Дисертаційна робота присвячена дослідженню афілофороїдних грибів Київського плато. Висвітлює їх видову, таксономічну та еколого-трофічну структури, а також невідомий раніше розподіл цих грибів за різними типами біотопів району дослідження. Виявлено 221 вид афілофороїдних грибів з 118 родів, 40 родин, 11 порядків класу Agaricomycetes (Basidiomycota). Вперше для регіону зазначаються 72 види. Новими для Правобережного Лісостепу України виявилися 52 види. Вперше для Правобережжя України відмічено розвиток 14 видів, усі з них виявилися рідкісними. Hymenochaetopsis corrugata зазначається вперше для рівнинної частини України, Lentinellus ursinus – вперше для території України. Таксономічний аналіз показав переважання порядків Polyporales, Hymenochaetales та Russulales, що є типовим для екосистем Північної півкулі. Провідними за видовим багатством є десять родин – Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae і Typhulaceae та 23 роди – Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia і Xylodon. У результаті аналізу субстратної приуроченості встановлено, що афілофороїдні гриби Київського плато належать до 11 еколого-трофічних груп; переважають сапротрофи на деревному відпаді різного розміру (69,9 %). Більшість ксилотрофів бере участь у розкладі деревини основних лісоутворюючих порід. У ході біотопного аналізу з використанням індексу Шеннона встановлено найвище видове різноманіття афілофороїдних грибів у субконтинентальних грабово-дубових лісах. Виділена група найпоширеніших ксилотрофів, зручних для актуальних наразі екологічних моніторингових досліджень. Проведений факторний аналіз головних компонентів у культурфітоценозах дав змогу встановити прямо пропорційну залежність між знахідками дереворуйнівних грибів та індексом фітосанітарного стану насаджень, що пояснюється рекреагенною трансформацією на досліджених модельних площах. В обраних для дослідження об'єктах природно-заповідного фонду України було виявлено 79,6 % афілофороїдних грибів Київського плато. Власні дослідження у Канівському заповіднику поповнили список ксилотрофів на 16 %. Було утричі збільшено відомості про видове різноманіття дослідженої групи грибів Національного природного парку «Голосіївський», 62 види вказуються вперше для цього об'єкту. В лісах Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» виявлено 65 видів. Всі вони вперше вказані для мікобіоти парку, як і 28 видів для Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України, де група афілофороїдних грибів раніше не вивчалася. У кожному з досліджених об'єктів виявлені види ксилотрофів, які на решті території Київського плато не трапляються. У складі грибів Канівського заповідника виявилось 37 таких видів, парку «Голосіївський» – 9; парку «Трахтемирів» – 7.Частина видів Київського плато є рідкісними, п'ять включені до Червоної книги України (2009). Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides та Polyporus umbellatus охороняються у Канівському заповіднику.^UThis thesis reports result of special study of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato. The species diversity, taxonomic, trophic and spatial composition, previously unknown distribution of fungal communities in different types of habitats of the studied area were investigated.Totally 221 species of aphyllophoroid fungi from 118 genera, 40 families, 11 orders of class Agaricomycetes (Basidiomycota) were detected. Of them, 72 speciesare new to the study area. In total, 52 species are new records for the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. 14 species were registered for the first time for the Right Bank of Ukraine. Hymenochaetopsis corrugata is reported for the first time for the plain part of Ukraine. Lentinellus ursinus is reported for the first time for Ukraine. Taxonomic analysis showed that orders Polyporales, Hymenochaetales and Russulales were dominated. Ten families were leading in terms of species richness: Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae, and Typhulaceae; in addition, 23 genera also were predominated, namely Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia, and Xylodon. As a rescibt of the analysis of the distribution of fungi by substrates 11 ecological-trophic groups were found, among which saprotrophs