Проаналізовано розвиток та сучасний стан методики викладання латинської та давньогрецької мов. Визначено місце зіставлень у теорії та практиці викладання іноземних мов взагалі та класичних зокрема. Охарактеризовано суть взаємозіставного методу, досліджено його лінгвістичні та психологічні засади, принципи та сферу функціонування, а також шляхи впровадження у процес навчання граматики класичних мов. Розроблено критерії оцінки граматичної компетенції студентів спеціальності "класична філологія". Експериментально підтверджено гіпотезу про позитивний вплив взаємозіставного методу на формування граматичної компетенції студентів, наведено методичні рекомендації щодо його реалізації.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність професійної підготовки майбутніх вчителів англійської мови. Здійснено наукове обгрунтування поняття системності в галузі навчання іноземної мови, визначено її структура та компоненти. Висвітлено історико-педагогічний генезис методики навчання іноземної мови. Проведено порівняльний аналіз систем стандартизації вищої іншомовної педагогічної освіти та навчальних планів педагогічних університетів з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом "Філологія" України та Польщі. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення умов підготовки майбутніх вчителів англійської мови у педагогічних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено семантику, синтаксис і прагматику сучасної наукової рецензії як одного з текстотипів наукового дискурсу. Увагу приділено текстам, створеним українською, російською, англійською та німецькою мовами, що представляють сучасну практику рецензування в гуманітарних і соціальних науках (соціологія, психологія, педагогіка, філологія). Доведено, що текстотип сучасної наукової рецензії характеризується тенденцією до синтетичної прагмасемантичної організації. Зазначено, що його структурі властива тісна взаємодія одиниць різних семантичних типів - носіїв оцінно-прагматичного та предметно-референційного значення. Текстотип наукової рецензії проаналізовано як комплексний комунікативний акт, що охоплює інформування, оцінювання, інтерпретацію, які реалізуються у відповідних семантико-синтаксичних структурах. Оцінювання одержує експліцитне й імпліцитне лексико-синтаксичне вираження, що поєднується з дискурсивними формами інформування (повідомлення, цитація, коментування, конкретизація). Семантика сучасного текстотипу рецензії визначається низкою тематичних параметрів, під час текстуалізації яких формуються тематичні блоки, що реалізуються в структурних частинах рецензії через свої мотиви.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості становлення та формування системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США. Визначено структуру та механізми її функціонування та співвідношення з системою вищої освіти у США. Розроблено й апробовано технологію вровадження компонентів американської системи підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови у вищих навчальних закладах України. Доведено, що використання зарубіжного досвіду сприяє підвищенню рівня професійної підготовки бакалаврів напряму "Філологія" за спеціальністю "Переклад".

  Скачати повний текст

У дисертаційній праці досліджуються питання розвитку автономності студентів вищих навчальних закладів (закладів вищої освіти). Поняттєво-категорійний апарат дослідження розроблено шляхом зіставлення здобутків у галузі загальної методології та методології педагогіки й аналізу особливостей освітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів. У якості методологічної платформи використано синергетичний та компетентнісний методологічні підходи: розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів, яка об'єднує чотири фрактали (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, кригувально-рефлексійний), що утворюються шляхом ітерації, напрям розвитку та формування елементів-складників кожного фрактала зумовлюється гносеологічною, аксіологічною та праксеолгічною валентністю. На основі висвітлення механізмів інтеріоризації знань в освітній і самоосвітній діяльності студентів розроблено концепцію розвитку автономності студентів. Концепція постає як сукупність п'яти концептуальних ідей: ідея системного комунітаризму; ідея контекстно-предметного навчання; ідея конструктивізму; ідея оптимізації й інтенсифікації навчального (освітнього) процесу; ідея неперервності та функційної повноти розвитку автономності студента. Об'єкт дослідження: освітній процес у вищій школі.Предмет дослідження: система розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Мета дослідження: обґрунтувати теоретико-методологічні засади та модель системи розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Методи дослідження: теоретичні – системний і порівняльний аналіз і синтез, класифікація й узагальнення; педагогічне (дидактичне) проєктування, моделювання та прогнозування для розроблення ефективної методики проведення формувального експерименту відповідно до предмета дослідження; емпіричні – педагогічне спостереження навчальних занять, організації самостійної роботи, проведення консультацій, організації роботи наукових і науково-методичних семінарів, бесіди й опитування, анкетування, тестування, збір незалежних експертних оцінок та характеристик, метод діагностувальних контрольних, самостійних та індивідуальних робіт, вивчення навчально-методичної документації; математичної статистики для оброблення експериментальних даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:системно обґрунтовано теоретичні та методологічні засади розвитку автономності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу (закладу вищої освіти); модель дидактичної системи розвитку автономності студентів на основі визначення змістово-сутнісного розуміння та створення сукупності організаційно-дидактичних умов; визначено валентно-фрактальне розуміння процесу розвитку автономності студентів на засадах реалізації положень синергетичного та компетентнісного підходів у їхній контамінаційній єдності; розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів як єдність конструктів-фракталів (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, коригувально-рефлексійний фрактал); закономірності (змістово-процесуальні; гносеологічні; психологічні; організаційно-управлінські; суспільні) і принципи: загальні і спеціальні; принципи інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності студентів; інноваційні технології, форми, методи, прийоми та засоби організації освітньої й самоосвітньої діяльності студентів як основи розвитку їхньої автономності. