Висвітлюється історія розвитку комплексних досліджень природи території Правобережної України, перспективи їх розвитку. Розглядаються основи теорії та методи регіональних досліджень антропогенних ландшафтів, наводиться класифікація і структура антропогенних ландшафтів Правобережної України: селитебних (міських), сільськогосподарських, лісових, водних, промислових, дорожніх, рекреаційних та белігеративних (від латинського beligero - вести війну). Досліджуються взаємозв'язки між основними класами антропогенних ландшафтів, ландшафтні межі, перехідні зони селитебних ландшафтів, антропогенні ландшафти як парадинамічні системи. Повідомляється про зональність антропогенних ландшафтів, представлено схему природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуто можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10 - 15 років.

Розглянуто закономірності формування клімату, поширення основних метеорологічних елементів по території Карпато-Подільського регіону. Наведено огляд різноманітних метеорологічних явищ погоди, розглянуто погодні процеси на протязі року тощо.

Розглянуто територію, географічне розташування та кліматичні умови Черкащини. Особливу увагу приділено висвітленню природних ресурсів (мінерально-сировинних, рудних і нерудних корисних копалин, рослинного і тваринного світу, фітолікувальних рекреаційних ресурсів тощо), а також проблемам їх використання та охорони.

Подано географічну характеристику природи, населення і господарства Черкащини, зокрема, демографічної ситуації, чисельності, густоти, природного руху, національного складу та соціальної структури населення. Розглянуто динаміку формування системи розселення.

Проаналізовано геологічний фактор антропогенної екосистеми. Надано екологічну оцінку стану геологічного середовища. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу. Досліджено рослинний покрив техногенних ландшафтів. Висвітлено стан та методи забезпечення радонової безпеки в оселях Кривбасу. Описано структурну організацію угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження.

Закарпатье, являющееся классическим примером переходной внутриконтинентальной контактной геоморфологической зоны, характеризуется интерференцией и сложным взаимодействием нелинейных природных и природно-техногенных процессов разных типов, образующих на современном этапе различные парагенетические комплексы. Наибольшую угрозу в возникновении экстремальных ситуаций представляют морфоструктурные узлы, с которыми связываются активизации землетрясений, подвижек по тектоническим разломам, экзогенных процессов разных типов, прежде всего гравитационных (оползневых, обвальных) и эрозионных, а также вытянутая вдоль побережья Выгорлат-Гутинского хребта и флишевых Карпат зона повышенной эрозионной опасности и разгрузки выносимого из горной части терригенного материала.

Розглянуто питання морфології, генезису та історії розвитку рельєфу Передкарпаття. Велику увагу приділено морфоструктурному аналізу, типологічним особливостям рельєфу. Запропоновано детальну схему геоморфологічної регіоналізації, а також проаналізовано сучасні геоморфологічні процеси, зокрема, площинного змиву, лінійного розмиву, зсувні, обвально-обсипні, карстові та сельові процеси.

Уточнено й обгрунтовано генетичні характеристики природних комплексів Волинського Полісся. Проведено їх класифікацію на основі якісних та кількісних особливостй водного режиму. Розроблено типову схему аналізу природних умов великих неоднорідних меліоративних об'єктів для забезпечення виділення природних систем з однозначною реакцією на меліоративний вплив і загальним ландшафтно-меліоративним потенціалом сільськогосподарського використання.

Изложены методические подходы к осуществлению региональных эколого-географических исследований, подчеркнута роль картографирования. На основе ряда специальных карт создана синтетическая эколого-ландшафтоведческая карта исследуемой территории. В соответствии со спецификой природного экологического потенциала выделены экологические типы ландшафтов. Исходя из разработанной методики количественной и качественной оценок состояния измененных человеком природно-территориальных комплексов определена степень антропогенной модифицированности ландшафтных районов.

Розглянуто систему засобів навчання з регіональної географії, її зміст та екологічну складову. Підкреслено значення залучення до екологічної освіти історичного матеріалу. Наведено приклад експертної оцінки одного з компонентів системи - медико-географічного атласу Дніпропетровщини.

