На підставі прескриптивного та дескриптивного підходів до аналізу процесів нормування української мови системно опрацьовано епістолярії, публіцистичні, мовнознавчі праці та художні твори Т.Зіньківського за всіма мовними рівнями, що дозволило вивчити історичні закономірності розвитку української мови. Базуючись на результатах дослідження фонетичної правописної системи Т.Зіньківського, виявлено її варіативність - система вокалізму віддзеркалює пошуки автора щодо адекватного передавання на письмі голосних звуків і тенденцію щодо дотримання фонетичного принципу, система приголосних відображає значний вплив двох правописних систем XIX ст. - етимологічної та фонетичної. Завдяки стратифікації лексичного та фразеологічного матеріалу з'ясовано еволюційні зміни у словниковому складі української мови кінця XIX ст., динаміку розвитку її лексико-фразеологічної системи, а також тенденцію до нормування. Здійснено структурно-семантичний аналіз граматичної будови та показано її варіантний характер, а саме: виявлені ненормативи у вживанні морфологічних форм та синтаксичних конструкцій функціонують як паралелі до основних, нормативних, граматичних категорій, форм і синтаксичних моделей.

  Скачати повний текст