У дисертації досліджено становлення, розвиток і багатовимірність перекладознавчого аналізу. У світлі сучасних наукових парадигм обґрунтовано сутність перекладознавчого аналізу на матеріалі творів давнього українського письменства в зіставленні з їхніми перекладами сучасними українською та англійською мовами. Осмислено історію аналізу від зародкових ідей у часи античності та його зв'язок з критикою перекладу на початку ХХІ ст. Особливу увагу звернено на внутрішньомовний та релігійний види перекладу як окремі часткові теорії. Проаналізовано застосування аналітичного інструментарію новітніх мово-, літературо-, культуро- й суспільствознавчих теорій та розроблено способи аналізу перекладених творів. Висвітлено потенціал інтерпретацій української літератури крізь призму перекладу та міжкультурної комунікації за допомогою засобів, які випрацювали когнітивна та комунікативна лінгвістика, аксіологія й етнографія, постколоніальні студії та риторика, наратологія й інтерпретація тексту.^UThe research is dedicated to translation quality assessment and its present expanded range of epistemic methods. It provides an insightful outline of the history and current state of translation theory, criticism and analysis by tracing the formation of ideas about translation and its analysis in Ukraine, considering the state of translation criticism in the early 21st century, analyzing the major existing views on the contrasting procedures of the original and the translation, and developing the definition of the term translation quality assessment. The epistemic background of the study lies in the domains of postpositivism and constructivism. The history of translating Early Ukrainian literature into Modern Ukrainian (the 19th to early 21st centuries) and English (the 18th to early 21st centuries) has been scrutinized for defining the corpus of the research as well as for identifying crucial historical and literary phenomena. The related theoretical issues of this research are the elucidation of the features of intralingual translation and the explanation of the status of religious translation as a separate branch of translation studies. The author has introduced, elaborated and verified a number of cognitive, communicative, sociocultural, literary and historical concepts for revealing the historical and cultural potential of textual interpretation.

У дисертації розроблено структурно інформаційну модель словника мови новел Василя Стефаника на основі корпусу текстів останніх прижиттєвих видань його творів; поглиблено вивчення західноукраїнського варіанта української літературної мови, який існував на зламі ХІХ та ХХ століть; здійснено порівняльне дослідження різнорівневих мовних одиниць із показниками української прози загалом і мови деяких письменників зокрема. У праці доповнено і розвинуто наукові уявлення про вивчення ідіолекту письменника з застосуванням корпуснобазованих технологій і статистичного апарату. Розроблено структурно-інформаційну типологію словників, проаналізовано й описано інформаційне наповнення наявних українських словників мови письменників різних типів. Охарактеризовано різноманіття підходів до трактування термінів на позначення мовно-виражальних засобів письменників, методів їх корпуснобазованого та статистичного опрацювання. У праці вперше досліджено мовну структуру новел Василя Стефаника на рівні звуків, біграм, розподілу довжини слів, розподілу кількості слів у реченнях. Запропоновано застосування статистичних показників ступеня асоціації слів для визначення провідного значення полісемантичного слова.Ключові слова: авторська лексикографія, структурно-інформаційна модель словника, конкорданс, ідіолект, частотний словник, корпус текстів, статистична лінгвістика.^UThis thesis focuses on the development of an informational and structural model of the vocabulary of Vasyl Stefanyk's language based on the text corpus of the latest lifetime editions of his short stories, thus deepening the study of the Western Ukrainian version of the Ukrainian literary language, which existed at the turn of the 19th and 20th centuries. The study has supplemented and developed scientific ideas about the study of the idiolect of the writer by means of corpus-based technologies and statistical apparatus. A comparative study of linguistic units at different levels with indicators of the Ukrainian prose in general and some writers in particular. A structural and informational typology of dictionaries has been developed, the information content of existing Ukrainian dictionaries of the language of writers of different types has been analyzed and described. A variety of approaches to the interpretation of terms for the designation of expressive means of the language of writers, methods of their corpus and statistical processing are investigated. Firstly conducted statistical studies of different levels of language and text (symbols, sounds, bigrams, words and word forms length and number, sentences length) indicated the closeness of short stories published during the life of Vasyl Stefanyk to the indicators of Ukrainian modern fiction in general and some individual writers. Collocational approach by means of association measures which determine how strong the connection between words is, are to reveal the leading meaning of a polysemous word.Key words: author's lexicography, structural and informational model of a dictionary, concordance, idiolect, frequency dictionary, text corpus, statistical linguistics.