Описывается ландшафтно-экологический стационар, созданный в Карадагском природном заповеднике в рамках развития Карадагской станции фонового экологического мониторинга. Дана характеристика природных компонентов (геологического строения, рельефа, климата, почв, растительности и животного мира), ландшафтной структуры территории стационара. Рассмотрены системы наблюдений на стационаре за экзогенными геоморфологическими процессами, стоком, подземными водами, метеорологическими элементами, химией почв, наземными позвоночными, насекомыми, растительностью.

Наведено загальну характеристику зсувів на території Харківщини. Проаналізовано вплив основних природних і техногенних факторів на розвиток зсувів Харківської області. Зроблено інженерно-геологічну оцінку зсувонебезпечних схилів у межах конкретних населених пунктів.

Висвітлено широке коло тематичних питань з історії геолого-географічних досліджень, географічного положення, рельєфу, геологічної будови, корисних копалин і технології їх видобування та використання, геологічних і гідрологічних пам'яток природи Полтавщини. Матеріали систематизовано з використанням даних новітніх досліджень вітчизняних учених, супроводжено необхідними таблицями та картами.

В процессе многолетних исследований в районах АЭС Украины с целью решения ряда геологических, геоморфологических, геодинамических и мониторинговых задач определены подходы, обоснованы принципы и методы исследований с целью доизучения геолого-геоморфологических и неотектонических условий, решения проблем безопасного функционирования АЭС и экологического риска. Разработана структура базы данных морфоструктурно-неотектонической ГИС; обоснованы рациональные методы доизучения условий районов АЭС; выполнены исследования на региональном, субрегиональном, локальном уровнях; выявлены критерии ранжирования неотектонически активных структур, прежде всего активных разломов. Обосновано районирование территории в соответствии с критериями геоморфологического и неогеодинамического риска.

Досліджено проблеми ландшафтного різноманіття України. Висвітлено принципи та методи його сучасних досліджень. Проаналізовано вплив антропогенної діяльності на ландшафти. Класифіковано типологію та систематику ландшафтного різноманіття. Викладено прикладні аспекти його вивчення, охорони та збереження. Вміщено нову інформацію про використання та охорону земельно-ресурсного потенціалу України.

На основании структурно-геоморфологического анализа Волыно-Подольской плиты и Предкарпатского прогиба выделены участки с признаками горизонтальных неотектонических движений земной коры. Проанализирована связь сдвиговых деформаций с трансрегиональными разломными зонами разных направлений и морфоструктурными узлами.

Монографія присвячена питанням теорії та методології розробки засобів навчання регіональної географії. Обгрунтована методика процесу створення традиційних і комп'ютерних засобів навчання. Запропонований комплекс засобів навчання регіональної географії з визначенням змісту географічної інформаційної бази. До комплексу входять атласи й карти в традиційному та електронному варіантах, вербальні засоби навчання, комп'ютерні навчальні програми і підручники, натуральні об'єкти тощо. Запропоновані шляхи залучення історичного шару географічної інформації до процесу створення засобів навчання.

Висвітлено заснування та діяльність Товариства дослідників Волині (1900 - 1921 рр.), дослідження, проведені місцевими природознавцями, зокрема у галузі зоології.

Обгрунтовано концептуальні основи та методи ландшафтознавчих досліджень екологічних проблем гірських і передгірських територій. Розглянуто закономірності просторово-часової ландшафтної організації Українських Карпат, особливості поширення негативних стихійних фізико-географічних процесів. Проаналізовано антропогенні навантаження і сучасний екологічний стан ландшафтних комплексів. Здійснено ландшафтно-екологічну оцінку навколишнього природного середовища регіону та визначено шляхи поліпшення екологічної ситуації.

Районування проводилось на основі ландшафтної карти регіону масштабу 1:1 000 000. Базуючись на ландшафтно-генетичному принципі, на особливостях ландшафтних комплексів, виявлено одну зону, дві підзони, 8 областей та 58 ландшафтних районів. Розкрито особливості ландшафтних областей і представлено напрями раціонального використання їх у народному господарстві.