Проведено аналіз передумов запровадження систематизації Юстиніана, серед яких специфічні соціально-економічні умови, існування східної гілки християнства, а також суб'єктивний фактор - харизматична особистість Юстиніана I. Зроблено висновок про існування у IV - VI ст. трьох джерел формування права Візантії: християнства, класичного римського права, греко-римського або ж візантійського права. Обгрунтовано, що Юстиніан I не ставив на меті створення єдиного законодавчого акту Corpus juris civilis, а прагнув створити Кодекс для практичного ужитку, Дигести - для забезпечення підвалин правосвідомості та правової культури, Інституції - для закладення фундаменту юридичної освіти. Проаналізовано значення систематизації Юстиніана для розвитку права, зокрема, для рецепції римського права у більш пізніх правових системах та як досвіду значної за масштабами і вдалої систематизації права.

  Скачати повний текст