Досліджено методологічні, теоретичні та методичні основи професійної підготовки диригента оркестрового колективу з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності. Висвітлено генезис та еволюцію поняття "диригент оркестру" як педагогічного та музикознавчого феномену, який сприяв обгрунтуванню проблеми сучасної диригентсько-оркестрової освіти. У міждисциплінарному контексті розкрито зміст поняття "професійна підготовка диригента оркестрового колективу", його суспільне значення у музично-естетичному вихованні підростаючого покоління. Доведено доцільність впровадження в практику авторських сучасних підходів до вирішення проблеми професійної диригентсько-оркестрової освіти.

  Скачати повний текст

Кваліфікаційну наукову працю присвячено проблемі розвитку професійної рефлексії майбутніх керівників інструментальних колективів у процесі фахової підготовки. Дослідження містить нові, раніше не розв'язані наукові положення, які полягають у науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов, форм, методів і засобів їхнього впровадження задля успішного розвитку професійної рефлексії майбутніх керівників інструментальних колективів. На основі дослідження наукових матеріалів із проблеми професійної рефлексії в контексті управління колективним виконавством сформульовано авторське визначення поняття «професійна рефлексія керівника інструментального колективу».У дисертації наголошено на важливості за сучасних динамічних умов сьогодення не тільки поставати кваліфікованим і компетентним фахівцем у своїй царині, а й виявляти здатність до професійної рефлексії як неодмінного складника проєктування творчої діяльності, що забезпечує професійне зростання та оцінювання власного «Я». Визначено компонентну структуру розвитку професійної рефлексії керівника інструментального колективу, яка складається із ціннісно-мотиваційного, пізнавально-когнітивного, особистісно-комунікативного та діяльнісно-творчого компонентів. Схарактеризовано кожен із них.Теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку професійної рефлексії майбутніх керівників інструментальних колективів.Розроблено й експериментально апробовано методику розвитку професійної рефлексії майбутніх керівників інструментальних колективів у процесі фахової підготовки, яка відповідає вимогам освітніх стандартів, а також визначено такі її складники, як: мета, структура, принципи, педагогічні умови, етапи дослідження, організаційні форми, методи навчання, критерії та результати.На формувальному етапі експерименту теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику розвитку професійної рефлексії майбутніх керівників інструментальних колективів у процесі фахової підготовки, що постає цілісною системою взаємопов'язаних структурних компонентів, підпорядкованих меті та завданням ефективного розвитку професійної рефлексії майбутніх керівників інструментальних колективів, а також охоплює чотири етапи експериментальної роботи.Ефективність пропонованої в роботі методики розвитку професійної рефлексії майбутніх керівників інструментальних колективів у ході формувального експерименту встановлено завдяки вимірюванням, виконаним у експериментальній і контрольній групах. Результати дослідження перевірено у процесі проведення діагностичних зрізів на початку формувальної частини дослідної роботи та на момент її завершення. Установлено, що основоположними засадами авторської методики є єдність освітніх цілей щодо стимулювання мотивації студентів до розвитку професійної рефлексії й урахування в освітньому процесі специфіки поетапності її розвитку в ході фахової підготовки. За результатами експериментальної роботи простежено позитивну динаміку змін характеру та рівнів розвитку професійної рефлексії в експериментальній групі порівняно з контрольною, що підтверджує доцільність та ефективність упровадження розроблених організаційно-педагогічних умов у освітній процес закладів вищої освіти.^UThe manuscript deals with to the problem of the development of professional reflection of future leaders of instrumental ensembles in the process of professional training. The study contains new, previously unsolved scientific provisions, which consist in scientific substantiation and experimental verification of the effectiveness of pedagogical conditions, forms, methods and means of their implementation for the successful development of professional reflection of future leaders of instrumental ensembles.Based on the analysis of related to the research problem philosophical, psychological, pedagogical, culturological and art literature, which is devoted to understanding the essence of the concepts “reflection”, “professional reflection”, “artistic reflection”, it is stated, that at the present stage of development of science that there are different interdisciplinary interpretations of this complex diversity, aspects and specifics of the application of professional reflection in practice.We formulated the definition of the “professional reflection of the leader of an instrumental ensemble” concept, based on the study of scientific materials on the problem of professional reflection in the context of managing collective performance.The work emphasizes that in the modern dynamic conditions of the today it is important to be not only a qualified and competent specialist, but also to have the ability to professional reflection, that is a necessary component of the design of creative activity, which ensures professional growth and assessment of the own “Self”. The component structure of development of professional reflection of the leader of instrumental ensemble which