Розглянуто проблеми геофізичного моніторингу небезпечних природних і техногенних явищ. Проаналізовано стан і перспективи розвитку сейсмологічної служби України. Показано можливість створення технології інтерпретації для векторного магнітометра. Аргументовано, що одночасне використання порівняльного методу до вертикальної, горизонтальної та сумарної аномальних компонент магнітного поля дозволяє отримати інформацію про геометричні та фізичні параметри джерела збудження у класі призматичних тіл. Запропоновано геофізичну інтерпретацію схилових деформацій у межах розвитку зсувів на Південному березі Криму.

Висвітлено деякі аспекти геології, палеонтології, тектоніки, стратиграфії, гідрогеології та геоекології. Розглянуто проблеми локалізації та ліквідації нафтопродуктових забруднень у підземному середовищі. Значну увагу приділено комп'ютерному картографуванню у морській геології. Всебічно досліджено вплив техногенних об'єктів нафтогазового комплексу на природні морські геоекосистеми. Розкрито перспективи розвитку морської геології у контексті загального реформування народного господарства України.

Висвітлено найважливіші процеси і поняття екзогенної геології, які мають визначальний вплив на генезис грунтів. Встановлено, що у процесі вивітрювання, транспортування і перевідкладення гірські породи набувають нових властивостей, які не характерні для вихідних масивних кристалічних порід. З'ясовано, що залишкова та перевідкладена кора вивітрювання є субстратом для поселення різних організмів, у першу чергу - рослинних, вплив яких на дану кору призводить до інтенсивного її перетворення на грунт. Значну увагу приділено схиловим процесам та їх ролі в утворенні рельєфу.

Викладено загальні відомості про мінерали, їх кристалографію, а також описано форми знаходження мінералів у природі, їх фізичні ознаки та властивості. Наведено класифікацію головних породотвірних мінералів за хімічним складом. Основну увагу приділено фосфорним, калійним, азотним, гіпсовим, вапняковим, магнієвим та органічним агрономічним рудам. Детально проаналізовано еволюцію ландшафтів і людини у пізньому кайнозої на прикладі позальодовикової (перигляціальної) зони Лівобережної України.

Наведено нові результати геологічних, географічних та екологічних досліджень Середнього Придніпров'я. Окрему увагу приділено металогенії золота, срібла та марганцю. Викладено відомості щодо оцінки впливу різних антропогенних факторів на ландшафти, підземні та поверхневі води. Подано результати картографування території Дніпропетровщини.

Наведено порівняльну характеристику основних алгоритмів томографічної обробки даних вертикального сейсмічного профілювання. Розглянуто питання вимірювання інтенсивності ядерних випромінювань з постійною статистичною помилкою, розподілу радіоактивних ізотопів урану, торію та калію в породах міоценових відкладів, а також особливості взаємозв'язку між тектонічною тріщинуватістю продуктивних горизонтів і характером питомих відборів нафти в межах Бориславського нафтогазопромислового району. Запропоновано метод розв'язання прямої задачі магніторозвідки для складнопобудованих середовищ, описано типи тектонічних тріщин в гірських породах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та ін.

Розглянуто проблеми докембрію України, зокрема, питання геології, магматизму, стратиграфії, геохронології, тектоніки, петрології та металогенії. Наведено пропозиції щодо вдосконалення діючої стратиграфічної схеми докембрію, методики геологозйомочних робіт, пошуків корисних копалин, а також новітні теоретичні розробки деяких головних проблем геології докембрію.

Розглянуто питання геології, розвідки, розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ, буріння та освоєння нафтових і газових свердловин, збору, транспорту та зберігання нафти і газу, а також економіки та організації виробництва у нафтовій і газовій промисловості. Висвітлено проблеми підвищення нафтогазовіддачі покладів вуглеводнів, розкриття продуктивних горизонтів, техніки та технології видобутку нафти і газу. Проаналізовано питання обліку видобутку нафти і газу та закачки робочих агентів.

