємодії усно-розмовних і книжних елементів, визначено засоби інтелектуалізації мовних партій персонажів. Із використанням методу стилістичного експерименту виявлено особливості функціонування усно-розмовних одиниць у текстах сучасної драми. Застосовано метод соціолінгвістичного аналізу з метою диференціювання мовно-соціальних типів, виявлення часових і соціальних маркерів, а також з'ясування місця сучасного драматургійного дискурсу в розвитку літературної мови. За допомогою методу інтерпретування декодовано факти художньої мови та визначено їх рецепцію, зважаючи на стилістичну доцільність. За методом асоціативно-семантичного та компонентного аналізу вивчено лексичні та фразеологічні явища сучасних драм, установлено відношення синонімізації та механізми гри слів.

  Скачати повний текст