Визначено поняття "соціальний менеджмент". Досліджено передумови формування системи соціального менеджменту промислового підприємства з позиції системного аналізу. Проаналізовано й описано елементи системи соціального менеджменту підприємства. Висвітлено принципи формування системи соціального менеджменту промислового підприємства та розглянуто шляхи реалізації соціальних функцій системи. Розроблено процедуру оцінювання стану елементів і системи соціального менеджменту промислового підприємства, здійснено комп'ютерну програму для даного оцінювання. Виявлено дисфункції елементів системи соціального менеджменту на промислових підприємствах і запропоновано рекомендації з ліквідації дисфункцій.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальній соціальній проблемі формування готовності вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя. На основі аналізу науково-педагогічних джерел уточнено сутність поняття «готовність вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя» як складне особистісне утворення, результат планомірного і цілеспрямованого процесу підготовки вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя, що характеризується позитивним ставленням до сімейного способу життя, усвідомленим прийняттям цінностей сімейного життя, наявністю знань про психолого-педагогічний потенціал сім'ї та вмотивованістю відповідальної поведінки щодо усвідомленого материнства та батьківства і вказує на підготовленість у цій сфері життєдіяльності особистості; структуру цього феномену (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-праксичний компоненти); критерії (інформативно- пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, вчинково-діяльнісний) з відповідними показниками та рівні (низький, середній, високий) готовності вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя. У дослідженні вперше обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність соціально-педагогічних умов формування готовності вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя.^UThe research problem has been determined and the concept «boarding school pupils` readiness for family life» has been clarified. It is considered as a complicated personal formation, the result of a planned and purposeful process of preparing boarding schools` pupils for family life. The boarding school pupils` readiness for family life has been specified. It is represented by interrelated components: cognitive, emotional and value, behavioral and praxical components. To study the problem of boarding school pupils` readiness for family life criteria and indicators has been determined: informational and cognitive, motivation and value, action and activity. The social and pedagogical conditions of boarding school pupils` formation of readiness for family life has been substantiated. To achieve the social and pedagogical conditions some activities were developed and implemented: a set of training exercises «Family happiness – walking together», the social and pedagogical project «Family begins with goodness», the program of boarding school pupils` formation of readiness for family life «Characteristics of pupils` readiness for family life in 8-10 classes», the plan of pupils` meetings with representatives of the social services center, volunteer associations, representatives of medical and legal spheres, religious denominations, screenings of films.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи.Виховний процес закладу середньої освіти не повною мірою задовольняє потребу держави у формуванні особистості, яка здатна активно співіснувати з довкіллям, маючи можливість задовольняти власні потреби життєдіяльності і при цьому здійснювати певний позитивний вплив на своє оточення. Сприятливою основою для цього виступає позакласна виховна робота, спрямована на допомогу підліткам у самовизначенні, культурній ідентифікації і самореалізації соціальних потреб, інтересів і здібностей. Аналіз теорії та практики досліджуваної проблеми дозволив виявити суперечності між об'єктивною потребою суспільства в соціалізованих громадянах та наявним рівнем сформованості в учнів соціального досвіду; усвідомленням значення сприятливого соціального середовища для формування соціального досвіду учнів та відсутністю оптимальних педагогічних умов його створення і функціонування; можливостями педагогічного колективу у формуванні соціального досвіду учнів та відсутністю ефективної впорядкованої системи щодо їх використання у виховному середовищі школи.Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічну систему формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в позакласній виховній роботі; визначено сутнісний зміст понять «соціальний досвід учнів старшого підліткового віку», «формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку»; уточнено й обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості соціального досвіду учнів старшого підліткового віку; конкретизовано структурні компоненти соціального досвіду учнів старшого підліткового віку; подальшого розвитку набули науково-теоретичні та методичні основи формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи.Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні у виховний процес закладів середньої освіти педагогічної системи формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи, що включає: Програму формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи, авторські та модифіковані діагностичні методики для дослідження рівня сформованості соціального досвіду в учнів старшого підліткового віку; можливості використання результатів дослідження для подальшої розробки механізмів та умов формування соціального досвіду учнів; застосуванні результатів у діяльності соціально-психологічних служб закладів середньої освіти.