on wood decay of various sizes predominated (69.9 %). Most of species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato participating in the decomposition of wood of the main forest-forming species. The greatest species richness of fungi investigated is found in subcontinental hornbeam-oak forest, where the highest values of the Shannon index indicate the multiplicity and diversity of mycobiota. The group of most widespread xylotrophs, promising for the most relevant at present environmental monitoring studies was selected. PCA method has showed the direct dependence between the findings of xylotrophic fungi and the stand state index of woody plants, which is predictable for artificial phytocoenoses in urban conditions. In the objects of the nature reserve fund of Ukraine164 species from 86 genera, 31 families and 10 orders (79,6 % of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato) were recorded. As result of our studies, 16 % of species to the list of xylotrophs of Kaniv Nature Reserve were added. Information on the species diversity of the investigated group of fungi of the Holosiiv National Nature Park were tripled; 62 species are listed for the first time for this object. 65 species were found in the forests of the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. All of them are new for the park, as same as 28 species for the Oleksandriia State Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine, where the group of aphyllophoroid fungi were hitherto not studied. In each of the investigated objects, species of xylotrophic fungi which do not occur in the rest territory of Kyiv Plato were recorded 37 such species in the Kaniv Nature Reserve, 9 species in the Holosiiv National Nature Park and 7 species in the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. Some species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato are rare, five species are listed in the Red Book of Ukraine (2009). Of the latter Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides and Polyporus umbellatus are protected in the Kaniv Nature Reserve.

Дисертацію присвячено дослідженню основ росту, розвитку, відтворення та стійкості дубових деревостанів Правобережного Полісся України. Проаналізовано їх патологічний стан та біопродуктивність. Оцінено потенційні можливості насаджень з участю дуба звичайного у складі щодо збереження й відновлення біорізноманіття фітоценозів та екологічних параметрів місцеоселень, розширення їх ресурсного потенціалу.Структура сучасного лісового фонду Правобережного Полісся містить 198,2 тис. га насаджень з участю дуба звичайного як головної породи у складі. Дуб звичайний переважно формує середньоповнотні мішані насадження з участю від 3 до 9 одиниць у складі, чисті дубняки становлять лише 6,9 % площ.У вологих і свіжих сугрудах регіону досліджень протягом 1–3 років після суцільних рубок формуються динамічні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Після змикання крон молодого деревостану склад та ценотична будова фітоценозів поступово відновлюються.Площа встановлених осередків хвороб дуба звичайного сягнула в піковому 2014 році 4784,0 га, що становить 2,4 % від загальної та виступає вагомим підтвердженням практично мінімального впливу осередків на загальну продуктивність насаджень з дубом звичайним.Аналіз абсолютних значень та індексів радіального приросту дерев дуба звичайного у свіжих та вологих сугрудах вказує на значний вплив зовнішніх чинників (кліматичних, ґрунтово-гідрологічних, біотичних та техногенних), серед яких найсуттєвіший – це коливання кліматичних показників регіону досліджень.Показники щільності вуглецю в дубових деревостанах знаходяться у межах від 8,0 кг (м2)-1 (Волинська область) до 10,5 кг (м2)-1 (Рівненська область), які суттєво перевищують аналогічні показники м'яколистянихта хвойних деревних порід.Результати досліджень дозволили окреслити вектор розвитку лісового господарства у лісах регіону, який направлений на значно ширше використання дуба звичайного під час формування насаджень з урахуванням його потенційних лісівничо-екологічних та ресурсних можливостей.