Досліджено проблему активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи з біології шляхом застосування ефективних форм і видів позакласної роботи з даного предмета, а також вдосконалення методичної підготовки вчителів до їх проведення. Визначено рівні сформованості пізнавальних дій і рівні розвитку пізнавальної активності учнів у позакласній роботі з біології. Науково обгрунтовано й експериментально доведено ефективність проведення тижнів і декад біології, екскурсій у природу, гурткових занять та індивідуальної роботи в експериментальній "Школі юного біолога" з використанням особистісно орієнтованого підходу до активізації пізнавальної діяльності школярів, впровадження курсу "Методика позакласної роботи з біології" для вдосконалення підготовки студентів-біологів до організації зазначеної діяльності. Основні результати дослідження впроваджено до навчального процесу загальноосвітніх шкіл. Розроблено методичні рекомендації для студентів і вчителів з метою організації позакласної роботи з даної дисципліни, спрямованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи.

  Скачати повний текст

У дисертації на теоретичному та практичному рівнях досліджено проблему формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології у професійній діяльності.З’ясовано особливості професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в закладах вищої освіти України та за кордоном, зокрема в контексті формування готовності до застосування проєктної технології у професійній діяльності.Професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів потрактовано як процес формування низки загальних та спеціальних (фахових) компетентностей, необхідних для ефективного виконання професійної діяльності в початковій школі. У роботі проаналізовано сутність проєктної технології, історію її виникнення, переваги та недоліки, особливості та алгоритм упровадження в освітньому процесі початкової школи.Проєктну технологію визначено як інноваційну технологію навчання, що вдало поєднує теоретичне і практичне навчання, розвиває творчі здібності учнів і передбачає створення оригінального кінцевого продукту. Етапи реалізації технології полягають у підготовчій роботі, плануванні, виконанні, презентуванні та оцінюванні проєкту.У дисертації розроблено і теоретично обґрунтовано модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології у професійній діяльності. Структуру моделі представлено такими блоками: теоретико-концептуальним (окреслює мету і завдання підготовки майбутніх вчителів майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології, стратегію підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології, провідні підходи, принципи навчання); змістовим (визначає зміст підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології у професійній діяльності); процесуально-діяльнісним (розкриває основні методи і форми підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології); результативно-оцінювальним (визначає методи контролю, рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології, прогнозує результат такої підготовки).Результатом підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології визначено їхню готовність до такого виду діяльності. Готовність майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології у професійній діяльності потрактовано як інтегративну якість особистості, спрямовану на ефективне застосування проєктної технології у професійній діяльності в початковій школі.Виокремлено три компоненти цієї готовності: мотиваційний (позитивне ставлення до педагогічної діяльності загалом та використання проєктів в освітньому процесі зокрема, наявність мотивації до застосування проєктної технології у навчанні школярів, прагнення опанувати технологію проєктної діяльності); змістовий (ознайомлення здобувачів вищої освіти із сутністю та значенням навчальних проєктів, основними етапами проєктної технології та особливостями її впровадження в початковій школі); діяльнісний (уміння організовувати проєктну діяльність школярів, самостійно виконувати навчальні проєкти і підбирати цікаві навчальні проєкти для учнів початкової школи з метою формування в них необхідних компетентностей).У ході педагогічного експерименту доведено ефективність визначених у роботі педагогічних умов, що підтвердило припущення, згідно з яким якість підготовки майбутніх учителів початкової школи суттєво підвищиться за умови реалізації педагогічних умов упровадження моделі формування готовності майбутніх фахівців до застосування проєктної технології у професійній діяльності.Розроблено діагностичний інструментарій для визначення кожного з критеріїв готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології у професійній діяльності. Висвітлено сутність, етапи і результати педагогічного експерименту.^UThe thesis examines the problem of future primary school teachers’ readiness formation for project technology application in professional activity at the theoretical and practical levels.The peculiarities of the professional training of future primary school teachers in higher education institutions of Ukraine and abroad have been clarified, in particular, in the context of readiness formation for project technology application in professional activity.The professional training of future primary school teachers is interpreted as the process of general and special (professional) competencies formation that are necessary for effective performance of professional activity in primary school.The essence of the project method, project technology, its history, features, advantages and disadvantages, and the implementation algorithm in the educational process of primary school is analyzed in the work. Project technology is defined as an innovative learning technology that successfully combines theoretical and practical learning, develops students’ creative abilities and involves the creation of an original final product. The stages of technology implementation consist of preparatory work, planning, execution, presentation and evaluation of the project.Formation model of future primary school teachers' readiness for the project technology application in professional activity was developed and theoretically substantiated in the thesis. The structure of the model is represented by the following blocks: theoretical and conceptual (it outlines the purpose and the task of future primary school teachers training for project technology application, the training strategy for future primary school teachers to use project technology, leading approaches, principles of learning); contextual (determines the content of future primary school teachers training for the project technology application in professional activity); procedural-acting (reveals the main methods and forms of future primary school teachers training for the project technology application); result-evaluative (determines control methods, levels of future primary school teachers’ readiness for the project technology application, predicts the result of such training).As a result of the future primary school teachers training for the project technology application, their readiness for this type of activity was determined. The readiness of future primary school teachers for the project technology application in their work is interpreted as an integrative personal quality aimed at effective project technology application in professional activity at primary school. Three components of this readiness are singled out: motivational (a positive attitude towards pedagogical activities in general and the use of projects in the educational process in particular, the presence of motivation to use project technology in the education of schoolchildren, the desire to master the technology of project activity); contextual (learners acquaintance with the essence and meaning of educational projects, the main stages of the project technology and features of its implementation in primary school); activity component (the ability to organize project activities of schoolchildren, to carry out independently educational projects and to select interesting educational projects for primary schoolchildren in order to form the necessary competencies in them).During the pedagogical experiment, the effectiveness of the pedagogical conditions determined in the work was proven, which confirmed the research hypothesis, according to which the quality of future primary school teachers training will significantly increase if the pedagogical conditions are implemented, that are aimed at the readiness forming of future specialists to use project technology in their professional activity.A diagnostic toolkit was developed to determine each of the criteria for the future primary school teachers’ readiness to use the project technology in their professional activity. The essence, stages and results of the pedagogical experiment are highlighted.