Відзначено, що за часів Радянського Союзу дослідження радянсько-китайських відносин у цілому і зокрема періоду 1950-х рр. проводилися істориками та китаєзнавцями традиційно з позицій історичного матеріалізму і являли собою найбільш системну, всеосяжну та впливову теорію історичного процесу. Зауважено, що спробу порівняльно-історичного процесу становлення та розвитку українсько-китайського співробітництва здійснено вперше. Українсько-китайські відносини того часу розглянуто не як відносини держав, а як відносини суспільств. Відзначено відсутність в українській історичній науці та українському китаєзнавстві вичерпного аналізу становлення та розвитку українсько-китайських відносин 1950-х рр. та впливу подій того часу на розвиток українсько-китайських відносин на сучасному етапі. Залучено до наукового обігу важливий документальний та фактичний матеріал та здійснено ретельний аналіз публікацій центральних видань, що розповсюджувалися в Україні.

  Скачати повний текст