Вперше виділено Українську провінцію анортозит-рапаківігранітної формації (АРГФ), яка відрізняється від сусідньої Прибалтійської провінції віком анорогенного магнетизму, геологічним оточенням і тектонічними чинниками, що вплинули на його розвиток, мінералого-петрографічними та геохімічними особливостями. Доведено спорідненість з АРГФ вулканів овруцької серії, а також роїв сублужних базитових дайок в оточенні плутонів формації. Визначено рівень ерозійного зрізу окремих плутонів та їх складових частин, імовірні умови залягання та петрографічний склад порід покрівлі. Вперше обгрунтовано механізм формування комплексів АРГФ у процесі багаторазової магматичної взаємодії ініціальних базитових розплавів змішаного мантійно-нижньокорового походження з верхньо-коровою речовиною та сформованими за рахунок неї новоутвореними гранітоїдними розплавами сублужного складу. Доведено зв'язок магматизму АРГФ з зачатковими рифтогенними процесами в периферійній частині Сарматського сегмента Східно-Європейського платформи.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто будову та склад зони Саксагансского насуву Криворізької структури на всій його території простягання. Показано, що у південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а у північній - інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого та залозистого горизонтів. Встановлено, що Саксаганський насув контролюється тальковими сланцями на всій території простягання. Виявлено, що формування насусу сприячнено укоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганьского діапіра. Доведено, що у горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження та винос хімічних елементів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а у зоні насуву така закономірність порушується. З'ясовано, що утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи та порушення рівноваги у її природній системі, відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних та гіпергенних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено походження, тектонічну позицію, стратифікацію, речовинний склад, деформаційну структуру, гідротермальні зміни та міденосність нижньовендських трапів південно-західної частини Східноєвропейської платформи. Обгрунтовано гетерогенність трапової формації, в якій виділено чотири петрогенетично відмінні трапові комплекси: західнобузький, верхньоприп'ятський, брестський і біловезько-подільський. Встановлено, що вони утворились на окремих стадіях вендського трапового магматизму, який проявився в південно-західній частині платформи у зв'язку з функціонуванням мантійного плюму. Вдосконалено стратиграфічну схему нижнього венду (лапландський горизонт) України виділенням трьох нових основних стратонів і трьох допоміжних. Уточнено схему поділу трапів регіону на структурно-фаціальні зони та підзони. Ними визначено металогенічне районування Волинського міднорудного району. В трапах встановлено регіональну та локальну мінералогічну зональність гідротермальних змін, які відповідають цеолітовій і преніт-пумпеліїтовій фаціям метаморфізму. Переглянуто уявлення деформаційної структури трапів на користь більшої ролі плікативних деформацій у Волинському палеозойському піднятті. Показано, що спеціалізованим на мідь є вехньоприп'ятський траповий комплекс. Від нього відбулося зараження міддю порід інших комплексів в процесі її гідротермального перерозподілу. Визначено найдієвіші стратиграфічні, петрографічні, мінералогічні, структурно-тектонічні, палевулканологічні прогнозні фактори міденосності трапів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано світовий ринок берилію, виявлено головні тенденції його функціонування. Проведено геофізичне моделювання будови рудоносної зони, геолого-формаційне розчленування рудопродукувальних і рудовмісних породних комплексів. З'ясовано умови формування й еволюції процесів петро- та рудогенезу Сущано-Пержанської зони. Виявлено вплив тектоніки, магматизму та гідротермально-метасоматичних процесів на ендогенне рудоутворення, а також джерела рудної речовини та фізико-хімічні умови рудовідкладення. Вдосконалено уявлення щодо Пержанського родовища берилію та рудопрояви Сущано-Пержанської зони тісно просторово та генетично пов'язані з формацією рудних метасоматитів (по гранітоїдах пержанського типу), яка відіграє роль рудопродукувального породного комплексу. Визначено структурні, тектонічні, літологічні чинники рудоконтролю. Узагальнено дані щодо технологічних схем збагачення руд Пержанського родовища.