Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження доведено існування впливу фактора самоактуалізації особистості, як прояву феномену психологічного благополуччя, на ефективність діяльності психолога-консультанта. Розроблено модель досягнення/одержання психологічного благополуччя психолога-консультанта. Встановлено, що психологи сприймають клієнтів більш позитивно за умов, якщо в них відсутні власні істотні проблеми психологічного характеру, і вони вбачають більше ресурсів для змін в особистості клієнта.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування готовності майбутніх психологів до консультативної роботи з учнівською молоддю. Проаналізовано стан цієї проблеми у сучасній психолого-педагогічній науці. Розглянуто базові поняття дослідження, конкретизовано основні проблеми та труднощі, з якими зустічаються психологи у процесі консультативної взаємодії зі старшокласниками. Розроблено особистісно-акмеологічний підхід і описано шляхи його застосування у фаховій підготовці психологів-практиків з метою формування готовності до консультування учнівської молоді. Обгрунтовано концептуальну модель особистісно-акмеологічної готовності особистості майбутнього психолога-практика до консультативної взаємодії зі старшокласниками та вивчено особливості формування особистісно-професійного, теоретичного та практичного компонентів даного виду готовності студентів-психологів у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо її формування.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному дослідженнюособливостей формування професійної самосвідомості майбутніх психологів, якіздобувають другу вищу освіту. Визначено сутність провідних понять, розглянутовластивості та характеристики професійної свідомості психологів: емпатійність;здатність до рефлексії; комунікативні здібності; ерудиція, спостережливість,швидка орієнтація в ситуаціях професійної діяльності та здатність до їхпрактичного вирішення. Виявлено рівневі критерії сформованості професійноїсамосвідомості: ставлення до загальнолюдських цінностей, рівень сформованостіпсихологічних потреб, мотивів та інтересів, реальний прояв самосвідомості вповедінці. Розглянуто чинники, умови та вікові аспекти зміни спеціальності накористь вибору другої вищої освіти з психологічних спеціальностей.Емпірично констатовано, що у студентів, які здобувають другу вищупсихологічну освіту не за профілем базової освіти, існують специфічніособливості таких психічних феноменів, як: мотиваційні чинники вибору професіїпсихолога (внутрішні індивідуально значущих та соціально значущі мотиви),емоційний інтелект (знижені показники самомотивації, емпатії та контролювласних емоцій), професійна ідентичність (домінування комунікативного,соціального, рефлексивне «Я»;), смисложиттєві орієнтації (знижена здатність довільного прийняття рішення та втілення їх у життя), самооцінка (неадекватнозавищена).Укладено структурно-функціональну модель професійної самосвідомостімайбутніх психологів, структуровану за критеріями: когнітивним (усвідомленняпрофесійно-важливих якостей, професійне самопізнання); афективно-оцінним(професійна самооцінка, самоприйняття, самоставлення); поведінковим(мотиваційно-ціннісні та регулятивно-діяльнісні аспекти); функціональним(категоризація об'єктів світу професії, суб'єктивне оцінювання); процесуальним(смислоутворення, метатеоретичне мислення, рефлексія, самоусвідомлення тасамооцінка, мотивація); результативним (психологічне мислення; професійна Яконцепція, професійна культура особистості). Обґрунтовано, розроблено таекспериментально апробовано авторську «Програми психологічного супроводу 22формування професійної самосвідомості психологів в умовах здобуття другоївищої освіти». Отримано низку позитивних кількісних та якісних зрушень уструктурі самоставлення та структурі психосемантичного змісту професійноїсамосвідомості майбутніх психологів після формувального впливу.Ключові слова: майбутні психологи, професійна самосвідомість,формування самосвідомості, друга вища освіта, психосемантика, образпрофесійного Я, мотивація, рефлексія.^UThis research is devoted to theoretical and empirical study of peculiarities of developing professional self-consciousness in future psychologists gaining a second university degree. Level-based criteria for sophistication of professional self-consciousness have been determined. It was empirically established that students gaining a second university degree in psychology different from the field of specialization under basic education degree have specific manifestations of such mental phenomena as motivational factors for choosing a psychologist's profession (inner individually important and socially important motives), emotional intellect (lowered indicators of self-motivation, empathy and control of one's own emotions), professional identity (domination of communicative,social, reflective “self”), life-sense orientations (lowered ability to freely make decisions and carry them out), self-evaluation (inadequately overstated).A conceptual structural-functional model of professional self-consciousness of psychologists was created, structured by criteria: cognitive (realization of professionally important qualities, professional self-cognition); affective-evaluative (professional selfevaluation, self-acceptance, self-attitude), behavioral (motivational/value-based and regulatory/activity-based aspects); functional (categorization of objects in the world of profession, subjective evaluation); procedural (sense formation, meta-theoretical thinking, reflection, realization and self-evaluation, motivation); effective (psychological thinking and professional “self”-concept, professional culture of personality). The author's original Program for Psychological Support to Developmentof Professional Self-Consciousness in Psychologists Gaining a Second University Degree was substantiated, developed and experimentally tested. A positive quantitative and qualitative shift in the structure of self-attitude and in the structure of the content of professional self-consciousness of future psychologists after a developing impact wasobtained.Keywords: future psychologists, professional self-consciousness, developmentof self-consciousness, second university degree, psychosemantics, image ofprofessional “self”, motivation, reflection.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та вирішення важливої наукової проблеми визначення індивідуально-психологічних чинників тривожності як індикатора професійних криз у процесі професійного становлення психологів. На підставі аналізу наукових підходів, розроблених у вітчизняній та зарубіжній психології, визначено теоретико-методологічні засади вивчення психологічних чинників тривожності особистості у зв'язку із процесом професійного становлення та специфікою подолання криз професійного розвитку. Вихідну позицію та логіку дослідження побудовано на методології інтегративно-особистісного підходу до розуміння феномену тривожності як полідетермінованого утворення, що проявляється на всіх рівнях психологічної активності особистості. Проаналізовано основні концептуальні визначення дефініції «тривожність особистості», що тлумачиться науковцями залежно від акценту дослідження як обумовлена дією стресового чинника особистісна диспозиція, наслідок фрустрації соціальних потреб, результат порушення механізму особистісної саморегуляції, стійкий мотив та стійка форма його реалізації, функція потенційно небезпечної ситуації та особливостей її інтерпретації.Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає в тому, що:- вперше: теоретично та емпірично обґрунтовано концептуальну модель тривожності, представлену інтегративним взаємозв'язком її когнітивно-диспозиційних, емоційно-ціннісних та регулятивно-мотиваційних чинників;- уточнено: психологічний зміст тривожності як індикатора кризи професійного становлення особистості у процесі професійного розвитку психологів;- поглиблено: наукове уявлення щодо специфіки детермінації тривожності на різних етапах професійного становлення психологів, які: здобувають кваліфікацію (етап професійної освіти – криза професійного вибору); підвищують кваліфікацію (етап первинної професіоналізації – криза професійного росту) та перекваліфіковуються, опановуючи нову спеціальність (етап вторинної професіоналізації – криза професійної кар'єри).- розширено: арсенал психолого-методичного інструментарію щодо гармонізації процесу професійного розвитку майбутніх психологів та психологів-фахівців з метою конструктивного подолання та попередження криз професійного становлення.Практичне значення дослідження визначається тим, що програма психологічного супроводу процесу професійного становлення психологів, розроблена та апробована з метою запобігання явищам дезадаптації та кризовим станам, може використовуватись психологами-практиками в якості методичного забезпечення консультативної і корекційно-превентивної роботи. Пропонований комплекс заходів, що передбачає запровадження наставництва для студентів-психологів під час ознайомчої і виробничої практики, проведення тренінгів для фахівців із високим рівнем тривожності, може бути застосований в системі безпервної психологічної освіти. Окремі результати дослідження можуть знайти своє застосування у роботі центрів підвищення кваліфікації та навчальному процесі професійної підготовки психологів у якості складової методичного забезпечення навчальних дисциплін: «Психологія кризових станів», «Психологія праці», «Психологія управління», «Самоменеджмент психолога», «Основи психологічної практики».Ключові слова: особистість, тривожність, індивідуально-психологічні чинники, процес професійного становлення, кризи професійного становлення, криза професійного вибору, криза професійного росту, криза професійної кар'єри, майбутні психологи, психологи-фахівці, психологи-початківці, наставництво, безперервна освіта.^UThe thesis presents the theoretical generalization and solving the important scientific problem of determining individual psychological factors of anxiety as a professional crises indicator in the personal professional development process. We determined theoretical and methodological principles of studying the psychological factors of personal anxiety in connection with the process of professional development and the specifics of overcoming crises in professional development based on the analysis of Ukrainian and Western scientific approaches in psychology. The initial position and logic of the study is based on the methodology of integrative-personal approach to understanding the phenomenon of anxiety as a polydeterministic formation, which is manifested at all levels of individual psychological functioning. We analyzed the main conceptual definitions of "personal anxiety". Depending on the focus of the study, scientists interpret it as personal disposition caused by a stress factor, the consequence of social needs frustration, the result of violation of the personal self-regulation mechanism, stable motive and stable form of this mechanism's implementation, the function of potentially dangerous situation and individual interpretation of it.We have witnessed the lack of scientific unity in defining the concept of anxiety and approaches to its operationalization based on the generalization results of existing modern psychological science concepts, theories and models of personal anxiety in terms of its biological, psychological and social nature, content, essence and phenomenology.The scientific novelty and theoretical significance of the work is that:– for the first time: the conceptual model of anxiety, represented by the integrative interrelation of its cognitive-dispositional, emotional-value and regulatory-motivational factors, is theoretically and empirically substantiated;– specified: the psychological content of the anxiety as an indicator of professional development crisis of the individual in the process of psychologists' professional development.– advanced: scientific understanding of the specifics of the anxiety determination at the different stages of professional development of psychologists, who are getting qualifications (crisis of professional choice stage of professional education); improve their skills (stage of primary professionalization - crisis of professional growth) and retrain, getting a new specialty (stage of secondary professionalization - crisis of professional career).– expanded: the variety of psychological and methodological tools for harmonizing the professional development process of future psychologists and psychologists-specialists in order to prevent professional development crises of the individual.The practical significance of the study is determined by the fact that the program of psychological support of the psychologists' professional development process, developed and tested to prevent maladaptation and crisis, can be used by practicing psychologists as a methodological support for counseling and correctional work. The offered set of measures can be used in the system of continuing psychological education as a part of mentoring for psychology students during the introductory practice, internship training and trainings for professionals with a high level of anxiety. Some research results can be used in the work of training centers and the educational process of training psychologists as part of the methodological support in disciplines: "Psychology of Crisis", "Occupational Psychology", "Psychology of management", "Psychologist's Self-Management" and "Fundamentals of Psychological Practice".Key words: personality, anxiety, individual psychological factors, professional development process, professional development crises, professional choice crisis, professional growth crisis, professional career crisis, future psychologists, psychologists-specialists, beginner psychologists, mentoring, lifelong education.

