Отмечено, что мультимедиа дают широкие возможности при разработке программных продуктов в информационной среде, причем каждое мультимедийное средство подчеркивает определенные характеристики представляемого программного продукта. Акцентировано внимание на том, что для корректного использования мультимедийных средств и технологии, необходимо знать его классификацию и по каким критериям можно избрать необходимые мультимедиа.

З використанням мобільних персональних систем запропоновано концепцію створення сучасних і перспективних мультимедійних видань (книг, журналів, газет). Наведено технологію створення електронних видань на базі інструментального комплексу.

С учетом мобильных персональных систем предложена концепция создания современных и перспективных мультимедийных изданий (книг, журналов, газет). Приведена технология создания электронных изданий на базе инструментального комплекса.

Проаналізовано особливості використання мультимедійних технологій для дистанційного навчання з використанням Інтернет-технологій. Розглянуто питання мультимедіа, обгрунтовано мультимедійні можливості сучасних персональних комп'ютерів. Описано мультимедійні формати, зокрема, векторної графіки, універсальні, графічні.

Проанализированы особенности применения мультимедийных технологий для дистанционного обучения с использованием Интернет-технологий. Рассмотрены вопросы мультимедиа, обоснованы мультимедийные возможности современных персональных компьютеров. Описаны мультимедийные форматы, в частности, универсальные, графические, векторной графики.

Розглянуто алгоритми, способи вводу й обробки змісту мультимедійних файлів. Наведено класифікацію методів побудови систем мовного спілкування. Описано компілятивний алгоритм перетворення тексту в мову. Викладено загальні відомості про відеофайли, перегляд AVI-файлів окремими кадрами, інтерактивну взаємодію користувача з відеозображенням та перегляду відео, анімацію в тривимірних моделях.

Рассмотрены алгоритмы, способы ввода и обработки содержания мультимедийных файлов. Приведена классификация методов построения систем речевого общения. Описан компилятивный алгоритм преобразования текста в язык. Изложены общие сведения о видеофайлах, просмотр AVI-файлов отдельными кадрами, интерактивное взаимодействие пользователя с видеоизображением и просмотре видео, анимации в трехмерных моделях.

Розкрито найважливіші можливості програмного продукту Microsoft PowerPoint 2000 / 2003 / 2007. Увагу приділено питанням введення та редагування даних, додатковим можливостям форматування, спеціальним ефектам, підготовці та демонстрації презентацій, особливостям роботи з таблицями, діаграмами та графіками.

Раскрыты наиболее важные возможности программного продукта Microsoft PowerPoint 2000 / 2003 / 2007. Уделено внимание вопросам ввода и редактирования данных, дополнительным возможностям форматирования, специальным эффектам, подготовке и демонстрации презентаций, особенностям работы с таблицами, диаграммами и графиками.

Розроблено програмну модель забезпечення якості обслуговування у системах мультимедіа. Запропоновано метод визначення пріоритетів мультимедійних потоків у вигляді графа. На базі запропонованої моделі розроблено ефективний алгоритм міжпотокової адаптації, який розподіляє доступну смугу пропускання каналу зв'язку між потоками, що належать даному додатку мультимедіа.

Розглянуто проблеми створення мультимедіа систем (ММС) презентаційного класу як сегмента глобального інформаційного простору (ГІП). Процес формування даного сегмента складається із створення інформаційних ресурсів у вигляді електронних мультимедіа документів та їх інтеграції у ГІП. Поставлено задачу визначення основних характеристик презентаційних ММС, а також принципів їх побудови, виходячи із сучасних вимог інтеграції у глобальний інформаційний простір. Надано визначення систем цього класу, представлені принципи їх побудови, методи та засоби розробки.

Проаналізовано типи та формати подання мультимедійної інформації, її розташування в гіпермедійних ресурсах. Розглянуто питання, пов'язані з пошуком мультимедійних об'єктів, поданих в Інтернеті, на базі аналізу контексту і метаописів інформаційних ресурів, що містять посилання на такі об'єкти. Для підвищення релевантності пошуку пропонується порівнювати контекст і метаописи мультимедійних об'єктів з онтологією предметної області, що цікавить користувача.

