Дисертацію присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання, щодо розвитку і розробки теоретичних, організаційних та методичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій з удосконалення обліково-аналітичного забезпечення формування інтегрованої звітності підприємств в контексті підвищення їх соціальної відповідальності та задоволення потреб стейкхолдерів.Обґрунтовано сутнісні характеристики понять «інтегрована звітність», «обліково-аналітичне забезпечення інтегрованої звітності», що є теоретичним підґрунтям розвитку методичних засад обліково-аналітичного забезпечення формування інтегрованої звітності. Визначено перспективи розвитку інтегрованої звітності вітчизняних аграрних підприємств з метою розкриття обліково-аналітичної інформації щодо результатів соціально відповідальної діяльності та задоволення інформаційних запитів стейкхолдерів.Розкрито послідовність оцінки узгодженості інтересів стейкхолдерів, в основу якої покладені визначені показники, що характеризують їх вплив та інтереси щодо результативності діяльності аграрних підприємств. Обґрунтовано організаційно-методичні засади удосконалення обліково-аналітичного забезпечення формування інтегрованої звітності з урахуванням специфіки аграрних підприємств, визначено його напрямки, склад функцій, завдань у відповідності з функціями та охарактеризовано підсистеми, в межах яких формується фінансова і нефінансова інформація щодо сталого розвитку в економічному, соціальному та екологічному вимірах.Запропоновано класифікацію соціально відповідальних витрат підприємства в контексті їх групування за об'єктами соціально відповідальних витрат, напрямками і джерелами покриття витрат для організації пооб'єктного соціального обліку і формування показників соціальної та інтегрованої звітності.Розкрито особливості організації соціального обліку аграрних підприємств та запропонована модель комбінованого соціального обліку, сфокусована на об'єктах за функціями управління та сферами соціально відповідальної діяльності.Обґрунтовано методичні та організаційні положення бухгалтерського обліку соціальних зобов'язань в контексті соціально відповідальної діяльності аграрних підприємств за такими напрямками: уточнення об'єктів за сегментами обліку соціальних зобов'язань; класифікація соціальних зобов'язань за ознакою соціально-економічних вигід; удосконалення підходів до відображення в обліку дисконтованої вартості відрахувань до недержавних пенсійних фондів та резервів на непередбачені зобов'язання; удосконалення аналітичного обліку господарських операцій соціально відповідальної діяльності.Проведено аналіз стану інтегрованої звітності аграрних корпорацій України та визначено проблемні сфери щодо розкриття інформації про людський капітал і надано пропозиції щодо удосконалення методики ідентифікації, формування показників людського капіталу та оцінки його вартості. Для забезпечення співставності інформації про капітали в інтегрованій звітності обгрунтовано комбінований підхід до формування інтегрованої звітності аграрних підприємств, спрямований на відображення суттєвої та релевантної інформації у розрізі капіталів, сформованої за ознакою співставності з цінністю. Представлено основні розділи інтегрованої звітності підприємств аграрної галузі, в яких розкривається інформація, що цікавить стейкхолдерів та процедура формування інтегрованого звіту.З метою удосконалення обліково-аналітичного базису інтегрованої звітності обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо структури інтегрованої звітності підприємств, системи показників, що характеризують фінансовий, виробничий, людський, інтелектуальний, соціально-репутаційний та природний капітали, методів їх ідентифікації та узагальнення для формування інтегрованої звітності.Розвинуто організаційні положення аудиту людського капіталу на основі систематизації об'єктів та визначення напрямків аудиту згідно з розділами звітності і ключовими точками; розробки програми, визначення методів аудиту витрат на людський капітал, аудиторських доказів, методичних прийомів та аналітичних процедур перевірки витрат на розвиток людського капіталу за критеріями і порядку узагальнення інформації для надання аудиторського висновку.Запропоновано методичний підхід до комплексного аналізу сталого розвитку підприємства як інструменту формування обліково-аналітичного базису підготовки інтегрованої звітності, що охоплює три блоки показників аналізу ефективності економічної, соціальної і екологічної діяльності.^UThe dissertation is dedicated to the solution of actual scientific and practical task for development of theoretical, organizational and methodical foundations and design of scientific and practical recommendations on improvement of accounting and analytical support for formation of integrated reporting of enterprises in the context of improving their social responsibility and meeting needs of users.The essential characteristics of the concepts of «integrated reporting», «accounting and analytical support for integrated reporting» that are theoretical basis of development of methodical foundations of accounting and analytical support for formating integrated reporting are substantiated. The perspectives of development of integrated reporting of domestic agrarian enterprises in order to disclose accounting and analytical information about results of socially responsible activities and meeting informational requests of stakeholders are determined.The sequence of assessing the consistency of stakeholder interests, which is based on certain indicators that characterize their impact and interests for effectiveness of agricultural enterprises is disclosed.The organizational and methodical foundations of improving accounting and analytical support for the formation of integrated reporting taking into account the specifics of agricultural enterprises are substantiated, its directions, composition of functions, tasks in accordance with the functions are determined and it is described the subsystems within which financial and non-financial information on sustainable development in economic, social and environmental dimensions is formed.The classification of socially responsible expenses of the enterprise in the context of their grouping by objects of socially responsible expenses, directions and sources of covering expenses for the organization of object-by-object