Розвинуто визначення міграційного процесу як правового явища та розкрито його зміст через властивості, ознаки, риси та якості носіїв міграційної правосвідомості - мігрантів. Виділено окремі категорії мігрантів. Вперше механізм адміністративно-правового регулювання даного процесу досліджено як динамічну категорію на засадах виокремлення наступних стадій зазначеного регулювання: формування та дія юридичних норм, виникнення, а також реалізація прав та обов'язків. Розглянуто типи адміністративно-правових відносин у сфері міграційного процесу, визначено їх особливості. Представлено класифікацію юридичних фактів за наступними ознаками: місця юридичного факту в механізмі адміністративно-правового регулювання, за вольовим принципом та наслідками. Докладно охарактеризовано зміст юридичних фактів. Залежно від ознаки певної стадії механізму даного регулювання визначено юридичні факти у сфері міграційного процесу та обгрунтовано існування послідовності юридичних фактів. Наведено систему суб'єктів адміністративно-правових відносин у сфері міграційного процесу та вивчено їх правовий статус. Запропоновано класифікацію та проаналізовано суб'єкти адміністративно-правового регулювання міграційних процесів за наступними ознаками: компетенцією, повноваженнями щодо надання відповідного статусу або прийняття рішень стосовно окремих категорій осіб. Висвітлено проблеми адміністративної відповідальності за порушення загальнообов'язкових правил у сфері міграційного процесу та обгрунтовано пропозицію з метою виділення в окрему главу КУпАП адміністративних проступків у сфері вищезгаданого процесу. Сформульовано широке коло пропозицій з метою удосконалення системи чинного законодавства, приведення його у відповідність міжнародним нормам і стандартам.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності професійної пам'яті. Системно проаналізовано структуру та функції мнемічної діяльності особистості фахівця, що дозволяє визначити пам'ять як базову підсистему професійної діяльності. Це сприяє забезпеченню збереження її мотиваційно-цільового вектора, відбір і переробку сприйнятої інформації, її збереження та використання під час рішення пізнавальних і мнемічних задач. Встановлено, що загальні закономірності функціонування пам'яті завжди виявляються в індивідуальній формі, а показники її успішності вказують на значну варіативність під час розв'язання однорідних професійних задач. Проаналізовано індивідуальні розбіжності у продуктивності професійної пам'яті та виділено дві основні групи факторів, що детермінують варіативність у показниках успішності рішення пізнавальних і мнемічних задач. До об'єктивних факторів віднесено предметний зміст і ступінь складності пропонованих задач; об'єктивними факторами є якості особистості фахівця: професійний досвід, що зберігається в довгостроковій пам'яті, сформованість способів добору і логічної переробки сприйнятої інформації в оперативній пам'яті, професійно-мотиваційні установки тощо.

  Скачати повний текст

Досліджено історичні витоки та генезис кримінально-правових норм, спрямованих на протидію злочинам у сфері статевих стосунків. Здійснено порівняння чинного законодавства України з колишнім, а також із сучасним зарубіжним законодавством. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків як злочинів та як складів злочинів. Виявлено недоліки даних норм і запропоновано шляхи їх усунення та вдосконалення положень чинного Кримінального кодексу України.

  Скачати повний текст

Здійснено експериментальне дослідження механізмів позаканальної проникності клітинних мембран для катіонів і змін електричної активності серця за умов активації перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), а також вплив аміодарону та його комбінації з триметазидином та мембранопротекторним засобом "Ритмокорм" на проникність клітинних мембран, стан ПОЛ та електричну активність серця. На підставі моделювання підвищеної проникності клітинних мембран шляхом активізації ПОЛ (відтворення мембранодеструктивної моделі аритмій серця) установлено взаємозв'язок між змінами електричної активності міокарда та зростанням показників мембранної проникності за впливу продуктів ПОЛ. З використанням експериментальних моделей аритмій серця доведено, що комбінація аміодарону з ритмокором, на відміну від самостійного застосування аміодарону та триметазидину, знижує показники проникності та рівень продуктів ПОД, а також запобігає або усуває розвиток змін електричної активності міокарда та ритму серця.

