Вперше предметом спеціального культурологічного дослідження на базі архетипної теорії К. Юнга постали не жіночі образи як такі, а жіночий архетип, форми його відтворення в міфопоетичній традиції української культури, його функціональне значення. Здійснено спробу дослідити регіональну актуалізацію жіночого архетипу в рамках національної культури з окресленням територіальних меж дослідження історико-етнографічними регіонами Середньої та Нижньої Наддніпрянщини та з залученням до аналізу жанрів усної народної творчості (казок, ліричних пісень) та традиційного декоративно-ужиткового мистецтва (декоративного розпису с кринь і вишивки рушників). До наукового обігу введено нові артефакти культури, якими стали весільні скрині Нижньої Наддніпрянщини кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст