Дисертацію присвячено теоретичному аналізу й узагальненню підходів до розуміння і вивчення психологічного феномену «професійне вигорання», «адаптація» та дослідженню впливу психологічних чинників професійного вигорання на середній медичний персонал (СМП), який працює в умовах підвищеної стресогенності ветеранами АТО/ООС (з ветеранами).Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше: визначено взаємозв'язки індивідуально-психологічних особливостей з характеристиками психоемоційної сфери, підвищеною професійною стресогенністю, незадоволеністю функціонуванням, соціальною фрустрованістю та встановлено їх сукупний вплив на професійне вигорання середнього медичного персоналу у роботі з ветеранами. Виявлено що комбінації індивідуально-психологічних особливостей та типу акцентуацій особистості по різному формують глибину (рівень) невротичних порушень. Демонстративний тип акцентуацій характерний для осіб віком до 25 років та проявляється егоцентричністю та демонстративною поведінкою. СМП з циклотимічниим типом акцентуації демонструють нестійкість та надмірне емоційне включення, гіперболізацію подій, що проявляється коливанням настрою, підвищеною збудливістю, дратівливістю. Для СМП з акцентуацією за емотивним типом властива емоційна лабільність з переважанням імпульсивності, погіршеного настрою, схильності до конфліктів. При дистимічній акцентуації знижується контактність, а при екзальтованій – підвищується схильність до авантюризму, егоцентризму із неадекватною самооцінкою власних дій.У психоемоційній сфері виявлено, що сформовані симптоми тривожного настрою та напруження є передумовами професійного/емоційного вигорання у осіб в групах як за віком, так і за стажем роботи. Встановлено, що у віці до 50 років збільшується занепокоєння з приводу появи загально-соматичних симптомів, які у подальшому є підґрунтям розвитку синдрому психоемоційного виснаження у СМП зі стажем роботи понад 10 років. Психоемоційне виснаження як ознака стресогенності у СМП має широкий діапазон прояву – від емпатії (бажання зрозуміти, допомогти) до відсторонення від реальних подій, занурення у самоемпатичний особистий простір. Встановлено, що у СМП симптоми депресивності та збудливості наростають зі стажем роботи в умовах підвищеної стресогенності й модифікуються у дезадаптуючі з формуванням психоемоційного виснаження.Поглиблено уявлення про те, що рівень задоволеності функціонуванням в різних сферах життєдіяльності та соціальної фрустрованості у СМП залежить від стажу роботи та застосування різних механізмів психологічного захисту від психотравмуючих чинників. СМП старше 50 років адекватно сприймають себе в професійному середовищі та взаємодіють в суспільстві. СМП в групах до 25 років та до 50 років проявляли високий рівень фрустрації у сферах матеріального становища, медичного обслуговування, події в суспільстві. Уточнено ознаки професійної дезадаптації СМП, а саме: погіршення самопочуття, зниження загальної активності, втомлюваність, соматовегетативні порушення, порушенням циклу «сон – активність», обмеженням соціальної взаємодії, зниженням мотивації до діяльності.Розширено розуміння зв'язку особистісних властивостей та тривалості медичного стажу у СМП, встановлено, що із збільшенням стажу емоційне реагування та умови виникнення психоемоційного виснаження зменшуються. Професійний досвід стає фундаментом для профілактики негативних впливів в умовах підвищеної стресогенності.Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впроваджені «Системи запобігання професійному вигоранню середнього медичного персоналу в умовах підвищеної стресогенності». Обґрунтовано методологічні засади, зміст та принципи реалізації даної системи. Розроблено «Схему формування ПЕВ–СМП в умовах підвищеної професійної стресогенності».Розроблено модульну «Інтегративну програму психопрофілактики та психокорекції ПЕВ у СМП».Результати дослідження можуть бути використані: при організації психологічного консультування середніх медичних працівників та ветеранів АТО/ООС; психологами лікувально-профілактичних та навчальних закладів; у змісті дисциплін для закладів освіти «Психологія», «Соціальна психологія», «Профілактична медицина», тощо.Ключові слова: баланс роботи та життя, дезадаптація, життєва позиція, психологічні чинники, медичні працівники, міжособистісна взаємодія, особистість, професійна ідентичність, професійне становлення та розвиток, професійне та емоційне вигорання, психологічний супровід персоналу, сімейні конфлікти, соціальні та психологічні стратегії, стосунки, чинники стресогенності, учасники бойових дій.^UThe thesis focuses on the theoretical analysis and generalization of approaches to understanding and studying of a psychological phenomenon "professional burnout", "adaptation" and research of influence of psychological factors of professional burnout on the average medical staff (AMS) working in the conditions of the increased stress of ATO / JFO veterans (with veterans). The scientific novelty of the study is that for the first time was the relationship of individual psychological characteristics with the characteristics of the psycho-emotional sphere, increased professional stress, dissatisfaction with functioning, social frustration and their combined impact on burnout of nurses in working with veterans.It is revealed that combinations of individual psychological features and type of personality accentuations differently form the depth (level) of neurotic disorders. Demonstrative type of accentuations is typical for people under the age of 25 and is manifested by egocentrism and demonstrative behavior. AMS who have cyclothymic type of accentuation show instability and excessive emotional inclusion, hyperbolization of events, manifested by mood swings and irritability. For AMS who have emphasis on the emotional type is characterized by emotional lability with a predominance of impulsiveness, poor mood, prone to conflict. While dysthymic accentuation any contacts decrease, and as for the behavior during exalted accentuation, the tendency to adventurism, egocentrism with inadequate self-assessment of one's own actions increases. Studying the psycho-emotional sphere, it was found that the formed symptoms of anxiety and stress are prerequisites for professional / emotional burnout which individuals have in groups both by age and work experience. It has been established that at the age of 50 there is a growing concern about the appearance of general somatic symptoms, which in the future are the basis for the development of psycho-emotional exhaustion syndrome which AMS have and if they also have more than 10 years of experience. Psycho-emotional exhaustion as a sign of stress of AMS has a wide range of manifestations which is from empathy (desire to understand and help) to distancing from real events, immersion in self-empathic personal space. It is established that AMS have symptoms of depression and excitability increase with work experience in conditions of increased stress and are modified into maladaptive with the formation of psycho-emotional exhaustion. There is an in-depth understanding that the level of satisfaction with functioning in various spheres of life and social frustration which AMS have, depends on the length of service and the use of various mechanisms of psychological protection against traumatic factors. AMS which are over the age of 50 adequately perceive themselves in a professional environment and in society. Groups of the AMS up to 25 years and up to 50 years showed a high level of frustration in the areas of financial situation, medical care, events in society.Signs of professional maladaptation of AMS are specified. They are: deterioration of well-being, decrease in the general activity, fatigue, somatovegetative disturbances, disturbance of a cycle "sleep - activity", restriction of social interaction, decrease in motivation to activity. It has been expanded the understanding of the connection between personal characteristics and the duration of medical experience which the AMS have, has been expanded, it has been established that the emotional response and conditions of psycho-emotional exhaustion decrease when experience is increasing. Professional experience becomes the foundation for the prevention of negative influences in conditions of increased stress. The practical significance of the obtained results lies in the development and implementation of "Systems for the prevention of professional burnout of nurses in conditions of increased stress." The methodological principles, content and principles of realization of this system are substantiated. The "Scheme of formation of PEE-AMS in the conditions of the increased professional stress" is developed. The results of the study can be used in the organization of psychological counseling of nurses and veterans of the ATO / JFO; psychologists of treatment-and-prophylactic and educational institutions; in the content of disciplines for educational institutions "Psychology", "Social Psychology", "Preventive Medicine", etc. Key words: work-life balance, maladaptation, life position, psychological factors, medical workers, interpersonal interaction, personality, professional identity, professional formation and development, professional and emotional burnout, psychological support of staff, family conflicts, social and psychological strategies, relationships, stressors, participants in hostilities.

