Здійснено системний аналіз безсполучникових складних речень з компонентом обгрунтування, описано особливості їх структурної та семантичної організації. Доведено, що безсполучникові складні речення обгрунтування як одиниці синтаксису мають реченнєвий характер у системі складних структур і виявляються як синтаксично самостійний, функціонально самодостатній вид речень, для якого визначальним є порядок розміщення частин за схемою "факт - його обгрунтування", що формує його структурно-семантичну специфіку. Як мовні одиниці, безсполучникові складні речення обгрунтування представлено не тільки як констукції елементарної будови, а й у складі багатокомпонентних речень. Класифіковано аналізований вид речень за ознаками семантико-граматичного оформлення препозиційного компонента та смислового наповнення всієї єдності. Проаналізовано особливості реалізації безсполучникових складних речень обгрунтування в усно-розмовному та в більшості книжних стилів. Проведено зіставлення безсполучникових складних речень і текстових утворень із відношенням обгрунтування та виявлено їх структурну та семантичну співвіднесеність.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні прояви болгарсько-українських релігійно-культурних зв'язків останньої чверті XIV - першої половини XVI ст. Визначено їх передумови, характерні особливості. Проаналізовано церковно-політичну та релігійно-культурну діяльність митрополитів Київських, болгар за походженням, зокрема, Кипріяна (1375 - 1406 рр.) та Г. Цамблака (1415 - 1420 рр.). Досліджено процес переселення болгар та основні причини їх частих візитів на українські землі. Увагу приділено процесу болгарсько-української книжно-літературної взаємодії останньої чверті XIV - першої половини XVI ст., зокрема, побутуванню на Русі-Україні середньоболгарських рукописних книг і перекладів візантійських літературних творів, а також емоційно-експресивного літературного стилю ("плєтєніє словес"). Описано поширення на теренах Русі-України надбань і досягнень болгарського книжкового мистецтва: тератологічного, неовізантійського та плетінчастого орнаментальних стилів, ломбатодів, в'язі, мініатюр, а також зразків болгарського релігійного живопису, які найбільшою мірою причинилися до розвитку місцевого іконопису.

  Скачати повний текст

Досліджено рукописні повісті про царя Соломона, які є оповідним циклом у російській середньовічній книжності з залученням усіх списків творів на підставі виявлених єврейських джерел. Проаналізовано історію вивчення пам'ятки у російській і зарубіжній науці, виникнення та розвиток сюжету про Соломона, проблеми історії тексту давньоруських повістей, зокрема, археографічні та текстологічні особливості, проблематику та поетику повістей у порівнянні з оригінальними текстами. Повісті циклу досліджено у контексті російської середньовічної культури та російсько-єврейських літературних і культурних контактів.

  Скачати повний текст

Простежено історію розвитку камеральних галузей археографії та бібліографії у діяльності українських археографічних та бібліографічних комісій XIX-XX ст. і сучасній археографії та бібліографії. Проаналізовано розвиток понять "книжка" як об'єкта бібліографічного опису, "документ" - археографічного, "документальна спадщина" як комплексного об'єкта опису з орієнтуванням на включення книжних та архівних пам'яток у Державний реєстр культурного надбання України.

  Скачати повний текст

Вивчено літературні образи в хронологічному, функціональному та жанровому аспектах. Розглянуто особливості києворуської книжності. Обгрунтовано нову її періодизацію та проаналізовано світоглядні й естетичні засади літератури Раннього та Високого Середньовіччя. Вивчено питання інтеграції біблійного дискурсу в києворуський контекст. Досліджено парадигму образу святості, руську модель образу в літописанні й авторських творах. Вперше досліджено еволюцію образу автора у книжності Києворуської держави.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру просторово-часових уявлень давньоруського хронотопу. Визначено місце сакрального центру в системі просторово-часових уявлень давньоруської культури. Конкретизовано розуміння сакрального центру представниками книжної культури давньої Русі на прикладі уявлення про земний рай, Єрусалим - виокремлених смислових топосів зовнішнього просторового виміру. Проаналізовано генезу уявлень про сакральний центр книжної культури Давньої Русі на прикладі розуміння Києва - виокремленого смислового топосу внутрішнього виміру. Висвітлено особливості давньоруського паломництва, яке є своєрідним кроскультурним екзистенційним способом створення сприятливих умов для спілкування людини зі священним і змінює її релігійно-моральний статус. Показано можливість осмилювати актуальні проблеми сучасного українського суспільства та культури з залученням спадщини середньовічної вітчизняної думки.

