Вперше системно-аналітично досліджено в сучасній українській драматургії в аспекті впливу міжтекстових і міжсуб'єктних відношень твору на її семантичний, стилістичний і жанровий зрізи. Уточнено термінологічний апарат і застосовано принципи та методи інтертекстуального аналізу. На підставі уточненої класифікації інтертекстуальних елементів та адаптованої до специфіки драми комунікативної моделі художнього твору проаналізовано найбільш інформативний матеріал сучасної української драматургії. Розкрито рух читацьких та авторських стратегій інтертекстуальності у текстах класичного, некласичного та неонекласичного типів драматургічного письма.

  Скачати повний текст