1. Об'єкт – почуття цінності власного життя в юнацькому віці; мета – розкрити структуру, динаміку і предиктори прояву почуття цінності власного життя у студентів; методи – теоретичні (аналіз, систематизація та узагальнення), емпіричні, математико-статистичні методи обробки даних; новизна – вперше виявлені вікові та статеві особливості прояву та підстави для переживання почуття цінності власного життя у студентів; вперше встановлені варіанти смислових систем, які відтворюються в асоціативному експерименті і беруть участь у визначенні спрямованості переживання почуття цінності власного життя; вперше виявлені компоненти структури переживання почуття цінності власного життя – «влада, статус, багатство», «оптимізм», «здоров'я», «самоконтроль, інформація, саморозвиток», «близькі стосунки, сім'я, затребуваність», «дистанціювання від людей»; вперше встановлено систему темпоральних (образи майбутнього, позитивного минулого, гедоністичного сьогодення), когнітивних (базисні переконання у справедливості, контролі, позитивності образу Я), емоційних (відсутність ознак вегетативності, емоційного виснаження, авантюризму), мотиваційних (відсутність схильності укладання власного життя в вузькі рамки, схильність досягнути досконалості та невразливості, потреба у партнері, що керує), поведінкових (залученість, копінг-стратегії «пошук соціальної підтримки», «уникнення», «емоція», «вирішення завдань») та екзистенційно-смислових (самодистанціювання) предикторів, які детермінують тип переживання почуття цінності власного життя у студентів («зближення» чи «дистанціювання»); уточнено комплекс методик психодіагностики структури почуття цінності власного життя; розроблено та стандартизовано авторський опитувальник компонентів почуття цінності власного життя у студентів; уточнені вікові особливості прояву предикторів почуття власного життя у студентів; уточнено психологічний конструкт «типи переживання почуття власного життя у студентів («зближення» і «дистанціювання»)»; розширено уявлення про критерії неоптимальності переживання почуття цінності власного життя у студентів; розширено уявлення про шляхи оптимізації почуття цінності власного життя у студентів (переорієнтація з дистанціювання на зближення з іншими людьми); набули подальшого розвитку засоби психологічного супроводу процесу зміцнення почуття цінності власного життя у студентів за допомогою соціально-психологічного тренінгу; результати – розроблено психодіагностичний комплекс для вивчення почуття цінності власного життя; побудовані регресійні моделі для прогнозування типу переживання почуття цінності власного життя у студентів; розроблена програма психолого-педагогічного супроводу, для оптимізації переживання цінності власного життя за рахунок розвивального впливу на когнітивну, емоційно-вольову, мотиваційну та смислову сферу особистості студента. Положення і результати роботи можуть бути використані у ході професійної підготовки та підвищенні професійного рівня практичних психологів. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів вищої освіти України; галузь – психологія.^UThe object is a sense of the value of one's own life in adolescence; the goal is to reveal the structure, dynamics and predictors of the manifestation of a sense of value of students' own lives; methods – theoretical (analysis, systematization and generalization), empirical, mathematical and statistical methods of data processing; novelty – age and sex features of manifestation and grounds for experiencing a sense of value of students' own lives are revealed for the first time; variants of meaning systems, which are reproduced in an associative experiment and participate in determining the orientation of experiencing a sense of value of one's own life, have been established for the first time; components of the structure of experiencing a sense of value of one's own life – "power, status, wealth", "optimism", "health", "self-control, information, self-development", "close relationships, family, demand", "distance from people" – are discovered for the first time; a system of temporal (images of the future, positive past, hedonistic present), cognitive (basic beliefs in fairness, control, positivity of the SELF image), emotional (lack of signs of vegetation, emotional exhaustion, adventurism), motivational (lack of tendency to put your own life in a narrow framework, tendency to achieve perfection and invulnerability, need for a managing partner), behavioral (engagement, coping strategies "finding social support", "avoiding", "emotion", "solving problems") and existential (self-styling) predictors that determine the type of experience of feeling the value of students' own lives ("rapprochement" or "distancing") is established for the first time; a set of methods for psychodiagnostics of the structure of the sense of value of one's own life is refined (author's questionnaire of components of sense of value of students' own lives is developed and standardized); age-specific features of the manifestation of predictors of the sense of students' own lives are refined; the psychological construct "types of experiencing the sense of students' own lives ("rapprochement" and "distancing")" is refined; understanding of the criteria of nonoptimality of experiencing a sense of value of students' own lives is expanded; understanding of ways to optimize the sense of value of students' own lives (reorientation from distancing to rapprochement with other people) is expanded; the means of psychological support of the process of strengthening the sense of value of students' own lives through socio-psychological training are received further development; results – a psychodiagnostic complex for studying the sense of value of one's own life has been developed; regression models for predicting the type of experience of a sense of value of students' own lives have been built; a psychological and pedagogical support program for optimization the experience of the value of one's own life due to the developing influence on the cognitive, emotional-will, motivational and semantic sphere of the student's personality has been developed. The provisions and results of the work can be used in the training and professional development of practical psychologists. The results of the dissertation study have been introduced into the educational process of higher educational institutions of Ukraine; area – psychology.