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: обґрунтовано засоби психолого-дидактичної підтримки організації та здійснення цих видів діяльності, котрі представлено як дидактико-методичний кейс для студентів; авторський факультатив «Інтеграція освітньої й самоосвітньої діяльності студентів у вищій школі»; підготовлено навчальні посібники до навчальної дисципліни «Практичний курс основної іноземної мови (англійська)» для самостійної й індивідуальної роботи над домашнім читанням оригінальної англомовної художньої літератури; оновлені й удосконалені освітні програми (для спеціальності «035 Філологія») на засадах професійно-фахової спрямованості й самостійності студентів, навчальні й навчально-методичні матеріали до них.^UThe thesis paper researches the issues of students' autonomy development at higher educational institutions. Conceptual and categorical apparatus of the research was elaborated by correlating the achievements in the field of general methodology and the pedagogic methodology with the analysis of the peculiarities of educational activities of higher educational institutions' students. As the methodological platform were used the synergetic and competence-oriented methodological approaches: students' autonomy valence and fractural structure was developed, which unites four fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflexive), which emerge through the iteration of the development tendencies and formation of the composing elements of each fractal, determined by the gnoseological, axiological and praxeological valencies.Students' autonomy development concept was elaborated based on the exposure of the mechanisms of knowledge interiorization in students' educational and self-educational activities. The concept arises as the outcome of five conceptual ideas: the idea of systematic communitarianism; the idea of context-objective training; the idea of constructivism; the idea of the educational process optimization and intensification; the idea of the continuousness and functional integrity of students' autonomy development. Object of the research: educational process of a higher educational institution.Scope of the research: system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Aim of the research: to justify the theoretically-methodological patterns and model of the system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Methods of the research: theoretical – systematic and comparative analysis and synthesis, classification and generalization; pedagogical (didactic) projection, modeling and forecasting for the elaboration of an efficient technique of conducting a framework experiment in accordance with the scope of the research; empirical – pedagogical monitoring of the educational classes, organization of individual work, consulting, arrangement of scientific, research and methodological seminars, discussions and inquiries, questionnaire surveys, testing, aggregation of independent expert responses and characteristics, method of diagnostic tests, independent and individual work, research of the academic documentation; mathematical statistics for the processing of the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the theoretical and methodological grounds of students' autonomy development within the educational process of a higher educational institution (institutions offering higher education) have been systematically justified; as well as the model of the didactic system of the development of students' autonomy basing upon the determination of the content and essence understanding and creation of the conjunction of the organizationally-didactic conditions; has been defined the valence- and fractal-based understanding of the process of students' autonomy development on the principles of the implementation of the provisions of the synergy- and competencies-based approaches in their contamination unity; has been developed the valence- and fractal-based structure of students' autonomy as the unity of construct-fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflective fractal); regular patterns (content-procedural; gnoseological; psychological; organizationally-managerial; social) and principles: general and specific; principles of the integration of students' educational and self-educational activities; innovative technologies, forms, methods, know-hows and organizational measures for the educational and self-educational activities of students as the basis of their autonomy development.Practical significance of the gained results is that we have justified, elaborated ways of psychologically-didactic support for the organization and implementation of these kinds of activities, which have been presented as a didactic-methodic case for students; author's proper optional course “Integration of students' educational and self-educational activities at a higher school”; we have prepared textbooks for the educational subject “Practical course of the primary foreign language (English)” for independent and individual work over the home reading of the original English language fiction literature; we have renewed and upgraded educational programs (for the specialty “035 Philology”) upon the basis of the professional and specialized orientation and autonomy of students as well as the academic materials for the mentioned programs.