consists of value-motivational, cognitive-cognitive, personal-communicative and activity-creative components is defined, and the characteristic of each of them is carried out.Theoretical substantiation of pedagogical conditions of development of professional reflection of future leaders of instrumental ensembles has been carried out.A methodology for the development of professional reflection of future leaders of instrumental ensembles in the process of professional training that corresponds with the requirements of educational standards has been developed and experimentally tested, and its components are determined, such as: purpose, structure, principles, pedagogical conditions, stages of research, organizational forms, teaching methods, criteria and results.At the formative stage of the experiment, the methodology for the development of professional reflection of future leaders of instrumental ensembles in the process of professional training was theoretically substantiated and experimentally tested, which is presented as an integral system of interrelated structural components subordinate to the goals and objectives of the effective development of professional reflection of future leaders of instrumental ensembles, encompassing four stages of experimental work.The effectiveness of the methodology used for the development of professional reflection of future leaders of instrumental ensembles during the formative experiment was established due to the measurements that were carried out in the experimental and control groups. The verification of the results of our study was implemented in the process of carrying out diagnostic sections at the beginning of the forming part of the research work and at the time of its completion. It has been established that the fundamental principles of the proposed methodology is the unity of educational goals to stimulate motivation of students to develop professional reflection and take into account the specifics of the stage-by-stage of its development in the course of professional training in the educational process. According to the results of the experimental work, a positive dynamics was established in the nature and levels of development of professional reflection in the experimental group in comparison with the control, which confirms the expediency and effectiveness of the implementation of the developed organizational and pedagogical conditions in the educational process of higher educational institutions.

У пропонованому дослідженні висвітлено проблему формування комунікативної культури майбутнього диригента оркестрового колективу; виконано системний аналіз професійної підготовки такого фахівця; розглянуто особливості професійної діяльності керівника інструментального колективу; вивчено професійну підготовку останнього; експериментально перевірено формування комунікативної культури диригента оркестрового колективу, його взаємодію з учасниками такого, що побудована на інтеграції психолого-педагогічних, музично-теоретичних знань і творчої індивідуальності.Аналіз студій, дотичних до задекларованої в дисертації проблеми, увиразнив потребу набуття та використання сучасним диригентом оркестрового колективу в ході його творчої діяльності для налагодження взаємодії з оркестрантами спектра специфічних навичок.У дослідженні висвітлено компонентну структуру формування комунікативної культури майбутнього диригента оркестрового колективу, що складається із мотиваційно-ціннісної, когнітивно-пізнавальної, особистісно-комунікативної та діяльнісно-креативної компонент.У дослідженні обґрунтовували побудову методики формування комунікативної культури майбутніх диригентів оркестрових колективів на інтеграції та індивідуалізації. Саме ці ключові елементи уможливлюють професійне поєднання різних навчальних дисциплін (музично-теоретичного, лінгводидактичного, психолого-педагогічного, диригентсько-оркестрового напрямів), стають запорукою здобуття знань, прищеплення творчого мислення майбутніх диригентів, а також розвитку професійної самосвідомості, що, відтак, стимулює набуття мотивації до здобуття фаху диригента, вироблення впевненості та професійних якостей.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше:схарактеризовано зміст і сутність поняття «комунікативна культура диригента оркестрового колективу»; визначено структуру комунікативної культури диригента оркестрового колективу, складовими якої є компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, особистісно-комунікативний, діяльнісно-креативний), критерії, показники і рівні її сформованості (високий, достатній, середній, низький); виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативної культури майбутнього диригента оркестрового колективу в процесі фахової підготовки (розвиток мотивації майбутнього диригента оркестрового колективу до оволодіння комунікативною культурою в процесі навчання; діалогізація освітнього процесу в режимі «викладач – майбутній диригент оркестрового колективу»; застосування практико-орієнтованого підходу у формуванні комунікативної культури майбутнього диригента оркестрового колективу); в освітній процес ЗВО упроваджено методику формування комунікативної культури майбутнього диригента оркестрового колективу, що забезпечує ефективність творчої активності учасників творчого акту;–?уточнено сутність поняття «комунікативна культура»; –?теоретично обґрунтовано та систематизовано дидактичний інструментарій формування комунікативної культури майбутніх диригентів оркестрових колективів;– подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо змісту, форм і методів формування комунікативної культури майбутнього диригента оркестрового колективу.