Розглянуто методологію системного аналізу процесів передачі мультімедійного трафіка в мережах АТМ, представлених у вигляді багатоканальних систем асинхронної передачі. Введено інтегральні критерії аналізу процесів квантування трафіка для забезпечення заданої своєчасності його передачі з урахуванням надійності функціонування.

Показано, что дальнейшее развитие информационно-распределенных вычислительных систем связано с повышением эффективности обработки и доведения мультимедийных данных. Обосновано, что важной составляющей является компактное представление изображений с контролируемой погрешностью на основании формирования апертурно-координатного описания (АКО). Выявлен недостаток существующих методик оценки эффективности процессов компактного представления, состоящий в том, что они не отражают особенности формирования АКО при кодировании массивов апертурных координат. Разработаны выражения, позволяющие оценить объем сжатого представления массивов координат, степень их сжатия и время обработки. Оценена степень сжатия и времени обработки массивов апертурных координат для реалистических изображений различных классов.

Показано можливості використання технологій мультимедіа в електронному навчанні. Розглянуто проблему синхронізації мультимедійних метеріалів різних форматів в електронних лекціях.

Зазначено, зо задача налаштування системи є типовою в розробленні більшості мультимедійних проектів. Головна ідея налаштування полягає в керуванні системою в реальному або відкладеному часі шляхом змінення значень системних параметрів. З одного боку, збільшення кількості керованих параметрів системи підвищує її гнучкість, з іншого - ускладнює керування. Ключовим є той факт, що розроблення розвиненої підситеми налаштування є досить складним і дорогим завданням, вирішення якого, тим не менш, завжди має схожі повторювані кроки. Отже, природним є питання автоматизації цього розроблення. Описано процес створення універсального патерну підсистеми налаштування. Патерн можна застосувати до будь-якого розроблення, що потребує керування в реальному часі або відкладеному режимі, але в першу чергу призначене для мультимедійних систем із оброблення графіки, аудіо- та відеосигналів. Патерн відповідає таким вимогам, актуальним у час стрімкого інформаційного розвитку, як цілісність, прозорість, гнучкість, масштабованість, модульність, автоматизація. Найціннішою та перспективною перевагою використання патерну є механізм автоматичної генерації інтерфейсу користувача за набором вхідних системних параметрів.

Досліджено актуальну науково-практичну проблему підвищення ефективності стиску даних у мультимедійних архітектурах і мережевних інформаційних системах. Розроблено теоретичні засади, моделі й інформаційні технології скорочення статистичної, структурної, психофізичної та змістовної надмірності повідомлень на базі об'єднання та комбінування незалежних методів стиску даних і методів розпізнавання образів, що дозволяє застосовувати їх з єдиних системних позицій і розв'язати задачі економічного опису повідомлень. Створено й апробовано узгальнену модель технологічного середовища стиску мультимедійних даних, до якої включено декомпозиційні складові на базі моделей розкладання сигналів в узагальнені ряди Фур'є, вейвлет-аналізу та контурно-текстурної моделі шляхом групування даних, що дозволяє оптимізувати та виявити резерви діючих JPEG-форматів стиску зображень і розробити нові підходи на базі методів автоматичної класифікації та виділення об'єктів з метою кодування їх з різною візуальною якістю.

Розкрито можливості використання мультимедійного проектора й електронної інтерактивної дошки в навчально-виховному процесі у ВНЗ. Увагу приділено проблемам створення ефективних презентацій. Подано інформацію про типи мультимедійних проекторів і дошок, класифікацію презентацій, особливості створення презентацій з використанням засобів Microsoft PowerPoint і Google Docs.

Висвітлено основи представлення мультимедіа-інформації в комп'ютерній техніці. Описано формати звукових файлів, стандарт MIDI (musical instrument digital interface). Надано загальні відомості про музичний редактор Cakewalk Pro Audio, теоретичні основи мікшування та панорамування. Описано процес зведення midi- та wave-композицій у цьому редакторі, алгоритми стискання звукової інформації та природно-мовних сигналів. Розкрито основні можливості набору програмних компонентів Windows Media Technologies, до якого відносяться потоковий сервер Windows Media Services і програвач Windows Media Player. Розкрито основні властивості низькорівневих програмних інтерфейсів Microsoft DirectX, використовуваних для керування рядом апаратних компонентів комп'ютера. Розглянуто програмування звукової підсистеми. Надано відомості про відтворення звуку в OC Windows. Описано процес програмування алгоритмів стискання звуку без втрат, алгоритми стискання звуку з втратами, відтворення відео в середовищі OC Windows.

