Проаналізовано засоби надання інформації, що публікується в Інтернет. Запропоновано онтологічний підхід до опису предметної області, яка цікавить користувача, з метою задання контексту інформаційного запиту для підвищення релевантності його результатів. Користувач сам формує таку онтологію, а потім за допомогою цієї онтології явно задає контекст запиту. Наведено різні способи інтерпретації відношень між термінами онтології, що входять у контекст пошуку.

Проаналізовано засоби подання інформації, що публікується в Інтернеті. Запропоновано онтологічний підхід до опису предметної області, що цікавить користувача, з метою задання контексту інформаційного запиту для підвищення релевантності його результатів. Запропоновано різні засоби інтерпретації відношень між термінами онтології, що входять у контекст пошуку.

Проаналізовано типи та формати подання мультимедійної інформації, її розташування в гіпермедійних ресурсах. Розглянуто питання, пов'язані з пошуком мультимедійних об'єктів, поданих в Інтернеті, на базі аналізу контексту і метаописів інформаційних ресурів, що містять посилання на такі об'єкти. Для підвищення релевантності пошуку пропонується порівнювати контекст і метаописи мультимедійних об'єктів з онтологією предметної області, що цікавить користувача.

Зазначено, що успішність реального інвестування залежить від низки різноманітних чинників, і не лише економічного характеру. Характер впливу різних чинників на результати інвестування в різних галузях господарства, на інвестиційну привабливість різних економічних регіонів дедалі більше цікавить дослідників у сфері прикладної економетрії. Зроблено огляд публікацій, в яких наведено результати економетричних досліджень, пов'язаних з інвестуванням в реальному секторі. Даний огляд може стати в пригоді фахівцям консалтингових фірм, які спеціалізуються в наданні інформаційних послуг з інвестування.

Розглянуто філософсько-культурологічний підхід до архетипів культури, зокрема до архетипу слова. Актуалізовано проблему архетипу як символічної структури культури, яка дозволяє розглядати теорію пізнання та культурологію в їх єдності. Культурологію поняття архетипу цікавить як універсалія культури та символічна форма, а гносеологію архетип привертає в тій мірі, в якій він асоціює проблеми символічного пізнання й аналізу національного менталітету.

Наведено уявлення про широту професійної діяльності вчених, які працюють у галузі біобезпеки, у плані надання своєчасних та ефективних рекомендацій для політиків і дипломатів в уряді. Політики та дипломати тією чи іншою мірою також займаються проблемами біобезпеки, такими, зокрема, як біологічна та токсикологічна зброя (сформульовані у відповідній конвенції: Biological and Toxin Weapons Convention), однак у них може бути відсутня відповідна інформація про певні події. З огляду на це значення діяльності кваліфікованих учених, що володіють останніми даними у сфері біобезпеки, важко переоцінити, адже вони можуть проаналізувати будь-яку ситуацію з усього спектра відповідної проблематики та використовувати свої знання для обгрунтованих пропозицій, які часто можуть бути прийнятними й для їх колег-вчених в інших галузях біологічної науки. Для висококваліфікованих учених подібна діяльність є ефективним і вкрай важливим аспектом їх професійної активності, оскільки вони в змозі надати наукові консультації, проаналізувати й узагальнити відповідні наукові дані з конкретної теми, що цікавить політиків і дипломатів. Такий аналіз передбачає ідентифікацію ключових елементів, які є актуальними для даної наукової проблеми та мають бути сформульовані таким чином, щоб наслідки оцінки різних елементів конвенції були чіткими та зрозумілими для політиків і дипломатів. Тобто, відповідні наукові аспекти мають бути проаналізовані, узагальнені та представлені в контексті конвенції разом із пропозиціями про те, які кроки в цьому напрямі слід зробити.

Доведено, що творчий і культурогенний потенціал людської праці є правомірним і обов'язковим у структурі компетентності сучасного фахівця, отже метою навчальної діяльності ВНЗ є забезпечення загальноосвітньої, загальнокультурної, професійної та наукової підготовки фахівця широкого профілю. Показано, що взаємозв'язок різних художніх мов поглиблює ставлення особистості до реальності, збагачує її та позитивно позначається на розвитку всіх сенсорних процесів. Наведено результати опитування у негуманітарних ВНЗ, студенти яких відверто заявляють, що культурна спадщина їх цікавить мало. Висвітлено зарубіжний досвід (Франція, США) навчання керівників різних рангів за гуманітарними програмами, який засвідчив, що їх учасники набувають навичок творчого вирішення завдань, самостійності, нестандартності, розвитку творчих здібностей, гармонійних професійних відносин, упорядкованості тощо. Підсумовано, що систематичне спілкування людини з мистецтвом швидше й ефективніше допоможе вирішити проблеми діяльності: стимулювання розвитку сенсорних процесів; пізнання світу і формування свідомості й самосвідомості; всебічний художньо-естетичний розвиток особистості; гармонійне врівноваження внутрішніх почуттів з навколишнім середовищем тощо, що значною мірою підвищує якість професійної компетентності фахівців будь-якої сфери діяльності.

Доказано, что творческий и культурогенный потенциал человеческого труда является правомерным и обязательным в структуре компетентности современного специалиста, следовательно целью учебной деятельности вуза является обеспечение общеобразовательной, общекультурной, профессиональной и научной подготовки специалиста широкого профиля. Показано, что взаимосвязь различных художественных языков углубляет отношения личности к реальности, обогащает ее и положительно сказывается на развитии всех сенсорных процессов. Освещены результаты опроса в негуманитарных вузах, студенты которых откровенно заявляют, что культурное наследие их интересует мало. Представлен зарубежный опыт (Франции, США) обучения руководителей различных рангов по гуманитарным программам, который показал, что их участники приобретают навыки творческого решения задач, самостоятельности, нестандартности, развития творческих способностей, гармоничных профессиональных отношений, упорядоченности и т.д. Подытожено, что систематическое общение человека с искусством быстрее и эффективнее поможет решить проблемы деятельности: стимулирование развития сенсорных процессов; познание мира и формирования сознания и самосознания; всестороннее художественно-эстетическое развитие личности; гармоничное уравновешивание внутренних чувств с окружающей средой и т.д., в значительной мере повышает качество профессиональной компетентности специалистов любой сферы деятельности.

The essence of creative and cultural potential in the structure of the competence of a modern specialist is being revealed; the problem of studentsТ knowledge in the sphere of culture and spiritual heritage is being analyzed; the factors of the influence of art on raising professional competence are being determined. The measures aimed at the realization of the tasks set before education have been proposed.

Вперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз художньо-історичної творчості М. Костомарова з метою дослідження специфіки художнього історизму письменника, яка полягає у своєрідному синтезі історіографічного й історіософського первнів у разі визначальності суб’єктивного, оцінного начала у трактуванні історичних подій. Підкреслено, що М. Костомарова, передусім, цікавить антропологічний вимір історії, роль особистості, драматизм її буття у контексті драми чи й трагедії всенародної. Отже, чинник не скільки фактологічний, скільки духовно-психологічний. М. Костомаров, показуючи на прикладі ідеалів людини патріархальної, прагнув розкрити прямо протилежні цінності індивіда, психології кожної окремої особистості, коли виводилася жорстока залежність із вищості загальносуспільного над індивідуальним, рубіж добра та зла, правди та неправди, свободи та несвободи, духовного злету та морального колапсу. Окреслено основну тотожність розглядуваних повістей: письменник показує формулу вічного ментального неспокою, постійного прагнення до поступу заради правди та честі - індивідуальної, колективної, національної, що сформувало художню, власне костомарівську, візію історії.

Досліджено основні теоретико-методичні підходи до визначення вартості підприємства як складової інвестиційних процесів, виконано їх порівняльний аналіз. Проаналізовано теоретичні основи оцінювання вартості підприємства з відокремленням та дослідженням основних цілей її здійснення. Конкретизовано цілі оцінювання з позиції інвесторів. Досліджено методичне та нормативне забезпечення процесу оцінювання вартості підприємств. Проаналізовано особливості інвестиційної діяльності підприємств України та визначено її основні напрями й структуру, враховуючи кризові та посткризові економічні реалії. Вивчено сучасний стан інвестиційно-будівельної сфери в Україні. Класифіковано підприємства будівельної галузі за фінансовими та виробничими ознаками (обсяг виручки і вид діяльності) для подальшого оцінювання вартості за групами підприємств. Вдосконалено методичне забезпечення порівняльного підходу в оцінюванні вартості підприємства, а саме метод мультиплікаторів, шляхом використання індикатора зміни мультиплікатора (посткризовий коефіцієнт), який підвищує точність результатів оцінювання, одержаних у разі використання цього методу оцінювання. Доведено, що більш точні результати оцінювання досягаються завдяки врахуванню індикатором зміни мультиплікатора (посткризовим коефіцієнтом) стадій кризових явищ, також він дозволяє спрогнозувати вартість підприємства на момент закінчення кризових явищ, що зазвичай найбільше цікавить інвесторів. Розроблено економіко-математичний підхід для визначення найоптимальнішого способу використання інвестицій з метою зростання його вартості.

Дія шуму на слуховий аналізатор, як одного з провідних етіологічних факторів сенсоневральної приглухуватості, давно цікавить багатьох дослідників. Проте окрім негативного впливу безпосередньо на слух, шум впливає і на стан церебральної гемодинаміки. Мета дослідження - вивчити якісні показники реоенцефалографії в групі робітників шумових професій і у хворих з акутравмою (АТ) та виконати їх порівняльний аналіз. Проведено дослідження якісних показників реоенцефалографії (РЕГ) у 15-ти робітників шумових професій, у 84-х хворих з АТ, а також у 15-ти здорових нормальночуючих осіб у каротидній і вертебрально-базилярній системах мозкового кровообігу та проведено їх порівняльний аналіз. Церебральний кровообіг у хворих з АТ досліджували за методом реоенцефалографії за допомогою комп'ютерного реографа фірми "ДХ - системи" (м. Харків). Під час аналізу якісних показників РЕГ-кривих виявлено, що в усіх досліджуваних хворих обох груп спостерігаються порушення мозкового кровообігу, виражені в різному ступені, про що свідчили зміни якісних показників РЕГ. У 100 % хворих обох груп виявлено підвищення тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку як в каротидному, так і у вертебрально-базилярному басейні, у значному відсотку випадків мав місце ангіоспазм. Причому більш виражені порушення в судинах головного мозку в обох групах хворих було виявлено у вертебрально-базилярній системі. Ангіоспазм частіше спостерігали у хворих з АТ, ніж у робітників (48,8 % проти 40,0 % у каротидній системі та, особливо, у вертебрально-базилярній - 57,1 % та 40,0 % відповідно). Серед робітників шумових професій не спостерігали жодного випадку нестійкого судинного тонусу, тоді як серед хворих з АТ таких осіб було 17,9 % випадків в обох системах мозкового кровообігу. Що стосується пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярному басейні, то у хворих на АТ було зафіксовано 48,8 % випадків його зниження, а у працівників шумових виробництв лише в 6,7 %. У каротидній системі пульсове кровонаповнення було достатнім у обох досліджуваних групах. Висновки: одержані дані свідчать про наявність виражених змін у стані церебральної гемодинаміки у робітників шумових професій і хворих з АТ та доцільності застосування методу реоенцефалографії під час обстеження таких хворих з метою подальшого врахування результатів у разі проведення лікування. Зниження пульсового кровонаповнення, явища ангіоспазму мозкових судин і нестійкий судинний тонус є вагомими факторами для розвитку сенсоневральних порушень за шумового впливу.

Запропоновано підхід до побудови персоніфікованої онтологічної моделі предметної області, яка цікавить користувача. Ця модель формується на основі обробки семантично розмічених Wiki-ресурсів, з якими взаємодіяв користувач, і використовує семантичні властивості, посилання і категорії для формування класів і екземплярів онтології. Такий підхід надає змогу забезпечити прикладні системи актуальними формалізованими знаннями, представленими у Web.