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій. Визначено критерії та показники рівнів сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів, розроблено відповідний діагностичний інструментарій. Створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Об'єкт дослідження – процес навчання студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів.Предмет дослідження – формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення сучасної літератури для розробки й упровадження в освітній процес авторської дидактичної системи формування соціальної компетентності; синтез, моделювання для систематизації та узагальнення інформації про об'єкт дослідження; емпіричні - анкетування, тестування, психолого-педагогічне спостереження для діагностики рівня сформованості соціальної компетентності; бесіди, опитування, педагогічне тестування, експертне оцінювання для з'ясування найбільш важливих показників сформованості соціальної компетентності в здобувачів освіти; педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки гіпотези; математичної статистики для опрацьовування експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій (концептуальні ідеї, наукові підходи й принципи, які стали підґрунтям для розробки й забезпечення результативності дидактичної системи). Створено на теоретичному рівні та перевірено шляхом проведення педагогічного експерименту дидактичну систему, що є поєднанням цільового (загальна мета та система супідрядних їй цілей), концептуального (основні положення системного, особистісного, особистісно-зорієнтованого, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів досліджуваного процесу), змістовно-технологічного (описує та формує компоненти соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей: мотиваційно-світоглядний, когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексійний; визначає найефективніші ігрові технології; дидактико-методичне забезпечення та поетапне формування соціальної компетентності, що визначається програмою та змістом навчальних дисциплін, а також розкриває дидактичні умови її результативності), контрольно-оцінного (критерії, показники, рівні сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей та результат дослідження) блоків.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів: дидактико-методичного забезпечення процесу формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей засобами ігрових технологій під час вивчення предметів психолого-педагогічного спрямування, презентованого у вигляді робочих програм навчальних дисциплін, дидактичних засобів навчання, методичних рекомендацій до спецкурсів (внесено зміни у варіативну частину навчального плану підготовки студентів гуманітарних спеціальностей із галузей знань 03 – гуманітарні науки: 035 – філологія; 032 – історія та археологія, 033 – філософія, 034 – культурологія; модифіковано навчально-методичні комплекси дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогіки», «Педагогіка та методика виховної роботи» й «Основи педагогіки та методики виховної роботи», «Культура педагогічного спілкування», «Педагогіка вищої школи», «Педагогіка і психологія вищої школи»; видано монографію з теми роботи; розроблено й упроваджено авторський спецкурс «Педагогічна інноватика»).^UThe dissertation is a theoretical and experimental research on the formation of social competencess of humanitarian students at classical universities by means of game technologies.The paper contains a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies. It determines the criteria and indicators of the levels of social competence formation of students and develops appropriate diagnostic tools.Object of the research: the process of educating humanitarian students of classical universities.Scope of the research: the formation of their social competences through game technologies.Aim of the research: to develop, substantiate and experimentally test the didactic system of forming social competences of humanitarian students of classical universities by means of game technologies.Methods of the research: the theoretical - analysis and summarization of modern literature to develop and apply in the educational process the author's didactic system of formation of social competences; synthesis and modelling to summarise information about the object of study; the empirical - questionnaires, testing, psychological and pedagogical observation to diagnose the level of formation of social competences; interviews, surveys, pedagogical testing and expert assessment to determine the most important indicators of the formation of students' social competences. The pedagogical experiment was conducted to test the hypothesis, while the mathematical statistics methods were used to process the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the author grounded for the first time a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies (incl. conceptual ideas, scientific approaches and principles which became the basis for development and maintenance of the efficiency of didactic system). The didactic system was created at the theoretical level and tested by means of a pedagogical experiment, which is a combination of the following sections:- the target (the purpose is the formation of students' social competences by means of game technologies and the system of subordinate goals), conceptual (basic provisions of the system, personality, personality and personality), general didactic and specific principles of the study process);- the content-technological (describes and forms the