Об'єкт дослідження: концепт ПОЛІТИКА. Предмет дослідження: реконструкція динамічної онтології концепту ПОЛІТИКА у формі польової моделі в когнітивно-синергетичному вимірі сучасної англійської мови американського варіанта. Мета дослідження: відтворення поточної стадії динамізму концепту ПОЛІТИКА як мінливої самоподібно ревалоризованої інформації у свідомості сучасного американського соціуму, що в когнітивно-синергетичному ракурсі візуалізується у формі класичної польової моделі (ядро – ближня – дальня – крайня периферія), об'єктивуючись відповідними лінгвістичними ресурсами. Результати дослідження: 1. ПОЛІТИКА виступає динамічно осмисленим концептом; процес такого осмислення виявляє себе як стабільне емпіричне накопичення управлінських знань із їхньою самоподібною циклічною свідомою переоцінкою, що має еволюційний характер. Тому концепт ПОЛІТИКА ідентифікується як ментальне динамічне утворення-інформація про політичні події, вербальне ім'я якого репрезентує колективну емпіричну єдність індивідуальних контактів ізматеріальним світом, описує ставлення до нього та фіксує прогрес спільноти; 2. Принципи людського мислення вербалізуються у мові. Звідси, динамічно накопичені й ревалоризовані ознаки концепту ПОЛІТИКА візуально оформлюються як модель (наприклад, польова), структура і зміст якої виводяться з аналізу лінгвістичних ресурсів. Отже, така модель динамізму концепту може бути згенерована за релевантними лінгвістичними методиками як через мережевий, так і через матричний формат у когнітивному та синергетичному вимірах відповідно; 3. За результатами лінгвістичного аналізу в когнітивному й синергетичному ракурсах свідомості США концепт ПОЛІТИКА динамічно переосмислюється як зміна поглядів на прагматичне управління (з наміром досягти максимального суспільного блага), що є головним чинником його самоподібної еволюції; 4. Синергетизм концепту ПОЛІТИКА проявляється в структурному та змістовому плані, і за таких обставин цілісна система концепту самоорганізована з витримкою регулярних закономірностей. Сфера використання: 1. Укладання нових навчальних курсів із таких філологічних дисциплін як "Методологія лінгвістичних досліджень", "Корпусна лінгвістика", "Теорія дискурсу", "Лінгвістична семантика", "Лінгвістична прагматика", "Когнітивна лінгвістика", "Лінгвосинергетика" тощо. 2. Імплементована методика дослідження концепту ПОЛІТИКА може бути застосована для розроблення нових навчальних програм із політології, соціології, психології та інших соціальних наук (поряд з уточненням результатів дослідницьких студій у названих галузях).^UResearch object: the POLITICS concept. Research topic: reconstruction of the POLITICS concept dynamic ontology via the field model form within the cognitive and synergetic dimensions of the modern American English. Research purpose: reproduction of the modern POLITICS concept ontology dynamics as unstable revaluable information within today's American mind, which (from the cognitive-synergetic perspective) is visualized as a classical field model (core - close - far - extreme periphery); it is objectified through correspondent lingual resources. Research results: 1. POLITICS is a dynamically considered concept. The consideration itself is revealed as a stable empirical accumulation of governing knowledge with its self-similar periodical conscious revaluation. Thus, POLITICS is interpreted as mental dynamic information about political events whose verbal name represents a collective empirical unity of individual contacts with the material world, describes the attitude to it and holds the society progress. 2. Principles of human thinking are verbalized within the language. So, dynamically accumulated and revalued features of the POLITICS concept are visually reproduced as a model (eg the field one) whose structure and content are derived from the lingual resource analysis. Such a concept dynamism model can be generated according to relevant linguistic methodology (via the network and matrix formats within the cognitive and synergetic dimensions). 3. Concerning the linguistic analysis within the cognitive and synergetic aspects of the USA mind, the POLITICS concept is dynamically revalued as a change of views on pragmatical governing (with the ambition to achieve the best welfare). This is the main cause of its self-similar evolution. 4. The POLITICS concept synergism is observed from the structure and content perspectives. In such circumstances, the whole concept system is self-organized with keeping regular sequences. Application sphere: 1. Compiling new philology curricula (courses: "Methodology of linguistic studies", "Corpus linguistics", "Discourse theory", "Linguistic semantics", "Linguistic pragmatics", "Cognitive linguistics", "Linguosynergeitcs", etc). 2. The implemented methodology of the POLITICS concept research can be used to develop new curricula in politology, sociology, psychology and other social sciences (along with clarifying research results in the given branches).

