Досліджено особливості функціонування домінантних мотивів у християнських дитячих виданнях України 1890 - 1939 рр. ("Дзвінок", 1890 - 1914 рр., "Утро жизни", 1908 р., "Молода Україна", 1908 - 1912 рр., 1914 р., "Світ Дитини", 1914 - 1939 рр., "Волошки", 1917 р., "Дзвіночок", 1931 - 1939 рр.) і доби незалежності ("Ангелятко", "Агнець", "Богдан", "Вертоград", "Водограй", "Зернятко", "Незабудка", "Отрок.ua", "Радость моя", "Свет Рождества", "Сто талантів", "Шишкин лес"). Запропоновано нову типологію українських християнських дитячих журналів, розкрито їх значення у процесі духовного розвитку українських дітей. Досліджено неперервність традицій українського виховання, яку забезпечує християнська журнальна періодика України. Проаналізовано такі домінантні (християнські) мотиви у різножанрових творах дитячих журналів: "Божа воля - понад усе", "будь-які здібності, талант - це Божий дар", а також мотиви чуда Божого, милосердя, любові до ближнього, любові та поваги до батьків, любові до братів наших менших, євхаристії, сили віри та молитви. Показано значення дитячої періодики як засобу комунікації та передачі юному поколінню інтелектуального та духовного потенціалу суспільства. Розкрито позитивний вплив даних видань на формування християнського світогляду українських дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-функціональний статус літератури в соціальнокомунікаційному просторі початку XXI ст., як його бачить і просуває українська літературно-мистецька журнальна періодика, що є суб'єктом представлення та формування даного статусу. Побудовано концептуальну модель літературно-мистецького журнального видання, описано комунікаційний потенціал даного медіасуб'єктата. Проведено комплексний, системний та узагальнювальний кількісно-якісний моніторинг сучасної української літературно-мистецької журнальної періодики. Визначено її контент, комунікативні наміри, аудиторну орієнтацію, потенціал формату. Здійснено діагностику та прогнозування діяльності українських часописів про літературу за умов сучасності як культури тотальної інформаційності.

  Скачати повний текст

Здійснено комлпексне дослідження мистецької періодики Одеси другого десятиріччя XX ст. (1910 - 1920 рр.). Проаналізовано процес становлення одеських часописів, умови їх функціонування та досвід попередників. Вивчено змістову наповненість часописів, визначено пріоритетність тем. Проаналізовано зовнішній вигляд періодичних видань та їх наповненість елементами ілюстративності та зображальності. Досліджено вплив мистецької преси на позитивні зрушення в культурному та духовному житті суспільства. Наведено інформацію про діяльність редакційних колегій мистецьких часописів, провідних художників і публіцистів, зокрема В.Катаєва, Ю.Олеші, П.Пильського, Е.Багрицького, В.Нарбута, Ф.Сегаль, Л.Митницького. Створено бібліографічний покажчик, до складу якого включено театральні, музичні, літературні, сатирично-гумористичні, кіно- та фотовидання досліджуваного історичного періоду.

