Скачати повний текст

У дисертації розроблено наукові положення та отримано нові результати, які сукупно дають можливість розв'язати важливу наукову проблему, що полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методологічних засад інформаційної складової державного стратегічного управління та побудові методології удосконалення взаємозв'язків між організаційним середовищем та суспільством шляхом належної інтерпретації та використання інформації як ресурсу для ефективного стратегічного управління.Досліджено ґенезу ідеї державного стратегічного управління, його сутність і структуру, обґрунтовано інформаційну складову та розроблено систему випереджаючого інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень органами публічної влади. Розроблено аналітичну рейтингову систему для оптимізації використання мотиваційної мережі у стратегічному управлінні, досліджено мотиваційну складову стратегічного управління, здійснено типологізацію мотивацій, описано принципиінформаційного супроводу та забезпечення стратегічного управління, запропоновано концепцію формування інформаційної опорності державних стратегій та реформ.Обґрунтовано поняття інформаційної опорності, інформаційного супроводу та інформаційного забезпечення стратегічного управління, що є ключовою потребою процесу прийняття управлінських рішень.Інформаційна опорність – це елемент стратегічного управління, який забезпечує базисну структуру полівекторних інформаційних потоків для інформування всіх суб'єктів стратегічного управління та його оточення, і є ресурсом реалізації обраної стратегії на певному етапі та в конкретних умовах.Визначено поняття інформаційної мотивації як такої, яка забезпечує процес стимулювання, пов'язаний із задоволенням інформаційних потреб об'єкта, а саме в отриманні, аналізі, поширенні інформації, а також нівелюванні можливостей інформаційного вакууму, маніпулювання та приховуванні інформації стосовно суспільно важливих подій. Інформаційна мотивація передусім полягає у задоволенні насамперед емоційних потреб індивіда, оскільки емоції виникають через нестачу чи надлишок інформації, яка використовується для задоволення потреби і забезпечує стан інформаційного достатку учасників стратегічного процесу.Визначено принципи функціонування мотиваційної мережі як інструменту для вивчення та формування громадської думки, а також формування полівекторних інформаційних потоків для поширення певних соціально- політичних меседжів на території її функціонування, а саме: принципу самодопомоги; матричного принципу; принципу рівномірності; принципу програмності; принципу мотивації; принципу актуалізації проблем; принципу обов'язкового інформаційного супроводу.Запропоновано аналітичну рейтингову систему, яка є сукупністю окремих функціональних блоків обробки інформації, які взаємодіють між собою та створюють певну цілісну структуру, інструмент оптимізації процесу стратегічного управління. Сутність роботи аналітичної рейтингової системи полягає у визначенні пріоритетності та класифікації соціальних проблем,соціально-політичних настроїв громадян, рівня ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в оптимізації управлінських рішень та регулюванні інформаційної діяльності групи планування та реалізації стратегії та у відслідковуванні реакцій громадськості на інформацію стосовно діяльності органів влади щодореалізації певної стратегії.Розроблено концепцію інформаційної опорності стратегічного управління, яка базується на створенні Міністерства стратегічних комунікацій України, наділенні департаментів комунікації та зв'язків з громадськістю місцевих органів влади завданнями із забезпечення інформаційної опорності реалізації стратегії, використовуючи створену на їх основі регулярну мотиваційну мережу як засобу поширення стратегічних інформаційних потоків між органами влади та громадськістю; створення системи мотиваційних комунікацій і відстеження актуальності проблем і очікувань громадян із застосуванням аналітичної рейтингової системи; створення у Міністерстві стратегічних комунікацій України окремого незалежного інформаційно-аналітичного центру, здатного актуалізувати проблеми громадян і адаптувати ідеї до стратегії відповідного їм органу влади, орієнтація розробки основних ідей у розрахунку на молоде покоління, створення сучасної рекрутингової системи, орієнтованої напідвищення питомої ваги мотивації.Ключові слова: державне управління, інформаційна складова, стратегічне управління, теоретичні засади, мотивація, комунікативні мережі, інформаційна парадигма, трансформації, ресурс, аналітична діяльність, управлінські рішення, інформаційне суспільство, інформаційна опорність, рейтингове моделювання, аналітична рейтингова система, мотиваційні мережі.^UThe dissertation solves an important scientific problem, which is to develop and substantiate the theoretical and methodological foundations of the information component of state strategic management and build a methodology for improving the relationship between the organizational environment and society by properly interpreting and using information as a resource for effective strategic management.The genesis of the idea of the state strategic management, its essence and structure have been studied, its information component has been substantiated and the system of the advanced information support for the decision-making system by public authorities have been developed. The analytical rating system to optimize the use of the motivational network in strategic management has been developed. The motivational component of strategic management has been studied, motivations have been typologized. The principles of information support