Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах як науковій базі розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (виявлено головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої теориторії з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу структурно-денудаційного рельєфу, утвореного внаслідок відпрепарування рифогенних споруд, розроблено рекомендації щодо оптимізації природокористування у межах Подільських Товтр. Проаналізовано розвиток уявлень про геологічну та геоморфологічну будову Товтр. За детальністю та тематикою виділено чотири періоди їх досліджень. Уточнено поширення викопних органогенних побудов на території Подільської структурно-денудаційної височини. Визначено морфологічні та морфогенетичні особливості головного пасма, основою якого є відпрепарований денудацією пізньобаденський бар'єрний риф, та бічних товтр, сформованих біогермами раннього сармату. Встановлено основні типи структурно-денудаційного рельєфу Товтр. Проведено геоморфологічну регіоналізацію Товтр та виділено у їх межах три підрайони, а саме: Збаразький, Медоборський, Кам'янець-Подільський і десять мікрорайонв, які відрізняються особливостями морфографії та морфмометрії рельєфу головного пасма та бічних Товтр. Визначено територіальну структуру та зміни природокористування у межах Товтр протягом XIX - XXI ст. Запропоновано заходи щодо оптимізацї природокористування у межах виділених геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр.

  Скачати повний текст

На базі теоретичних засад антропогенної геоморфології та суміжних дисциплін, даних фондових, літературних джерел і власних польових досліджень, за допомогою запропонованої методики в історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному аспектах встановлено особливості антропогенної трансформації рельєфу міста Хмельницького. Розкрито значення досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст серед напрямів і галузей геоморфологічної науки. Розроблено методику дослідження антропогенної трансформації рельєфу міст. Встановлено історичні закономірності та соціально-економічні передумови появи природно-антропогенних й антропогенних форм рельєфу, розвитку геоморфологічних процесів. З врахуванням рельєфотвірних чинників проаналізовано, типізовано та класифіковано спектр природних, природно-антропогенних, антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних процесів і відкладів, виявлено закономірності їх поширення на території Хмельницького. Визначено ступінь і характер антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького на підставі комплекса синтетичних показників. Зроблено прогнозування подальшої антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького. Надано рекомендації щодо використання одержаних результатів у дослідженнях інших великих міст.

  Скачати повний текст

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Здійснено оцінку точності побудови цифрового моделювання рельєфу (ЦМР). Встановлено, що тільки метод триангуляції задовольняє вимоги інструкцій топографічних знімань. Доведено, що метод Крайгінга дає найкращі результати під час відновлення рельєфу за картографічними матеріалами. Розроблено карти рельєфу, крутизни й експозиції схилів Івано-Франківської області та виконано аналіз точності цифрової моделі рельєфу. Запропоновано методику побудови морфометричних карт та способи розрахунку параметрів паводкового стоку на ЦМР та визначення розподілу сонячної енергії.

  Скачати повний текст

Започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно з якою водорозчинні солі є невід'ємною динамічною складовою різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. На базі розробленої систематики ландшафтних комплексів дослідженої території здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву та домінування в шарі 0 - 1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Визначальним трендом у характері засоленості грунто-підгрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

  Скачати повний текст

Розроблено систему теоретико-методологічних положень і методичних прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму, висвітлено поняття "екологічна ситуація". Відзначено, що в основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття територіальної геоекологічної норми. Розкрито закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць, необхідних для збору первинної інформації, її просторової і часової інтерполяції й екстраполяції. Доведено необхідність сполучення абсолютних і відносних шкал оцінювання, обліку просторової і тимчасової структури геосистем як екологічної характеристики. Визначено методичні розходження, необхідні під час оцінки ситуації на територіях, що виконують різне функціональне призначення: селитебне, рекреаційне, сільськогосподарське, заповідне тощо.

