Вперше теоретично обгрунтовано й апробовано методику системного аналізу інтеграції медичної та фармацевтичної допомоги дітям із використанням коефіцієнта забезпеченості профільними медичними та спеціалізованими аптеками у семи областях Західної України. Виділено сукупність готових лікарських засобів, які рекомендуються для безвідмовного лікарського забезпечення дітей у аптеках. Обгрунтовано структуру стандарту інформаційного забезпечення про дитячі лікарські засоби, для створення Формуляра для дітей в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розгляду теоретичних й практичних аспектів юридичного порядку формування, а також специфіки структурних елементів зобов'язання, пов'язаного з публічною обіцянкою винагороди, особливостей цивільно-правової відповідальності його учасників, а також припинення відповідного правовідношення.Автором сформульовано визначення зобов'язання з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу як відносного цивільного правовідношення, що формується і виникає у результаті розвитку попереднього комплексу юридичних зв'язків абсолютного та/або відносного характеру у межах яких невизначене коло осіб має право виконати встановлене промісором і сповіщене ним у публічний спосіб завдання (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші або вчинити інші правомірні бажані для промісора дії) у результаті чого особа, яка першою передала відповідний результат (декілька осіб, які передали відповідний результат відповідно до визначеного його обсягу та/або кількості, якщо множинність виконавців завдання не виключена умовами завдання) набуває право вимагати від промісора передачі визначеної винагороди (нагороди).Обґрунтовуються цивільно-правові підходи щодо розуміння публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу, що являє собою елемент цивільно-правового механізму формування відносного цивільного правовідношення, у межах якого зобов'язання промісора передати винагороду (нагороду) виникає у результаті виконання особою завдання і, якщо це випливає з характеру завдання, передачі її результату промісору. Подібний цивільно-правовий механізм забезпечує формування договірного правовідношення з публічної оферти, укладення договору за якою передбачає не лише її акцепт, але і передачу майна. Однак, на відміну від публічної оферти, за допомогою якої можуть виникати лише правовідносини з передачі майна у власність або користування, конструкція публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу може забезпечувати виникнення також зобов'язань з надання послуг, виконання робіт чи здійснення інших дій.Встановлюється, що виконання особою завдання, визначеного публічною обіцянкою винагороди без оголошення конкурсу, до моменту сповіщення про зміну такого завдання та/або умов надання винагороди або до моменту скасування завдання надає право особі, яка виконала завдання, вимагати передачі їй винагороди (нагороди) відповідно до умов, що були чинними до відповідних змін або скасування завдання, або на власний вибір, винагороди (нагороди) відповідно до зміненого завдання або умов надання винагороди, якщо таке завдання такою особою виконане.В роботі доведено, що акт публічної обіцянки винагороди, незалежно від того чи пов'язана вона з проведенням конкурсу або ж ні, має персоніфікований характер, що покликано забезпечити стабільність цивільного обороту і мінімізацію ризиків виникнення у майбутньому юридичних спорів у зв'язку зі спрощеною порівняно з цивільно-правовим договором процедурою її оформлення.Окрема увага в роботі присвячується теоретичним положенням щодо сутнісно-термінологічної диференціації винагороди та нагороди, як об'єктів правовідносин при їх публічній обіцянці. Обґрунтовано, що сутнісно-семантична природа вказаних категорій визначає необхідність розгляду в якості винагороди майнового блага (речі, у тому числі цінні папери, роботи, послуги, майнові права тощо), що передається виконавцю завдання в якості майнового надання за здійснену ним поведінку і становить елемент мінової операції, в той час як нагорода становить відзначення здобутих виконавцем завдання (переможцем чи переможцями конкурсу) результатів, що не являє собою майнове надання взамін одержання особою, яка обіцяла винагороду без оголошення конкурсу або засновником конкурсу, визначеного блага в силу незбереження останнього за такою особою.Автором наведено наукове розуміння підстави виникнення конкурсного цивільного правовідношення, пов'язаного з публічною обіцянкою винагороди за результатами конкурсу. Встановлено, що передача роботи на конкурс виступає в якості такої підстави лише у випадку, якщо умовами конкурсу не передбачено схвалення засновника конкурсу допуску особи до участі у ньому, здійснення попереднього аналізу результату конкурсу на його відповідність вимогам, що висуваються, тощо; В роботі проведено ретельний аналіз наукових уявлень щодо диспозитивності інструментальної складової механізму саморегулювання цивільних відносин, пов'язаних з проведенням конкурсу. Обґрунтовано цивільно-правову життєздатність договірної конструкції конкурсу як альтернативної досліджуваній. У межах договірної конструкції конкурсу підставою участі особи у ньому є укладення із засновником конкурсу відповідного цивільно-правового договору. При цьому визначено можливість існування змішаної інструментальної конструкції саморегулювання відповідних відносин, що характеризується їх індивідуальним упорядкуванням за допомогою цивільно-правового договору і водночас у неохоплених ним питаннях – умовами проведення конкурсу.^UThis thesis is devoted to examining the theoretical and practical aspects of the legal order of formation, as well as the specifics of the structural elements of the obligation deriving from public promise of reward, features of civil liability of its participants and this legal relationship's termination.The author defines the obligation of public promise of reward without announcing a competition as a relative civil relationship that is formed and originates as a result of developing pre-existing complex of legal relations of absolute and/or relative nature in which an undefined number of subjects have a right to complete the task formulated and announced by the promissor in public (transfer property, perform work, provide a service, pay a sum of money or any other action which is lawful and desired by the promissor), that results in the right to demand from the promissor the promised payment or reward being given to the first person that completes the task (or to several persons that completed the task by the amount defined, if the terms of the task didn't exclude the possibility of multiple performers).Several points of view grounded in the science of civil law are discussed, concerning the public promise of reward without announcing a contest, which is an element of civil law mechanism to form a relative legal relationship between a promissor that is obliged to pay or give a reward since the moment the task is complete and a person executes the task and, if the character of the task demands it, gives the result to the promissor. Such civil law mechanism ensures the formation of a contractual relationship of public offer, concluding an agreement which calls for not only the formal acceptance, but also for some property transfer. However, unlike the public offer which can only create relations of property transfer or lease, the construction of public promise of reward without announcement of contest may furnish the obligations of providing a service, doing some work or performing other actions.Referring to the doctrinal and legal provisions of the current civil legislature of Ukraine that define the civilistic understanding of public announcement as a specific feature of the promise of reward, the author draws a conclusion that in the context of the Chapter 78 of the Civil Code of Ukraine the public announcement means that the promise is announced for general public to ensure that an undefined number of recipients are being informed of the promise and/or in such a way that enables to see that the person announcing this means to get the fulfillment not from a specific subject but from anyone among the “each and everybody” participating in the civil relationship or that the founder of the contest means to let anyone compete in it who meets or whose prepared in advance results meet the requirements put forward if there are any. The public promise in this sense opposes the private promise that is addressed to a certain person directly or indirectly and from which it is clear that the task is expected to be fulfilled only by a particular person.It is soundly established that after the task is performed that was defined by publicly promised reward without a contest announcement that afterwards was changed and/or canceled the person that performed the task may demand to be given the reward or be paid by the terms that were in force before the relative change or cancellation or by personal choice to demand the payment or reward that currently stands after the task was changed or canceled if the person fulfilled the task according to all requirements. In the paper it is concluded that the act of public promise of reward both with or without announcing a contest has a personified nature designed to ensure the stability of the civil turnover and minimize the risks of potential litigation in the future by its relatively simple procedure of execution compared to the civil agreements.