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання геологічної будови Маабір-Габарського району Йемена в цілому та золоторудного родовища Медден зокрема, розташованого в північній частині останнього. За результатами всебічного вивчення речовинного складу продуктивних золоторудних зон родовища, їх природи, взаємозв'язку з тектонікою, магматизмом, будовою та складом стратигенних комплексів виділено групу прогнозно-пошукових ознак виявлення продуктивних ділянок золоторудної мінералізації медденського типу в межах Маабір-Габарського району. Рекомендовано для проведення пошукових робіт три ділянки в зазначеному районі з метою виявлення продуктивних золоторудних тіл. По-новому представлено схему стратиграфічного розчленування верхньорифейських та нижньопалеозойських утворень району, як основу для прогнозно-пошукових побудов.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

  Скачати повний текст

На підставі методології геологічних досліджень розроблено принципи проведення сублокального геологічного прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів. Визначено місце геологічного прогнозу сублокального рівня в системі прогнозів нафтогазоносності. Встановлено відповідність сублокального рівня контролю та прогнозу нафтогазоносності наявним геологічним об'єктам - пасткам вуглеводнів (ВВ) різного типу. На підставі оцінки, деталізації й інтеграції наявних (структурного картування, палеотектонічних методів, зонального та локального прогнозів нафтогазоносності) напрямків геологічних досліджень щодо вивчення пасток ВВ і нових принципів виділення нафтогазоперспективних об'єктів сублокального рівня розроблено комплекс методів їх геологічного вивчення. Зокрема, сформульовано принципи виділення та ранжування багаторівневих геологічних об'єктів на підставі ідентичного вивчення горизонтальної та вертикальної структурних складових їх геологічної будови; прогнозу об'єктів сублокального рівня за допомогою відмітних точок і у межах резервуару; побудови карт візуальних фреймів для формування системних уявлень про геологічну будову багаторівневих нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше обгрунтовано принципи та побудовано візуальний фрейм вивченої частини візейських карбонатних відкладів Талалаївського виступу Дніпровсько-Донецької западини, що суттєво розширюють можливості використання елементів ГІС у прогнозних геологічних дослідженнях на нафту та газ. Показано, що нафтогазова геологія є наука, яка спроможна прогнозувати геологічну будову не лише об'єктів локального, а й безпосередньо сублокального рівня.

  Скачати повний текст

Стрельцов В.О. Геологія покладів рибекітизованих магнетитових кварцитів Криворізького басейну – на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин.– Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», Київ, 2020.Залізорудні рибекітові метасоматити – найбільш поширений різновид натрієвих метасоматитів Первомайського, Ганнівського, Жовторіченського, Артемівського, Петрівського та інших родовищ Кривбасу. Вони складають 91% від загальної кількості метасоматично змінених бідних магнетитових руд; відповідний показник егіринових метасоматитів – 8%, альбітових – 1%. Продуктивна товща Первомайського родовища на 40% складена рибекітовими метасоматитами. Для їх тіл характерна зональність, яка формувалась внаслідок різної інтенсивності рибекітизації магнетитових кварцитів. У розрізах метасоматичних тіл фіксуються закономірні зміни мінерального, хімічного складу, структури, текстури та інших властивостей бідних магнетитових руд. Загальною тенденцією було суттєве спрощення їх мінерального складу зі зростанням інтенсивності метасоматичних змін через заміщення рибекітом квар-цу, гематиту, другорядних мінералів; магнетит також частково заміщувався рибекітом; кумінгтоніт псевдоморфно заміщувався магнезіорибекітом. Відбувалось вдосконалення морфології, анатомії індивідів і агрегатів магнетиту. Зміна складу та структурна, текстурна перебудова магнетитових кварцитів обумовили закономірні зміни показників їх збагачення: як позитивних (зростання вмісту заліза в складі одержуваного концентрату з 66-67 до 68-69 мас.%), так і негативних (зменшення виходу концентрату з 52-53 до 40-41%, зростання вмісту заліза в складі відходів збагачення з 8-9 до 20-21 мас.%). Результати роботи використовуються для корегування існуючої геолого-технологічної класифікації руд Первомайського, Ганнівського та інших родовищ метасоматично змінених магнетитових кварцитів, актуалізації методів картування рудних покладів.Ключові слова: залізисто-кремниста формація, Криворізький басейн, рибекітові метасоматити, геологія, склад і збагачуваність руд.^UStreltsov V.О. Geology of riеbeсkitized magnetite quartzites deposits in Kryvyi Rih basin – manuscript copyright.Thesis for a Candidate Degree in Geological Sciences, specialty 04.00.11 – Geology of metallic and non-metallic minerals.