Установлено, що за умов ефективної взаємодії макро- та мікросимбіотиків існує прямий взаємозв'язок між азотфіксацією кореневих бульбочок сої та лектиновою активністю виділених з них білків, що доводить важливу роль гемаглютинувальних білків у функціонуванні симбіотичного апарата. За неефективного симбіозу незначному рівні азотфіксації відповідає низька або така, що знижується в онтогенезі, лектинова активність у больбочках. Уперше показано, що зміна показників інтенсивності фотосинтезу за умов різного забезпечення рослин сої мінеральним і біологічним азотом супроводжується зміною гемаглютинувальної активності білків у листках. З'ясовано, що ефективна робота симбіотичного апарата більшою мірою стимулює інтенсивність фотосинтезу листків сої, ніж внесення в субстрат вирощування рослин повної норми мінерального азоту. На підставі одержаних даних доведено наявність не лише трофічних, але й регуляторних властивостей взаємозв'язків між азотфіксацією та фотосинтезом. Виявлено, що інкубація бульбочокових бактерій з гомологічним лектином позитивно впливає на симбіотичні властивості активного штаму Bradyrhizobium japonnicum 634б, а також фізіологічний стан рослини-хазяїна і, навпаки, виявляє супресорну дію на симбіотичні системи, утворені за участі неактивного штаму ризобій B. japonicum 604б. Уперше показано, що стимулювальний вплив рослинного лектину на симбіотичні властивості ризобій і ефективність симбіозу обмежується кількістю мінерального азоту у середовищі вирощування рослин.

  Скачати повний текст