Дослідження присвячено проблемі формування ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх психологів у процесі фахової підготовки. Проаналізовано основні положення щодо організації фахової підготовки майбутніх психологів відповідно до сучасних тенденцій реформування освіти; досліджено особливості формування ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх психологів на сучасному етапі; позиціоновано зміст, визначено складові компоненти та етапи формування ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх психологів. Визначено наукові підходи, які дозволяють розкрити сутнісні характеристики успішного формування ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх психологів в умовах фахової підготовки. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови та розроблено модель формування ціннісного ставлення майбутнього психолога до професійної діяльності.Діагностичний інструментарій дозволив здійснити експериментальну перевірку результативності моделі формування ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх психологів у процесі фахової підготовки. Достовірність результатів експериментального дослідження підтверджено за допомогою розробленої кваліметричної моделі педагогічного прогнозування соціальної успішності професійного психолога у сучасному соціумі.Ключові слова: освітній процес, майбутні психологи, структурно-функціональна модель, організаційно-педагогічні засади , освіта, професійна діяльність, професійна компетентність, процес, фахова підготовка, ціннісне ставлення до професійної діяльності.^UThe research is devoted to the problem of formation of value attitude to the professional activity of future psychologists in the process of professional training. The main provisions on the organization of professional training of future psychologists in accordance with modern trends in education reform are analyzed; the peculiarities of formation of value attitude to professional activity of future psychologists at the present stage are investigated; the content is positioned, the components and stages of formation of value attitude to the professional activity of future psychologists are determined. Scientific approaches are defined that allow to reveal the essence characteristics of the successful formation of value attitude to the professional activity of future psychologists in the conditions of professional training: axiological, competent, personal-oriented, systemic, competitive, culturological, psychological, human-cerebric, humanistic, reflexive and complex.The phenomenon of formation of value attitude of the individual to the future profession is positioned not only as a psychological and pedagogical problem, but also as a process that has a certain structure, the set of components of which makes it possible to achieve the goal – to develop a new quality of personality of the future psychologist, to position the value attitude of students to professional activity in the conditions of university education.The experiment was based on the criteria of readiness of future psychologists to form a value attitude to professional activity in the process of their preparation: motivation to the future profession (motivational); awareness of value attitude to the future profession in modern society (socio-value); formation of value attitude to future professional activity (cognitive); feelings of novelty and critical thinking (reflexive). On the basis of the identified criteria and their indicators, three levels of the forming of socially significant qualities of future psychologists are determined and characterized: reproductive (low), productive (medium) and creative (high) levels. The main organizational and pedagogical conditions for the successful formation of value attitude to the professional activity of future psychologists are defined as: providing motivation for the value attitude to the professional activity of future professional; intensification of independent educational and cognitive activities of future psychologists based on the reflexive assessment of own activities; formation of communicative competence as a professional tool for future psychologists.In the model of formation a value attitude to the professional activities of future psychologists the idea of unity of purpose, content, forms and methods of education is given its logical certainty. The methods used in this model include: (case method) method of analysis of histories and past real problematic occupational situations; method of analysis of business communication; method of case analysis; method of incident analysis; method of specific situation analysis.The introduction of a model of formation of value attitude to the professional activity of future psychologists in the process of professional training involves the usage of modern educational technologies and the provision of organizational and methodological support.Diagnostic tools allowed to carry out an experimental check of the effectiveness of the structural and functional model of formation of value attitude to the professional activity of future psychologists in the process of professional training. The reliability of the results of the experimental study is confirmed with the help of the developed qualimetric model of pedagogical forecasting of the social success of a professional psychologist in modern society.Keywords: educational process, future psychologists, structural and functional model, organizational and pedagogical principles, education, professional activity, profes¬sional competence, process, professional training, value attitude to professional activity.

У дисертації теоретично узагальнено підходи до розуміння етіології аутизму, розкрито питання психологічних особливостей особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом та проаналізовано їх вплив на аутизацію дитини. Описано умови, що мають вплив на виникнення специфічних рис особистості батьків. Вивчено розуміння соціальної та вторинної аутизації, визначено можливі чинники, які впливають на аутизацію й деталізовано поняття «аутизації». Здійснено порівняльній аналіз особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом та батьків, які виховують нейротипових дітей. Запропоновано два підходи роботи з батьками, що виховують дітей з розладами аутистичного спектру. Розроблено «Записник мами» як допоміжний засіб при роботі з жінкою під час вагітності та перші місяці після народження дитини.Мета дисертаційної роботи полягає в досліджені психологічних особливостей особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом.У дисертаційній роботі запропоновано – два підходи в роботі з батьками. Як додатковий засіб супроводу жінки під час вагітності та перші місяці після народження дитини запропоновано розроблений нами «Записник мами».Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:- узагальнено й систематизовано психологічну, психофізіологічну психоаналітичну, гуманістичну, системну сімейну теорії, з питань етіології аутизму та впливу особистості батьків на аутизацію дитини; - деталізовано поняття «аутизація»;- визначено психологічні особливості особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом; - дістали подальшого розвитку авторська методика «Загальні відомості про родину»; «Анкета зворотного зв'язку для батьків»; засоби виявлення змін у психологічному стані мами та дитини («Записник мами»).Практична значущість полягає у розробленні систематизації рефлексивного методу, спрямованого на вивчення особливостей анамнезу сім'ї; результати дисертаційної роботи можуть виконувати просвітницьку функцію; «Записник мами» може бути корисним як додатковий діагностувальний засіб для фахівців (пренатальні психологи, психологи); результати порівняльного аналізу можуть бути використані у роботі практичних психологів закладів освіти та інших соціальних закладів, корекційних педагогів, педагогів інклюзивно-ресурсних центрів та усіх зацікавлених у розв'язанні проблем щодо аутистичних розладів. Ключові слова: особистість, особистість батьків, етіологія аутизму, аутизм, аутизація, соціальна аутизація, вторинна аутизація, психологічні особливості батьків (особистісна тривожність, депресія, нейротизм, психотизм, аутистичні риси, систематизація).^UThe thesis paper reveals theoretical summarizing of approaches to understanding of autism etiology, it also discovers issues of psychological features of personality of parents bringing up children with autism and analyzes their impact on social withdrawal of a child. There also described conditions that have impact on occurrence of specific features of parents' personalities. The concept of social and derived social withdrawal are studied; possible factors influencing social with drawаl were determined and the concept of «social withdrawal» was detailed. Analysis of parents' personalities bringing up children with autism and parents bringing up neurotypical children was performed. Two approaches to working with parents raising children with autism spectrum disorders have been proposed. The «Mother's Notebook» was developed as an aid during work with a woman across pregnancy and the first months after the birth of a child.The purpose of the thesis paper is to study the psychological features of the personality of parents bringing up children with autism.In the dissertation work two approaches in work with parents are offered. We suggested the «Mother's Notebook» as an additional means of accompanying a woman during pregnancy and the first months after the birth of a child.The scientific novelty of the obtained results consists of:- psychological, psychophysiological psychoanalytical, humanistic, systemic family theory, on the issues of etiology of autism and the influence of parental personality on the child's social withdrawal are generalized and systematized;- the concept of «social withdrawal» was specified;- psychological features of personality of parents bringing up children with autism were defined;- the author's technique «General information about the family» was further developed; «Parent Feedback Questionnaire»; means of detecting changes in the psychological state of mother and child («Mother's Notebook»).Practical importance consists of development and systematization of psychodiagnostic complex aimed to research features of family's anamnesis; the results of the thesis paper may serve educational function; the “Mother's Notebook” may be useful as an additional diagnostic means for specialists (prenatal psychologists, psychologists); the results of comparative analysis may be used in work of practical psychologists of educational institutions and other social institutions, special education teachers, teachers of inclusive and resource centers and all persons interested in solving problems regarding autistic disorders.Key words: personality, parents' personality, etiology of autism, autism, social withdrawal, social autism, derived social withdrawal, psychological features of parents (trait anxiety, depression, neuroticism, psychoticism).