Практичне значення дослідження полягає в ефективному впровадженні сформульованих у ньому теоретичних положень та одержаних експериментальних даних в освітній процес закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців мистецького спрямування. Розроблену методику застосовували під час викладання дисциплін «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Музична теорія та практика», «Диригування», «Методика викладання фахових дисциплін», «Оркестрово-ансамблевий клас», «Музична педагогіка», «Оркестрово-ансамблеве виконавство», «Диригентсько-оркестрова практика», «Специфіка роботи з дитячим оркестровим колективом» шляхом впровадження спеціально дібраних вправ, завдань із проблеми вдосконалення форм i методiв комунікативної взаємодії в процесі керування оркестровим колективом.Отримані результати дослідження є авторською розробкою формування комунікативної культури майбутнього диригента оркестрового колективу в процесі фахової підготовки.^UThis study highlights the problem of forming a communicative culture of future conductors to conduct organizational, practical, artistic and concert work with the orchestral team. The specific features of the professional activity of the conductor of the orchestral group are considered, his professional training is analyzed; the formation of a communicative culture and his interaction with the participants of the orchestral group, which is based on the integration of know ledge from psychology, pedagogy, and music theory, considering the individual features of future conductors, are experimentally checked.The analysis of scientific research confirms that the modern head of the orchestral team in the process of creative activity for interaction with orchestras has to apply skills of communicative culture, which are inherently specific to some extent.This study covers the structure of the component of the formation of the communicative culture of the future chief conductor, which consists of motivation and value, cognitive, personal and communicative, activity and creativity components.In addition, it was proved that the method of forming the communicative culture of future chief conductors should be based on integration and individualization. It is these key elements that provide a professional combination of various educational disciplines (in directions of music theory, psychology, pedagogy, or conductor and orchestral), contribute to the development of knowledge, and creative thinking of future conductors, and also contribute to the development of their professional self-awareness, which in turn stimulates the development of motivation to the conductor’s profession and the development of his professional qualities. The scientific novelty of our research lies in the first-ever:the content and essence of the concept «communicative culture of the future chief conductor» is characterized; the structure of the communicative culture of the conductor is determined, the components of which are components (motivational and value, cognitive, personal and communicative, activity and creativity), criteria, indicators and levels of its formation (high, sufficient, average, low); the pedagogical conditions for the formation of the communicative culture of the future chief conductor in the process of professional training are identified and substantiated (development of the motivation of the future orchestra conductor to master the communicative culture in the learning process; dialogization of the educational process in the «teacher - future chief conductor»; application of a practice-oriented approach in the formation of the communicative culture of the future chief conductor); the method of formation of the communicative culture of the future chief conductor, which ensures the effectiveness of the creative activity of the participants of the creative act, has been introduced into the educational process; – the essence of the concept of "communicative culture" has been clarified; – theoretically justified and systematized the didactic toolkit for formation of the communicative culture of the future chief conductor in the process of professional training; – the theoretical provisions regarding the content, forms and methods of formation of the communicative culture of the future chief conductor.The practical significance of this study is in the introduction to the educational process of special courses, seminars, methodological recommendations on the problems of forming the communicative culture of the future chief conductor, and their application in the course of studying subjects on the methodology of teaching orchestral groups, the history of orchestral performance, the orchestral class, as well as during practical work with the orchestral group.Theoretical provisions and experimental data formulated in this study were introduced into the educational process of the higher educational institutions of Ukraine. The methodology developed by us can be used in the teaching of the special course “Methods of Working with the Orchestral Collective”, “Music Pedagogy”, as well as in the reading of special courses “Fundamentals of Conductor and Orchestral Performing Arts”, holding seminars on various aspects of the individuality of the communicative culture of the conductor and the methods of managing various orchestral collectives.The obtained research results are the author’s development of the formation of communicative culture of the future chief conductor in the process of professional training.