^UThe dissertation is devoted to the research of the bases of growth, development, reproduction and stability of oak stands of the Right Bank Polissia of Ukraine. Their pathological condition and bioproductivity were analyzed. The potential possibilities of plantations with the participation of oak in the composition for the preservation and restoration of biodiversity of phytocenoses and ecological parameters of habitats, the expansion of their resource potential were estimated.The structure of the modern forest fund of the Right-Bank Polissia contains 198.2 thousand hectares of plantations with the participation of oak, as the main species, in the composition. The oak mainly forms medium-full mixed plantations with the participation of 3 to 9 units in the composition, pure oak trees make up only 6.9 % of the area.Dynamic plant communities with forest remnants and a significant participation of light-loving ruderal and meadow species are formed in wet and fresh soils of the study region within 1–3 years after continuous felling. After closing the crowns of young stands, the floristic composition and coenotic structure of phytocenoses are gradually restored.The area of established centers of oak diseases reached 4784.0 ha in the peak year of 2014, which is 2.4 % of the total and indicates the insignificant influence of these centers on the total productivity of oak plantations.Analysis of absolute values and indices of radial growth of oak trees in fresh and wet soils indicates a significant influence of external factors (climatic, soilhydrological, biotic and man-made), the most significant of which are fluctuations in climatic indicators of the study region.Carbon density in oak stands ranges from 8.0 kg/(m2)-1 (Volyn region) to 10.5 kg/(m2)-1 (Rivne region), which significantly exceeds similar indicators of softwood and coniferous tree species.The results of the research allowed to formulate and develop a vector of forestry development in the forests of the region, which is aimed at wider use of oak in the stands' formation, taking into account its forest-ecological potential.

Дисертація присвячена питанням діагностики, поширення та різноманіття мишоподібних гризунів фауни регіону Українських Карпат. Проведено детальну ревізію критеріїв діагностики близьких видів лісових мишей (Sylvaemus) і «сірих полівок» (Microtus sensu lato), за результатами якої складено регіональні діагностичні схеми для ідентифікації зразків. Надродина Muroidea представлена у фауні регіону 19 видами, що формують три висотні комплекси — монтанний, борео-монтанний та рівнинний, і позависотний інтразональний. Показники видового багатства і різноманіття мишоподібних зменшуються від рівнини до високогір'я. Корінні біотопи (рівнинні дубові ліси, гірські букові та ялинові ліси) мають усталену таксономічну структуру родентокомплексів із виразно домінантними видами, і, відповідно, характеризуються низькими показниками різноманіття. В Українських Карпатах поширені два ендемічні види надродини Muroidea — полівка татринська та полівка снігова, представлені підвидами Terricola tatricus zykovi та Chionomys nivalis ulpius. Основою їхньої охорони має бути збереження природних оселищ в межах високогірних масивів, де концентрація відомих їх знахідок є найбільшою.^UThe thesis is devoted to issues of diagnostics, distribution, and diversity of muroid rodents of the fauna of the region of the Ukrainian Carpathians. A detailed revision of diagnostic criteria of sibling wood mice (Sylvaemus) and “grey vole” (Microtus sensu lato) species has been carried out, based on the results of which regional diagnostic keys have been developed for identification of specimens. The superfamily Muroidea is represented in the region's fauna by 19 species that form three altidutinal assemblages—montane, boreo-montane, and lowland—and an additional intrazonal assemblage. Indices of species richness and diversity decrease from the lowland to the subalpine zone. Primeval biotopes such as oak forests in the lowland and beech and spruce forests in the mountains support stable taxonomic structure of rodent communities with clearly dominating species and, respectively, are characterised by relatively low diversity indices. The basis for their conservation should be the protection of natural montane habitats, where the concentration of known records of these voles is the highest.