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто періодику України як масове історичне джерело дослідження вітчизняної культури періоду Української революції 1917 - 1920 рр. Охарактеризовано методологічні та методичні аспекти дослідження, на основі яких здійснено пошук, систематизацію, опрацювання та бібліографічний опис періодичних видань. Розкрито зміст поняття "українська преса". Досліджено загальні тенденції формування і функціонування газетної періодики України в період Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, УСРР, запропоновано її систематизацію і класифікацію, проаналізовано тематику і зміст опублікованих матеріалів періодичних видань, зокрема тих, що тривалий час перебували в спецсховищах. В результаті проведеної наукової роботи одержано ряд нових історичних фактів про найважливіші події і явища в усіх царинах духовного життя складного періоду українського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми національного самовизначення українців у контексті преси діаспори другої половини ХХ ст. (за матеріалами газетно-журнальної періодики США). Зазначено, що періодика української діаспори в США - яскравий приклад формування національної самосвідомості засобами масової інформації, а завдяки відносній незалежності від політичного устрою, друковані органи діаспори працюють на консолідацію нації, вирішують проблеми її самоідентифікації. Зазначено, що шлях до становлення газетної періодики як дієвого, незалежного засобу інформації, здатного формувати громадську думку, пролягає через запозичення досвіду друкованих органів зарубіжжя, зокрема тих, які успішно реалізують завдання щодо консолідації нації.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності та специфіку розвитку протестантської періодики в Україні у 1920-х рр. у контексті суспільно-політичних подій даного періоду. Визначено найбільш суттєві сусільно-політичні та конфесійні фактори, що формували ідеї й обставини здійснення видавничих проектів. Розглянуто закономірності становлення й етапи розвитку періодичних видань церков баптистів, євангельських християн, християн євангельської віри, адвентистів сьомого дня. Досліджено вплив церковних центрів на реалізацію видавничих проектів. Обгрунтовано тезу про визначальний вплив на протестантську періодику непівського та тоталітарного векторів партійно-державної політики. Проаналізовано публікації протестантських видань України, в яких розглянуто ключові суспільно-політичні події та зміни даного періоду. Показано неоднозначність і висвітлено еволюцію ставлення церков до радянської держави, військової служби, змін антирелігійної та національної політики. Показано суттєву роль журналів у зміцненні організаційної єдності релігійних спільнот, соціальному вихованні віруючих, пропагуванні християнських цінностей. Охарактеризовано ресурси реалізації видавничих проектів, показано роль їх лідерів і керівних органів у даному процесі. Розглянуто соціальну базу, що забезпечувала розвиток видань і впливала на формування позицій редакцій і керівництва церков. До наукового обігу залучено нові комплекси джерел - зокрема, журнали Всеукраїнського об'єднання адвентистів сьомого дня ("Благовестник") і Харківського обласного союзу євангельских християн ("Евангелист"), а також окремі документи ЦК КП(б)У, які суттєво вплинули на закриття релігійних видань.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено опису регіонального сегменту як провідного у структурі системи преси розвинутих країн, його перспективам у національному інформаційному просторі. Яскравим прикладом цього виду засобів масової інформації (ЗМІ) є періодика США, що носить суцільну природу. Завдяки перевагам локальності газета ефективно вирішує проблему громадського контролю над демократичним самоврядуванням. Шлях від розладу до гармонії для вітчизняної місцевої преси пролягає через засвоєння проблемно-пошукового методу журналістського відображення дійсності, запозиченням досвіду випуску друкованих органів індустріальних держав Заходу.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії досліджено україномовну легальну періодику як чинник суспільно-культурного життя часів нацистської окупації українських земель. Проаналізовано вплив ОУН на формування редакційної політики української легальної преси на початковому етапі війни. Виявлено посилення цензурних обмежень з боку окупаційної адміністрації. У науковий обіг уведено 365 назв легальних періодичних видань даного історичного періоду. Розглянуто структуру, зміст, функціональну специфіку та проблемно-тематичні аспекти часописів, особливості формування інформаційно-публіцистичної політики редакційних колективів, типи видань за змістовим наповненням. Охарактеризовано вплив періодики на тогочасне суспільно-політичне життя українського населення. Встановлено імена редакторів, видавців, авторів, розкрито їх псевдоніми та криптоніми.

  Скачати повний текст

Проаналізовано систему української фахової бібліотечної періодики, яка складається в Україні, починаючи з 1990-х рр. Надано загальну характеристику фаховій періодиці, проаналізовано її підвиди, а саме: інформаційні бюлетені, журнали, наукові збірники. Розглянуто окремі видання в аспекті місця, яке вони займають у системі професійної комунікації, структури, контенту, авторського складу (у тому числі науковий статус й інтеррегіональний аспекти), галузевої приналежності, персоналій головних редакторів і членів редколегій. Запропоновано елементи для їх типологічної, системної характеристики. Визначено тенденції розвитку цієї системи. Здійснено історіографічний аналіз проблеми, вивчено основні тематичні та гносеологічні підходи до її вирішення, які були застосовані російськими й українськими вченими. На базі аналізу архівних джерел, наукових статтей та матеріалів, а також періодичних видань висвітлено процес створення системи української бібліотечної періодики у контексті історичної перспективи, починаючи з першої половини XX ст. Досліджену проблему розглянуто з використанням функціонального підходу до вивчення професійної періодики, який полягає у розгляданні жанротвірних факторів, які визначають жанри документальних джерел наукової інформації (ДДНІ). Запропоновано поняття, які уточнюють фактори застарілості або актуальності конкретних ДДНІ.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження спортивної періодики українців Галичини. Досліджено історію її заснування та розвитку, умови фукціонування. У хронологічній послідовності відтворено процес становлення, вивчено завдання, структуру, архітектоніку, змістове наповнення, установлено коло засновників, видавців, редакторів і авторів цього типу преси. Проаналізовано різновекторну інформаційно-публіцистичну спадщину. Визначено її основні проблемно-тематичні аспекти, охарактеризовано роль і місце спортивних часописів Галичини у системі всеукраїнської журналістики.