У дисертації вперше розроблено, науково обґрунтовано, експериментально перевірено та впроваджено організаційні умови підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи в умовах інклюзивної освіти засобами тренінгових технологій: стимулювання саморозвитку майбутніх соціальних працівників; створення у ЗВО інклюзивного середовища спрямованого на позитивне спілкування у підсистемах «студент-студент», «студент-викладач», «студент-учитель», «студент-учень», заснованого на ідеї «рівності»; впровадження системи тренінгових занять у процесі професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Аналіз результатів упровадження розроблених організаційних умов підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи в умовах інклюзивної освіти засобами тренінгових технологій показав, що необхідним є постійний моніторинг якості освіти в інклюзивному освітньому середовищі.Розроблено та впроваджено авторську структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх соціальних працівників до роботи в умовах інклюзивної освіти, що включає з цільовий, методологічний, організаційно-змістовий та результативний блоки, у яких містяться компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та емоційно-вольовий), визначено критерії (мотиваційно-цільовий, компетентнісний, поведінково-рефлексивний та емоційно-вольовий) показники та рівні (високий, середній, низький).Дістав подальшого розвитку аналіз нормативно-правового забезпечення (законодавчі акти України, Ради Європи, Організації Об’єднаних Націй) із питань соціального захисту, освіти, професійної реабілітації, охорони здоров’я, рівності осіб з особливими освітніми потребами, що є юридичним підґрунтям реалізації організаційних умов соціальної інтеграції здобувачів з особливими освітніми потребами до закладів вищої освіти. Вивчення законодавства та нормативних документів щодо інклюзивної освіти в Україні стосовно доступу осіб з ООП до здобуття вищої освіти показало, що доки Конституція та законодавство містять положення про потужне соціальне забезпечення осіб з інвалідністю, триватимуть очевидні патерналістські підходи у вигляді дискримінаційних правових положень і практик.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості застосування його наукових положень та висновків щодо підвищення якості професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи зі здобувачами з особливими освітніми потребами та їхніми батьками в умовах інклюзивного навчання, а також у системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Розроблено тренінгову програму «Професійна готовність як активнодіючий стан».Теоретичні та експериментальні матеріали дослідження використано в лекційних курсах та під час практичних занять із дисциплін напряму підготовки спеціальності 231 Соціальна робота у закладах освіти І-IV рівнів акредитації. Результати дослідження впроваджено у роботу із здобувачами з особливими освітніми потребами в Центрі соціально-освітньої інтеграції та інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму «Без бар’єрів» на факультеті соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Матеріали дослідження можуть використовувати у своїй роботі соціальні педагоги, соціальні працівники, психологи, педагоги спецзакладів та батьки осіб з особливими освітніми потребами.^UThe organizational conditions for training future social workers to work in the conditions of inclusive education by means of training technologies were developed, scientifically substantiated, experimentally verified and implemented, for the first time in the thesis: encouragement of self-development of future social workers; creation of an inclusive environment in higher education institutions aimed at positive communication in the «student-student», «student-teacher», «student-pupil» subsystems, based on the idea of «equality»; implementation of a system of training classes in the process of professional training of future social workers.The analysis of the results of the implementation of the developed organizational conditions for training future social workers to work in the conditions of inclusive education by means of training technologies showed that it is necessary to constantly monitor the quality of inclusive education in an inclusive educational environment.The author's structural-functional model of the formation of the readiness of future social workers to work in the conditions of inclusive education was developed and implemented, which includes target, methodological, organizational-content and result blocks, which contain components (motivational, cognitive, activity and emotional-volitional), criteria (motivational-target, competence, behavioral-reflexive and emotional-volitional), indicators and levels (high, medium, low). The analysis of regulatory and legal support (legislative acts of Ukraine, the Council of Europe, the United Nations) on issues of social protection, education, professional rehabilitation, health care, equality of people with special educational needs, which is the legal basis for the implementation of organizational conditions of social integration of such students.The study of legislation and regulatory documents on inclusive education in Ukraine regarding the access of people with disabilities to higher education showed that as long as the Constitution and legislation contain provisions on strong social security for people with disabilities, obvious paternalistic approaches in the form of discriminatory legal provisions and practices will continue.The practical significance of the obtained research results lies in the possibility of applying its scientific provisions and conclusions to improve the quality of professional training of future social workers to work with students with special educational needs and their parents in the conditions of inclusive education, as well as in the system of improving the qualifications of scientific and pedagogical workers. The training program «Professional readiness as an active state» has been developed.The theoretical and experimental materials of the research were used in lecture courses, practical and seminar classes in the disciplines of training for the specialty 231 Social work in educational institutions of I-IV levels of accreditation.The results of the study were implemented in the work with students with special educational needs at the Center for Social-Educational Integration and Inclusive Rehabilitation-Social Tourism «Without Barriers» at the Faculty of Social and Psychological Education of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. Research materials can be used in the work of social teachers, social workers, psychologists, teachers of special institutions and parents of people with special educational needs.