Дисертацію присвячено дослідженню, узагальненню і моделюванню кількісних та якісних характеристик запасу дубових деревостанів, розробленню відповідних нормативів для потреб лісогосподарських підприємств. Експериментальну основу дослідження забезпечують зібрані здобувачем дані обміру та оцінки якості модельних дерев, отримані на тимчасових пробних площах, закладених у дубових деревостанах регіону дослідження. Опрацьовано систему математичних моделей твірної стовбурів дуба, на основі яких розроблено об'ємні таблиці, входами в які слугує діаметр та висота. На основі розроблених математичних моделей розподілу стовбурової деревини на якісні категорії, а ділової – за класами діаметрів побудовано таблиці розмірно-якісної структури для таксації пристиглих, стиглих та перестиглих дубових деревостанів Придніпровського правобережного Лісостепу України. Особливістю розроблених нормативів є окрема таксація ділових і напівділових стовбурів та інформація про розподіл ділової деревини за класами діаметрів, які визначені європейськими стандартами на круглі лісоматеріали.^UThe dissertation aims to characterize quantitative and qualitative features of growing stock volume of oak stands and develop an appropriate tree stems volume tables to satisfy operational requirements of forest enterprises. As an experimental material for the study, model tree measurements and log grading data have been collected on temporal sample plots established by the author in oak stands of RightBank Dnipro Forest Steppe.The stem taper models of oak trees have been developed in the dissertation. They have been used to compile tables that predict volume of oak stems using diameter at breast height and total tree height as input parameters. Using mathematical models of tree stem volume distribution by quality classes and distribution of merchantable wood volume by diameter classes, log-grade volume tables for oak trees were constructed. They are applicable for assessment of growing stock volume of pre-mature, mature and over-mature oak stands of Right-Bank Dnipro Forest Steppe. The specifics of the tables consists in that they provide different stem volume assessment of merchantable and semi-merchantable trees and predict distribution of merchantable volume into diameter classes using requirements of new European standards on wood quality.

У дисертації розкрито принципи формування просторово-часової структури гніздових орнітокомплексів у градієнті урбанізації від квазіприродних до урбоекосистем заходу України під впливом таких антропогенних факторів, як будівельні роботи, автотранспорт, хижацтво свійських тварин, інтродукція алохтонних видів рослин, браконьєрство, рубки лісів та ін. Досліджено історію формування та загальні закономірності поширення і динаміки структури, просторово-часову динаміку гільдійної структури гніздових орнітокомплексів. Визначено тісноту зв'язків представників гніздової орнітофауни з різними біотопами і типами забудови міста. Виявлено основні фактори, що впливають на просторово-часову структуру гніздових орнітокомплексів та розроблено їхню класифікацію за напрямами і ступенем впливу. Доведено важливість застосування методів ГІС у дослідженнях просторово-часової динаміки орнітокомплексів. Розроблено і впроваджено методичні основи приваблювання і керування популяціями птахів і їх охорони в умовах різного ступеня антропогенної трансформації.^UIn the dissertation, we research the topic of forming of the spatio-temporal structure of breeding ornithocomplexes in a gradient of urbanization from quasi-natural to urban ecosystems of west Ukraine under influence of anthropogenic pressure, such as construction works, transport, predation by domestic animals, the introduction of allochthonous species, poaching, logging, etc.The history of ornithological research of the region is analyzed in the gradient of urbanization: forest ecosystems, suburban ecosystems, and urban ecosystems.In the gradient of urbanization from the quasi-natural forests of the protected areas to the central part of the city, 7 formed ornithocomplexes are identified: forests of the protected areas, suburban forests, city parks, and cemeteries; also types of buildings – villa, industrial, multi-storey built-up areas and central part of the city. It is proved that during the transition from one ornithocomplex to another there is a change in the number and density of breeding species and a significant reformatting of the species community.Soil cover and grass vegetation as a source of feeding resources play a key role in the formation of fauna and a population of urban ecosystems. The share of species that collect food on the ground in the city center is 47.6%, and the share of their density - 81.2% of the entire bird population.The high degree of synurbization and its long duration does not protect synanthropic species from population declines. During the 25-year research period, the number of the previously dominant house sparrow in Lviv decreased by 80.8%. The species disappear from the areas that were inhabited by it more recently (central and multi-storey