У дослідженні визначено сутнісний зміст поняття «соціальний досвід учнів старшого підліткового віку», яке розглядається як сукупність знань, умінь і навичок, набутих на основі й у процесі безпосередньої соціально-комунікативної діяльності під час взаємодії між членами родини (або особами, які їх заміщують), суб'єктами освітнього процесу, однолітками, значущими дорослими, оточенням (неблагополучним включно) та за допомогою якого відбувається (як стихійно, так і цілеспрямовано) формування соціальних цінностей та норм, уявлень, переконань, установок, способів мислення, зразків поведінки, відчуттів, емоцій, які становлять основу чуттєвого пізнання соціальних світів. З'ясовано, що формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку – це процес скерування та впорядкування стихійно здобутого старшими підлітками соціального досвіду під час взаємодії з негативними та позитивними факторами соціального середовища через створення сприятливих умов для засвоєння та осмислення учнем знань про соціальні явища, соціальних умінь та навичок, установок і переконань, прийнятих у суспільстві, формування соціальної рефлексії, навичок пристосування до зовнішнього оточення, позитивного ставлення до соціальної дійсності та здатності перетворити й виразити це ставлення у практиці суспільного життя.Приділено увагу дослідженню сутності, змісту та співвідношення основних для інституту соціальної взаємодії понять та категорій, зокрема, власне соціального досвіду, соціальної пам'яті, соціального капіталу, цінностей.^UThe dissertation presents a theoretical generalization and experimental solution to the issue of forming social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity.At a secondary educational institution, the educational process does not fully satisfy the need of the state to form a personality that is able to coexist actively with others and has an opportunity to meet his/her own needs and, at the same time, to make a certain positive impact on his/her environment. A favourable basis for this is the extracurricular activity aimed at helping adolescents in self-determination, cultural identification and self-realization of social needs, interests and abilities. The analysis of the theory and practice of the issue under study allowed us to reveal contradictions between the objective need of society in the socialized citizens and the level of social experience formation in pupils; the awareness of the importance to have a favourable social environment for the formation of social experience in pupils and the lack of optimal pedagogical conditions for its creation and functioning; the capabilities of the teaching staff to form pupils' social experience and the lack of an effectively organized system to use these capabilities in the educational environment at school.The research novelty and theoretical significance are as follows: the pedagogical system for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity was developed and theoretically substantiated for the first time; we developed and substantiated the pedagogical conditions for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity; the essential content of such concepts as “social experience in early adolescents”, “formation of social experience in early adolescents” was determined; we specified and substantiated the criteria, indicators and levels demonstrating the formation of social experience in early adolescents; the structural components of the social experience in early adolescents were specified; the scientific-theoretical and methodological foundations of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity received further development.The practical significance of the research is to develop and implement the pedagogical system for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity in the educational process at school, including the Program for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity, the author's and modified diagnostic techniques to study the level of social experience formation in early adolescents; the opportunities to use the results of the study for further development of mechanisms and conditions for the formation of social experience of pupils; implementation of results in the activities of social and psychological services at secondary educational institutions.The research defines the essence of the concept of “social experience in early adolescents” which is considered to be a set of knowledge, skills and abilities acquired on the basis and in the process of direct social and communicative activities in the course of interaction between the family members (or people replacing them), actors of the educational process, peers, respected adults, the background (including the difficult one) and which helps to form (both spontaneously and purposefully) social values and norms, ideas, beliefs, attitudes, ways of thinking, patterns of behaviour, feelings, emotions that become the basis for the sensory cognition of social worlds.It has been found that the formation of social experience in early adolescents is a process that directs and regulates the social experience which is spontaneously gained by early adolescents in the course of interaction with negative and positive factors of the social environment by creating favourable conditions for pupils to learn and comprehend the knowledge of social phenomena, social abilities and skills, attitudes and beliefs accepted in society, the formation of social reflection, skills of adaptation to the external environment, a positive attitude to social reality and the ability to transform and express this attitude in the practice of public life.Special attention is paid to the essence, content and relationship between the basic concepts and categories characteristic of the institution of social interaction, in particular those of social experience, social memory, social capital, and values.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням, що спрямоване на вирішення проблеми формування сімейних цінностей в учнів основної школи в закладах загальної середньої освіти.