Обгрунтовано можливість підвищення ефективності промислового трубопровідного транспорту гідросумішей шляхом застосування струминної арматури. Вперше на підставі результатів теоретичних й експериментальних досліджень доведено можливість роботи вихрових регулюючих органів (ВРО) на гідросумішах. Встановлено межі працездатності ВРО, які залежать від параметрів гідросуміші, але не обмежують пропускної спроможності та транспортно-технологічних систем застосування даних пристроїв. Вперше теоретично досліджено й експериментально підтверджено симетричний характер течії гідросуміші у відкритому ВРО без стабілізатора, що дозволяє спростити конфігурацію проточної частини та підвищує її пропускну спроможність. Удосконалено математичні моделі течії гідросуміші у робочих камерах ВРО на базі врахування значного градієнту тиску вздовж радіуса робочої камери та уточнення граничних умов на виході з ВРО. Вперше за допомогою тривимірного моделювання встановлено кінематичні характеристики руху твердих часток, визначено критерії, що обумовлюють траєкторії та характер їх руху в робочій камері ВРО. Вперше експериментально встановлено гідравлічні характеристики ВРО за умов роботи на гідросумішах. Теоретично й експериментально визначено особливості сумісної роботи ВРО з гідротранспортним обладнанням. Розроблено методику розрахунку та практичні рекомендації щодо застосування ВРО, які використано в УкрНДІвуглезбагачення для створення дослідно-промислових зразків, а також в навчальному процесі кафедр "Гідрогазодинаміка" та "Транспортні технології" Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичні та експериментальні дослідження, спрямовані на покращення характеристик пасивних гасителів пульсацій (ПГП) шляхом удосконалення методики їх проектування. Створено математичні моделі гідроагрегата (ГА) з гідравлічними ПГП камерного та інтерференційного типу на підставі розробленої методики гідродинамічного розрахунку гідравлічної системи (ГС), в основі якої - декомпозиція ГС на узагальнені структурні елементи - гідравлічні вузли, та розрахунок несталих гідродинамічних процесів за допомогою методу Фур'є. Встановлено частотні діапазони ефективного застосування гідравлічних ПГП. Доповнено та удосконалено існуючу інженерну методику проектування ПГП, яка залежно від робочих параметрів ГА, дозволяє обрати тип гасителя з високим коефіцієнтом гасіння пульсацій тиску робочої рідини (РР) і мінімальними габаритами за умови стандартних з'єднувальних розмірів. Результати наукового дослідження використано під час розробки ПГП інтерференційного типу для СП ЗАТ "ХЕМЗ - ІРЕС", захищений патентом України та прийнятий для впровадження у виробництво, а також у навчальному процесі для викладання дисциплін "Надійність та експлуатація гідромашин і гідроприводів", "Гідропневмоавтоматика".

  Скачати повний текст