Наведено результати геологічних, географічних і геоекологічних досліджень центральної частини України. Розглянуто мінералогію, морфологію та генетичні особливості родовищ золота. Детально проаналізовано промислово-урбаністичну та георелігійну ситуації на Дніпропетровщині. Розроблено методи контролю за процесом вилучення золота з руд. Охарактеризовано вплив важких металів на морфофізіологічні показники амфібій.

Розглядаються питання раціонального використання та охорони природного середовища, наводяться результати досліджень у галузі екології, геохімії, гідрогеології, географії, екології, соціальної та економічної географії. Аналізуються проблеми та перспективи використання ресурсів вторинної мінеральної сировини в Україні, уніфікована система характеристик, показників та умовних позначень для екологічно-природоохоронного картографування, проблеми інтеграції України в світовий ринок продовольства та сільськогосподарської продукції, ландшафтно-екологічні дослідження під час організації мережі спостережень за хімічними елементами. Повідомляється про досвід втілення єдиної системи безперервної екологічної освіти та виховання у позашкільних навчальних закладах. Ряд статей присвячено 125-річчю від дня народження видатного геолога і палеонтолога Д.М.Соболєва.

Розглянуто аспекти екологічної проблематики в географії та геології. Надано характеристику екологічній геології як новому науковому напрямку в геології. Наведено її логічну структуру. На основі оцінки реального екологічного стану, що склався в державі, обгрунтовано необхідність відкриття спеціальності "Екологічна геологія" у вузах України.

Наведено результати комплексного вивчення Майського золоторудного родовища геолого-структурними, формаційними, мінералого-фізичними та термобарогеохімічними методами досліджень. Показано, що родовище пов'язане з флексуроподібним ускладненням східного крила Савранської синкліналі та утворено завдяки відділенню метаморфогенно-гідротермальних флюїдних систем аляскітоїдних гранітів у процесі їх кристалізації.

Наведено результати наукових досліджень у галузі сучасних розробок розвідки родовищ корисних копалин, маркшейдерської справи та геодезії. Розглянуто деякі питання та досягнення у галузі геологічних наук, будівництва шахт і підземних споруд, буріння свердловин за складних умов. Визначено параметри випуску породи за комбінованою технологією проходки вертикальних гірничих виробок. Проведено шахтні дослідження впливу параметрів буропідривних робіт на гранулометричний склад підірваної породи за комбінованою технологією. Обгрунтовано параметри міжрамних огорож об'ємної конструкції, буропідривних робіт за комбінованою технологією проходки виробок. Розглянуто питання підвищення ефективність буріння газових свердловин на вугільних родовищах.

Розглянуто особливості седиментації війзейсько-турнейських нафтогазових комплексів Качанівсько-Козіївської ділянки, а також перспективи нарощування запасів вуглеводнів у північно-західній частині Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Проаналізовано історію формування локальної складчастості Каркінітсько-Північно-Кримського крейдово-палеогенового прогину. Досліджено вплив геологопошукових робіт на екологічний стан навколишнього середовища Селюхівської площі та розподіл важких металів у грунтах гірських ландшафтів внаслідок буріння нафтових свердловин за умов Передкарпаття.

Наведено основні відомості про Землю, її внутрішню будову, склад та етапи розвитку. Розглянуто природу, причини та фактори екзо- й ендогенних процесів, їх продукти. Розкрито значення даних процесів для формування родовищ корисних копалин. Охарактеризовано вплив техногенезу на зміни геологічного середовища та висвітлено геологічні аспекти охорони довкілля і земних надр. Висвітлено значення інформації про зовнішню та внутрішню динаміку Землі для планування, проектування і проведення гірничих робіт.

