Розвинуто наукові засади контролю газодинамічних властивостей шихтових матеріалів, які оцінюються за допомогою пропускання через шар шихти звукових коливань і визначення коефіцієнта звукопроникності. Установлено найбільш прийнятну частоту звукових коливань для визначення газодинамічних властивостей сипких матеріалів в інтервалах частот 200 - 1 200 Гц. Доведено, що об'єктивно характеризує газопроникність шихтових матеріалів змінювання амплітуди звукових коливань з частотою 200 Гц. Визначено коефіцієнти звукопроникності різних компонентів доменної шихти, а саме: коксу, агломерату, котунів, антрациту й шихтових сумішей різного фракційного складу. Найбільший коефіцієнт звукопроникності k = 2,58 характеризує кокс. Найменший коефіцієнт k = 0,49 має агломерат з вмістом дрібняку 40 %. Установлено функціональний зв'язок між критерієм гідродинамічної подібності Ейлера і безрозмірним коефіцієнтом звукопроникності для умов доменної печі. Здійснено цілеспрямований вибір режимів завантаження доменної печі залежно від коефіцієнта звукопроникності шихтових матеріалів.

  Скачати повний текст

На прикладі розробленої експериментальної установки встановлено, що у випадку зменшення вмісту кисню в газоповітряному середовищі вогнегасна ефективність порошків зростає та перебуває в лінійній залежності від його концентрації. У процесі збагачення киснем газоповітряного середовища вогнегасна ефективність порошків змінюється в поліноміальній залежності від його концентрації. Встановлено, що порошки ефективно інгібують полум'я у випадку концентрації кисню в межах 30 - 33 %, найбільш ефективні за таких умов порошки на основі хлориду калію. Розроблено математичну модель визначення коефіцієнта неадитивності, який характеризує залежність вогнегасної ефективності бінарних порошкових сумішей від їх складу та зміни концентрації кисню. Доведено, що бінарна суміш порошків на основі бікарбонату натрію та хлориду калію у межах рівнозначних співвідношень проявляє неадитивні синергічні властивості та з максимальною ефективністю інгібує полум'я газоповітряного середовища з перемінним вмістом кисню.

  Скачати повний текст

Проаналізовано механізми диференціювання клітин у процесі морфогенезу вегетативних органів рослин. Експериментально обгрунтовано, що диференційна експресія генів, яка триває на інтегральному рівні, є ключовим компонентом молекулярних механізмів морфогенезу на ранніх етапах індивідуального розвитку рослин. Встановлено, що у разі фізіологічної диференціації відбувається вибіркова експресія геному, внаслідок якої в клітинах спеціалізованих органів рослин транскрибуються різні кількості якісно відмінних молекул ядерних і полісомних РНК. Оцінено загальну кількість органо-специфічних мРНК та встановлено, що вони є основним компонентом генетичних програм розвитку. Наведено дані про диференційну експресію генів в органах рослин у разі переходу від етіоляції до фотоморфогенезу. Досліджено регуляцію інтегральної експресії органо-специфічних генів на транскрипційному та посттранскрипційному рівнях. Доведено, що більшість органо-специфічних генів, які визначають морфофізіологічні відмінності пагона і кореня, підлягає регуляції на транскрипційному рівні. Розкрито участь метилування ДНК у молекулярних механізмах диференціювання клітин у процесі морфогенезу вегетативних органів рослин. Проаналізовано роль ензиматичної модифікації цитозину як одного із факторів механізму клітинного диференціювання в процесі морфогенезу вегетативних органів рослин, який відбувається на рівні координованої транскрипції генів. Наведено дані про дифереційну експресію генів, фрагментацію та метилування ДНК у випадку природної запрограмованої загибелі листків, рослин.

  Скачати повний текст