Розкрито проблему психологічного обгрунтування розвитку здібностей у майбутнього викладача ВНЗ. Зазначено, що серйозний вплив на виховання особистості студента відіграють загальний авторитет і педагогічні здібності педагога. Здійснено теоретичний аналіз психологічного обгрунтування розвитку різних видів здібностей у майбутнього викладача ВНЗ. Наприклад, до дидактичних здібностей відноситься здатність передавати складний навчальний матеріал і робити його доступним і дохідливим для студентів та учнів, викликати інтерес до предмету, активну самостійну думку; реконструювати матеріал в адаптований до свідомості студентів вигляд. Академічні здібності надають можливість викладачеві мати глибокі, різнобічні знання в своїй галузі, начитаності, володіння різноманітним матеріалом, готовності розкрити перед студентами будь-який аспект наукової проблеми, який виходить за межі навчального курсу, але цікавить їх. Володіючи психолого-педагогічною спостережливістю, викладач тонко та тактовно може вплинути на емоції студента − це проявлення перцептивної здібності. Педагогічне мовлення є проявом мовленнєвої здібності, воно носить жвавий, інтонаційно яскравий, виразливий, емоційно забарвлений стиль. Професіоналізм педагога забезпечується й авторитарними здібностями, які втілюються у вміння інтелігентної вимогливості, яка без примусу та погроз і без зайвого педантизму, здійснює високу ділову напругу студентів. Своїм особистим прикладом викладач змушує їх серйозно працювати над своїм предметом. До авторитарних здібностей відносяться й комунікативні, які виражаються у різноманітному контактуванні зі студентами. Здібність до самопізнання властива тільки людині. Реалізується цей процес за допомогою сприйняття і осмислення своєї поведінки, дій, переживань, результатів діяльності, її складність полягає в орієнтації на внутрішній світ, багатий індивідуально-суб'єктивними, самобутніми моментами. Розвиток самопізнання дозволяє людині, пізнаючи свій внутрішній світ і переживаючи внутрішні почуття, розуміти його і певним чином відноситися до самого себе.

Раскрыта проблема психологического обоснования развития способностей у будущего преподавателя ВУЗ. Отмечено, что серьезное влияние на воспитание личности студента играют общий авторитет и педагогические способности педагога. Проведен теоретический анализ психологического обоснования развития различных видов способностей у будущего преподавателя ВУЗ. Например, к дидактическим способностям относится способность передавать сложный учебный материал и делать его доступным и доходчивым для учащихся, вызывать интерес к предмету, активную самостоятельную мысль; реконструировать материал в адаптированный к сознанию студентов вид. Академические способности дают возможность преподавателю иметь глубокие, разносторонние знания в своей области, начитанности, владения разнообразным материалом, готовности раскрыть перед студентами любой аспект научной проблемы, который выходит за пределы учебного курса, но интересует их. Обладая психолого-педагогической наблюдательностью, преподаватель тонко и тактично может повлиять на эмоции студента − это проявления перцептивной способности. Педагогическая речь является проявлением речевой способности. Оно носит живой, интонационно яркий, отчетливо, эмоционально окрашенный стиль.

The article deals with the problem of psychological substantiation of the development of future university teacher. It is indicated that the major impact on the education of student's individuality play the overall authority and teaching ability of the pedagogue. We consider a theoretical analysis of the psychological study of different types of abilities in future teachers of higher education. For example, to teaching abilities we refer the capacity of a teacher to convey the complex course material and make it accessible and intelligible to students and pupils, to generate interest in the subject, and active independent thought; allows reconstruction of the material in the minds of students adapted to their look. Academic abilities enable the teacher to have a deep, versatile knowledge in their respective fields, erudition, possession of a variety of materials, willingness to disclose to students every aspect of a scientific problem that goes beyond the curriculum, but are interested in them. Featuring a psycho-pedagogical observation, subtle and tactful teacher can affect the student’s emotions – this is a manifestation of perceptual abilities.

