Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д8 ,0л(4Укр)0

Рубрики:

Географічні науки

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено формирование основных принципов рекреационного строительства в новых социально-экономических условиях Украины, которая обладает уникальными природно-климатическими и этно-историческими возможностями. Отмечено, что аграрно-рекреационная среда является высококачественным рекреационным ресурсом, до сих пор в полной мере не исследованным и не востребованным обществом. Предложена методика учета и использования рекреационных ресурсов, дано обоснование приращения их за счет аграрных территорий без ущерба для сельскохозяйственного производства, приводится теоретическое обоснование агропарка как нового ландшафтно-рекреационного объекта.

Обоснована необходимость применения адаптивного подхода в управлении общественными процессами воспроизводства. Предложено рассмотреть территориальное развитие как адаптивную систему. Дана характеристика адаптации с позиции возможности трансформации биологического понятия в географическое. Раскрыто определение понятия "социально-экономическая адаптация". Предложены принципы отраслевой и территориальной адаптации. Рассмотрен механизм адаптации социально-экономических систем в рекреационных районах, где адаптером выступает рекреационный процесс, имеющий ярко выраженную биосоциальную структуру и обладающий эффектом мультипликатора.

Висвітлюється історія розвитку комплексних досліджень природи території Правобережної України, перспективи їх розвитку. Розглядаються основи теорії та методи регіональних досліджень антропогенних ландшафтів, наводиться класифікація і структура антропогенних ландшафтів Правобережної України: селитебних (міських), сільськогосподарських, лісових, водних, промислових, дорожніх, рекреаційних та белігеративних (від латинського beligero - вести війну). Досліджуються взаємозв'язки між основними класами антропогенних ландшафтів, ландшафтні межі, перехідні зони селитебних ландшафтів, антропогенні ландшафти як парадинамічні системи. Повідомляється про зональність антропогенних ландшафтів, представлено схему природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуто можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10 - 15 років.

Роботу присвячено діяльності видатного австрійського вченого і мандрівника французького походження, професора Львівського університету у 1787 - 1805 рр. Бальтазара Гакета на теренах Південно-Східної та Центральної Європи. Значну увагу приділено суспільно-політичній ситуації у Галичині (кінець XVIII - початок XIX ст.), особливостям рослинного та тваринного світу Карпат, а також початкам фітотерапії в Україні.

Висвітлюється коло питань, що стосуються безпечного, безаварійного проведення польових експедиційних досліджень у контексті взаємовідносин людини з природою (орієнтування в полі, побут, харчування, постачання, охорона здоров'я). Розглянуто теоретичні положення, методики, правила та практичні рекомендації з цього питання для фахівців-природничників: географів, геологів, біологів, екологів, а також медиків (фахівців з медицини катастроф), інструкторів з туризму і широкого загалу туристів-аматорів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д8р(45УКР)

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкривається основний зміст доповідей учасників семінару, висвітлюються проблеми і досвід використання інноваційних методів та технологій у системі безперервної географічної освіти (дошкільної, шкільної, позашкільної, вузівської, післядипломної). Вказується місце і роль інноваційних педагогічних технологій в безперервній географічній освіті. Обговорюється дистантна освіта, що полягає у використанні сучасних технологій глобальної сітки ІНТЕРНЕТ на уроках географії. Розглядається інтеграція географічної науки з іншими дисциплінами як необхідна умова розвитку безперервної географічної освіти. Приводиться доцільність розробки і використання в шкільній географії образотворчих модулів екологічного змісту, а також елементів геоінформаційних технологій. Висвітлюються шляхи підвищення якості економічних знань при вивченні економічної географії світу, наводяться деякі методологічні аспекти вивчення екологічних проблем урбанізованого середовища, описується система управління екологічною якістю довкілля та інше.

Містяться матеріали про життя і науково-організаційну діяльність видатного вченого, географа й енциклопедиста В.Кубійовича та неперевершеного організатора наукової і видавничої справи А.Фіголя. До них додалися хроніки-біографії їх життя, спогади близьких та співробітників, оцінка діяльності в окремих галузях, а також - у випадку А.Фіголя - дещо характерне з його писань. Особливу увагу приділено діяльності В.Кубійовича та А.Фіголя в галузі організації українознавчої науки, наслідком чого стало відновлення Наукового Товариства ім. Шевченка в Німеччині в 1947 р., а потім видання "Енциклопедії Українознавства".