parts of the city) and is now concentrated in the villa part (56.3% of the population of the species).Dynamic trends in Blackbird populations in the urbanization gradient indicate the equalization of its nesting density in the residential part of the city: reduction of the share of participation in ornithocomplexes, where it was previously the most numerous (parks and central buildings) and growth with a very high degree of significance in other types of buildings. industrial and multi-storey).There is a tendency for Black storks to choose wet forest types with a predominance of oak and pine. The most optimal for the species are mature and overripe forests of high-quality classes. In Polissia, most nests are located on Oaks (53.3%) and Pines (29.9%). The basis of the diet of the species are Perch, Pike, Perch, and Chinese Sleeper (30%).It was found that within the residential part of the city the loss of vegetation between 1995 and 2018 is less than the increase, which provided an increase in the total number of the avifauna of the city during the 25-year study period by 9.8%.Construction works and their consequences affect the formation of ornithocomplexes of urbanized ecosystems, both negatively (homogenization, reduction of species diversity) and positively (attracting sclerophyll species, repellence of natural predators). The use of new building materials is the reason for the reduction in the number of House sparrows and Sand martins in rural and urban areas.Extermination of birds of prey on hunting grounds in Galychyna in the late nineteenth – early twentieth century and poaching in the late twentieth – early twenty-first century led to the complete extinction of such species like Osprey, Kestrel, Saker Falcon, and almost complete – Golden Eagle, White-tailed Eagle, Short-toed Eagle, and Great-spotted Eagle.The use of introduced species of plants in urban landscaping has a negative impact on the diversity of avifauna, as it reduces the number of nesting and feeding ecological niches. Of the 52 species and genera of trees and shrubs on which birds build nests in Lviv, only 36% are located on allochthonous species.Areas with a high diversity of avifauna occur both among greenery and buildings. The main factors that determine the diversity of the city's fauna are the richness of ecological stations and low anthropogenic load, the presence of permanent reservoirs and old stands or individual old trees.The necessity of introducing seasonality in the functioning of protected areas around Black stork nests and dividing them into two parts – strict (100 m around the nest) and seasonal protection (500 m) is substantiated.

Об'єкт досліджень – ліси водозборів річок Лівобережного Лісостепу; мета – визначити лісівничо-таксаційні особливості насаджень і фактична й водоохоронна лісистість водозборів річок Лівобережного Лісостепу; методи – математико-статистичний і логічний аналізи інформаційних матеріалів; визначення характеристик водозборів і лісівничо-таксаційних показників деревостанів на тимчасових пробних площах із використанням загальноприйнятих у лісівництві, лісознавстві, лісовій типології, лісовій таксації, ґрунтознавстві методів та прикладних комп'ютерних програм для статистичного аналізу даних; новизна – визначено фактичну і оптимальну водоохоронну лісистість та виявлено лісівничо-таксаційні особливості насаджень водозборів річок Лівобережного Лісостепу; результати – проаналізовано типологічне різноманіття лісів на водозборах річок; визначено частку похідних і корінних типів деревостанів в умовах свіжої кленово-липової діброви та свіжого дубово-соснового субору на водозборах річок; розраховано ступінь використання лісорослинного потенціалу штучними сосновими та природними і штучними дубовими деревостанами на водозборах річок; сфера використання – лісове господарство.^UObject – watersheds of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe; the goal is to determine the forest-taxation features of the stands and the actual and water conservation forest cover of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe; methods are mathematical-statistical and logical analysis of information materials; characterization of watersheds areas and forest-taxation indicators of stands at temporary sample plots using generally accepted methods in forestry, forest science, forest typology, forest taxation, soil science methods and applied computer programs for statistical data analysis; novelty - the actual and optimal water conservation forest cover has been determined and forestry-taxation features of the stands of the watersheds of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe have been identified; results - the typological diversity of forests at watersheds is analyzed; the proportion of derivative and root types of stands was determined in conditions of fresh maple-linden oak and fresh oak-pine subor at watersheds of the rivers; the degree of use of forest growth potential by artificial and natural pine and artificial oak stands on river watersheds was calculated. scope of application – forestry.