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо аналізу та профілактики емоційного вигорання у психологів, які працюють в особливих (екстремальних) умовах, методами самопізнання і самодопомоги позитивної психотерапії Н. Пезешкіана. Проведено психологічний аналіз професійної діяльності екстремальних психологів Збройних сил України, Національної гвардії України, Національної поліції України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виявлено загальні особливості та специфіку емоційного вигорання зазначених фахівців.Представлено організацію і результати емпіричного дослідження, яке структурно складалося з шести етапів, проводилось із використанням широкого спектру теоретичних, емпіричних та статистичних методів. Загальну вибірку дисертаційного дослідження склали 173 особи – практичні психологи основних служб і підрозділів сектору безпеки і оборони України. Емпірично доведено, що більше ніж у третини досліджуваних зафіксовано високий рівень емоційного вигорання, що засвідчило наявність у них негативного емоційного фону, вичерпання емоційних, енергетичних і фізичних ресурсів, прояв ознак депресії та дратівливості, хронічного знесилення та спустошеності, деформації у взаєминах з іншими людьми, часткової, або повної втрати професійної мотивації, зниження почуття компетентності та цінності своєї діяльності, незадоволеності собою та вираженої тенденції до заниження своїх професійних досягнень і самооцінки, а також зниження продуктивності праці.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що уперше:•?проведено комплексне теоретико–емпіричне дослідження з аналізу та профілактики синдрому емоційного вигорання психологів сектору безпеки та оборони України в умовах військового часу;•? визначено психологічні особливості емоційного вигорання екстремальних психологів, що полягають у прояві стомленості, тривожності, депресивних станів, песимістичних настроїв, вичерпання емоційних, енергетичних і фізичних ресурсів, деформації у взаєминах з іншими людьми, зниженні професійної мотивації та байдужості до багатьох сфер життя; встановлено залежність рівня емоційного вигорання від частоти здійснення психологами заходів психологічної роботи з учасниками бойових дій, іншими категоріями людей, які перебували в екстремальних ситуаціях; виявлено особливості стилів професійної діяльності екстремальних психологів, схильних до емоційного вигорання, якими є перфекціонізм, надмірне прагнення до бездоганності, безпомилковості та самовдосконалення, дотримання бюрократичних норм и правил, невпевненість у собі і обережність у нових починаннях, низька адаптованість, малоактивність, безініціативність, недостатня практичність і творчість, зниження продуктивності праці.•? обґрунтовано застосування методів самопізнання та самодопомоги Н. Пезешкіана для профілактики і корекції емоційного вигорання екстремальних психологів через психологічний тренінг, який методологічно базується на ресурсному баченні людини, що постає в цілісності психічного і тілесного, володіє двома природженими здібностями – любити і пізнавати; експериментально доведено ефективність зазначеного тренінгу щодо зменшення рівня СЕВ у екстремальних психологів шляхом опрацювання навичок самостійного подолання труднощів, відновлення і збереження психофізичного ресурсу та зміцнення психічного здоров’я, вмінь щодо пізнання та осмислення реальної дійсності, здатності вчитися і вчити, здійснювати гармонізацію чотирьох сфер вирішення конфлікту.удосконалено:•?теоретико–методичні шляхи і засоби профілактики емоційного вигорання фахівців допомагаючих та ризиконебезпечних професій;дістали подальший розвиток:•?уявлення щодо психологічних особливостей професійної діяльності психологів сектору безпеки та оборони;•?психологічні проблеми особистості та діяльності людини в особливих екстремальних умовах, зокрема в умовах військового стану;•?теоретичні основи застосування психологічних тренінгових технологій для профілактики та корекції професійних і особистісних деструкцій фахівців екстремальних видів діяльності.Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розширено уявлення про шляхи і засоби профілактики та корекції емоційного вигорання фахівців, зокрема можливості застосування для цього методів позитивної психотерапії.^UThe dissertation is devoted to the solution of the scientific task of analysis and prevention of emotional burnout in psychologists who work in special (extreme) conditions, using the methods of self–knowledge and self–help of positive psychotherapy of N. Pezeshkian. A psychological analysis of the professional activity of extreme psychologists of the Armed Forces of Ukraine, the National Guard of Ukraine, the National Police of Ukraine and the State Emergency Service of Ukraine was conducted, and the general features and specifics of emotional burnout of these specialists were revealed. The prevention and correction of emotional burnout is defined as a purposeful process of using a set of psychological, pedagogical, organizational, medical, recreational and other methods and means to prevent the syndrome of emotional burnout or minimize its consequences and negative impact on human health, life and activities. The effectiveness of psychotraining methods for preventing emotional burnout and reducing its negative impact on a person is substantiated. The main provisions of N. Pezeshkian’s positive psychotherapy are highlighted, which is based on the resourceful vision of a person who appears in the integrity of the mental and physical, has two innate abilities – to love and to know. The perspective of the development and implementation of psychological training using the possibilities of self–knowledge and self–help methods of N. Pezeshkian is substantiated.The author’s training program "Prevention of emotional burnout of extreme psychologists using methods of self–knowledge and self–help by N. Pezeshkian" is proposed, the purpose of which is to study the issues of origin, development factors, ways and means of preventing and minimizing the syndrome of emotional burnout in extreme psychologists using methods of self–study and self–help of positive psychotherapy of N. Pezeshkian, as well as the formation of stress resistance and tolerance to the deforming effects of work and modern life. The scientific novelty of the obtained results is that first:•?determined psychological features of emotional burnout of extreme psychologists, consisting in the manifestation of fatigue, anxiety, depressive states, pessimistic moods, depletion of emotional, energy and physical resources, deformations in relationships with other people, decrease in professional motivation and indifference to many spheres of life; the dependence of the level of emotional burnout on the frequency of psychologists’ implementation of measures of psychological work with combatants and other categories of people who were in extreme situations was established; the features of the styles of professional activity of extreme psychologists prone to emotional burnout are revealed, which are perfectionism, an excessive desire for perfection, infallibility and