Розглянуто поняття мультимедіа, надано класифікацію електронних видань і показано їх місце в поліграфії. Вивчено властивості мультимедійних технологій та їх класифікації. Розкрито принципи проектування та виготовлення мультимедійних видань. На базі існуючих стандартів проектування розглянуто критерії аналізу та розробки типового мультимедійного видання, наведено приклади побудови ієрархічної моделі критеріїв оцінювання його якості. Досліджено етап підготовки до виробництва, надано рекомендації щодо обгрунтування концепції проекту та наведено приклади побудови організаційних і технологічних схем реалізації мультимедійних сценаріїв. Увагу приділено вибору засобів реалізації мультимедійних проектів. За основу методики вибору запропоновано використовувати модель якості засобу розробки, яка містить наступні складові: якість ресурсів, якість процесу, якість результату. Розглянуто узагальнене дерево якості засобу розробки та формули для розрахунків відповідних показників. Наведено приклад складових дерева якості процесу застосування умовного інструментального засобу для вирішення типових задач мультимедійного сценарію.

Висвітлено можливості застосування у навчальному процесі інформаційно-комунікативних технологій. Розкрито теоретичні питання щодо використання мультимедійних презентацій в сучасному ВНЗ. Наведено інформацію про види, призначення та класифікацію презентацій за типом змісту, оформленням, ознаками, способом подання слайдів. Охарактеризовано різні мультимедійні пристрої. Увагу приділено створенню мультимедійних презентацій за допомогою програми Microsoft PowerPoint.

Наведено характеристику різних видів інтерактивних медіа, розглянуто їх призначення й особливості. Розкрито принципи створення інтерактивних додатків для медіа-видань і медіа-презентацій. Обгрунтовано рекомендації щодо використання інтерактивних медіа у маркетингу. Описано засоби створення інтерактивних віртуальних турів і WEB-сайтів. Показано можливості використання технологій Short Message Service й Interactive Voice Response (IVR) у галузі інтерактивного телебачення. Проаналізовано особливості функціонування пірінгових файлообмінних мереж, описано клієнтські додатки для їх використання. Запропоновано засоби формування інтерактивних медіа для Інтернету. Як складові частини для створення інтерактивних медіа розглянуто блоги, технології Really Simple Syndication, Extensible Markup Language, Common Gateway Interface, IVR, Wiki, а також віджети, підкастинг, мобільні медіа, віртуальні тури та віртуальну реальність.

Дана характеристика различных видов интерактивных медиа, рассмотрены их назначение и особенности. Раскрыты принципы создания интерактивных приложений для медиа-изданий и медиа-презентаций. Обоснованы рекомендации по применению интерактивных медиа в маркетинге. Описаны средства создания интерактивных вируальных туров и WEB-сайтов. Показаны возможности использования технологий Short Message Service и Interactive Voice Response (IVR) в отрасли интерактивного телевидения. Проанализированы особенности функционирования пиринговых файлообменных сетей, описаны клиентские приложения для их использования. Предложены средства формирования интерактивных медиа для Интернета. Как составляющие части для создания интерактивных медиа рассмотрены блоги, технологии Really Simple Syndication, Extensible Markup Language, Common Gateway Interface, IVR, Wiki, а также виджеты, подкастинг, мобильные медиа, виртуальные туры и виртуальная реальность.

Розглянуто проблеми забезпечення доступу до паперових та електронних видань, різноманітних баз даних. Наведено споживання цільового трафіку серед користувачів електронних ресурсів за місяцями згідно зі статистикою через національну науково-освітню мережу УРАН.

Розглянуто найважливіші критерії композиційного оформлення для трьох типів електронних видань: веб-порталу, мультимедійної презентації та PDF-журналу.