and strategic management have been described, and the concept of information support of state strategies andreforms has been proposed.The concepts of information support, information support and information support of strategic management, which is a key need of the management decisionmaking process, have been theoretically substantiated. Information support is an element of strategic management, which provides the basic structure of multi-vector information flows to inform all subjects of strategic management and its environment and is a resource for implementing the chosen strategy at a certain stage and in specificconditions.The concept of information motivation as one that provides a process of stimulation associated with meeting the information needs of the object, namely the receipt, analysis, dissemination of information, as well as leveling the information vacuum, manipulation and concealment of information about socially important events. Information motivation is primarily to meet the emotional needs of the individual, because emotions arise due to lack or excess of information that is used to meet the needs and provides a state of information abundance of participants in the strategic process.The principles of functioning of the motivational network as a tool for studying and forming public opinion as well as the principles of forming polyvector information flows for the dissemination of certain socio-political messages in its functioning, namely: the principle of self-help; matrix principle; the principle of uniformity; the principle of software; the principle of motivation; the principle of actualization of problems; the principle of mandatory information support.Keywords: public administration, information component, strategic management, theoretical principles, motivation, communication networks, information paradigm, transformations, resource, analytical activity, management decisions, information society, information support, rating modeling, analytical rating system, motivational networks.

Комплекс різновекторних перетворень в Україні: заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, створення умов протистояння військовій агресії під час російсько-української війни, закріплення у Конституції курсу країни на вступ до ЄС і НАТО, співробітництва з країнами партнерами та пошуку ефективних стратегій розвитку України як морської держави висуває перед закладами освіти завдання здійснювати підготовку військово-морського фахівця відповідно до міжнародних стандартів та стандартів країн-членів НАТО. Об’єкт дослідження – вища військова освіта. Предмет дослідження – вища військово-морська освіта у Болгарії та Румунії в умовах переходу на стандарти НАТО. Мета дослідження: вивчити, узагальнити та об’єктивізувати досвід вищої військової освіти країн-членів НАТО (Болгарії та Румунії) кінця ХХ – початку ХХІ століття з виокремленням особливостей розвитку вищої військово-морської освіти в умовах переходу на стандарти НАТО та можливості екстраполяції його в систему вищої військово-морської освіти України.У дисертації комплексно досліджено науково-теоретичні основи розвитку вищої військово-морської освіти країн Чорноморського регіону, зокрема Болгарії, Румунії та України за стандартами країн-членів НАТО. Визначено групи базових понять та конкретизовано їхній зміст відповідно до умовного поділу на дві групи – загально-педагогічні поняття та спеціально-професійні.Виокремлено основні передумови створення вищої військової освіти: 1) історико-політичні та безпекові, 2) соціально-економічні, 3) функціональні (професійні), пов’язані з історичною ретроспективою, політичною трансформацією та безпековим середовищем країн, ставленням суспільства до освіти, її фінансування, можливості працевлаштування випускників за специфікою підготовки у закладах вищої військової (військово-морської) освіти.З урахуванням історико-політичних і безпекових, соціально-економічних та функціональних (професійних) передумов розвитку вищої військової освіти обґрунтовано й схарактеризовано історичну хронологію розвитку досліджуваних країн починаючи з моменту становлення вищої освіти як невіддільного компонента розвитку суспільства й до зафіксованого вступу до НАТО.Вища військова освіта, по-перше, має на меті підготовку офіцера – лідера, налаштованого на перемогу та наповненого найвищими ідеями відданості, честі та служіння народові своєї Держави, а по-друге, набуття здобувачами вищої освіти знань, умінь, навичок та компетентностей, визначених Професійними стандартами, необхідних для опанування первинної посади командного складу у ЗС (за визначеною спеціалізацією). Кожна країна проходить окремий шлях в розбудові своєї автентичності (Державності) та має власну систему вищої освіти.Результатом дослідження є аналіз системи військово-морської освіти Болгарії, Румунії та України, зокрема освітніх стандартів, освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки військово-морського офіцера країн-членів НАТО і України; імплементація світових практик, досвіду досліджуваних країн та окреслення перспектив освітньої діяльності військово-морських закладів у вищу військову освіту України. Порівняльний аналіз змістової та освітньо-організаційної складової підготовки військово-морського фахівця з вищої освіти наведено на прикладах спеціалізованих закладів вищої освіти – Вищому військово-морському училищі «H. Й. Вапцарова» Болгарії та Військово-Морської академії Румунії «Мирча чел Бетран». За результатами порівняльного аналізу освітнього процесу з’ясовано, що: програмні компетентності освітніх програм у закладах Румунії та України співпадають, в освітніх програмах Болгарії та України існуючі розбіжності, обумовленні баченням стейкголдера (замовника) майбутньої сфери діяльності військово-морського офіцера, яка передбачає виконання службових обов’язків на посадах сектору безпеки та оборони за стандартами НАТО. Досліджено, що матеріально-технічна (навчально-матеріальна) база Болгарії та Румунії укомплектована зразками озброєння, військової техніки та матеріально-технічними засобами країн-членів НАТО. Окреслено перспективи розвитку системи вищої військово-морської освіти України в умовах переходу на стандарти НАТО. Розроблено Рекомендації по реформуванню системи вищої військово-морської освіти України в умовах переходу на стандарти НАТО.