self–improvement, compliance with bureaucratic norms and rules, self–doubt and caution in new undertakings, low adaptability, inactivity, lack of initiative, insufficient practicality and creativity, decrease in labor productivity;•? the application of N. Pezeshkian’s methods of self–knowledge and self–help for the prevention and correction of emotional burnout of extreme psychologists through psychological training, which is methodologically based on the resource vision of a person who appears in the integrity of the mental and physical, has two innate abilities – to love and to know; experimentally proved the effectiveness of the specified training in reducing the level of SEV in extreme psychologists by developing the skills of independent overcoming difficulties, restoring and preserving psychophysical resources and strengthening mental health, the ability to recognize and comprehend reality, the ability to learn and learn, to harmonize the four spheres of conflict resolution improved:•? theoretical–methodical ways and means of prevention of emotional burnout of specialists in helping and risky professions.received further development:•?ideas about the psychological features of the professional activity of psychologists in the defense and security sector;•? psychological problems of personality and human activity in special extreme conditions, in particular in conditions of martial law;•? theoretical foundations of applying psychological training technologies for the prevention and correction of professional and personal destruction of specialists of extreme types of activities.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the idea of ways and means of prevention and correction of emotional burnout of specialists has been expanded, in particular, the possibility of using positive psychotherapy methods for this.

У роботі представлено верифіковану модель самоактуалізації як чинника превенції кризи фахової готовності майбутніх психологів, проаналізовано показники впливу переживання кризи фахової готовності на функціонування емоційно-фізіологічного, когнітивно-регуляторного, рефлексивно-екзистенційного, мотиваційно-поведінкового та комунікативного компонентів самоактуалізації студентів-психологів із різним рівнем кризи професійного становлення. Представлено комплекс методик психологічної діагностики самоактуалізації та кризи фахового становлення особистості, систему рекомендацій із забезпечення оптимальної самоактуалізації у студентів-психологів, відповідно до створеної моделі. У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено мету та завдання дослідження; об’єкт, предмет, теоретико-методологічні засади, відзначено наукову новизну, практичну значущість дослідження, наведено дані щодо апробації отриманих результатів, а також описано структуру дисертації.У першому розділі – «Теоретичні аспекти дослідження професійної самоактуалізації як чинника попередження кризи фахової готовності студентів-психологів» – здійснено теоретико-методологічний аналіз розуміння поняття професійної самоактуалізації у психологічній науці, окреслено основні підходи до визначення структурних компонентів професійної самоактуалізації студента. Розкрито важливі психологічні аспекти нормативних криз фахового навчання студентів-психологів. Проаналізовано систему чинників професійної самоактуалізації, їх вплив на фахову готовність майбутніх психологів; обґрунтовано важливість розвитку самоактуалізаційних властивостей майбутніх психологів у період навчання з метою превенції кризи фахової готовності. Представлено комплексну модель самоактуалізації майбутніх практичних психологів як чинника превенції кризи фахової готовності. Модель засвідчує, що поступова та ефективна реалізація емоційно-фізіологічного, когнітивно-регуляторного, рефлексивно-екзистенційного, мотиваційно-поведінкового та комунікативного компонентів самоактуалізації студентів-психологів постає чинником превенції кризи їх фахової готовності. Другий розділ – «Емпіричне дослідження особливостей професійної самоактуалізації студентів-психологів» – містить виклад методичних засад емпіричного дослідження специфіки процесу самоактуалізації практичних психологів. Представлено результати констатувального дослідження. Описано результати анкетування досліджуваних, що відображають змістовне наповнення феномену професійної самоактуалізації та готовності до самостійної професійної діяльності досліджуваних. Майбутні психологи характеризуються підвищеними показниками орієнтації на цінності самоактуалізованої особистості. У межах вивчення мотиваційно-поведінкового компоненту з’ясовано, що студенти мають високий рівень професійної спрямованості, характеризуються посереднім рівнем сформованості когнітивно-регуляторного компоненту самоактуалізації, підвищеними показниками комунікативного компоненту. Виявлено дещо знижені показники емоційного компоненту самоактуалізації майбутніх психологів. Вивчення рефлексивно-екзистенційного компоненту самоактуалізації студентів-психологів засвідчили обернено пропорційний розподіл суб’єктивної рефлексивної оцінки показників власної реалізованості у якості фахівця по закінченні навчання та професійно значущих труднощів. Для майбутніх психологів характерні знижені показники емоційно-фізіологічного компоненту самоактуалізації, часті ознаки тривоги, надмірні хвилювання відносно результативності професійного становлення та працевлаштування, порушення в соматико-фізіологічній сфері.Третій розділ – «Емпіричне дослідження професійної самоактуалізації як чинника превенції кризи фахової готовності студентів-психологів» – містить виклад результатів емпіричного дослідження показників самоактуалізації студентів-психологів із різним рівнем вираженості кризи фахової готовності. Представлено результати факторного аналізу масиву даних, що демонструють зв'язок між параметрами компонентів самоактуалізації майбутніх психологів та їх кризи фахової готовності, на основі чого сформовано емпіричну моделі самоактуалізації студентів-психологів як чинника превенції кризи їх фахової готовності. Описано систему рекомендацій із забезпечення самоактуалізації майбутніх фахівців психологічного профілю як чинника попередження кризових станів у їх фаховій підготовці. За результатами факторного аналізу виявлено 9 факторів, що описують розподіл ознак. Виявлена факторна структура дозволила нам конкретизувати теоретико-емпіричну модель самоактуалізації студентів-психологів як чинника превенції кризи їхньої фахової готовності. Розроблено систему рекомендацій із забезпечення механізмів самоактуалізації, оптимального професійного становлення та розвитку практичних психологів на макро-, мезо- та мікрорівні.