  Скачати повний текст

Висвітлено принципи естетичного освоєння дійсності Валерієм Шевчуком, здійснено аналіз слів-символів у текстах художніх творів письменника як ключових у визначенні ідейно-естетичного символу. Розглянуто мовно-експресивні засоби портретного зображення. Описано співвідношення стилістично-нейтральної та маркованої лексики, зокрема розкрито функції книжної лексики, діалектики та розмовно-протирічних елементів. Досліджено особливості індивідуального словотворення. Розглянуто мовний портрет відомого представника сучасної української філософсько-інтелектуальної прози В.Шевчука, виявлено закономірності формування його ідіостилю.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

  Скачати повний текст

Зроблено історико-психологічну реконструкцію картини світу людини княжої доби на матеріалі текстів "Правда Руська", визначено ключові психологічні настанови даного періоду, висвітлено уявлення про образ людини у книжній писемності цієї епохи. Вперше здійснено історико-психологічну реконструкцію картини світу людини, образу людини у ментальному просторі княжої доби, зокрема у текстах "Правди Руської". Проаналізовано психологічні уявлення досліджуваного періоду, розглянуто їх тематичну спрямованість. Розкрито психологічний зміст уявлень про сутність та покликання людини у ментальному просторі даної суспільної формації. Простежено процес трансформації поняття провини та відповідальності у формі канонізованих правових приписів. Проаналізовано уявлення про образ людини в аксіологічному вимірі соціокультурного буття давньоруської формації у контексті правничих відносин. Визначено основну лінію антропологічної проблематики у писемній спадщині давньоруської доби у контексті культури Київської Русі. Розкрито теоретичні уявлення про природу та покликання людини та прагнення її до гармонії як інваріантної матриці пізнавально-практичних пошуків давньоруських авторів.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню історії становлення та розвитку державної бібліографії України (1919-1969 рр.). У роботі розглянуто історію створення та організацію роботи Головної Книжної Палати в Києві, Української книжкової палати в Харкові, вивчено багаторічний досвід державної реєстрації українських друкованих видань і створення бібліографічної продукції, розкрито основні критерії відбору книжкових видань для реєстрації в органах державної бібліогафії, простежено еволюцію бібліографічного опису книжкової продукції України, розкрито структуру державних бібліографічних покажчиків та формування системи їх довідкового апарату.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію формування зібрання кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки Ураїни ім. В.Стефаника, основа якого створена зі збірок і колекцій провідних бібліотек наукових, культурно-освітніх, релігійних установ і товариств Львова, що функціонували у XIX - першій половині XX ст. (до 1939 р.), невелика частина рукописних кириличних пам'яток придбана бібліотекою. Проведено атрибуцію та науковий опис кириличних рукописних книг XVI ст. з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, висвітлено історію їх створення та побутування. Визначено репертуар і жанрові особливості української книжності XVI ст.

  Скачати повний текст

Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування Б.Лепкого як мовної особистості. Здійснено структурно-семантичну характеристику стилістично маркованої лексики, зокрема, виявлено значення та способи використання книжних (історизмів, архаїзмів, старослов'янізмів) та усно-розмовних джерел, співвідношення між ними. На підставі кількісного аналізу встановлено відсоток розмовних, рідковживаних, діалектних лексем від загальної кількості усно-розмовних слів, зафіксованих у історичній прозі письменника. Досліджено функціонування фонетичних, морфологічних, словотвірних, комбінованих варіантів слів та некодифікованої в сучасних словниках лексики. Установлено, що варіантність - структурна ознака лексики історичної прози Б.Лепкого та характерна ознака індивідуально-авторської мовотворчості. Відзначено, що лексика історичної прози відтворює епоху письменника, живу діалектну стихію, часовий зріз писемної української практики, надає матеріал для зіставлення з сучасним словником літературної мови.

  Скачати повний текст

В порівняльно-історичному й типологічному аспектах проаналізовано розвиток лексичного складу української мови за друкованими виданнями Почаївського Успенського монастиря XVIII - першої третини XIX ст. Методом контекстного аналізу простежено умови та способи закріплення живого народного мовлення, визначено репертуар видань, текст яких повністю або частково є українським: богослужбові книги, видання катехітичного змісту, ораторсько-проповідницькі твори, підручник з богослів'я, духовні пісні, поетичні твори, світські видання науково-практичного жанру. Детально проаналізовано лексику, що характеризує інтелект людини, її професійну діяльність, побут, суспільне становище, а також пов'язану зі світом живої та неживої природи, часом, простором та іншими характеристиками буття. Особливу увагу приділено дослідженню взаємозв'язку між тематичною організацією лексики та інтенсивністю впливу народнорозмовного мовлення, книжних джерел. Розглянуто вплив інших мовних систем на формування української літературної мови. Зроблено висновок, що в цілому всі україномовні тексти, вміщені у виданнях Почаївського Успенського монастиря, засвідчують високий ступінь представлення лексичних одиниць, притаманних народнорозмовному мовленню. Встановлено важливу роль досліджуваних видань у розвитку української мови, оскільки саме в цих текстах утверджувалась й апробовувалась лексика, на базі якої сформувалась нова літературна мова.