  Скачати повний текст

Вперше визначено систему процесуальних повноважень органів досудового розслідування та межі їх процесуальної самостійності у кримінальному процесі. Розроблено теоретичну модель реалізації результатів оперативно-розшукової діяльності на стадії порушення кримінальної справи. Запропоновано заходи з удосконалення способів фіксації оперативних матеріалів для використання їх як доказів у кримінальному процесі. На підставі аналізу теоретичних положень і практики застосування норм кримінального процесу, запропоновано змінити визначений процесуальний статус обвинуваченого на статус підслідного. Розроблено теоретичну модель взаємодії податкової міліції з іншими підрозділами Міністерства фінансів України під час провадження за кримінальними справами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації визначено лiнгвoпрагматичні характеристики лірико-поетичного дискурсу «Нової діловитості». Виокремлено референтивні й автореферентивні мовленнєві акти та три типи художньої комунікації – естетичну, вертикальну, горизонтальну. На основі лінгвостилістичних засобів реалізуються імплікатури та референтивні мовленнєві акти – асертиви, директиви, експресиви, квеситиви, комісиви та контактиви. На рівні висловлення переважають асертиви, на рівні тексту – асертиви, директиви, експресиви. Лінгвопрагматичні властивості цього дискурсу відображені й в ідіостилі авторів. Ключові слова: автореферентивний мовленнєвий акт, вертикальна художня комунікація, горизонтальна художня комунікація, естетична художня комунікація, ідіостиль, імплікатура, лірико-поетичний дискурс «Нової діловитості», референтивний мовленнєвий акт.^UThis dissertation focuses on the study of the linguistic and pragmatic features of the German-language lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”, a literary movement at the time of the Weimar Republic (the time period from 1924 to 1933). The literary movement the “New Objectivity” is characterized by the aesthetic features such as the focus on reality, factuality and documentary style. The pragmatic analysis focuses on the artistic discourse, including lyrical-poetical discourse as its subtype. Two types of speech acts (referential and self-referential) are actualized in the lyrical-poetical discourse simultaneously. Referential speech acts correlate nominative units with the real or imaginary world and belong to a certain illocutionary type. Self-referential speech acts are based on self-reference and reflect the aesthetic intention of the author. There are three types of artistic communication in the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” – aesthetic, vertical and horizontal. Aesthetic artistic communication is based on the author's self-reference and aesthetic intention and is actualized by the implementation of self-referential speech acts. Vertical artistic communication is the communication between the author and the reader, while horizontal artistic communication is the communication between the characters of the poetic text. Referential speech acts are actualized in both vertical and horizontal artistic communications. Self-referential speech acts are realized only at the background of aesthetic artistic communication. Utterance is the criterion for determining the boundaries of a particular referential speech act. Its boundaries are determined by the illocution. Linguistic and stylistic means of the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” reflect the aesthetic characteristics of the movement. These means are the indicators of the author's aesthetic intention and self-referential speech acts and implement aesthetic perlocutionary effect on the reader, despite his/her distance in time and space. Six referential speech acts and their own subtypes – assertives, directives, expressives, quesitives, commissives and contactives are implemented in the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”. Each type of speech act (except quesitives) can be realized by various linguistic means both in vertical and horizontal communication and at the level of a separate utterance or at the level of the whole text. Assertives are the vast majority of speech acts at the level of utterance, but contactive speech acts are realized more frequently. Quesitives are fixed only in horizontal artistic communication. Assertives, directives and expressives are the vast majority of speech acts at the text level.Implicatures are common for the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” on the utterance level. They are actualized due to linguistic and stylistic triggers. Implicatures are realized mainly in vertical artistic communication. Linguistic and pragmatic features of the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” are reflected in the idiostyle of its authors. The idiostyle of M. Kaleko is formed by the philosophical, civil and love lyrics. Speech acts of assertive, directive and contactive types implement most of the poetic texts. Occasionalisms, forenisms, allusions and phraseological units are the most typical triggers of implicatures. The majority of E. Kästner's poetic texts belong to the civil, philosophical, landscape and urban lyrics. His idiostyle is characterized by the use of irony and expressions, philosophy. Assertives, directives and contactives are the most frequent types of speech acts. Irony and metaphor are typical triggers of implicatures in most cases, as well as word ambiguity and simile. Factuality, accuracy, laconism, irony, biographic features, complex rhythmic-compositional structure and pun are typical for the lyrical-poetical discourse of J. Ringelnatz. Assertives, directives and contactivs are the vast majority of speech acts. Forenisms, pun, occasionalisms, irony and contrast are typical triggers of implicatures for his idiostyle. Key words: aesthetic artistic communication, horizontal artistic communication, idiostyle, implicature, lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”, referential speech act, self-referential speech act, vertical artistic communication.