– State Institution «Institute of Environmental Geochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv, 2020.Ferriferous riеbeсkite metasomatites represent the most common variety of sodium metasomatites of Pervomayske, Hannivkа, Zhovtа Richkа, Artemivkа, Petrove and other Kryvbas deposits. They account for 91% of the total metasomatically altered low-grade magnetite ores; the amount of аegіrine metasomatites is 8%, albite metasomatites one is 1%. 40% of the Pervomaiskе deposit productive strata сonsist of riеbeсkite metasomatites. Zonation is considered to be a typical feature for their bodies, it was formed as a result of varying degree riebeckitization of magnetite quartzites. Regular changes in the mineral, chemical composition, structure, texture and other properties of low-grade magnetite ores are noticed іn the sections of metasomatic bodies. There was a general tendency towards a significant simplification of their mineral composition with increasing intensity of metasomatic changes due to the replacement of quartz, hematite, minor minerals with riеbeсkite; magnetite was also partially replaced with riеbeсkite; cummingtonite was pseudomorphically replaced with magnesioriеbeсkite. The morphology, anatomy of the individuals and aggregates of magnetite were improved. The change in composition, structurе and texturе alteration of magnetite quartzites caused regular changes in their beneficiation indexes: both positive (increase in iron content in the obtained concentrate from 66-67 to 68-69 mass.%) аnd negative (decrease in concentrate yield from 52-53 to 40-41%, increase in the iron content in the beneficiation waste from 8-9 to 20-21 mass.%). The results of the work are used to improve the existing geological and technological classification of ores of Pervomayskе, Hannivkа and other deposits of metasomatically modified magnetite quartzites, and to update methods for ore mapping.Key words: banded-iron formation, Kryvyi Rih basin, riеbeсkite metasomatites, geology, ore composition and ore preparation characteristics.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 «Загальна та регіональна геологія» (103 – Науки про Землю) – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2020.Детальна стратифікація і обґрунтування закономірностей просторово-часового розподілу мезозойських формаційних комплексів сегментів Тетичного та Бореально-Атлантичного поясів в межах України ґрунтується на вивченні мікрофосилій, зокрема диноцист, даних спор і пилку та інших мікрорешток, за якими побудовано біостратиграфічні схеми Волино-Подільської плити, Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини, Донбасу, Криму і розроблені біостратиграфічні зональні стандарти. З цією метою проведено палінологічне обґрунтування розчленування середньоюрських – крейдових відкладів України різного генезизу. Застосовано біо-, літо- стратиграфічні, палінофаціальний методи; що дозволило визначити закономірності подійної стратиграфії. За ортостратиграфічною і іншими групами фауни і флори виділено датовані рівні границь та визначено обсяги різнорангових стратиграфічних підрозділів. Скорельовано одновікові різногенетичні юрські та крейдові відклади Карпат, Волино-Поділля, УЩ, ДДЗ, Донбасу, Причорноморської западини, Гірського Криму. Розроблено регіональну стратиграфічну схему континентальних відкладів середньої, верхньої юри та нижньої крейди України. За результатами досліджень доповнено (палінологічними даними) та модернізовано регіональні, місцеві Стратиграфічні схеми відкладів середньої, верхньої юри, нижньої, верхньої крейди Волино-Подільської плити, Українського щита, Донецької складчастої споруди, Дніпровсько-Донецької западини, Рівнинного та Гірського Криму, Північноазовського прогину та Азовського валу. Ключові слова: стратиграфія, кореляція, палінологічні дослідження, мікрофосилії, юрські і крейдові відклади, геологічна будова, Україна.