social accounting and formating indicators of social and integrated reporting is proposed.The features of the organization of social accounting of agricultural enterprises are disclosed and the model of the combined social accounting focused on objects by functions of management and spheres of socially responsible activity is offered.It is substantiated methodical and organizational foundations of accounting of social liabilities in the context of socially responsible activity of agricultural enterprises in the following areas: specification of objects by segments of accounting of social liabilities; classification of social liabilities on the basis of socio-economic benefits; improving approaches to accounting for the discounted value of contributions to non-state pension funds and reserves for unintended liabilities; improvement of analytical accounting of business operations of socially responsible activity.The analysis of the state of integrated reporting of agricultural corporations of Ukraine is carried out and the problem areas for disclosure of information about human capital are identified and proposals for improving the methods of identification, formation of human capital indicators and accessing its value are given.To ensure the comparability of information about capital in integrated reporting it is substantiated combined approach to the formation of integrated reporting of agricultural enterprises, aimed at displaying essential and relevant information in terms of capital, formed on the basis of comparability with value. The main sections of integrated reporting of agricultural enterprises which disclose information that interests stakeholders and the procedure of formating integrated report are presented.In order to improve accounting and analytical basis of integrated reporting it is substantiated scientific and methodical recommendations for the structure of integrated reporting of enterprises, systems of indicators characterizing financial, industrial, human, intellectual, socio-reputational and natural capital, methods of their identification and generalization for formating integrated reporting.Organizational foundations of human capital audit on the basis of systematization of objects and determination of audit directions in accordance with reporting sections and key points are developed; development of the program, determination of methods of expenses audit of human capital, audit evidence, methodical techniques and analytical procedures for verification of human capital development expenses by the criterias and order for summarizing information to provide audit report.The methodical approach to the comprehensive analysis of sustainable development of the enterprise as the tool of formation of the accounting and analytical basis of preparation of integrated reporting including three blocks of indicators of the analysis of efficiency of economic, social and ecological activity is proposed.

Визначено інваріантну та новітні складові поняття «міф» в історико-філософському дискурсі другої половини ХХ ст.. А саме: у якості інваріантної складової було зазначено зв’язок міфу і культури, а в якості новітніх складових виокремлено такі аспекти міфу, як семіологічний, політично-соціальний, лінгвістичний, епістемологічний, трансформаційний, онтологічний та антропологічний. Досліджено сутність поняття «міф» із позиції його кореляції з категоріями екзистенції, мислення та свідомості. Зазначено, що у науковій сфері міфологічного дискурсу активно відбуваються процеси деміфологізації, у той час, як у соціокультурній сфері зберігається запит на реінтерпретацію міфу. Причому, для обох сфер міф все ще залишається визначним екзистенційним елементом. Охарактеризовано вплив пост-воєнної ситуації середини ХХ ст. і її соціально-екзистенційного виміру на розвиток філософського міфологічного дискурсу. А саме: розкрито, як соціально-політичні фактори та пост-воєнні потрясіння стимулювали розвиток теоретико-методологічної бази міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст. Досліджена широка варіативність поняття «міф», який розглядається як втіленням анти-істини і як спосіб мислення, і набуває різноманітних значень і сенсів у концепціях представників міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст. Зокрема, проведено порівняльний аналіз із суміжними поняттями – «пастіш», «симулякр» і «нарація». Охарактеризовано довготривалий трансформаційний процес поняття «міф» із визначенням основних підходів до аналізу даного феномену, які можна охарактеризувати як інструментальний, описовий та світоглядний. Мета – дослідження процесу трансформації поняття «міф» у другій половині ХХ ст. в історико-філософському контексті і визначення специфіки даних трансформаційних процесів. Досягнення поставленої мети обумовило виконання комплексу наступних завдань: - визначити специфіку і основні вектори розвитку поняття «міф» у філософському та міфологічному дискурсі до другої половини ХХ ст.; - виокремити основні соціально-екзистенційні передумови трансформації поняття «міф» у другій половині ХХ ст. і встановити їхній вплив на формування міфологічних концепцій другої половини ХХ ст.;- дослідити теоретичні передумови які уможливили трансформацію поняття «міф» у другій половині ХХ ст.;- визначити інваріантну складову поняття «міф» у роботах до другої половини ХХ ст. і у роботах другої половини ХХ ст.;- визначити новітні складові поняття «міф», які були сформульовані представниками міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст.; - спрогнозувати подальший розвиток поняття «міф» у соціокультурній та філософських площинах.Об’єкт дослідження – концепції міфу в історико-філософському контексті. Предмет дослідження – трансформації концептуального змісту поняття «міф» в філософському дискурсі другої половини ХХ століття в контексті екзистенції, мислення та свідомості.Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, у даній роботі були використані наступні методи: герменевтичний, компаративний, дескриптивний, метод історичного аналізу, а також методи регресивного і декомпозиційного аналізу. Герменевтичний метод було імплементовано для визначення специфіки використання поняття «міф» основними представниками міфологічного дискурсу до і після другої половини ХХ ст. Використання компаративного методу дозволило провести порівняльний аналіз робіт мислителів, розглянутих у даному дослідженні із метою виявлення спільних і розбіжних елементів у різних міфологічних концепціях. Завдяки даному методу, представлене дисертаційне дослідження має змогу встановити, які саме трансформації відбувались у міфологічному дискурсу другої половини ХХ ст., порівняно із тими концепціями, які розвивались до даного періоду. За допомогою методів регресивного і декомпозиційного аналізу було виокремлено основні елементи поняття «міф», а також стало можливим розкласти даний феномен, так як він був представлений у роботах дослідників, що репрезентують міфологічний дискурс, на окремі складові, для виділення новітніх компонентів поняття «міф». Імплементація методу історичного аналізу, а також дескриптивного методу, уможливила окреслення горизонтів даного дослідження та допомогла помістити проблематику, що нас цікавить, в історичний контекст, без якого саме дослідження не видається можливим і обґрунтованим. Під час проведення даного дослідження було розглянуто і структуровано основні концепції представників міфологічного дискурсу до і після другої половини ХХ ст., представлено ґрунтовне осмислення заявлених концепцій, виявлено особливості трансформаційного процесу поняття «міф» з точки зору історико-філософського контексту, аспектів екзистенції, мислення та свідомості, а також визначено передумови даного трансформаційного процесу, соціально-екзистенційні та теоретичні, і, нарешті, на основі вищезгаданих операцій – визначено можливі вектори подальшого розвитку поняття «міф».^UThe invariant and new components of the concept “myth” in the historical-philosophical discourse of the second half of the 20th century were defined, and the link between myth and culture was identified as an invariant component, and such aspects of myth as semiological, political and social, linguistic, epistemological, transformational, ontological and anthropological are the new ones. The essence of the concept of “myth” was studied from the point of view of its correlation with the categories of existence, thinking and consciousness. Argued that there processes of demythologizing in the scientific area regarding mythological discourse, while there is a demand for reinterpretation of the myth in the socio-cultural sphere, but for both spheres myth still remains a significant existential element. The impact of the post-war situation in the middle of the 20th century on the development of philosophical and mythological discourse was discussed, and it was revealed how socio-existential factors and post-war upheavals stimulated the development of the theoretical and methodological base of the mythological discourse of the second half of the 20th century. The broad variability of the concept of “myth”, which acquires various meanings regarding each theory of the mythological discourse of the second half of the 20th century was studied, in particular, a comparative analysis was carried out with related concepts – “pastiche”, “simulacrum” and “narration”. The long-term transformational process of the concept of “myth” was described, defining of the main approaches to the analysis of this phenomenon, which can be characterized as instrumental, descriptive and worldview-constructing.The purpose of the study is to explore the complex process of transformation of the concept of “myth” in the second half of the 20th century and to determine the specifics of these transformational processes in the context of existence, reason and consciousness.In order to achieve the aim of the study, there was a set of the following tasks:- to identify the specifics and main vectors of the development of the concept of “myth” in the philosophical and mythological discourse until the second half of the 20th century;- to explore the main socio-existential premises to the transformation of the concept “myth” in the second half of the 20th century and to determine their impact on the constructing of the mythological concepts of the second half of the 20th century; - to study the theoretical premises of the transformation of the concept “myth” in the second half of the 20th century;- to define he invariant elements of the concept “myth” in the mythological discourse before and after the second half of the 20th century in order to identify particular characteristics of this concept;- to determine the new elements of the concept “myth” in the mythological discourse in the second half of the 20th century;- to make prognoses regarding the further development of the concept of “myth” in social and cultural area, as well as in philosophical area.The object of the study is the ideas regarding the content of the concept of “myth” constructed within philosophical framework.The subject of the study is the transformation of the conceptual content of the concept of “myth” in philosophical discourse of the second half of the 20th century relating to the concepts of existence, reason and consciousness.Research methods. In order to achieve the goal, such methods as the hermeneutic method, the comparative method, the methods of regression and decomposition analysis, the descriptive method and the method of historical analysis were used in this work.The hermeneutic method was implemented in order to determine the specifics of the use of the term "myth" by the main representatives of mythological discourse before and after the second half of the 20th century. Using comparative method allowed conducting a comparative analysis of the works of the above-mentioned thinkers in order to identify common and different elements in various mythological concepts. This method made it possible to identify the transformational process within the mythological discourse of the second half of the 20th century, compared to those concepts that developed before this period. Using the methods of regressive and decomposition analyses, the main elements of the term "myth" were defined, and it was possible to decompose this term, as it was presented in the works of researchers of the mythological discourse, into separate elements, in order to highlight the newest components of the concept "myth" . The implementation of the method of historical analysis, as well as the descriptive method, made it possible to outline the horizons of the research and allowed to place the issues that interest us in the historical context.