У дисертаційній роботі вперше у вітчизняному кореєзнавстві було описано основні методологічні концепції та теоретичні праці, які використовуються у сучасній корейській лінгвістиці, і які можна віднести до наступних мовознавчих шкіл: традиційна лінгвістика, дескриптивна лінгвістика, трансформаційногенеративна граматика. До теоретичної бази, сформованої корейськими лінгвістами відносимо праці Чу Ші Кйона, Чхве Хйон Бе, Ко Йонг Ґина, Нам Ґі Шіма, Ю Хйон Кйонга. Описано етапи становлення лексикографічної галузі, яка є відправною точкою перших термінознавчих праць. Уперше у вітчизняному кореєзнавстві проаналізовано вплив міжнародних термінознавчих праць на формування термінознавства корейської мови. Описано основні теоретичні концепції, що використовуються у сучасному корейському термінознавстві, проблеми стандартизації лінгвістичної термінології та ключові дискусійні питання сучасної корейської лінгвістики.^UFor the first time in Ukrainian Korean studies, main methodological concepts and theoretical works that are being used in modern Korean linguistics were described. These concepts and works can be divided into three groups: traditional linguistics, descriptive linguistics and transformational-generative grammar. The theoretical basis of Korean linguistics includes works of the following Korean linguists: Ju Si-gyeong, Choe Hyeon-bae, Go Yeong-geun, Nam Gi-sim, Yu Hyeon-gyeong. Main stages of Korean lexicography development, which was a preliminary step of terminology studies development, were described. Intra- and extralinguistic factors of terminology formation were determined. For the first time in Ukrainian Korean studies, the influence of international scientific works related to terminology studies on the formation of Korean terminology studies is analyzed. The main theoretical concepts used in modern Korean terminology studies, linguistic terminology standardization problems, and key controversial issues of modern Korean linguistics are described.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі гуманітарних наук зі спеціальності 035 Філологія. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2021. Дисертаційну розвідку присвячено аналізу пропріативних назв у творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття через цілісний зв'язок із соціокультурними чинниками впливу на формування варіантів онімів. Установлено кількісні і структурні ознаки власних назв, виявлено їхні асоціативно зумовлені значеннєві нашарування та мотиваційні передумови функціонального навантаження. Джерельна база дисертації охоплює художні твори і спогади про національно-визвольний рух України першої половини ХХ століття, що діляться на два хронологічних періоди: 1917‒1921 і 1942‒1954 рр. Визначено нормативну основу використання різних термінологічних одиниць для позначення функціонування онімів у текстах художніх творів; висвітлено синонімічну варіативність позиціонування термінів вітчизняними й зарубіжними науковцями, їхні погляди на це явище. Установлено значеннєво-функціональні особливості використання оніма в текстах художніх творів та його позатекстові зв'язки й семантичні нашарування. Установлено термінологічну диференціацію між смисловими поняттями псевдоніма і псевда, що позначають назви історичних осіб, і літературно-художніх антропонімів у текстах аналізованих творів задля приховування справжнього імені. Виявлено конотативні, мотиваційні і кількісні категорії використання письменниками інформаційно-оцінних літературно-художніх антропонімів, діяльність денотатів яких була пов'язана з культурними і богословськими напрямами. Визначено, що найбільш уживаним інформаційно-оцінним літературно-художнім антропонімом є ім᾿я українського поета Тараса Шевченка. Проаналізовано структурні особливості назв імен персонажів, кількісну різницю у використанні таких мовних одиниць у творах про два історичних періоди (1917‒1921 і 1942‒1954 років). Схарактеризовано функціонування прізвищ літературно-художніх антропонімів афіксального й семантичного способу творення, їхні кількісні і структурні ознаки. Побутування апелятивів, що позначають родинні відносини чи соціальний статус літературно-художніх антропонімів у текстах творів про визвольний рух 1917‒1921 і 1942‒1954 рр., підтверджує пріоритетність громадсько-орієнтованих маркерів. Установлено, що найбільш уживаними апелятивами, які автори аналізованих творів використовували для номінації назв професій персонажів, є варіативні назви для позначення діяльності священнослужителів, учителів і лікарів. Схарактеризовано мотиваційні передумови присвоєння назв-прізвиськ персонажам аналізованих творів та висвітлено їхню кількісну і семантичну співвіднесеність. Вплив соціальних чинників на життя персонажів детермінує функціонування в аналізованих текстах обох періодів (1917‒1921 і 1942‒1954 років.) практично однакової кількості прізвиськ. Установлено, що використання багатокомпонентних назв-прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років із збереженням первинного найменування персонажа та власне лексеми прізвисько підтверджує соціальний характер утворення онімних конструкцій. Семантичну зумовленість прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років визначають назви, надані за видимі зовнішні ознаки персонажа; звичку, діяльність або родинні стосунки; назви-прізвиська, що функціонують у творах про повстанський рух 1942‒1954 років, мотивуються утворенням через звичну поведінкову модель або діяльність особи, яскраво виражені риси характеру або зовнішні ознаки особи. У текстах творів про визвольний рух України першої половини ХХ століття встановлено функціонування трьох категорій назв-андронімів згідно з моделями способу творення та їхньої мотиваційної зумовленості: модель із формантом -их(а), формантом -к(а), формантом -ов(а). Виявлено, що сакральні назви займають чільне місце в антропосистемі