  Скачати повний текст

Розглянуто загальну стратегію формування та розвитку регіональної екомережі на території Кіровоградщини: узагальнено теоретичні та методологічні аспекти екомережної концепції з адаптацією до регіональних особливостей, визначено основні проблемні фактори та можливі ресурси для формування в межах конкретного регіону. Проаналізовано історичні етапи господарського освоєння та природозаповідання в межах Кіровоградщини. Виділено природні ядра, екокоридори, які охоплюють більшість об'єктів і територій природно-заповідного фонду. Обгрунтовано територіально-функціональну структуру регіональної екомережі в розрізі фізико-географічних районів у межах регіону дослідження, створено низку картосхем. Визначено шляхи ландшафтно-екологічної оптимізації території дослідження за умов проектування екомережі, напрями раціонального землекористування в межах Кіровоградщини, висвітлено суспільно-економічне значення розробленої природоохоронної стратегії для регіону.

  Скачати повний текст

Розроблено методику геоекологічної оцінки території з використанням ГІС-технологій. На базі ландшафтно-геохімічного підходу визначено зміненість геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Побудовано електронні картографічні моделі зміненості геосистем даної зони. Визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки території, що дозволяють оптимізувати економічну оцінку антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище у зонах впливу АЕС. За результатами геоекологічної оцінки даної території в економічному аспекті проаналізовано вплив Хмельницької АЕС на грунтово-рослинний покрив. Обгрунтовано мережу геосистемного моніторингу дослідженої 30-кілометрової зони.

  Скачати повний текст

Викладено методологічні основи оптимізації екоінфраструктури. Узагальнено існуючі дослідження інфраструктури та місце в них екоінфраструктури. Запропоновано розглядати екоінфраструктуру як окремий, особливий тип інфраструктурних систем. Зроблено оцінку сучасного стану екоінфраструктури у межах Запорізької області. Виявлено залежність стану території від рівня розвитку її інфраструктури. На підставі викладеної методики оптимізовано складові частини екоінфраструктури Запорізької області - центрів біологічного та ландшафтного різноманіття, екокоридорів, буферних зон, екотехнічних розв'язок. Висвітлено ряд проблемних ситуацій просторового та законодавчого характеру.

  Скачати повний текст

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

  Скачати повний текст

Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на території Прут-Дністровського межиріччя (Покуття). Встановлено, що техногенне забруднення важкими металами та нафтопродуктами даного регіону накопичувалось протягом довготривалої дії транскордонних, регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних за своїм походженням джерел викидів. Доведено, що в досліджуваному районі радіонуклідне забруднення на відміну від забруднення важкими металами та нафтопродуктами не має зв'язку з просторовим розподілом ландшафтних одиниць локального рівня, а залежить від домінуючого напрямку вітрів, що розносили радіаційний пил від Чорнобильської катастрофи. Розроблено алгоритм екологічного аудиту - визначення сучасної екологічної ситуації на базі комп'ютерного аналізу просторового розподілу усіх можливих забруднювачів довкілля (важких металів, надлишку отрутохімікатів та мінеральних добрив, нафтопродуктів, радіонуклідів в усіх компонентах ландшафтів (геологічному середовищі, грунтовому та рослинному покривах, водному середовищі та атмосферному повітрі) з врахуванням геофізичних полів та особливостей рельєфу, що впливає на розподіл полютантів. Вперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні кореляційні залежності захворюваності населення від різних екологічних чинників та типу забруднення, які проявились до Чорнобильської катастрофи та після неї. Розвинуто методику проведення екологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних та прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу (1 : 50 000), тобто на рівні території адміністративного району.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику проведення регіонального геоекологічного моніторингу на прикладі Карпатського регіону України. Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на територіях Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей. Створено комп'ютерну систему регіонального геоекологічного моніторингу, побудовано геохімічні покомпонентні карти дослідженого регіону за екологічним станом приповерхневого шару атмосферного повітря, грунтових вод і грунтів, оцінено природно-техногенні екосистеми за цими компонентами. Здійснено геоекологічне районування територій з урахуванням типу екологічних ситуацій.