Розглянуто проблему дослідження близнюків у психології розвитку на основі використання близнюкового методу і надано розгорнуту характеристику його різновидів. Зазначено, що проблема дослідження близнюків і на сучасному етапі не втратила своєї актуальності, особливе місце посідає комплекс досліджень, пов’язаних із вивченням впливу спадковості та середовища на особистість дитини. Учених цікавить, наскільки важливим є її соціальний досвід; у якому співвідношенні знаходяться вроджені та набуті якості особистості. Для вирішення цих питань найбільш доцільним науковим об’єктом прийнято вважати близнюків, які є своєрідною моделлю генетичної тотожності різних індивідів. Розглянуто особливості близнюкових досліджень як в історичному ракурсі, так і на сучасному етапі, зокрема, проаналізовано проблему співвідношення соціальних і біологічних факторів у формуванні особистості дітей-близнюків, динаміки впливів середовища на їх характерологічні особливості. Уточнено поняття: "моно- та дизиготні близнюки", "близнюкова ситуація", "сибси", "соціально-психологічні детермінанти особистісного розвитку близнюків у період дорослішання". Проаналізовано поняття "близнюковий метод", його особливості, характеристики, основні варіації, показання та обмеження стосовно досліджуваних. Визначено найбільш прийнятний психодіагностичний інструментарій для дослідження соціальних та психологічних детермінант особистісного розвитку близнюків у період дорослішання.

Рассмотрена проблема исследования близнецов в психологии развития на основе использования близнецового метода и дана развернутая характеристика его разновидностей. Отмечено, что проблема исследования близнецов и на современном этапе не потеряла своей актуальности - особое место занимает комплекс исследований, связанных с изучением влияния наследственности и среды на личность ребенка. Ученых интересует, насколько важным является ее социальный опыт, в каком соотношении находятся врожденные и приобретенные качества личности. Для решения этих вопросов наиболее целесообразным научным объектом принято считать близнецов, которые являются своеобразной моделью генетической тождественности различных индивидов. Рассмотрены особенности близнецовых исследований как в историческом ракурсе, так и на современном этапе, в частности проанализирована проблема соотношения социальных и биологических факторов в формировании личности детей-близнецов, динамики воздействий среды на их характерологические особенности.

The paper reveals the problem of study the twins in psychology of development, based on the use of twin’s method and a detailed description of its varieties. The analysis of scientific works is made and from it follows that the problem of study the twins at the present stage has not lost its relevance; a special place takes a complex of investigations related to study the influence of heredity and environment on child's personality. Scientists are interested in how important is social experience; in what proportion are congenital and acquired personal qualities. To solve these problems, the most appropriate scientific object is considered to be twins, which are a kind of model of the genetic identity of different individuals. Peculiarities of studies the twins are regarded in historical perspective and on the modern stage, in particular is analyzed the problem of social and biological factors correlation in formation of personality of the children-twins, the dynamics of environmental influences on their character features.

У найпоширеніших у Польщі промислових котлах кількісна характеристика забруднення під час горіння здійснюється за допомогою "коефіцієнта надлишку повітря". Однак, сьогодні відсутні будь-які методи, які б надали змогу вимірювати вихідні параметри, які безпосередньо давали б можливість визначати якість горіння. З цієї причини, значно цікавить використання акустичних та оптичних методів для оцінювання якості горіння. Зазначені методи належать до класу так званих "неівазивних" методів, які надають змогу, з одного боку, дистанційно та миттєво одержувати великий обсяг інформації про горіння, але, з іншого боку, в разі їх застосування виникають проблеми інтерпретації одержаних даних. Описано застосування нового гібридного імунного алгоритму для виконання завдань діагностики процесу горіння. Запропонований алгоритм надає можливість виявити надлишок повітря в казані з розпорошеним вугіллям на основі оброблення сигналів, одержаних від оптичного датчика.