components of social competences of students of humanities: motivational-outlook, cognitive, activity-operational, personality-reflection; determines the most effective game technologies;- the control and evaluation (criteria, indicators, social competence level of students of humanities and the result of the research it) blocks.The paper also does the following:- develops a modified variant of combining the types of activities of humanitarian students of classical universities (the educational, self-educational, scientific-research, practical);- specifies the motivational, semantic, procedural, personality-evaluation criteria, indicators and diagnostic apparatus necessary for determining the levels of social competence of humanitarian students by means of game technologies.The practical significance of the obtained results is in the development and implementation in the educational process of humanitarian students of classical universities of the didactic and methodological support of the process of formation of their social competences by means of game technologies in the study of subjects of psychological and pedagogical direction, represented by work plans for courses taught, teaching aids, and methodological recommendations for special courses (changes were made to the variational part of the syllabus for the preparation of humanitarian students of the following specialties in specialization 03 (humanities): 035 - philology, 032 - history and archeology, 033 - philosophy, 034 - cultural studies). The author modified work plans of the following study disciplines: “Pedagogy”, “Basics of Pedagogy”, “Pedagogy and Methodology of Educational Work”, “Fundamentals of Pedagogy and Methods of Educational Work”, “Culture of Educational Communication”, “Pedagogy of Higher School”, “Pedagogy and Psychology of Higher School”. The author published the monograph and developed and implemented the special course “Pedagogical Innovation”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі гуманітарних наук зі спеціальності 035 Філологія. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2021. Дисертаційну розвідку присвячено аналізу пропріативних назв у творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття через цілісний зв'язок із соціокультурними чинниками впливу на формування варіантів онімів. Установлено кількісні і структурні ознаки власних назв, виявлено їхні асоціативно зумовлені значеннєві нашарування та мотиваційні передумови функціонального навантаження. Джерельна база дисертації охоплює художні твори і спогади про національно-визвольний рух України першої половини ХХ століття, що діляться на два хронологічних періоди: 1917‒1921 і 1942‒1954 рр. Визначено нормативну основу використання різних термінологічних одиниць для позначення функціонування онімів у текстах художніх творів; висвітлено синонімічну варіативність позиціонування термінів вітчизняними й зарубіжними науковцями, їхні погляди на це явище. Установлено значеннєво-функціональні особливості використання оніма в текстах художніх творів та його позатекстові зв'язки й семантичні нашарування. Установлено термінологічну диференціацію між смисловими поняттями псевдоніма і псевда, що позначають назви історичних осіб, і літературно-художніх антропонімів у текстах аналізованих творів задля приховування справжнього імені. Виявлено конотативні, мотиваційні і кількісні категорії використання письменниками інформаційно-оцінних літературно-художніх антропонімів, діяльність денотатів яких була пов'язана з культурними і богословськими напрямами. Визначено, що найбільш уживаним інформаційно-оцінним літературно-художнім антропонімом є ім᾿я українського поета Тараса Шевченка. Проаналізовано структурні особливості назв імен персонажів, кількісну різницю у використанні таких мовних одиниць у творах про два історичних періоди (1917‒1921 і 1942‒1954 років). Схарактеризовано функціонування прізвищ літературно-художніх антропонімів афіксального й семантичного способу творення, їхні кількісні і структурні ознаки. Побутування апелятивів, що позначають родинні відносини чи соціальний статус літературно-художніх антропонімів у текстах творів про визвольний рух 1917‒1921 і 1942‒1954 рр., підтверджує пріоритетність громадсько-орієнтованих маркерів. Установлено, що найбільш уживаними апелятивами, які автори аналізованих творів використовували для номінації назв професій персонажів, є варіативні назви для позначення діяльності священнослужителів, учителів і лікарів. Схарактеризовано мотиваційні передумови присвоєння назв-прізвиськ персонажам аналізованих творів та висвітлено їхню кількісну і семантичну співвіднесеність. Вплив соціальних чинників на життя персонажів детермінує функціонування в аналізованих текстах обох періодів (1917‒1921 і 1942‒1954 років.) практично однакової кількості прізвиськ. Установлено, що використання багатокомпонентних назв-прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років із збереженням первинного найменування персонажа та власне лексеми прізвисько підтверджує соціальний характер утворення онімних конструкцій. Семантичну зумовленість прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років визначають назви, надані за видимі зовнішні ознаки персонажа; звичку, діяльність або родинні стосунки; назви-прізвиська, що функціонують у творах про повстанський рух 1942‒1954 років, мотивуються утворенням через звичну поведінкову модель або діяльність особи, яскраво виражені риси характеру або зовнішні ознаки особи. У текстах творів про визвольний рух України першої половини ХХ століття встановлено функціонування трьох категорій назв-андронімів згідно з моделями способу творення та їхньої мотиваційної зумовленості: модель із формантом -их(а), формантом -к(а), формантом -ов(а). Виявлено, що сакральні назви займають чільне місце в антропосистемі текстів