^UThe complex of multidirectional transformations in Ukraine: measures aimed at strengthening defense capabilities, creating conditions for resisting military aggression during the Russia-Ukraine war, enshrining the country's course for joining the EU and NATO in the Constitution, cooperation with the ally countries, and searching for effective strategies of the development of Ukraine as a maritime state set a task for educational institutions to train naval specialists in accordance with international and NATO member-nations standards. The object of the research is higher military education. The subject of the research is higher naval education in Bulgaria and Romania under the conditions of transition to NATO standards. The purpose of the research: to investigate, generalize and objectify the experience of higher military education of NATO member-nations (Bulgaria and Romania) at the end of the 20th – beginning of the 21st century, highlighting the peculiarities of the development of higher naval education under the conditions of transition to NATO standards and the possibility of its extrapolation into the system of higher naval education of Ukraine.The dissertation focuses on comprehensive research of the scientific and theoretical foundations of the development of higher naval education in the countries of the Black Sea region, namely Bulgaria, Romania and Ukraine, in accordance with the standards of NATO member-nations.The sets of basic concepts were defined and their content was specified in accordance with the conditional distribution into two groups – general pedagogical and professionally-related concepts.The main prerequisites for the creation of higher military education were highlighted: 1) historical, political and security, 2) socio-economic, 3) functional (professional) related to historical retrospective, political transformation and security environment of countries, society's attitude to education, its financing, employment opportunities for graduates in the fields related to their specialities of training at institutions of higher military (naval) education.Taking into consideration the historical, political and security, socio-economic and functional (professional) prerequisites for the development of higher military education, the historical chronology of the development of the studied countries, starting from the moment when higher education was established as an inseparable component of the development of society and until the recorded accession to NATO, is substantiated and characterized.Higher military education, firstly, is aimed at training an officer – a leader who is intended to win and is full of the highest ideas of loyalty, honor and service to the people of their State, and secondly, the acquisition of knowledge, skills and other competencies defined by the Professional Standards as necessary for mastering a primary command staff position in the Armed Forces (according to the specified specialization) by higher education students. Each country takes its own path in developing its authenticity (Statehood) and has its own system of higher education.The result of the study is an analysis of the naval education system of Bulgaria, Romania and Ukraine, namely educational standards, educational and professional training programs and curricula for naval officers training in NATO member-nations and Ukraine; implementation of world practices and the experience of the studied countries; an outline of perspectives of the educational activity of naval institutions in terms of higher military education of Ukraine.A comparative analysis of higher education content and its educational and organizational components of naval specialists training is given with reference to the examples of specialized higher education institutions – the Higher Naval School «N.Y. Vaptsarov» of Bulgaria and the Naval Academy «Mirce cel Betran» of Romania. According to the results of the comparative analysis of educational processes, it was stated that: the program competences of educational programs in the educational institutions of Romania and Ukraine coincide, in the educational programs of Bulgaria and Ukraine there are differences due to the stakeholder's conception of the future sphere of activity of naval officers, which involves the performance of their service responsibilities at the positions of the security and defense sector in accordance with NATO standards. It has been investigated that the material and technical (educational and material) bases of Bulgaria and Romania are equipped with samples of weapons, military equipment and material and technical means of NATO member-nations. The perpectives of reforming the system of higher naval education of Ukraine under the conditions of transition to NATO standards are outlined. Recommendations for reforming the system of higher naval education of Ukraine under the conditions of transition to NATO standards was developed.