За результатами досліджень визначено, що більшість нір у дібровах Слобожанщини влаштовує борсук. Лисиця переважно оселяється у норах борсука, інколи тварини спільно використовують одне сховище. З'ясовано, що нори хижих ссавців у нагірних дібровах розподілені групами. Нори, які використовують лисиці, здебільшого розподілені випадково. Нори, які використовують борсуки, розподілені групами. Найбільшу кількість нір борсуки використовують навесні. Лисиці найбільше сховищ відвідують взимку. Розроблено методику окреслення меж сімейних ділянок хижих ссавців-норників на основі середнього із найближчих сусідніх дистанцій між норами. Встановлено, що просторова структура популяцій борсуків досить стабільна впродовж років, хоч активність тварин змінюється за сезонами. Просторова структура популяцій лисиць, навпаки, може зазнавати значних змін. За допомогою регресійного аналізу визначено, що із природних факторів на розміщення нір лисиці та борсука у нагірних дібровах найбільший вплив мають лісорослинні умови. Провідну роль у використанні сховищ норовими хижими ссавцям відіграє антропогенний фактор. Розроблено картосхеми сприятливості територій для проживання досліджених видів та схему організації моніторингу популяцій норових хижих ссавців із використанням геоінформаційних технологій.^UAccording to the research results, it has been found out that in the oak forests of Slobozhanshchina, most of the underground shelters are dug by the badgers. Foxes settle mainly in badger setts and sometimes the two species use the same burrows at the same time. It was found that burrows of fossorial carnivorans in oak forests are distributed in groups. The burrows that are used by foxes are distributed randomly. The burrows that are used by badgers, are distributed in groups. Badgers used the largest number of setts in spring. Foxes visited the largest number of different burrows in winter. A method to determine the boundaries of badger and fox family home ranges by using the average nearest neighbor distance between burrows has been proposed. It has been found out that the spatial structure of badger populations is stable from year to year, although the activity of animals varies by seasons. The spatial structure of fox populations, in the contrast, can change significantly. Using the regression analysis it was determined that, among natural factors, forest conditions affect the most the burrow density of foxes and badgers in oak forests. The anthropogenic factor plays a prominent role in the use of underground shelters by fossorial carnivorans. Schematic maps of territories favorable for the living of the studied species and scheme for organizing monitoring of populations of fossorial carnivorans using geoinformation technologies has been developed.

«Козак Мамай» – це образ козака-запорожця, який сидить на землі зі схрещеними ногами і грає на струнному щипковому інструменті, що його можна прийняти за старовинну кобзу. Воїна малюють переважно самотнім – в степу, чи на лісовій галявині, під деревом – здебільшого під дубом. Воїн готує на вогнищі їжу, а біля нього лежать на землі та висять на гілках дерева його речі – шапка, зброя, посуд, часто – герб. Біля козака стоїть осідланий кінь, прив’язаний до списа. Аналізуються наукові гіпотези попередніх дослідників про причини появи цього надзвичайно популярного в середовищі українського народу образу воїна-музиканта. Метою роботи є створення цілісного уявлення про мистецькі твори «Козак Мамай», які посідають важливе місце в українській культурі вже протягом не менше чотирьох століть, а також – визначення напрямків еволюції цього легендарного образу та з’ясування його місця і ролі в українському мистецтві.