  Скачати повний текст

Установлено, що просторовий розподіл техногенного забруднення важкими металами та нафтопродуктами залежить від морфологічної структури ландшафтних одиниць не тільки регіонального, а й локального рівнів. Показано, що забруднення рівнинних ландшафтів Західного Поділля накопичувались протягом довготривалої дії регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних джерел викидів. Доведено, що хімічне забруднення має зв'язок з просторовим розподілом ландшафтних одиниць, а також залежить від домінуючого напрямку вітрів і розширення джерел викидів. Розроблено методику геоекологічного моніторингу для адміністративного району - визначення сучасної екологічної ситуації на основі комп'ютерного аналізу просторового розподілу всіх можливих забруднюючих факторів довкілля в усіх компонентах ландшафтів. Уперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні геохімічні коефіцієнти та показники, що дало змогу виявити фон елементів у компонентах ландшафтів. Удосконалено та розвинуто методику проведення геоекологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних і прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу.

  Скачати повний текст

Вперше детально охарактеризовано геоморфологію сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя. На підставі вивчення умов і чинників формування та розвитку карстового рельєфу, а також морфометричних і морфографічних особливостей поверхневих підземних карстових форм складено оригінальні схеми класифікації карстових утворень. Встановлено причини та закономірності виникнення, поширення та розвитку сульфатного карсту. Деталізовано карстологічну регіоналізацію території межиріччя, встановлено ступінь її закарстованості. Визначено й охарактеризовано основі епохи сульфатного карстоутворення. З урахуванням морфологічних особливостей карстових утворень розроблено вікові класифікації поверхневих і підземних форм. Вперше виявлено вплив сейсмічних процесів на формування та розвиток карстових утворень. Визначено основні тенденції зміни карстового рельєфу під впливом природних і антропогенних чинників, наведено оцінку геоекологічного стану карстових районів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади гідролого-топологічного аналізу річкових систем з виділенням ієрархії їх основних компонентів. Розраховано числові значення порядків для основних річок регіону, а також чотирьох топологічних параметрів (коефіцієнтів біфуркації, довжин, площ водозборів, ухилів). Запропоновано п'яту закономірність будови річкових систем у вигляді залежності кутів злиття водотоків від рівня ієрархії. Розроблено систему фонових показників річкових басейнів, на основі якої виконано районування території. Запропоновано новий варіант формул для розрахунку швидкості добігання хвиль зливових паводків. Встановлено пропущені значення стокових характеристик, надано рекомендації щодо відновлення роботи частини закритих раніше гідрологічних постів. Внесено зміни в схему операторних формул Є.Д.Гопченка для розрахунку максимальних модулів зливового стоку. Досліджено тенденції зміни водності на малих річках регіону. Зроблено висновок щодо настання фази підвищеної водності на більшій частині території Українських Карпат.

  Скачати повний текст

Виконано аналіз ландшафтних відмінностей та орографічних особливостей Українських Карпат, умов кліматотворення в горах і передгір'ях, взаємодії орографічного та кліматичного чинників ландшафтогенезу. Виявлено орокліматогенні та мезокліматичні властивості ландшафтних комплексів регіону на базі статистичного аналізу режимних характеристик елементів клімату, мінливості метеоелементів, розподілу теплобалансових параметрів. Розроблено методичні засади ландшафтознавчого вивчення гірського клімату, уточнено сутність понять "мезоклімат" і "місцевий клімат". Запропоновано схему районування Українських Карпат за мезокліматичними ознаками.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-культурні, екосередовищні та рекреаційні складові гуманістично ресурсного потенціалу (ГРП) ландщафтних комплексів (ЛК). Запропоновано шляхи збереження гуманістично цінних ЛК регіону. Цьому має сприяти концепція історико-культурного каркасу ландшафтів регіону. Матеріальна й ідеальна сутності ГРП ландшафтів відображені на геокультурному фоні з використанням ландшафтознавчого, гуманістично-ландшафтознавчого й інших дослідницьких підходів, зокрема постнекласичного - через геообразне бачення. Сутнісно таке сприйняття ландшафтів є когнітивним, онтологічним та аксіологічним. Геообрази втілюють єдність об'єктивної природної та набутої історичної антропічної спадщини, вони опосередковано забезпечують історичний зв'язок між природою та суспільством. У виокреслених геопросторових вузлах використання та збереження ГРП ЛК наголошено на значущості ландшафтів давнього освоєння в історичній спадщині території Північного Причорномор'я, акцентовано на ландшафтній атрактивності "кімерійського міста" в межах Миколаєва.

  Скачати повний текст