Дисертаційна робота присвячена розробці науково-методичного апарату прогнозування виникнення лісових пожеж на основі статистичної моделі в інтеграції з геододатками для підтримки управлінських рішень.Метою дисертації є підвищення ефективності (оперативності та достовірності) обробки геоданих для мінімізації ризиків виникнення лісових пожеж на основі статистичної моделі Байєса для підтримки управлінських рішень.Дослідження існуючих науково-обґрунтованих підходів в аналізі геоданих для рішення задач оцінки антропогенного впливу на довкілля та, безпосередньо, пов’язаних з розробкою методів та моделей дослідження лісових пожеж, дозволили зробити висновок про формування, за останні роки, нового пріоритетного підходу, пов'язаного із забезпеченням інформаційним системам модульності, універсальності, можливості обробки великих об’ємів статистичних даних та проведення складних розрахунків. Отже, у сучасних умовах важливим завданням є мінімізації ризиків виникнення лісових пожеж на основі статистичної моделі Байєса для підтримки управлінських рішень. Це складне завдання доцільно поділити на ряд часткових завдань, одним з яких є створення математичної моделі прогнозування виникнення лісових пожеж. Існуючі фізико-математичні моделі дослідження розповсюдження та нейтралізації лісових пожеж розглядають наслідки розповсюдження пожежі, а не самі причини виникнення. Теоретичні моделі засновані на фундаментальних фізико-математичних та хімічних законах, але верифікація таких моделей досить складна. Статистичні моделі використовують лише статистичні дані. Напівемпіричні моделі застосовують загальні фізичні закони у вигляді спрощених залежностей. Проте завдяки автоматизованим системам, які вміщують математичний апарат, відбувається спрощення моделей. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.Вперше розроблено архітектуру програмного забезпечення системи прогнозування виникнення лісових пожеж на основі статистичної моделі Байєса, яка відрізняється від існуючих використанням математичної моделі оцінки впливу температури навколишнього середовища на імовірність виникнення лісових пожеж, методу дешифрування супутникових знімків та математичної моделі прогнозування виникнення лісових пожеж. Використання зазначеного програмного забезпечення дозволяє розробити інформаційну систему прогнозування лісових пожеж.Вперше розроблено математичну модель оцінки впливу температури навколишнього середовища на ймовірність виникнення лісових пожеж, яка базується на аналізі довгострокового періоду кліматичних статистичних даних, за допомогою Data Science. Модель дозволяє проводити дослідження впливу глобальних змін температури на виникнення лісових пожеж. Удосконалено метод дешифрування супутникових знімків для ідентифікації пожежонебезпечних місць та визначення територій, уражених пожежами, яка заснована на спектральному аналізі температур яскравості. Зазначений метод при дешифруванні дозволяє виключити із знімків фрагменти, які покриті хмарами та зайняті водними об’єктами для встановлення просторово-часових характеристик пожеж. Реалізація даного методу також дозволить встановити території, уражені пожежами, та визначити їх клас пожежної небезпеки.Вперше розроблено математичну модель прогнозування виникнення лісових пожеж на основі статистичної моделі Байєса, яка заснована на оцінюванні апостеріорних імовірностей таксаційних характеристик лісових виділів. Зазначена математична модель є основою для розробки програмного забезпечення прогнозування виникнення лісових пожеж та підвищує точність оцінювання зазначених апостеріорних імовірностей в середньому на 12-18 %.Удосконалено методику оцінки наслідків пожеж за даними дистанційного зондування Землі, яка на відміну від існуючих, адаптована на обробку знімків низької роздільної здатності та базується на встановленні пожежного індексу. Реалізація зазначеної методики дозволить підвищити точність оцінювання породного складу та площ уражених ділянок лісових угідь в середньому на 8-12 %, а також підвищити оперативність вирішення завдань у порівнянні з традиційними методиками у 25-30 разів.За результатами моделювання на основі використання статистичної моделі Байєса досягнуто підвищення точності прогнозування виникнення лісових пожеж, що забезпечує надійність вирішення надзвичайних ситуацій та підвищує достовірність прийняття управлінських рішень за рахунок створеного програмного комплексу в процесі виникнення катастрофічних ситуацій, спричинених лісовими пожежами.