В усьому розмаїтті аспектів дослідження творчої діяльності фундатора української композиторської школи М.В.Лисенка проблеми його контактів з польською культурою не знайшли належного висвітлення. Дисертація розширює уявлення про значення творчості Ф.Шопена у формуванні естетичних поглядів М.Лисенка, у становлені його як композитора, піаніста і педагога. В огляді навчального, концертного і педагогічного репертуару Лисенка висвітлюється значне місце фортепіанних творів польського композитора. На підставі численних документальних свідоцтв (періодичних видань, архівних матеріалів, спогадів сучасників, листів М.Лисенка) розкриваються деякі особливості його сприйняття та інтерпретації шопенівських творів. Простежується динаміка функціонування музики Ф.Шопена в українській культурі долисенківського періоду. На матеріалі аналізу фортепіанних творів М.Лисенка виявляються спадкоємні зв'язки його композиторського стилю з традиціями шопенівського романтизму. Зазначені питання розглядаються як в аспекті розвитку основних тенденцій музичного мистецтва того часу, так і в широкому соціально-політичному та історико-культурному контексті міжнаціональних стосунків, що склались між Україною і Польщею у ХІХ столітті. В огляді українсько-польських взаємозв'язків більш детально висвітлюються проблеми польських контактів М.В.Лисенка, а також українських ремінісценцій у творчості Ф.Шопена. Процеси взаємодії двох національних культур вивчаються автором даного дослідження з позицій новітніх чи раніше не опублікованих праць істориків, культурологів, літературознавців.

  Скачати повний текст