  Скачати повний текст

Здобуття Україною незалежності кардинальним чином вплинуло на формування змісту шкільної історичної освіти, яка потребувала негайного оновлення, відмови від класового та формаційних підходів, деміфологізації та ліквідації «темних плям». Зміст історичної освіти в школах України потребував оновлення й для того, щоб подолати старі стереотипи, пов'язані з формаційним підходом до вивчення історії, гармонійно інтегрувати національну історію в загальноєвропейські процеси, примирити регіональний та загальнонаціональний аспекти, підвищити якість знань з історії. Для вчителів історії пропонується велика кількість методичної літератури та дидактичних матеріалів. Підручники з історії оновлюються та перевидаються кожні п'ять років. Сьогодні українські заклади загальної середньої освіти мають можливість самостійно обирати ті навчальні посібники, за якими будуть викладатися курси історії. Все це дає широкі можливості для відбору методів викладання та вибудови індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача освіти. Серед такого великого і різнобічного обсягу матеріалів для вчителів, важливо вибрати саме той, який допоможе учневі ефективно засвоїти набуті знання та застосовувати їх в житті. Саме тому аналіз накопиченого досвіду розробки підходів до змісту та науково-методичного забезпечення шкільної історичної освіти є вкрай актуальним. Виходячи із сучасного суспільно-політичного становища в країні: окупації частини території, операції об'єднаних сил на східних кордонах країни, має підвищитись роль саме історичної шкільної освіти для виховання громадянина, свідомістю якого складно маніпулювати за допомогою викривлення історичних фактів. В першому розділі на основі аналізу історіографії проблеми встановлено, що окремі аспекти науково-методичного забезпечення шкільної історичної освіти були об'єктом уваги вчених-істориків та вчителів-практиків. Проте активізувались такі дослідження з проголошенням незалежності України в 1991 році. Зміни ж останніх років (основні положення Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», програми з історії для закладів загальної середньої освіти 2013-2019 років тощо) майже не розглядаються. В педагогічних дослідженнях, до яких належать навчальні посібники та підручники із загальної педагогіки, історії педагогіки, педагогічні хрестоматії, окреслюються мета та завдання середньої освіти в Україні загалом; в наукових монографіях та посібниках аналізується зміст історичної освіти, простежується процес оновлення навчальних програм та підручників; посібники з методики викладання історії в школах орієнтовані на практичні аспекти викладання історії, акцентують увагу на структурі та змісті уроків історії; матеріали тематичних конференцій та круглих столів присвячені дискусіям про мету та зміст історичної освіти, її проблемам та способам їх подолання. Джерела з проблеми, що досліджувалась, поділено на декілька груп: архівні матеріали; нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади, що опубліковані в офіційних засобах масової інформації; спеціалізована друкована продукція – підручники та посібники для вчителів історії, розробки уроків та позаурочних заходів, календарні плани тощо; освітянська періодика. Науково-методичне забезпечення шкільної історичної освіти включає в себе такі структурно-функціональні елементи як: нормативні документи (інструктивно-методичні листи МОН України, державні стандарти освіти, концепції розвитку історичної освіти, навчальні програми, методичні рекомендації), навчальні видання (підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, інструкції до практичних робіт та занять, навчальних проєктів тощо), аудіовізуальні та педагогічні програмові засоби навчання. Визначено шість етапів становлення та розвитку сучасного науково-методичного забезпечення шкільної історичної освіти: 1989-1992 рр.; 1992-1996 рр.; 1996-2005 рр.; 2005-2009 рр.; 2009-2016 рр.; 2016-2019 рр. В другому розділі охарактеризовано навчальні програми з історії, шкільні історичні курси, підручники та підходи до викладання. Відзначений принцип альтернативності, за яким відбувається створення нових підручників. Кожні п'ять років МОН України пропонується кілька комплектів підручників із сучасним навчально-методичним апаратом. Починаючи з 1991 року сформовані авторські колективи, до яких періодично додаються нові автори. Описано новий інтегрований курс для 10-11 класу «Історія: Україна і світ», в якому проблематика історії України внесена до світового історичного контексту і водночас показано, як вона цей контекст творить. В третьому розділі розглянуто нормативно-правову базу шкільної історичної освіти, в тому числі – стандарти, концепції та методичні рекомендації МОН України. Проаналізовано погляди істориків-науковців на сучасний урок історії. Наголошено на важливості медіаосвіти для підготовки учнів до життя в сучасному інформаційному світі. Окреслено перспективи використання медіаконтенту на уроці історії.