^Uhe dissertation is devoted to the development of a scientific and methodological apparatus for forecasting the occurrence of forest fires based on a statistical model in integration with geo-applications to support management decisions.The aim of the dissertation is to increase the efficiency of geodata processing to minimize the risks of forest fires based on the Bayesian statistical model to support management decisions.Among the mathematical models aimed at predicting events, an important place is occupied by predictive models, which are used both to assess the current state of natural ecological systems and to predict the dynamics of anthropogenic influence, which leads to negative consequences (deforestation, fires, floods, etc.). The main task of predictive models is to determine the outcome of events. Ecological forecasting, in particular the prediction of events in forest ecosystems, is based on statistical data. Ecological forecasts include a large number of characteristics, both biotic, abiotic and statistical by year, which make it possible to predict the state of the system as a whole as accurately as possible or to identify a potential threat in the future. Therefore, in modern conditions, an important task is to minimize the risks of forest fires on the basis of the Bayesian statistical model to support management decisions. It is advisable to divide this complex task into a number of partial tasks, one of which is the creation of a mathematical model for forecasting the occurrence of forest fires. Existing physico-mathematical models for the study of the spread and neutralization of forest fires consider the consequences of fire spread, and not the causes themselves. Most models have certain disadvantages that prevent them from being universal. However, thanks to automated systems that include mathematical apparatus, the models are simplified. The scientific novelty of the obtained results is as follows.For the first time, the software architecture of the forest fire forecasting system based on the Bayesian statistical model was developed, which differs from the existing ones by using a mathematical model for assessing the effect of environmental temperature on the probability of forest fires, a method for deciphering satellite images, and a mathematical model for forecasting the occurrence of forest fires. Using the specified software allows you to develop an information system for forecasting forest fires.For the first time, a mathematical model for assessing the impact of ambient temperature on the probability of forest fires has been developed, which is based on the analysis of long-term climatic statistical data using Data Science. The model makes it possible to study the influence of global temperature changes on the occurrence of forest fires.The method of deciphering satellite images for identifying fire-hazardous places and determining areas affected by fires, which is based on the spectral analysis of brightness temperatures, has been improved. The specified method during decoding allows to exclude from the images fragments that are covered by clouds and occupied by water bodies to establish spatio-temporal characteristics of fires. The implementation of this method will also make it possible to establish areas affected by fires and determine their fire hazard class.For the first time, a mathematical model for forecasting the occurrence of forest fires was developed based on the Bayesian statistical model, which is based on the assessment of posterior probabilities of the taxa characteristics of forest allocations. The specified mathematical model is the basis for the development of software for forecasting the occurrence of forest fires and increases the accuracy of estimating the specified posterior probabilities by 12-18% on average.The method of assessing the consequences of fires based on the data of remote sensing of the Earth has been improved, which, unlike the existing ones, is adapted to the processing of low-resolution images and is based on the establishment of the fire index. The implementation of the specified method will allow to increase the accuracy of the assessment of the species composition and the area of the affected areas of forest lands by an average of 8-12%, as well as to increase the efficiency of solving tasks by 25-30 times compared to traditional methods.According to the results of modeling based on the use of the Bayesian statistical model, an increase in the accuracy of forecasting the occurrence of forest fires was achieved, which ensures the reliability of solving emergency situations and allows us to talk about increasing the reliability of management decision-making by 15% to the use of the created software complex in the process of the occurrence of catastrophic situations caused by forest fires.