Наведено основні дані наукових досліджень, що були виконані під час роботи зимівників та наукового складу комплексної морської частини Першої української експедиції 1996-1997 рр. (НДС "Ернст Кренкель") на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" та Південно-Оркнейському і Південно-Шетландському полігонах. Викладено результати робіт з гідробіології, метеорології, гідрології, рельєфу морського дна і топографії поверхні моря, геофізики, геохімії, екології та адаптації організму людини. Розглянуто організаційні аспекти роботи Українського антарктичного центру та експедиції.

На основе полевых исследований в Черногорском (Карпаты) и Ковельском (Малое Полесье) ландшафтах показаны структуры биополей отдельных видов деревьев и фитоценозов в целом. Проанализирована суточная ритмика мощностей и плотностей биополей деревьев в пределах всех структурных слоев.

Роботу присвячено експертизі природознавчої спрямованості. На основі системно-синергетичного світогляду і коадаптивної парадигми природокористування розроблено теоретико-методичну базу геоекологічної експертизи. Остання розглядається як новий науково-практичний вид діяльності і як новий експертний напрям у науці, який тільки формується.

Висвітлено основні методи фізичної географії, становлення її методології у контексті наукових революцій, роль методології у теоретичних побудовах. Розкрито зміст понять "об'єкт" і "предмет" фізичної географії. Проаналізовано логіку зміни уявлень про них. Запропоновано оригінальні ідеї про компоненти-сфери географічної оболонки та речові компоненти ланшафтної сфери.

На прикладі терикоників вугільних шахт показано, як під впливом гірничовидобувної промисловості відбувається зміна природних ландшафтів Донбасу. Відмічено, що значна частина природних кальцієвих ландшафтів регіону перетворилась на сірчанокислі. Наведено хімічний склад відвальної породи терикоників, її токсичність, радіоактивність. Покращання гірничопромислових ландшафтів можливо завдяки лісовій рекультивації земель.

Наведено результати досліджень з географії України і тих суміжних територій, на яких проживає українська діаспора. Розглянуто географічні особливості міграційних процесів сільського населення Львівщини, Східної Галичини, проблеми становлення географії релігії в Україні, цільового використання та охорони природно-рекреаційного потенціалу Передкарпаття. Висвітлено територіальні особливості динаміки чисельності релігійних організацій у державі тощо.

Розглянуто географічні аспекти екологічної безпеки, конструктивно-географічні засади оптимізації природокористування. Проаналізовано проблеми використання, відтворення й охорони природних ресурсів, а також історико-географічні, соціально-економічні питання географії.

Наведено результати геоморфологічних, еколого-географічних, суспільно-економіко-географічних досліджень України, а також суміжних територій - Польщі, Румунії та Росії. Окремі статті присвячено історії географії, політичним і конструктивно-географічним проблемам сьогодення. Проаналізовано горизонтальну розчленованість рельєфу Сумщини й особливо небезпечні явища природи у басейні Верхнього Дністра. Оцінено динаміку природокористування та рельєфу західного Волино-Поділля на основі інтерпретації різночасових аерофотознімків.

Висвітлено загальні проблеми географії та географічної освіти в Україні. Викладено концепції змісту географічної освіти та стандарту вищої базової географічної освіти. Порівняно структури суспільної географії в Україні та англомовному світі. Проаналізовано основні екологічні наслідки на території України від глобального потепління. Наведено нові напрямки географічних досліджень. Розглянуто питання вивчення естетичних можливостей ландшафтів для потреб рекреації. Запропоновано сучасні підходи до географічного вивчення процесу іноземного інвестування. Розкрито головні напрямки розвитку сучасного озерознавства. Досліджено ландшафтне різноманіття в контексті концепції стійкого розвитку. Розроблено стандарт освіти зі спеціальності "картографія". Удосконалено фахову підготовку спеціалістів з країнознавства та міжнародних відносин. Накреслено перспективи розвитку географічної картографії.