творів про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. З᾿ясовано кількісні показники функціонування однокомпонентного варіанту назви Бог. Виявлено назви конотативно забарвлених топонімів в аналізованих творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. Завдяки особистісно-психологічним особливостям мислення та світосприйняття письменники в текстах показали вплив соціального середовища на формування загальнопонятійного семантичного кола топоніма Україна та його варіантів. В аналізованих текстах художніх творів схарактеризовано поетоніми як одиниці пропріативної лексики, що сприяють відтворенню самобутності міфокультурних поглядів, традицій і вірувань певного народу. На прикладах інтернаціональних і власне українських поетонімів простежено співфункціональність мовної, реальної картини світу і міфопоетичної. Ключові слова: соціоономастика, соціолінгвістика, літературна ономастика, конотативна лінгвістика, теолінгвістика, лексикологія, стилістика, лексика, псевдонім, псевдо, антропонім, прізвисько, конотонім, топонім^UThesis for the Doctor of Philosophy Degree, specialty 035 Philology. Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Ternopil, 2021. The dissertation is devoted to the analysis of proper names in works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century through an integral connection with socio-cultural factors influencing the formation of onyms′ variants. It has been established the quantitative and structural features of proper names; their associatively conditioned semantic layers and motivational preconditions of functional loading have been revealed. The source base of the dissertation covers the novels and memoirs about the national liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century, which are divided into two chronological periods (1917‒1921 and 1942‒1954). The normative basis of using different terminological units for denoting functioning of the onyms in the texts of analyzed works has been clarified and the synonymous variability of the scientists′ terms positioning and their substantiation by the Ukrainian and foreign linguists has been also clarified. The semantic and functional features of the onym in the analyzed texts of works and its non-textual connections and semantic layers have been established. The terminological differentiation between the semantic concepts of pseudonym and pseudo denoting the names of historical figures and literary anthroponyms in the texts of the analyzed works in order to hide the real name has been established. Connotative, motivational and quantitative categories of the writers′ usage of the historical informative-evaluative literary anthroponyms, the denotations′ activity of which was connected with cultural and theological directions have been characterized. The name of the Ukrainian poet Taras Shevchenko has been qualified as the most widely used informative-evaluation literary anthroponym. The structural features of the names of the characters, the quantitative difference of its usage in the texts of works about two historical periods (1917‒1921 and 1942‒1954) have been analyzed. The literary anthroponyms′ surnames functioning of the affix and semantic way of creation, their quantitative and structural components have been characterized. It has been considered the quantitative difference in functioning of appellatives that denote family relations or social status of literary anthroponyms in the texts of analyzed works about the liberation movement of 1917‒1921 and 1942‒1954. It has been found that the most frequently used appellatives, which the authors of the analyzed works used to nominate the names of professions, are variable names of priests, teachers and doctors. The motivational preconditions of assigning nicknames to the characters of the analyzed works and their quantitative and semantic correlation have been highlighted. The functioning of three names-andronyms′ categories have been established according to the models of the methods′ creation: a model with the formant -ych(a), the formant -k(a) and the formant -ov(a) іn the texts of analyzed works about the liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century. It has been established, that the sacred names occupy a prominent place in the anthroposystem in the texts of analyzed works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century. It has been clarified the quantitative functioning of the one-lexeme variant of the name God. It has been revealed the names of associative-connotative toponyms in the analyzed texts about the national liberation movement of the first half of the XX century in Ukraine. Due to the personal and psychological features, experience and writers' world's perceptions, the writers in the texts show the influence of the social environment on the general semantic circle's formation of the toponym Ukraine and its seven variants. It has been found, that the writers use the names of the one-lexeme variant of the choronym Ukraine and due to the characteristic adjectives and noun attributes emphasize its territorial features, political regimes of the country and the subjective feelings about the formation of Ukraine's independence. The units of propriative lexicon, which contribute to the reproduction of the mythocultural views′ identity, traditions and beliefs of a certain people, also called the category of poetonyms, have been considered in the analyzed texts of works. The co-functionality of the linguistic worldview, real world's perception and the mythopoetic one is directly traced on the examples of international and Ukrainian poetonyms. Keywords: socionomastics, sociolinguistics, literary onomastics, conotonymy, theolinguistics, vocabulary, stylistics, lexis, pseudonym, pseudo, anthroponym, nickname, conotonym, toponym.