Дисертація присвячена розробці комплексної характеристики правових наслідків вчинення кримінальних проступків та формуванню на цій підставі пропозицій щодо удосконалення кримінального законодавства.Кримінальний проступок визначено як конкретну поведінка особи, її діяння (дії чи бездіяльності), яке має бути вольове, свідоме, проявляється в активній поведінці людини, або в її бездіяльності і спрямоване на кримінальне порушення суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. До ознак кримінальних проступків відносяться: суспільна небезпечність, винність, протиправність, деліктоздатність. Сформовано систему аргументів на користь позиції щодо необхідності збереження формально-матеріального визначення кримінального правопорушення взагалі та кримінального проступку, зокрема; доведено, що без врахування, обґрунтування, розлогого доказування й визначення суспільної небезпечності діяння неможливо адекватно реалізувати кримінально-правову політику; неврахування об’єктивної суспільної небезпечності діяння як базової підстави для криміналізації криє в собі ризики посилення недемократичних тенденцій, використання кримінально-правової політики у корпоративних інтересах політичного істеблішменту, сприяння зачиненості влади щодо громадського контролю.Оцінка суспільної небезпечності діяння, яке визнається кримінальним проступком, залежить від: а) об’єкта посягання, його вагомості та значення; б) шкоди, заподіяної протиправним діянням; в) способу вчинення суспільно-небезпечного діяння; г) мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення. Впровадження інституту кримінальних проступків було викликано необхідністю врегулювання реалізації положень Кримінального процесуального кодексу України стосовно особливостей досудового розслідування кримінальних проступків, які були передбачені в КПК України, а також реальною потребою у гуманізації кримінального законодавства. Здійснено аналіз структури кримінального законодавства України та визначене місце розміщення кримінальних проступків у структурі КК України. Статті про кримінальні проступки розміщені в усіх двадцяти розділах Особливої частини КК України з урахуванням класифікації кримінальних правопорушень залежно від їх ступеня тяжкості. Проаналізовано інститут кримінальних проступків, як правове явище, що характеризує гуманізацію кримінального закону на принципах законності, рівності громадян перед законом, демократизму, справедливості, невідворотності покарання, гуманному ставленні до людини. Встановлено, що принцип гуманізму в кримінальному праві полягає у визнанні людини, як найвищої цінності. Принцип гуманізму базується на гуманному ставленні до людини, охоплює як інтереси потерпілого, так і особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, він переслідує мету захисту інтересів громадян від протиправних посягань.Кримінальний проступок необхідно розмежовувати з іншими кримінальними правопорушеннями – злочинними (менш тяжкими, тяжкими, особливо тяжкими). Підставою для розмежування є ступінь суспільної небезпечності діяння (дії чи бездіяльності), визнаного кримінальними правопорушеннями. Удосконалено наукове розуміння суспільної небезпечності як підстави криміналізації діянь у виді кримінальних проступків, що може розумітися як об’єктивна здатність діяння заподіювати істотну шкоду охоронюваному законом соціальному благу; доведено, що пеналізація кримінальних проступків є процесом вторинним, узалежненим від криміналізації; визначення діяння як кримінального проступку має закладатися в процесі криміналізації. Кримінальний проступок визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї поведінки (дії чи бездіяльності), передбачала чи могла передбачити її кримінально-шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання таких наслідків. Кримінальний проступок буде визнаний як вчинений з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачила можливість настання кримінально-шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно чи байдуже розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливість настання шкідливих наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Виявлено, описано та аргументовано системність кримінально-правових норм, в яких закріплені ознаки складів кримінальних проступків, центруючим елементом якої є ідея гуманізації кримінально-правової політики України, наближення її до цивілізаційних стандартів країн-членів Європейського Союзу, а також оптимізація діяльності правоохоронних органів й підвищення ефективності кримінально-правового регулювання.