^UThe paper presents a verified model of self-actualization as a prevention factor of a future psychologist's professional readiness crisis, analyzed indicators of the impact of experiencing a professional readiness crisis on the functioning of the emotional-physiological, cognitive-regulatory, reflective-existential, motivational-behavioral and communicative self-actualization components of psychology students with different levels of crisis professional development. A complex of methods of self-actualization psychological diagnosis and the crisis of a personal professional development are presented. The introduction substantiates the relevance of the research problem; the purpose and tasks of the research are determined; object, subject, theoretical and methodological principles, the scientific novelty, practical significance of the research are noted, data on the approbation of the obtained results are given, and the structure of the dissertation is also described.In the first chapter - "Theoretical aspects of the study of professional self-actualization as a preventing factor of the professional readiness crisis of psychology students" – a theoretical and methodological analysis of the understanding of a professional self-actualization concept in psychological science is carried out, the main approaches to determining the structural components of a student's professional self-actualization are outlined. Important psychological aspects of normative crises of psychology student's professional training are revealed. The system of professional self-actualization factors, their influence on the professional readiness of future psychologists was analyzed; the importance of the self-actualization properties development of future psychologists during the period of study in order to prevent the professional readiness crisis is substantiated. A complex model of future practical psychologists self-actualization as a preventive factor of professional readiness crisis is presented. The model proves that the gradual and effective implementation of components of psychology students self-actualization appears as a prevention factor of professional readiness crisis.The second section - "Empirical study of a professional self-actualization features of psychology students" – contains the outline of the methodological principles of process specifics of practicing psychologists self-actualization empirical study. The results of the ascertainment study are presented. The results of the survey of the research subjects are described. Future psychologists are characterized by increased indicators of orientation to the self-actualized personality values. Within the study of the motivational-behavioral component, it was found that students have a high level of professional orientation, are characterized by a mediocre level of formation of the cognitive-regulatory self-actualization component and increasing indicators of the communicative component. The indicators of the self-actualization emotional component of future psychologists were revealed to be slightly lower. The study of the reflective-existential component of psychology student's self-actualization showed an inversely proportional distribution of the subjective reflective assessment of indicators of one's own realization as a specialist upon graduation and professionally significant difficulties. Future psychologists are characterized by reduced indicators of the emotional-physiological self-actualization component.The third section - "Empirical study of professional self-actualization as a prevention factor of the psychology student's professional readiness crisis" – contains a results summary of an empirical study of self-actualization indicators of psychology students with different levels of severity of the professional readiness crisis. The results of the data array factor analysis of are presented, which demonstrate the relationship between the components parameters of the future psychologists self-actualization and their crisis of professional readiness, on the basis of which an empirical model of psychology students self-actualization as a factor of prevention of the professional readiness crisis was formed. A system of recommendations for ensuring future specialists self-actualization in the psychological profile as a prevention factor of crisis situations in their professional training is described. According to the results of the factor analysis, 9 factors describing the features were found. The identified factorial structure allowed us to specify the theoretical-empirical model of psychology students self-actualization as a preventing factor of the professional readiness crisis. A system of recommendations has been developed to ensure self-actualization mechanisms.

Дослідження присвячено питанню фахової компетентності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів та має на меті перевірити ефективність освітньої програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників – фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти (як один із складників організаційно-методичного забезпечення діяльності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів). Актуальність дослідження обраної проблеми зумовлена упровадженням інклюзивної парадигми в національну освітню систему, що потребувало забезпечення сервісної (ресурсної) підтримки учасників освітнього процесу, зокрема, залучення фахівців у галузі спеціальної педагогіки та психології, оновлення підходів до визначення особливих освітніх потреб та індивідуальної освітньої траєкторії для кожної дитини тощо. Нові концептуальні зміни стали поштовхом для створення принципово нових установ – інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), які разом з ресурсними центрами підтримки інклюзивної освіти (РЦПІО) склали єдину систему сервісної (ресурсної) підтримки закладів освіти з інклюзивним навчанням на новому історичному етапі розбудови освіти дітей з ООП. На основі системного теоретичного аналізу проблеми, яка вивчалася, визначено теоретичні засади сервісної (ресурсної) підтримки в системі інклюзивного навчання, в основі якої: сучасні методологічні підходи (системний, діяльнісний, аксіологічний, соціокультурний, особистісно орієнтований, компетентнісний), концептуальні засади інклюзивної парадигми та ключові положення соціальної/біопсихосоціальної моделі розуміння особливих потреб та освітніх труднощів, інструментальна складова міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності, здоров’я; системно-еволюціні зміни в організації супроводу дітей з особливими освітніми потребами, діяльності інклюзивно-ресурсних центрів; положення концепції нової української школи та міжнародних рамкових документів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що було здійснено системний аналіз ресурсної підтримки інклюзивного навчання, обґрунтовано організаційно-методичне забезпечення діяльності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів в умовах викликів сьогодення, що включає нормативно-правові основи, організаційні особливості діяльності ІРЦ, підвищення кваліфікації фахівців; визначено теоретичні та методичні основи підвищення кваліфікації педагогічних працівників – фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів, що втілено у авторській освітній програмі, яка передбачає варіативність навчальних планів для різних категорій слухачів (директори ІРЦ, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, вчителі-реабілітологи, практичні психологи); в останній редакції програми враховано зміни, зумовлені