^UThesis for the degree of Doctor of Geological Sciences by specialty 04.00.01 "General and regional geology" (103 – Earth Sciences) – Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2020. Detailed stratification and justification of the spatio-temporal regularities of the distribution of Mesozoic formation within Ukrainian segments of the Tethys and Boreal-Atlantic belt is based on the study of microfossils, in particular dinocysts, spore and pollen and other microfossils, on which the biostratigraphic schemes of Volyn-Podilska plate, Ukrainian Shield, Dnipro-Donets depression, Donbas, Crimea and biostratigraphic zonal standards are developed. For this purpose, a palynological substantiation for stratification of Middle Jurassic – Cretaceous deposits of Ukraine of different genesis was made. It was used bio-, lito-, stratigraphical, palynofacial methods; which allowed to determine the patterns of the event stratigraphy. According to the orthostratigraphical and others groups of fauna and flora, the dated boundary levels have been identified and the volumes of different stratigraphical units have been determined. To solve this problems, all identified groups of fauna and flora with appropriate resolution are analyzed. According to the results of the research, the regional and local Stratigraphical schemes of Middle Jurassic – Cretaceous sediments of Volyn-Podilska plate, the Ukrainian shield, the Donetsk folded structures, the Dnipro-Donets depression, Plain and Mountain Crimea, the North Azov deflection and the Azov valley have been supplemented (palynological data) and modernized. The regularities of the distribution of microfossils in coeval different facial strata are established. The main groups important for stratigraphy are spores and pollen, megaspores and orthostratigraphic group – dinocysts. Associated groups are dispersed cuticles; tracheids; the remains of a structured tree; green algae (prasinophytes and botryococcus); acritarchs; the remains of fungi; microforaminifers; microspicules of sponge; the remains of parts a body of animal and insect; scolecodonts; bacteria; sclerenchyma and pseudomicrofossils.For the first time megaspores in Aptian and Albian deposits of Ukraine were discovered. Their systematic composition is defined and two genera and two species belonging to the Lycopodiaceae are described. For the first time dinocysts from Middle Jurassic – Cretaceous deposits of the Volyn-Podilska plate, Ukrainian shield, Dnipro-Donets basin, Donbas, Black Sea depression and Mountain Crimea have been studied, their systematic composition and stratigraphic distribution is determined. 13 stratigraphically important species of dinoscysts of the Middle Jurassic – Cretaceous deposits of Ukraine are monographically described. Five biosonal dinocysts schemes of the Jurassic and Cretaceous of the western (Volyn-Podilsky plate, the western slope of the Ukrainian shield), the central, eastern (northeastern part of the Ukrainian shield, Priazovsky array of Ukrainian shield, Dnipro-Donets basin, Donbas) and the southern (Mountain Crimea) regions of Ukraine were created. There are in total 20 dinocystal biostratigraphic units established: in the Middle and Upper Jurassic sediments there are three biostratons in the ranks of the layers with dinocysts and four biozones; in Cretaceous – five layers with dinocysts and eight biozones. Their correlation with the International Stratigraphic Scales has been carried out.The age has been substantiated and the paleontological characteristic of 89 local stratum of Jurassic and Cretaceous has been by palynological data supplemented within all the main tectonic structures of Ukraine. As a result of research, 17 stratigraphic schemes (co-authored - 16, single - 1) of the deposits of the Middle, Upper Jurassic and Lower, Upper Cretaceous within Ukraine were modernized and improved.The scheme of biostratigraphical correlation of marine and continental deposits in the range from Aalenian to Maastrichtian within the limits of Ukraine by microfossils is created. A regional stratigraphical scheme of the continental deposits of the Middle, Upper Jurassic and Lower Cretaceous of Ukraine has been developed.The character of the development of terrestrial and marine biota on the border of the Jurassic and Cretaceous within territory of Ukraine based on the results of the study of microfossils is determined.An atlas of microfossils from the Middle-Upper Jurassic to Cretaceous of Ukraine, consisting of 160 tables, has been created. The photocatalog of the investigated basic and typical sections of Jurassic and Cretaceous from all tectonic structures of Ukraine is made. Keywords: stratigraphy, correlation, palynological studies, microfossils, Jurassic and Cretaceous sediments, geological structure, Ukraine.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2020.