^UThe dissertation is devoted to the development of a comprehensive description of the legal consequences of committing criminal offenses and to the formation of proposals for the improvement of criminal legislation on this basis.A criminal misdemeanor is defined as a specific behavior of a person, his action (action or inaction), which must be voluntary, conscious, manifested in the active behavior of a person, or in his inaction and aimed at criminal violation of social relations protected by criminal law. The signs of criminal misdemeanors include: social danger, guilt, illegality, capacity for delict. A system of arguments in favor of the position regarding the need to preserve the formal and material definition of a criminal offense in general and a criminal misdemeanor, in particular, has been formed; it has been proven that without taking into account, substantiation, reasonable proof and determination of the social danger of the act, it is impossible to adequately implement the criminal law policy; disregarding the objective public danger of an act as a basic basis for criminalization carries the risks of strengthening undemocratic tendencies, using criminal law policy in the corporate interests of the political establishment, and promoting the closure of the authorities in relation to public control. Assessment of the public danger of an act recognized as a criminal offense depends on: a) the object of the offense, its gravity and significance; b) damage caused by an illegal act; c) the method of committing a socially dangerous act; d) the motive and purpose of committing a criminal offense.The introduction of the institute of criminal misdemeanors was caused by the need to regulate the implementation of the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the features of the pre-trial investigation of criminal misdemeanors, which were provided for in the Criminal Procedure Code of Ukraine, as well as the real need to humanize criminal legislation.An analysis of the structure of the criminal legislation of Ukraine was carried out and the location of criminal misdemeanors in the structure of the Criminal Code of Ukraine was determined. Articles on criminal offenses are placed in all twenty chapters of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, taking into account the classification of criminal offenses depending on their severity.The institution of criminal misdemeanors is analyzed as a legal phenomenon that characterizes the humanization of the criminal law based on the principles of legality, equality of citizens before the law, democracy, justice, inevitability of punishment, humane treatment of people. It has been established that the principle of humanism in criminal law consists in recognizing a person as the highest value. The principle of humanism is based on a humane attitude to a person, covers both the interests of the victim and the person who committed a criminal offense, it pursues the goal of protecting the interests of citizens from illegal encroachments.A criminal misdemeanor must be distinguished from other criminal offenses - felonies (less serious, serious, especially serious). The basis for the distinction is the degree of social danger of an act (action or inaction) recognized as a criminal offense. The scientific understanding of social danger as a basis for the criminalization of actions as criminal misdemeanors has been improved, which can be understood as the objective ability of an action to cause significant harm to social welfare protected by law; it has been proven that criminalization of criminal offenses is a secondary process dependent on criminalization; the definition of an act as a criminal misdemeanor must be established in the process of criminalization.A criminal misdemeanor is defined as committed intentionally, when the person who committed it was aware of the illegal nature of his behavior (action or inaction), predicted or could have predicted its criminally harmful consequences and desired them or knowingly allowed such consequences to occur.A criminal misdemeanor will be recognized as committed due to negligence, when the person who committed it, foresaw the possibility of the occurrence of criminally harmful consequences of his action or inaction, but recklessly or indifferently counted on their aversion or did not foresee the possibility of the occurrence of harmful consequences, although he should and could have predict.The systematicity of criminal law norms, in which the features of the composition of criminal misdemeanors are fixed, the central element of which is the idea of humanizing the criminal law policy of Ukraine, bringing it closer to the civilizational standards of the member states of the European Union, as well as optimizing the activities of law enforcement agencies and increasing effectiveness of criminal law regulation.