^UAttainment of independence by Ukraine influenced drastically on the formation of content of school historical education which required instant updating, rejection of class and formation approaches, demythologization and liquidation of “dark spots”. The content of historical education in Ukrainian also required updating in order to break old stereotypes related to the formation approach to history study, to integrate the national history into common-European processes seamlessly, to bring together the regional and nation-wide aspects, and to improve the quality of history knowledge. The great variety of methodical literature and didactic materials is proposed to the teachers of history. History course books are updated and republished each five years. Today Ukrainian secondary education establishments have an opportunity to select the study guides for history courses teaching at their own discretion. All of this provides wide possibilities for selection of the modes of instruction and forming the individual educational path for each student. It is important to choose that particular material among such great variety of materials for teachers which will enable the pupil to absorb the knowledge gained efficiently and to apply this knowledge in real life. According to the current social and political situation in the country (occupation of some part of its territory, joint forces operation at the eastern border of the country) the importance of that particular historical school education shall be increased for education of the citizen whose mind can be hardly manipulated with the use of the historical facts misrepresentation. It was established in the first section on the basis of the analysis of the problem historiography that the certain aspects of the methodological support of school historical education were in the area of focus of the historical scientists and practicing teachers. However, the number of such researches increased after declaration of independence of Ukraine in 1991. Nevertheless, the changes of the recent years (basic provisions of the Acts of Ukraine “On the education”, “On the general secondary education”, history curriculum for general educational institutions within 2013-2019 etc.) are hardly considered. The general pedagogical researches including the study guides and course books on the general education science, history of the education science, pedagogical reading books define the purpose and the task of secondary education in Ukraine in general; the research monographs an the study guides analyze the content of the historical education and track the process of updating the academic programs and course books; the study guides on the methodology of history teaching in school are oriented toward the practical aspects of history teaching and place the emphasis on the structure and content of history lessons; materials of thematic conferences and round tables are devoted to the discussions of the purpose and content of historical education, is problems and the ways of their solution. The sources of the matter explored are divided into several groups: archive materials; laws and regulations of the legislative and executive authorities published in the official mass media; special-purpose printed products – course books and study guides for history teachers, development of lessons and extracurricular events, schedule plans etc.; educational periodical publications. The paper identifies six stages of establishment of modern methodological support of school historical education: 1989-1992; 1992-1996; 1996-2005; 2005-2009; 2009-2016; 2016-2019. The second section characterized the history curricula, school historical courses, course books, and approaches to teaching. The paper specifies the principles of alternativeness according to which new course books are composed. Every year the Ministry of Education and Science of Ukraine offers several series of course books with up-to-date learning and teaching instruments. Starting from 1991 the stable writing teams were formed; new teams are also added regularly. The paper describes new integrated course for 10th-11th form "History: Ukraine and the world" in which the range of problems of the history of Ukraine was introduced into the world historical context. At the same time it was shown how it creates this content. The following methods were identified among the most used history teaching methods: procreative, dialogic, problem and searching, learner-centered, and competency-oriented. The implementation of the principles of social practice and creative life education science into the learning process was considered. The legal and regulatory framework of school historical education, including the standards, concepts, and the instructional guidelines of the Ministry of Education and Science of Ukraine was considered in the third section. The views of the historical scientists to the modern history lesson were analyzed.