Викладено основні положення прикладної геології. Наведено відомості про корисні копалини, моделі їх класифікації, промислові типи корисних копалин. Охарактеризовано головні аспекти пошуків і розвідки родовищ. Розглянуто принципи, стадії, методи та системи їх розвідки, методику апробування корисних копалин, кондиції, підрахунок запасів і геолого-промислову оцінку родовищ.

Обгрунтовано зміни, які внесені в кореляційну стратиграфічну схему докембрію Українського щита після їх обговорення на III Всеукраїнській міжвідомчій нараді "Геологія та стратиграфія докембрію Українського щита" (21-23 квітня 1998 р., Київ) та затвердження Національним стратиграфічним комітетом України. Уточнено розчленування тетерівської серії; скорельовано нижню частину інгуло-інгулецької серії з криворізькою; перенесено глеєватську світу з мезо- в палеопротерозой; виділено осипенківську товщу в неоархеї, а садову - в палеопротерозої; встановлено шереметівський комплекс плагіогранітів в палеопротерозої Північно-Західного і старобогданівський комплекс сієнітів та кварцових сієнітів в неоархеї Приазовського району.

Викладено загальні уявлення про походження та будову Землі, ендогенні та екзогенні процеси, що відбуваються на планеті, утворення мінералів і гірських порід. Наведено наукові основи грунтознавства, гідрогеології та геодинаміки. Особливу увагу приділено розгляду техногенних процесів, питань інженерно-геологічних досліджень для будівництва та збереження довкілля.

Наведено результати досліджень з питань загальної геології, стратиграфії, гідрогеології, інженерної та екологічної геології, фізичної та економічної географії, гідрохімії техногенезу. Проаналізовано вплив метаморфізму, петрографічного складу та ступеня відновленості на хіміко-технологічні властивості вугілля Львівсько-Волинського басейну. Висвітлено питання взаємодії людини та геоморфологічного середовища міських екосистем. Викладено наукові підходи до розробки змісту топонімічних карт, структури та змісту історико-географічного атласу Дніпропетровська, а також методику дослідження етнічних груп населення України, зокрема німецького етносу. Визначено перспективи розвитку нафтогазової промисловості в країні.

Приведены результаты исследований по вопросам общей геологии, стратиграфии, гидрогеологии, инженерной и экологической геологии, физической и экономической географии, гидрохимии техногенеза. Проанализированы влияние метаморфизма, петрографического состава и степени восстановления на химико-технологические свойства угля Львовско-Волынского бассейна. Освещены вопросы взаимодействия человека и геоморфологической среды городских экосистем. Изложены научные подходы к разработке содержания топонимических карт, структуры и содержания историко-географического атласа Днепропетровска, а также методика исследования этнических групп населения Украины, в частности немецкого этноса. Определены перспективы развития нефтегазовой промышленности в стране.

Розглянуто питання геофізичного моніторингу карстово-суфозійних процесів на території Рівненської АЕС. Описано природу сейсмічних границь земної кори кіровоградського блоку Українського кристалічного щита, геохімічну типізацію його гранітоїдних комплексів та особливості їх формування. Висвітлено еколого-економічні аспекти моніторингу мінерально-сировинних ресурсів країни. Викладено методику кількісної оцінки мінералогічного складу континентальної земної кори. Визначено параметри гіпоцентрів карпатських землетрусів з урахуванням глибинної будови літосфери регіону та усереднених кінематичних незв'язок сейсмічних хвиль.

Рассмотрены вопросы геофизического мониторинга карстово-суффозионных процессов на территории Ровенской АЭС. Описаны природа сейсмических границ земной коры кировоградского блока Украинского кристаллического щита, геохимическая типизация его гранитоидных комплексов и особенности их формирования. Освещены эколого-экономические аспекты мониторинга минерально-сырьевых ресурсов страны. Изложена методика количественной оценки минералогического состава континентальной земной коры. Определены параметры гипоцентров карпатских землетрясений с учётом глубинной структуры литосферы региона и усредненных кинематических несвязок сейсмических волн.