Дисертаці вирішує актуальну проблему створення когнітивно-дискурсивної моделі діахронної множинності ретрансляцій часово віддаленого першотвору (далі КДМ), модулі якої зумовлюють вибір генеральної стратегії та локальної тактики ретрансляції і пояснюють діахронну множинність перекладів часово віддаленого першотвору. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та імплементація КДМ, сконструйованої на матеріалі українських перекладів трагедій В. Шекспіра ХІХ–ХХІ століть, як інструменту розкриття внутрішніх механізмів ретрансляції часово віддаленого першотвору.Об’єктом дисертаційного дослідження є феномен діахронної множинності ретрансляцій часово віддаленого першотвору.Предмет аналізу – внутрішні механізми ретрансляцій часово віддаленого першотвору, що розкриваються з позицій когнітивно-дискурсивного підходу до перекладу шляхом конструювання дискурсивного, когнітивного і ретрансляційного модулів КДМ. У дисертації застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, спостереження, інтерпретації, опису, узагальнення, систематизації, класифікації і зіставлення, та методологічна база дискурс-аналізу і когнітивної транслятології. На теоретико-методологічних засадах дискурсології і когнітивної транслятології розкрито лінгвокогнітивну природу культурно маркованих і конотативно забарвлених лексико-фразеологічних одиниць ідіостилю В. Шекспіра, які створюють найбільші труднощі для українських перекладачів ХІХ–ХХІ ст. Наукова новизна дослідження: започаткування нового наукового напряму – когнітивно-дискурсивної транслятології у діахронній перспективі, який синтезує дискурсивне, когнітивне та ретрансляційне моделювання феномену діахронної множинності художнього перекладу.Когнітивно-дискурсивна модель діахронної множинності перекладів часово віддаленого першотвору – це гіпотетична умовна схема, яка представляє процес трансформації одного віддаленого у часі художнього тексту, вираженого засобами англійської мови, у повторних різночасових ретрансляціях, виражених засобами української мови. Аналіз і зіставлення різночасових ретрансляцій часово віддаленого першотвору у ході моделювання процесу художнього перекладу дозволяє прослідкувати вплив дискурсивних і когнітивних чинників на процес і результат перекладу.Встановлення когнітивно-дискурсивної значущості аналізованих ОО й ОП сприяло розробці поетапного алгоритму у дослідженні діахронної множинності перекладів часово віддаленого першотвору. Модель складається з трьох модулів (дискурсивного, когнітивного і ретрансляційного) і є ефективним інструментом вивчення діахронної множинності перекладів, яка розуміється як існування в певній національній літературі кількох різночасових ретрансляцій одного іншомовного літературного першотвору.Результати і висновки дослідження практично планується втілити в освітньому процесі за спеціальністю 035 Філологія, у наукових дослідженнях студентів і аспірантів, у практиці перекладу^UThe dissertation solves the actual problem of creating a cognitive-discursive model of the diachronic multiplicity of retransmissions of a temporally distant original work (hereafter KDM), the modules of which determine the choice of a general strategy and local relay tactics and explain the diachronic multiplicity of translations of a temporally distant original work.The purpose of the study is the theoretical and methodological justification and implementation of the KDM, constructed on the material of Ukrainian translations of the tragedies of V. Shakespeare of the 19th-21st centuries, as a tool for revealing the internal mechanisms of retransmission of a temporally remote original work.The object of the dissertation research is the phenomenon of diachronic multiplicity of retransmissions of a temporally distant original work.The subject of analysis is the internal mechanisms of retransmissions of a temporally remote original work, which are revealed from the standpoint of a cognitive-discursive approach to translation by constructing discursive, cognitive, and retransmission modules of the KDM.The dissertation uses general scientific methods of analysis, synthesis, induction, deduction, observation, interpretation, description, generalization, systematization, classification and comparison, as well as the methodological base of discourse analysis and cognitive translationology. The linguistic and cognitive nature of the culturally marked and connotatively colored lexical and phraseological units of V. Shakespeare's idiostyle, which create the greatest difficulties for Ukrainian translators of the 19th-21st centuries, is revealed on the theoretical and methodological basis of discourseology and cognitive translationology.The scientific novelty of the study: the initiation of a new scientific direction - cognitive-discursive translationology in a diachronic perspective, which synthesizes discursive, cognitive and retransmission modeling of the phenomenon of diachronic multiplicity of artistic translation.The cognitive-discursive model of the diachronic multiplicity of translations of a temporally distant original work is a hypothetical conditional scheme that represents the process of transformation of one artistic text distant in time, expressed by the means of the English language, in repeated retransmissions at different times, expressed by the means of the Ukrainian language. Analysis and comparison of retransmissions of a temporally distant original work in the course of modeling the process of literary translation allows us to follow the influence of discursive and cognitive factors on the process and result of translation.Establishing the cognitive-discursive significance of the analyzed OO and OP contributed to the development of a step-by-step algorithm in the study of the diachronic multiplicity of translations of a temporally distant original work. The model consists of three modules (discursive, cognitive, and retransmission) and is an effective tool for studying the diachronic multiplicity of translations, which is understood as the existence in a certain national literature of several retransmissions of one foreign literary work at different times.The results and conclusions of the study are practically planned to be implemented in the educational process in the specialty 035 Philology, in the scientific research of students and graduate students, in the practice of translation

