Проведено компаративне дослідження розвитку української та польської прози міжвоєнного двадцятиліття у аспекті функціонування катастрофізму. Узагальнено та систематизовано філософські засади формування катастрофічного світогляду. Запропоновано й обгрунтовано виділення основних філософсько-естетичних моделей катастрофізму (історіософської, антропологічної, технократичної) та їх різновидів. Комплексно та системно проаналізовано дискурс катастрофізму та тенденції його художнього втілення. Виявлено та вивчено домінантно-репрезентативні моделі катастрофізму, семантико-структурні трансформації та модифікації в українській і польській прозі розглянутого періоду. У катастрофічному ракурсі досліджено твори В. Винниченка, М. Хвильового, В. Підмогильного, М. Йогансена, О. Турянського, М. Івченка, І. Вільде, К. Гриневичевої, Н. Королеви, С.-І. Віткевича, Я. Парандовського, З. Налковської, Ю. Віттліна, В. Гомбровича, М. Домбровської, П. Гоявічинської. Вивчено катастрофічну парадигму у співвідношені з жанровими особливостями тогочасної прози й авторськими ідейно-естетичними інтенціями.

  Скачати повний текст