карантинними обмеженнями, військовим станом тощо. Поглиблено та уточнено сутність поняття «сервісна (ресурсна) підтримка інклюзивного навчання» як система заходів, спрямована на психолого-педагогічний супровід професійної діяльності педагогів закладів освіти з інклюзивним навчанням, батьків / законних представників, дітей з ООП та передбачає визначення освітніх труднощів та особливих потреб дитини, напрямів та обсягу додаткової підтримки в закладі освіти, консультування педагогів та батьків, проведення корекційно-розвивальних занять, забезпечення взаємодії освітніх інституцій; кінцевим результатом сервісної підтримки є підвищення кваліфікації педагогів, обізнаності батьків, визначення оптимальної індивідуальної освітньої траєкторії та успішне навчання дитини відповідно до індивідуальних можливостей та потреб; історичні аспекти діяльності консультативно-діагностичної служби на теренах України з акцентом на зміну підходів до визначення освітніх труднощів та потреб (від медичного діагнозу до стандартизованих міжнародних методик, врахування індивідуальних особливостей розвитку та бар’єрів в освітньому середовищі); регіональний досвід ресурсної підтримки інклюзивного навчання Дніпропетровської області, зокрема в умовах сучасних викликів (Комунальний заклад вищої освіти «Дніпропетровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, мережа ІРЦ). Подальшого розвитку набули моделювання співпраці фахівців (консультантів) ІРЦ та педагогів закладів загальної середньої освіти (принципи, завдання, форми та методи роботи, зокрема в умовах змішаного та дистанційного навчання, технологічні аспекти узгодження висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини в ІРЦ та індивідуальної програми розвитку дитини в закладі освіти та ін.) як важливої умови ефективності інклюзивного навчання; нормативно-правові основи та організаційні особливості діяльності ІРЦ в умовах викликів сьогодення, зокрема аспекти психологічної підтримки учасників освітнього процесу, кваліфікованого супроводу осіб, які вимушено змінили місце проживання, надання послуг в змішаному та дистанційному форматі, визначення потреб дітей, які зазнали психологічної травми.^UThe research is dedicated to the issue of professional competence of specialists (consultants) of inclusive resource centers and aims to assess the effectiveness of the educational program for the professional development of pedagogical staff - specialists (consultants) of inclusive resource centers in the conditions of postgraduate education (as one of the components of the organizational and methodological support for the activities of specialists in inclusive resource centers). The relevance of the chosen research problem is driven by the implementation of the inclusive paradigm into the national education system, which required providing service (resource) support for participants in the educational process. This specifically involved engaging specialists in the field of special education and psychology, updating approaches to defining special educational needs and individual educational trajectories for each child, among other things. The new conceptual changes became a catalyst for the creation of fundamentally new institutions - inclusive resource centers (IRC), which, together with resource centers for supporting inclusive education (RCIE), comprised a unified system of service (resource) support for educational institutions engaged in inclusive learning at a new historical stage of building an education for children with special educational needs. Based on a systemic theoretical analysis of the studied issue, the theoretical foundations of service (resource) support in the system of inclusive education have been identified. These foundations are built upon contemporary methodological approaches (systemic, activity-based, axiological, sociocultural, person-centered, competency-based), conceptual principles of the inclusive paradigm, and key provisions of the social/biopsychosocial model for understanding special needs and educational difficulties. They also encompass the instrumental component of the international classification of functioning, disability, and health; systemic-evolutionary changes in the support organization for children with special educational needs; activities of inclusive resource centers; principles of the concept of the new Ukrainian school and international framework documents. The scientific novelty of the obtained results lies in conducting a systemic analysis of resource support for inclusive education. It substantiates the organizational and methodological framework for the activities of specialists (consultants) in inclusive resource centers amidst contemporary challenges. This includes the normative and legal foundations, organizational specifics of IRC activities, and professional development for specialists. The research identifies the theoretical and methodological basis for enhancing the qualifications of pedagogical staff - specialists (consultants) in inclusive resource centers, embodied in an original educational program. This program allows for variability in curriculum plans for various learner categories (IRC directors, special education teachers, speech therapists, rehabilitation teachers, practical psychologists). The latest program revision incorporates changes stemming from quarantine restrictions, states of emergency, and other factors. The essence of the concept of 'service (resource) support for inclusive education' has been further deepened and clarified as a system of measures aimed at providing psycho-pedagogical support for the professional activities of educators in inclusive educational institutions, parents/legal guardians, and children with special educational needs. It involves identifying the educational difficulties and specific needs of the child, determining the directions and extent of additional support in educational institutions, consulting educators and parents, conducting corrective and developmental sessions, and facilitating interaction between educational institutions. The ultimate outcome of this service support is to enhance the qualifications of educators, increase parental awareness, determine an optimal individual educational trajectory, and ensure successful learning aligned with individual capabilities and needs. The historical aspects of the consultative-diagnostic service in Ukraine emphasize the shift in approaches to defining educational difficulties and needs - from medical diagnosis to standardized international methodologies, considering individual developmental peculiarities and barriers in the educational environment. It also explores the regional experience of resource support for inclusive education in the Dnipropetrovsk region, particularly within the context of contemporary challenges, involving institutions like the Communal Higher Education Institution 'Dnipropetrovsk Academy of Continuous Education' under the Dnipropetrovsk Regional Council, the resource center for supporting inclusive education, and the network of IRCs (Inclusive Resource Centers).