  Скачати повний текст

Досліджено мову наукових, публіцистичних і художніх творів Б.Грінченка з позицій висвітлення ідіостильових особливостей та відмінностей від мовної практики першої половини XIX ст. Виокремлено наскрізні лексико-тематичні групи (Україна, народ, робота (праця), школа, мова, література) та слова-символи у макроконтексті творів митця. Здійснено стилістичний, семантичний, функціональний аналіз лексичних, лексико-граматичних, словотвірних книжних і розмовних одиниць у мові творів Б.Грінченка, що дало змогу виявити традиційне та новаторське в мовній практиці культурно-громадського діяча.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано доцільність вивчення мовноособистісних характеристик М.Чернявського у контексті мовно-літературного процесу кінця XIX - початку XX ст. Визначено екстра- й інтралінгвістичні чинники формування письменника як мовної особистості. З'ясовано значення його редакторської та видавничої, педагогічної, громадської роботи для розвитку української літературної мови. Висвітлено його погляди на проблему мовно-національної єдності. Проаналізовано мовну тканину творів М.Чернявського, з'ясовано співвідношення фольклорних, діалектних, просторічних, книжних лексичних елементів у його художній мовній практиці. Висвітлено процес залучення до художньо-образної мови неологізмів і застарілих слів. Виокремлено традиційні компоненти образних домінант у творах М.Чернявського, що дозволило по-новому визначити функціонально-стилістичний потенціал мовних елементів, які організовано в систему тропів.

  Скачати повний текст

Вперше в лінгвостилістиці висвітлено різностильову й різножанрову мовотворчість Пантелеймона Куліша в історії української літературної мови другої половини XIX ст., простежено умови формування мовної особистості письменника. Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування митця як мовної особистості. З'ясовано значення його редакторської й видавничої роботи, мовознавчих студій та перекладацької діяльності в становленні норм літературної мови. Висвітлено погляди П.Куліша щодо проблеми мовнонаціональної єдності. Проаналізовано мовну тканину творів письменника, на підставі чого з'ясовано співвідношення народнорозмовних (розмовно-нейтральних та емоційно-експресивних), фольклорних та книжних лексичних елементів у його художній та нехудожній, а також перекладацькій мовній практиці. Показано практичне входження в художньо-образну мову Куліша церковно-книжних мовних одиниць, функції яких представляють один із шляхів інтелектуалізації української літературної мови.

  Скачати повний текст

Проведено цілісну реконструкцію мовної свідомості Г. Сковороди та сучасного йому староукраїнського суспільства. Розроблено метод реконструкції староукраїнської мовної свідомості, що визначала характер тогочасної мовної практики. Вироблено критерії оцінювання "українськості"/"неукраїнськості" тих явищ історії української літературної мови, які з позицій сучасної мовної свідомості сприймаються неоднозначно. На основі опрацювання всіх відомих текстів філософа, значну частину яких звірено за автографами, та пам'яток староукраїнської літературної мови запропоновано нову інтерпретацію фонетичних, орфографічних, лексичних і граматичних мовних явищ, зафіксованих у текстах філософа. Доведено, що мова Г. Сковороди становила цілісну систему, у якій поєднувалися різні з походження елементи, функціонально тотожні для мовної свідомості українця досліджуваної доби. Показано здатність мислителя переходити на інший мовно-культурний код. Поглиблено уявлення щодо процесів розвитку старої української літературної мови й її співвідношення з новою українською літературною мовою. Простежено зв'язок вербалізованих філософських концептів мислителя зі староукраїнською бароковою традицією на рівні словотворення, звукопису, мовної гри, фігур і тропів.

  Скачати повний текст

Досліджено співочі рукописні книги XII - початку XX ст., що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, здійснено їх комплексний науковий опис, уточнено дати створення, назви, зміст, репертуар, жанри, типологію, музичні особливості. Проведено кодикологічний аналіз крюкових рукописів, здійснено їх аналітичне дослідження в джерелознавчому й історико-типологічному контекстах, виділено характерні (кодикологічні та музично-палеографічні) ознаки кожної рукописної книги (РК), здійснено повний кодикологічний опис даних джерел. Проведено порівняльне вивчення рукописів української та російської традицій і визначено додаткові ознаки для атрибутування РК. Досліджено історію, зміст, типологію, музично-палеографічні й текстологічні ознаки, стилі художнього оздоблення співочих рукописів різних періодів створення. Удосконалено методи джерелознавчого та кодикологічного вивчення музичних РК. Визначено специфічні особливості музичної рукописно-книжної культури, а також основні напрями кодикологічного дослідження книжної писемності.

  Скачати повний текст

Досліджено нові явища у функціонуванні кожного з видів та підвидів безсполучникових складних речень у різних стилях сучасної української мови. Проаналізовано офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, конфесійний, художній, розмовно-побутовий стилі сучасної української мови. Визначено поширеність однофунціональних та різнофункціональних безсполучникових складних речень у кожному зі стилів української мови, наведено їх оцінку як стильових і художніх засобів. Визначено приналежність кожного виду та підвиду даних структур до певних стилів, встановлено в них ознаки книжності та розмовності як стилістичних понять, виявлено тенденції розвитку їх будови, меж і характеру функціонування. Показано можливості використання у текстах різних стилів безсполучникових складних структур з експресивним забарвленням. Визначено функції безсполучникових складних речень як художнього засобу. У кожному з функціональних різновидів виявлено динамічні явища, виникнення яких обумовлено історичними процесами в становленні стилів та їх розвитку в сучасній українській мові.

  Скачати повний текст