текстів творів про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. З᾿ясовано кількісні показники функціонування однокомпонентного варіанту назви Бог. Виявлено назви конотативно забарвлених топонімів в аналізованих творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. Завдяки особистісно-психологічним особливостям мислення та світосприйняття письменники в текстах показали вплив соціального середовища на формування загальнопонятійного семантичного кола топоніма Україна та його варіантів. В аналізованих текстах художніх творів схарактеризовано поетоніми як одиниці пропріативної лексики, що сприяють відтворенню самобутності міфокультурних поглядів, традицій і вірувань певного народу. На прикладах інтернаціональних і власне українських поетонімів простежено співфункціональність мовної, реальної картини світу і міфопоетичної. Ключові слова: соціоономастика, соціолінгвістика, літературна ономастика, конотативна лінгвістика, теолінгвістика, лексикологія, стилістика, лексика, псевдонім, псевдо, антропонім, прізвисько, конотонім, топонім^UThesis for the Doctor of Philosophy Degree, specialty 035 Philology. Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Ternopil, 2021. The dissertation is devoted to the analysis of proper names in works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century through an integral connection with socio-cultural factors influencing the formation of onyms′ variants. It has been established the quantitative and structural features of proper names; their associatively conditioned semantic layers and motivational preconditions of functional loading have been revealed. The source base of the dissertation covers the novels and memoirs about the national liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century, which are divided into two chronological periods (1917‒1921 and 1942‒1954). The normative basis of using different terminological units for denoting functioning of the onyms in the texts of analyzed works has been clarified and the synonymous variability of the scientists′ terms positioning and their substantiation by the Ukrainian and foreign linguists has been also clarified. The semantic and functional features of the onym in the analyzed texts of works and its non-textual connections and semantic layers have been established. The terminological differentiation between the semantic concepts of pseudonym and pseudo denoting the names of historical figures and literary anthroponyms in the texts of the analyzed works in order to hide the real name has been established. Connotative, motivational and quantitative categories of the writers′ usage of the historical informative-evaluative literary anthroponyms, the denotations′ activity of which was connected with cultural and theological directions have been characterized. The name of the Ukrainian poet Taras Shevchenko has been qualified as the most widely used informative-evaluation literary anthroponym. The structural features of the names of the characters, the quantitative difference of its usage in the texts of works about two historical periods (1917‒1921 and 1942‒1954) have been analyzed. The literary anthroponyms′ surnames functioning of the affix and semantic way of creation, their quantitative and structural components have been characterized. It has been considered the quantitative difference in functioning of appellatives that denote family relations or social status of literary anthroponyms in the texts of analyzed works about the liberation movement of 1917‒1921 and 1942‒1954. It has been found that the most frequently used appellatives, which the authors of the analyzed works used to nominate the names of professions, are variable names of priests, teachers and doctors. The motivational preconditions of assigning nicknames to the characters of the analyzed works and their quantitative and semantic correlation have been highlighted. The functioning of three names-andronyms′ categories have been established according to the models of the methods′ creation: a model with the formant -ych(a), the formant -k(a) and the formant -ov(a) іn the texts of analyzed works about the liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century. It has been established, that the sacred names occupy a prominent place in the anthroposystem in the texts of analyzed works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century. It has been clarified the quantitative functioning of the one-lexeme variant of the name God. It has been revealed the names of associative-connotative toponyms in the analyzed texts about the national liberation movement of the first half of the XX century in Ukraine. Due to the personal and psychological features, experience and writers' world's perceptions, the writers in the texts show the influence of the social environment on the general semantic circle's formation of the toponym Ukraine and its seven variants. It has been found, that the writers use the names of the one-lexeme variant of the choronym Ukraine and due to the characteristic adjectives and noun attributes emphasize its territorial features, political regimes of the country and the subjective feelings about the formation of Ukraine's independence. The units of propriative lexicon, which contribute to the reproduction of the mythocultural views′ identity, traditions and beliefs of a certain people, also called the category of poetonyms, have been considered in the analyzed texts of works. The co-functionality of the linguistic worldview, real world's perception and the mythopoetic one is directly traced on the examples of international and Ukrainian poetonyms. Keywords: socionomastics, sociolinguistics, literary onomastics, conotonymy, theolinguistics, vocabulary, stylistics, lexis, pseudonym, pseudo, anthroponym, nickname, conotonym, toponym.