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю035 Філологія. Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2023.Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей об’єктиваціїконцепту РОЗУМ в антропоцентричних кодах української лінгвокультури.Актуальність роботи зумовлена увагою сучасної лінгвістики дорізноманітних способів взаємодії мови, культури і пізнання, потребоюаналізу антропоцентричної основи знакових одиниць мови,міждисциплінарними дослідженнями лексичної семантики, процесівномінації і культурних кодів та активізацією зацікавлень змістовимнаповненням вербальної репрезентації концепту РОЗУМ як українськоїлінгвокультурної домінанти. До того ж вичерпного аналізу потребує питаннязмістового простору концепту РОЗУМ в антропоцентричних кодахукраїнської лінгвокультури, що досі не було об’єктом прицільної увагимовознавців.^UA dissertation for the DPh degree with a specialization 035 in Philology.Borys Grinchenko Kyiv University. Kyiv, 2023. The dissertation is dedicated tothe research of peculiarities of objectification of the concept of MIND inanthropocentric codes of Ukrainian linguoculture.The relevance of this work is driven by the attention modern linguistics ispaying to the various ways language, culture and cognition. It necessitates ananalysis of the anthropocentric foundation of linguistic units, interdisciplinaryresearch into lexical semantics, the processes of nomination, and cultural codes, aswell as the activation of interests in the semantic representation of the conceptMIND as a Ukrainian linguocultural dominante. Furthermore, what requires anexhaustive analysis is the issue of the semantic space of the MIND concept withinanthropocentric codes in Ukrainian linguocultural contexts, which has not yet beenthe subject of targeted linguistic scrutiny.

Сєдакова М.В. Реалізація англійськомовного танцювально-спортивного дискурсу: когнітивний та прагматичний аспекти. – Кваліфікаційна праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. – Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, 2023.У дисертації здійснено дослідження сучасного англійськомовного танцювально-спортивного (бального) дискурсу. Актуальність дисертації обумовлена міждисциплінарним спрямуванням гуманітарних наук, антропоцентричністю сучасних досліджень, орієнтованих на витлумачення функційних характеристик мови, аналіз комунікації як феномену людської культури. Дослідження процесів соціальної взаємодії все більше тяжіють до когнітивного та комунікативно-прагматичного аспектів висвітлення, оскільки саме такі підходи дозволяють усвідомити інтенції та настанови спілкування, способи вираження цих інтенцій, численні й складні зв’язки, що встановлюються як між знаками, так і між різними дискурсами. Одночасно з проблемами інтердискурсивності залишаються недостатньо вивченими питання умов і правил успішної комунікації в сучасному суспільстві, в окремих соціальних інститутах; питання взаємодії вербальних та невербальних засобів актуалізації комунікації.Мета роботи полягає в комплексному аналізі англійськомовного танцювально-спортивного дискурсу з урахуванням когнітивного, комунікативно-прагматичного та семіотичного аспектів.Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:- здійснити критичний огляд концепцій дискурсу, критеріїв його типологізування, підходів до аналізу структури;- довести приналежність танцювально-спортивного (бального) дискурсу до інституційних різновидів комунікації;- розробити алгоритм аналізу когнітивного, комунікативного та семіотичного просторів танцювально-спортивного дискурсу;- розкрити роль інтердискурсивних зв’язків у формуванні дискурсотвірних концептів, з’ясувати вплив дискурсивних перехрещень на поняттєвий, образний і ціннісний аспекти концептів;виявити системотвірну роль метафоричних репрезентацій;- проаналізувати стратегії й тактики спілкування учасників танцювально-спортивного дискурсу, визначити їх актуальність та засоби вербалізації;дослідити види, сполучуваність і функційно-прагматичне навантаження мультимодальних ресурсів танцювально-спортивного дискурсу.Наукова новизна дисертації полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному доведенні інституційного статусу танцювально-спортивного дискурсу; розробці оригінальної концепції та методики дослідження його гібридного характеру. Вперше продемонстровано вплив інтердискурсивності, емотивності та мультимодальності на формування поняттєвого, образного й оцінного аспектів дискурсотвірних концептів. У дисертації вперше:- розкрито роль дискурсивних перехрещень в англійськомовній інституційній комунікації;- запропоновано комплексний підхід до аналізу когнітивної, комунікативної та семіотичної площин інституційного спілкування в танцювально-спортивній сфері соціальної взаємодії;- доведено можливості комплексної реалізації мультимодальними засобами комунікативних цілей та настанов типових учасників танцювально-спортивного дискурсу.