Досліджено традиції та динаміку українського усного героїчного епосу як стадіальної, циклічної та парадигматичної системи. На матеріалі епічної та ліро-епічної традиції (казок, переказів, билин, дум, історичних, козацьких, рекрутських пісень) реструктуровано стадії розвитку та визначено сучасні ознаки національного героїчного епосу та доведено, що усний епос кожної наступної стадії виникав як заперечення попередньої. Вперше в українській фольклористиці укладено сюжетно-мотивний і структурно-семантичний покажчики дум раннього козацького періоду, виокремлено інваріантні мотиви, що мають сюжетотворчий потенціал, доведено, що модель козацького епосу становить сталу "біографічну" схему. Досліджено парадигматичну природу та динаміку концепту героїчного, визначено онтологічну сутність і висвітлено історичну динаміку психології епічного героя, конкретизовано питання героїчної смерті, героїчного вчинку, охарактеризовано символіку тіла та виокремлено основні періоди "біографії" епічного героя.

  Скачати повний текст