В дисертаційній роботі розглядається особливості геологічної будови Торчинського родовища, розміщеного в південно-східній ендоконтактовій частині Володарсько-Волинського масиву основних порід і приуроченого до розшарованої товщі габроїдів крайової фації, на яких розвинуті кори вивітрювання. Констатується закономірна кореляція розподілу ільменіту в корі вивітрювання з рельєфом денної поверхні і рельєфом покрівлі самої кори. Найвищі концентрації ільменіту характерні для відносно підвищених частин кори вивітрювання і на схилах таких підвищень. Запропоновано механізм генезису такої мінералогічної і геохімічної зональності. Родовище не розробляли через великий термін окупності. Але, окрім апатиту й ільменіту, з руд Торчинського родовища можливо отримувати ванадій і скандій, а також каоліни як сировину для виробництва будівельних матеріалів. Комплексний характер цього об'єкта підтвердили результати комп'ютерного моделювання й геолого-економічні розрахунки. Проведені розрахунки, водночас, вказали шлях щодо скорочення терміну окупності до трьох років. Побудовано геолого-технологічну модель родовища засобами GIS. Проаналізовано розподіл ільменіту в межах родовища, виділено блоки першочергового освоєння. Запропоновано порядок розробки окремих блоків з подальшою рекультивацією, що зумовлює економічну стійкість добувного підприємства від початку розробки до повного освоєння запасів родовища.Ключові слова: залишкове родовище, ільменіт, кора вивітрювання, гіпсометрія поверхні, вертикальний запас, геолого-технологічна модель, інтегральний показник, елювій, каолін, жорства.^UDissertation is for the degree of candidate of geological sciences, specialty 04.00.01 – general and regional geology. – Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2020. In the dissertation the peculiarities of geological structure of Torchyn residual ilmenite deposit developed on the layered gabbroid body, are examined. On the deposit the lower and central zone of the body go to the erosion truncation that is reflected in the ilmenite and titaniferous magnetite distribution. The presence of differentiated movements of sub-parallel fractures with branch faults and sub-orthogonal fractures determined the formation of step structure of relief where the mantle of weathering was developed. The regularity of ilmenite concentration within the mantle of weathering depending of its relief is shown. It is marked the disparity of high ilmenite concentrations in the mantle of weathering to the ore varieties of gabbroids in the layered series. The highest ilmenite concentrations are characteristic for the relatively elevated parts of the mantle of weathering. On the slopes the partial decreasing of ilmenite content is taking place which is connected with the influence of wash-out of particles by underground waters. In conditions of the highest head of waters in the gruss horizon it is real the manifestation of internal erosion – the mechanical removal form the stratum of rock the fine clay particles by underground waters that is allow to select the specific process of ore forming on this deposit. Taking into account that this deposit is the second on the titanium reserves after Stremyhorod deposit, for the elaboration of the basis for its rational development it is need to research in details the connections of the relief of the mantle of weathering, erosion processes in the different geological epochs and ilmenite content in area and in cut.This deposit didn't developed because of long-term payback period. Besides apatite and ilmenite it is possible to extract scandium and vanadium from the Torchyn deposit ores. The kaolin is also valuable component for production of building materials is in the Torchyn ores. So, complexity of the Torchyn deposit is confirmed by the results of computer modeling and geological - economical calculation. This alloved to decreasethe payback period up to 3 years.As a result of the conducted researches a database is created on a deposit with actual attachment to the world system of co-ordinates. The geologiсal-technological model of deposit by GIS- facilities is built, the elements of which are the maps of vertical reserve distributing, thickness of ore layer and overburden, integral index that is expected as a difference between the conditional cost of ilmenite concentrate and charges on implementation of stripping works and processing of productive layer. Based on the created computer model, distributing of ilmenite is analyzed in Torchyn deposit and the blocks of the primary mastering are selected. The offered order of separate blocks development with subsequent recultivation gives an extractive enterprise economic stability from the beginning of development to the complete mastering of deposit's reserves.Keywords: residual deposit, ilmenite, mantle of weathering, hypsometry of the surface, vertical reserve, geologic-technological model, integral index, eluvium, kaolin, gruss.