Актуальність і важливість порушеної проблеми в контексті стратегічних напрямів і основних положень розвитку освіти підтверджують нормативні документи, зокрема Конвенція ООН про права дитини (1989), Європейська конвенція про здійснення прав дітей (2006), Сімейний кодекс України (2002), Законах України «Про охорону дитинства» (2001), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005), «Про освіту» (2017), а також Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки» (2021) та ін.Спираючись на ці документи, ми визначаємо декілька провідних завдань середньої освіти учнів, на часткове вирішення яких спрямоване дисертаційне дослідження, а саме: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виховання шанобливого ставлення до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і традицій.Визначено суперечності, які ускладнюють досягнення належного рівня сформованості сімейних цінностей в учнів основної школи в закладах загальної середньої освіти та вимагають подолання, а саме: запитами сучасного суспільства на оновлення системи виховної роботи із учнями основної школи, яка буде методично грамотно здійснювати впливи на процес формування сімейних цінностей, та загальним станом сформованості сімейних цінностей учнів у закладах загальної середньої освіти; об'єктивною необхідністю переосмислення процесу формування сімейних цінностей у учнів основної школи та недостатністю обґрунтованих й експериментально перевірених організаційно-педагогічних умов даного процесу; актуальністю формування сімейних цінностей в учнів основної школи і недостатньою розробленістю програм, виховних справ, рекомендацій щодо створення ситуацій колективного співробітництва для формування сімейних цінностей в учнів між їхніми батьками і представниками закладів загальної середньої освіти (класний керівник, соціальний педагог, психолог).На підставі аналізу наукових праць можемо твердити, що проблема пошуку ефективних напрямів удосконалення системи сімейного виховання учнів основної школи, оптимальних підходів до процесу формування сімейних цінностей у закладах загальної середньої освіти є малодослідженою та залишається актуальною і дотепер. Розвиток родинних сосунків і процес формування сімейних цінностей є безпосередньою справою громадян нашої держави.У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження; зазначено джерельну базу; окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; зазначено особистий внесок здобувача та подано структуру й обсяг дисертаційної роботи.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study aimed at solving the problem of forming family values in middle school students in general secondary education.The urgency and importance of the problem in the context of strategic directions and basic provisions of educational development are confirmed by normative documents, in particular the UN Convention on the Rights of the Child (1989), the European Convention on the Rights of the Child (2006), the Family Code of Ukraine (2002), in the laws of Ukraine «On Child Protection» (2001), «On Ensuring Organizational and Legal Conditions for Social Protection of Orphans and Children Deprived of Parental Care» (2005), «On Education» (2017), and the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On Approval of the Action Plan National Strategy for Human Rights for 2021-2023» (2021) and others.Based on these documents, we identify several leading tasks of secondary education of students. The dissertation research is aimed at partial solution of the following tasks: education of a citizen of Ukraine; formation of the student's personality (pupil), development of his abilities and talents, scientific worldview; fostering a respectful attitude to folk traditions and customs, the state language, national values of the Ukrainian people and other peoples and traditions.Contradictions that complicate the achievement of the appropriate level of family values in middle school students in general secondary education institutions have been identified: between the demands of modern society to update the system of educational work with middle school students, which will methodically competently influence values, and the general state of formation of family values of students in general secondary education; between the objective need to rethink the process of formation of family values in middle school students and the lack of sound and experimentally tested organizational and pedagogical conditions of this process; between the urgency of forming family values in middle school students and insufficient development of programs, educational cases, recommendations for creating situations of collective cooperation for the formation of family values in students between their parents and representatives of secondary schools (class teacher, social educator, psychologist).Based on the analysis of scientific works we can say that the problem of finding effective ways to improve the system of family education of middle school students, optimal approaches to the process of forming family values in general secondary education is poorly understood and remains relevant today. The development of family ties and the process of forming family values is a direct matter of the citizens of our state.The introduction substantiates the relevance and feasibility of the study; it is indicated on the connection of work with scientific programs, plans, topics; the object, subject, purpose, tasks and methods of research are defined; the source base is indicated; the scientific novelty and practical significance of the obtained results are outlined; the approbation and implementation of research results are covered; the personal contribution of the applicant is indicated and the structure and scope of the dissertation are presented.