Науково-методологійною базою дослідження слугували такі фундаментальні концепції, принципи і положення: загальнонаукова концепція мови, яка розглядається не тільки як засіб комунікації, а й як інструмент пізнання та культурний код; сучасна концепція дискурсу як когнітивно-комунікативного феномену, який трансформує довкілля в соціально та культурно значущий факт буття; принципи класифікації дискурсу; положення про проєкцію суспільної динаміки на багаторівневу ієрархічну динамічну систему мови в дії та актуальність статусно-орієнтованої комунікації; теорія концептуальних домінант, які складають засади національного менталітету, відтворюють ціннісну категоризацію світу та виконують функцію збереження знань про світ в різних сферах комунікації; положення щодо прагматичної важливості формально-змістових імплікацій, їх ефективності у вираженні емоційних та психо- фізіологічних станів і спрямування інтерпретативної діяльності комунікантів; сучасна концепція комунікації як мультимодального феномену.Матеріалом дослідження є авторська картотека 1300 текстових фрагментів), укладена шляхом суцільної вибірки з 365 джерел (статей спеціалізованих періодичних видань, інтерв’ю з танцівниками та тренерами, лекцій з техніки бального танцю, танцювальних блогів, матеріалів соцмереж, художніх творів про бальні танці). Аналіз фактів із текстів різних жанрів забезпечує не тільки точнішу інтерпретацію даних, а й багатомірність дослідження в пошуках істотних характеристик соціальної активності та комунікації людини, на яку впливає дія прагматичних чинників, а також мультимодальність засобів спілкування...^USedakova M.V. Implementation of English-language dance and sports discourse: cognitive and pragmatic aspects. – Qualification work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology. – Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, 2023. The dissertation researches modern English-language dance and sports (ballroom) discourse. The relevance of the dissertation is due to the interdisciplinary orientation of the humanities, the anthropocentricity of modern research, focused on the interpretation of the functional characteristics of language, the analysis of communication as a phenomenon of human culture. Studies of the processes of social interaction increasingly gravitate towards the cognitive and communicative-pragmatic aspects of coverage, since it is precisely such approaches that make it possible to understand the intentions and instructions of communication, the ways of expressing these intentions, the numerous and complex connections that are established both between signs and between different discourses . Simultaneously with the problems of interdiscursiveness, the issues of the conditions and rules of successful communication in modern society and in certain social institutions remain insufficiently studied; the issue of the interaction of verbal and non-verbal means of actualizing communication. The purpose of the work is a comprehensive analysis of the English-language dance and sports discourse, taking into account cognitive, communicative-pragmatic and semiotic aspects. The realization of the goal involves solving the following tasks: - carry out a critical review of discourse concepts, criteria for its typology, approaches to structure analysis; - prove that the dance and sports (ballroom) discourse belongs to the institutional types of communication; - to develop an algorithm for the analysis of cognitive, communicative and semiotic spaces of dance and sports discourse; - reveal the role of interdiscursive connections in the formation of discourse-creative concepts, find out the influence of discursive intersections on the conceptual, figurative and value aspects of concepts; reveal the system-creating role of metaphorical representations; - to analyze the communication strategies and tactics of the participants of the dance and sports discourse, to determine their relevance and means of verbalization; to investigate the types, compatibility and functional-pragmatic load of multimodal resources of dance and sports discourse. The scientific novelty of the dissertation consists in the theoretical substantiation and practical proof of the institutional status of the dance-sports discourse; development of an original concept and research methodology of its hybrid nature. For the first time, the influence of interdiscursiveness, emotionality, and multimodality on the formation of conceptual, figurative, and evaluative aspects of discourse-creating concepts is demonstrated. In the dissertation for the first time: - the role of discursive intersections in English-language institutional communication is disclosed; - a comprehensive approach to the analysis of cognitive, communicative and semiotic levels of institutional communication in the dance and sports sphere of social interaction is proposed; - the possibility of complex realization of communicative goals and instructions of typical participants of dance and sports discourse by multimodal means is proven. The following fundamental concepts, principles and provisions served as the scientific-methodological base of the study: the general scientific concept of language, which is considered not only as a means of communication, but also as a tool of cognition and a cultural code; the modern concept of discourse as a cognitive-communicative phenomenon that transforms the environment into a socially and culturally significant fact of being; principles of discourse classification; provisions on the projection of social dynamics onto the multi-level hierarchical dynamic system of language in action and the relevance of status-oriented communication; the theory of conceptual dominants, which make up the foundations of national mentality, reproduce the value categorization of the world and perform the function of preserving knowledge about the world in various spheres of communication; provisions regarding the pragmatic importance of formal-content implications, their effectiveness in expressing emotional and psycho-physiological states and directing the interpretive activity of communicators; modern concept of communication as a multimodal phenomenon...