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 «Загальна та регіональна геологія». – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка Національної академії наук України, Інститут геологічних наук Національної академії наук НАН України, Київ, 2020.Встановлено, що у всіх мегаблоках та шовних зонах УЩ тектонічні перебудови були проявлені подібно: в декілька етапів структурно-речовинних перетворень кристалічної основи при зміні напрямків палеонапружень та переважно регресивній зміні тискнево-температурних умов зазначених перебудов. А саме, в усіх мегаблоках УЩ простежується зміна структурних планів від північно-східного простягання, через меридіональне, північно-західне до повторних субмеридіонального та північно-східного. Дислокаційні перетворення для перших трьох структурних планів відповідали Р-Т умовам від гранулітової до амфіболітової фацій метаморфізму, вони сформовані геологічними тілами з віком > 3,2, 3,2 та 2,8 млрд років. Дислокаційні перетворення при становленні повторних субмеридіонального та північно-східного структурних планів відповідали умовам від амфіболітової до зеленосланцевої фацій метаморфізму, вони сформовані геологічними тілами з віком 2,0 та 1,8 млрд років. Молодші тектонічні деформації відбувались в холодних умовах й суттєво не змінили сформований в палеопротерозої структурний малюнок УЩ.Схожий прояв змін структурних планів для всіх мегаблоків УЩ свідчить, що на відповідних етапах тектонічних перебудов всі мегаблоки мали спільні умови тектогенезу й формування структурних малюнків в них відбувалося під дією загальних, вірогідно глобальних, тектонічних напруг.Кожен із вищевідзначених тектонічних імпульсів провокував утворення нових породних тіл, взаємодія яких створила перехресний (гібридний) структурний малюнок УЩ. Найбільш тотально проявилися структурні й речовинні трансформації четвертого із виділених етапів (~ 2,0 млрд років тому) з формуванням суттєво здвигових дислокаційних систем. Це, Приазовська дислокаційна система (Приазовський мегаблок УЩ та ОПШЗ), Придніпровська (Середньопридніпровський мегаблок і суміжні шовні зони), Інгульська (Інгульський мегаблок та суміжні шовні зони) та інші. Зазначені системи сформовані геологічними тілами декількох більш високих рангів та генерацій. На кожному з рівнів (від макро- до мікрорівня організації об'єкту) ці тіла відтворюють приздвигові структурні малюнки.Крайові частини мегаблоків (відносно центральних), як результат суттєво здвигових трансформацій, є більш інтенсивно структурно й речовинно трансформованими і разом з шовними зонами УЩ віднесені до лінійних складових здвигових систем. Центральні частини мегаблоків УЩ є відносно слабо зміненими фрагментами фундаменту, що в різній мірі уціліли від ранньопротерозойської лінеаризацій й формувалися завдяки роз'єднанню при дії здвигових напруг в супроводі прокручування їх окремих сегментів. Вони мають риси серединних і вихрових масивів й віднесені до субкільцевих (овалоїдних) складових здвигових систем (осьова частина Інгульського мегаблоку, центральна частина Західноприазовського блоку та інші).Обгрунтовано, що охарактеризовані U-, чи U-Th- перспективні об'єкти є самоподібними, високовпорядкованими дислокаційними структурами й займають закономірні структурні позиції в палеопротерозойському структурному малюнку УЩ. Окрім цього показано, що U, Th-рудні і вмісні тіла мають подібні морфологію, елементи залягання, кількість мінеральних генерацій та малих структурних форм; також – вміст корисних компонентів (зокрема U, Th) рудних тіл закономірно збільшується від палеоархейських до палеопротерозойських, у вміщуючих породах навпаки – зменшується. Все зазначене свідчить, що U, Th-рудні тіла формувалися завдяки тим же декількоетапним структурно-речовинним трансформаціям, що і вмісні геологічні тіла. При цьому структурно-речовинні перетворення не накладалися на вже існуючі складчасті форми, а вони відбувалися одночасно у декілька етапів в усьому об'ємі фундаменту з утворенням складкоподібних рудоперспективних об'єктів. Тому рудоперспективні тіла займають фіксовані структурні комірки в палеопротерозойському структурному малюнку, які маркують різнорангові приздвигові тіні тиску. Це T, S, Ө та δ – структурні позиції. Таку приуроченість визначено як провідний пошуковий критерій. Надано прогноз місцезнаходження нових подібних таких об'єктів. Ключові слова: дислокаційна система, здвиг, генерації структур, рудні тіла, структурні позиції.