Для України актуальною проблемою залишається соціальна адаптація молоді до суспільно-політичного, професійно-трудового, сімейно-побутового й культурно-дозвіллєвого життя. Згідно з результатами порівняльного соціологічного дослідження життєвих планів випускників інтернатних закладів й осіб, котрі не навчалися в інтернатних закладах, зафіксовано вповільненість процесу адаптації випускників інтернатних закладів до соціального середовища, більш тривалий період освоєння соціального та життєвого простору, порівняно з людьми, які не навчалися в інтернатному закладі. Установлено, що в усіх вікових групах випускники інтернату меншою мірою готові займатися трудовою діяльністю, ніж інші громадяни. У віці понад 30 років проблема створення сім'ї все ще цікавить 17 % випускників інтернатів, тоді як серед іншого населення цього віку - 10 %. У зрілому віці менша частина випускників інтернатів, порівняно з іншими респондентами, розв'язує проблему житла.

Індекс рубрикатора НБУВ: З884.1

Рубрики:

Радіозв'язок

Шифр НБУВ: Ж73223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано головні характеристики якості соціологічного вимірювання та загальну логіку їх перевірки. Виявлено принципову методологічну відмінність між вимірювальними шкалами та індексами. Надійність концептуалізована як відтворюваність вимірювання. Валідність розглянуто в її теоретичній та емпіричній складових. Достовірність інтерпретується як можливість та (або) бажання респондента повідомити інформацію, що цікавить дослідника.

Здійснено джерелознавчий аналіз опублікованих у книзі "Князі Чорторийські: документи і матеріали XVI - XVII cт." документів під N 1, 4, 6 - 9, 11. Виявлено територіальні межі м. Білгорода і с. Білева, належності їх до замків та обсяг їх власності. Матеріали щодо локалізацїї цих двох поселень публікуються вперше. Дослідник вважали м. Білгород і с. Білів одним поселенням. На думку автора, сьогодні вони мають величезний інтерес місцевої громади, яку цікавить подальша музефікація історичного городища з метою залучення туристів. Стаття розрахована для вчителів історії, краєзнавців, наукових працівників музеїв, працівників органів охорони культурної спадщини, органів самоврядування Зорянської громади Рівненської області.

Охарактеризовано особливості інтерпретації демонологічного образу вовкулаки в творах О. Сомова та С. Александрова. З'ясовано, що архаїчна семантика персонажа стає універсальним конструктом в ідейно-естетичній організації художнього тексту. Фольклорні історії про перевертнів розгортаються в літературні сюжети про необмежені можливості та надзвичайні здібності людини. В творчості О. Сомова вовкулака постає в образі простака-дурня, чаклуна-перевертня, розбійника-лицаря, а герой С. Александрова проходить шлях від грішника до праведника. Письменників цікавить психологічний стан людини у вовчій шкірі.

В процесі здійснення операцій на ринку корпоративного контролю рівень ризикованості діяльності банку потенційних інвесторів цікавить не менше, ніж прибутковість, адже після завершення M&A операцій ризики об'єкта придбання стають їхніми власними ризиками. Для потенційних інвесторів найважливішими є ідентифікація та оцінювання загального рівня ризикованості об'єкта придбання. Для власників банку, які мають намір його продати, найважливішим стає застосування таких методів управління, які дозволяють за порівняно короткий період суттєво знизити ризики і в такий спосіб підвищити вартість банку. Найбільш прийнятним є метод сек'юритизації активів. Сек'юритизація банківських кредитів - це операція, в процесі якої банк продає повністю або частково виданий кредит, списуючи його із свого балансу до настання строку його погашення, і передає право отримання основного боргу і доходу за ним новому кредиторові, причому не обов'язково банку. Сек'юритизація активів банку є найефективнішим та найрадикальнішим методом управління ризиками, а її еволюцію визнано зразком подолання кредитних ризиків, ризиків реінвестування, ризиків ліквідності та правових ризиків. Розглянуто класифікацію ризиків зовнішніх і внутрішніх. Визначено основні методи оцінки рівня ризикованості банківських установ, зокрема: експертний, рейтинговий, фінансових коефіцієнтів, статистичний; наведені переваги та недоліки цих методів.