Теоретично обгрунтовано концептуальні засади й основні принципи самостійної пізнавальної діяльності суб'єктів пізнання. Уточнено понятійно-термінологічний апарат теорії пізнавальної діяльності. Розкрито основні підходи щодо організації та розвитку самостійної пізнавальної діяльності майбутнього вчителя, показано її значення як системоутворюючого дидактичного чинника, спільного для суб'єктів учіння вищих і загальноосвітніх закладів освіти. Розглянуто психологічні особливості пізнавальної діяльності. Досліджено наукове та навчальне пізнання, визначено місце самостійної пізнавальної діяльності у процесі професійної підготовки, розвитку творчих здібностей і педагогічної майстерності вчителя. Проаналізовано процес розвитку самостійної пізнавальної діяльності майбутнього вчителя за умов забезпечення неперервної освіти, інформатизації та комп'ютеризації суспільства. Показано значення самостійної пізнавальної діяльності як важливого чинника професійної підготовки, підвищення кваліфікації та засобу перекваліфікації вчителя. Зроблено висновок, що традиційні засоби організації навчально-виховного процесу недостатньо активізують самостійну пізнавальну діяльність майбутнього вчителя у педагогічних навчальних закладах I - IV рівнів акредитації. Експериментально доведено ефективність використання різних засобів активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів. Обгрунтовано подальші шляхи розвитку самостійної пізнавальної діяльності за умов впровадження нових навчальних технологій.

  Скачати повний текст