^UThe dissertation for а doctor of Geological science degree in speciality 04.00.01 «General and regional geology». – M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation of NAS of Ukraine, Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2020. It was established that in all megabloks and suture zones of Ukrainian Shield (USh), tectonic rearrangements were manifested similarly: in several stages of structural-material transformations of a crystalline base when the direction of the paleo-strain was changed and mainly by a regressive change in the pressure-temperature conditions of these alterations. Namely, in all megablocks of the USh there is a change in the structural plans from the north-eastern strike, through the meridional, north-west to the repeated submeridional and north-eastern. The dislocation transformations for the first three structural plans corresponded to the P-T conditions from granulite to amphibolite of metamorphic facies; they were formed by geological bodies with age > 3.2, 3.2 and 2.8 billion years. Dislocation transformations in the formation of repeated submeridional and north-eastern structural plans corresponded to the conditions from amphibolite to green-schist facies of metamorphism; they are formed by geological bodies with age of 2.0 and 1.8 billion years. Younger tectonic deformations occurred in cold conditions and did not significantly change the structure of the USh formed in the Paleoproterozoic.A similar manifestation of structural plans changes for all megablocks USh shows that at the appropriate stages of tectonic reorganization all megablocks had common conditions tectogenesis and the formation of structural patterns in them occurred under the influence of general, probably global, tectonic stresses.Each of the above-mentioned tectonic impulses provoked the formation of new rock bodies, the interaction of which a cross (hybrid) structural pattern of the USh created. The structural and material transformations of the fourth of the selected stages (~ 2.0 billion years ago) were revealed most total, with the formation of essentially shear dislocation systems. This is the Priazov dislocation system (Priazovsky megablock of USh and OPsZ), Prydnipro (Middle-Prydniprovsky megablock and adjacent suture zones), Ingulska (Ingul megablock and adjoining suture zones), and others. These systems are formed by geological bodies of several higher levels and generations. At each of the levels (from the macro-to-micro level of the object's organization), these bodies reproduce synshear structural patterns.The edges of the megablocks (relatively central), as a result of essentially shearing transformations, are more intensively structurally and materially are transformed and, together with the suture zones, are classified as linear components of the shear systems. The central parts of the megablocks USh are relatively weakly altered fragments of the foundation, which were, to varying degrees, survived from early Proterozoic linearizations and were formed due to the separation under the action of shear stresses, accompanied by the scroll of their individual segments. They have features of the median and vortex massifs and are classified as sub-ring (ovaloid) constituent of shear systems (the axial part of the Ingul megablock, the central part of the West-Priazov block, and others).It is substantiated that characterized U- or U-Th- perspective objects are self-similar, highly ordered dislocation structures and take on the fixed structural positions in the Paleoproterozoic structural pattern of the USh. In addition, it has been shown that U, Th-ore and host body have similar morphologies, elements of occurrence, the number of mineral generations and small structural forms; also – the number of useful components (in particular, U, Th) of ore bodies is regularly increasing from the Paleoarchaean to the Paleoproterozoic, while the opposite is the case in the containing rocks. All this indicates that U, Th-ore bodies were formed due to the same multi-stages structural and material transformations as contained geological bodies. In this case, the structural-material transformations were not superimposed on the existing fold form, but they occurred simultaneously in several stages throughout the volume of the foundation with the formation of fold-like ore-perspective objects. Therefore, ore-promising bodies are occupied fixed structural cells in the Paleoproterozoic structural pattern, which mark the different-rank shadow pressure. These are T, S, Ө and δ are structural positions. Such an concrete locate is defined as the leading search criterion. The forecast of the location of new similar objects is given. Key words: dislocation system, shear, generation of structures, ore bodies, structural positions.