Дисертація присвячена розгляду піснеспівів із назвою "київського наспіву" (КН) у контексті церковно-монодичного співу XVII-XVIII ст. в Україні й Білорусії. Вперше в музичному музикознавстві КН постає в багатоманітності його зв'язків, встановлених на різних рівнях існування співочого мистецтва - у контексті ірмолою, у жанровій системі піснеспівів та в умовах багатонаспівності. Досліджена структура ірмолою під кутом зору розміщення у ньому місцевих наспівів, встановлена хронологія надання назви КН різним співам протягом XVI-XVII ст. Суттєво оновлена методика жанрового аналізу співів, систематизовано критерії церковно-співочого жанру, а також визначені жанри всіх КН. Уперше розроблена типологія видів багатонаспівності; розкрито риси стилістики КН через зіставлення його з іншими наспівами. Дослідження підтверджує формування КН (Обиход) у XVI ст. після прийняття на Русі Єрусалимського Уставу й надання назви КН у XVII-XVIII ст. лише традиційним вітчизняним співам православної генези з метою їхнього відмежування від піснеспівів іншого походження.

  Скачати повний текст

Досліджено суть і особливості функціонування зернового підкомплексу у структурі агропромислового комплексу, а також питання формування економічних відносин з виробництва та реалізації зерна. Запропоновано методику та проведено оцінювання ефективності даних процесів. Визначено регіональні особливості виробництва зерна. Обгрунтовано та визначено кількісні параметри його перспективного виробництва у Запорізькій області. Здійснено оптимізацію розмірів і структури посівів зернових культур для модельного господарства. Визначено напрями розвитку виробництва та реалізації зерна на регіональному рівні шляхом розвитку кооперації та міжгалузевих відносин у даній сфері. Запропоновано створити Асоціацію зерновиробників, а також систему державного регулювання ринку зерна. Удосконалено економічні відносини з виробництва та реалізації зерна.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне оцінювання стійкості дріжджів українських виробників до низькотемпературної обробки та тривалого (протягом 30-ти діб) зберігання тістових заготовок. Установлено, що більш стійкими є дріжджі з більшим вмістом трегалози (11,0 і 11,4 %). Доведено, за умов подовження тривалості низькотемпературної обробки тістових заготовок з однієї до 30-ти діб зменшується життєздатність дріжджових клітин з 22 до 64 %, що зумовлює необхідність збільшення їх дозування. З використанням методу електронно-скануючої мікроскопії встановлено, що низькотемпрературна обробка тістових заготовок призводить до ущільнення білкової молекули. Це зумовлює зниження консистенції тіста й активності його ферментів, погіршення об'єму та формостійкості хлібобулочних виробів. Визначено основні закономірності зміни структурно-механічних властивостей здобного тіста залежно від тривалості низькотемпературної обробки. Науково обгрунтовано й експериментально встановлено, що використання композиції харчових домішок у складі сухої пшеничної клейковини, ферментного препарату глюзим 10 000 й аскорбінової кислоти зумовлює покращання структурно-механічних властивостей тіста внаслідок взаємодії структурних компонентів тіста та домішок. За методом експериментально-статистичного моделювання встановлено оптимальний склад композиції з цих домішок. Проте ці вироби краще зберігають свіжість, про це свідчать дані їх органолептичного оцінювання та вміст зв'язаної води у м'якушці, краще атакуються ферментами шлунково-кишкового тракту пепсином і трипсином.

  Скачати повний текст