Метою роботи є підвищення точності знаходження часових міток зміни сцен у відеопотоці чи відеозаписі шляхом розробки методів та алгоритмів, а також перевірки їх на практиці, з метою подальшого застосування різноманітних перетворень над окремими сценами відеозапису або їх незалежного аналізу.Основою розроблених методів є адаптивні підходи на базі машинного навчання, які було апробовано на різноманітних доступних вибірках даних, що довело високу ефективність запропонованих методів. В сфері обробки відео актуальними є багато задач, і визначення меж сцен – одна з важливих. Відомі методи або недостатньо точно вирішують поставлену задачу, або стають надто складними і вибагливими до обчислювальних ресурсів, все ще не досягаючи високих показників якості.Розбиття на сцени дозволяє: розділити весь відеопотік на відносно відокремлені та корисні частини (з різних причин: реклама, ефективна пауза); проаналізувати присутність визначених персонажів у спостережуваній сцені та їх поведінку (що саме роблять дійові особи; аналіз частоти появи – це може бути використане з міркувань безпеки, аби знайти епізоди відеозаписів з певною діяльністю; а також для трансляцій змагань, щоб знайти конкретний або кульмінаційний момент, або відстежувати дії гравців та робити інший аналіз гри); надалі анотувати окремі сцени, визначати їх характеристики; відстежуватилюдей та їх дії або переміщення об’єктів з широкою сферою застосувань, а також виявляти важливі моменти у довгих відеозаписах чи відеопотоках. Розбиття на сцени дозволяє впровадити швидшу та більш зручну навігацію по довільномувідеозапису: відеофільму, відеозапису шоу, чи, скажімо, запису гри (зокрема, комп’ютерної) – аби знайти моменти, які викликають найбільший інтерес; та багато інших застосувань. Також розбиття на сцени, безперечно, покращитьзручність перегляду (user experience), адже замість переміщення в часі («перемотка», стрибки вперед і назад на певний час, коли важко локалізувати подію в записі, яка цікавить) з’явиться можливість швидкої навігації між окремими сценами, як, наприклад, при розмітці відео в YouTube.^UThe purpose of the work is to increase the accuracy of finding time stamps of scene changes in a videostream or videorecording by developing methods and algorithms, as well as verifying them in practice, with the aim of the following application of various transformations to individual scenes of a video recording or their independent analysis. The basis of the developed methods are adaptive approaches based on machine learning, which were tested on various available datasets, which proved the high efficiency of the proposed methods. In the field of video processing, scene boundaries localization is one of the important tasks. Known methods either do not solve the task accurately enough, or become too complex and demanding on computing resources, but still do not achieve high quality indicators.Splitting the whole video into scenes allows to: divide the entire video stream into relatively separate and useful parts (for various reasons: advertising, effective pause); analyze the presence of specific characters in the observed scene and their behavior(what exactly the actors are doing; occurrence frequency analysis – this can be useful for security reasons, to find episodes of video recordings with a certain activity; and for broadcasts of competitions, to find a specific or culmination moment, or trackplayer actions and perform other game analysis); for individual scenes further annotation, determine their characteristics; track people and their actions or the movement of objects with a wide range of applications, as well as detect important moments in long videos or video streams. Video scenes localization allows faster and more convenient navigation on any video recording: a video film, a video recording of a show, or, say, a recording of a game (in particular, a computer one) – to find the moments of the greatest interest; and many other applications. Also, the division into scenes will undoubtedly improve the user experience (viewing convenience), becauseinstead of moving in time (backward and forward rewinding, jumping for a certain time, when it is difficult to localize an event in the record of interest), there will be an opportunity to quickly navigate between individual scenes, as, for example, in a YouTube video labeled with time ticks.