До теперішнього часу дійшло приблизно сто таких творів ХVІІІ–ХІХ ст. Об’єктивні труднощі дослідження «мамаїв» полягають у тому, що більшість давніх творів ХVІІІ–ХІХ ст. не датовано і час їх написання датується за супровідними вторинними даними. Актуальність нашої роботи зумовлена тим, що й на нинішній час образ «козака Мамая» не зник з передових позицій поступу українського мистецтва. Образ розвивається та еволюціонує і в нових цивілізаційних – інтелектуальних та технологічних – умовах світового розвитку. Найпоширенішою залишається проста композиція: образ самотнього сидячого козака, біля якого стоїть його вірний кінь та лежить зброя і стоїть посуд. Воїн відпочиває, але він зосереджено-спокійний і внутрішньо готовий до смертельного бою. Значно розширюють сприйняття образу «козака Мамая» твори складної композиції. На цих творах поряд із Мамаєм з’являються інші персонажі: товариші козака, жінки та дівчата, торговець-шинкар, пан-поляк, офіцер чи солдат російської армії. Окрему групу становлять твори періоду Коліївщини, епіцентром якої стали події в місті Умані. Із часом прізвище Мамай викликає дедалі більший інтерес дослідників до реальних осіб, які його мали. Спочатку його пов’язували з двома реальними гайдамаками середини ХVІІІ ст., яких повісили у 1750 та 1758 роках. У результаті багатолітніх досліджень автор дисертації вперше встановив, що прізвище Мамай мали понад три десятки українських козаків ХVІІ–ХVІІІ ст. Вони були запорожцями, а частина з них брала участь у гайдамацькому русі. Це дозволило зробити важливий висновок: образ героя українських народних картин «Козак Мамай» насправді є збірним, узагальненим і легендарним.Ще однією специфічною особливістю «мамаїв» є наявність на картинах текстових написів, переважно поетичних: як лаконічних, так і доволі розлогих. Нерідко за розмірами ці написи наближаються до обсягів віршованої поеми, розкриваючи внутрішній світ козака-запорожця, його духовні цінності та бачення світу, збагачуючи сприйняття образу «козака Мамая».Було виявлено, що окремі написи на «мамаях» тісно перегукуються, а то й цілком збігаються з фрагментами текстів вертепних вистав, які ставили студенти-бурсаки під час новорічно-різдвяних свят. Установлено, що в них поєднано віршовані фрагменти – прислів’їв і приказок, народних пісень, жартівливої поезії тогочасних студентів-бурсаків, парафрази релігійних текстів і т. ін. Унаслідок цього в текстах сміхові мотиви дивовижно поєднуються з серйозними, курйозні – зі світоглядними, побутові – з філософськими, вульгарно-матеріалістичні – з релігійними та навіть містичними.На початкових етапах свого суспільно-історичного розвитку цей художній образ зафіксував появу козацтва як нової громадсько-політичної сили українського народу. Невдовзі козацтво стало могутнім захисником соціальних і релігійних прав та національних інтересів українського народу в боротьбі із зовнішніми ворогами та поневолювачами. Із часом образ «козака Мамая» став асоціюватися з позаперсоналізованим, узагальненим та ідеалізованим образом козака-запорожця. Цього міфологізованого воїна наділено реальними та уявними високими моральними чеснотами й рисами цих хоробрих захисників рідної землі. Важливо зауважити, що на трактування образу козака мала значний вплив і соціальна належність власників цих творів, під художні смаки яких нерідко підлаштовувалися художники, які писали подібні картини. «Мамаї» були завжди популярні серед широких мас українського селянства, що в минулому становило більшість українського народу. Теоретичні результати виконаного дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення розвитку мистецтва України ХVIII–XIX ст. та в узагальнювальних дослідженнях з історії й теорії українського мистецтва. Напрацьований матеріал може бути задіяний для укладання каталогів, енциклопедичних довідників, при уточненні реєстрів пам’яток мистецтва.^UThe term “Cossack Mamai” refers to the image of a Zaporozhian Cossack sitting on the ground with his legs crossed and playing a musical instrument such as a kobza or a bandura. Warriors are painted mostly alone – in the steppe or in a forest clearing, under a tree – mostly under an oak tree. A warrior prepares food on the hearth, and next to him lie on the ground and hang on the branches of a tree his belongings – a hat, weapons, dishes, often – a coat of arms. A saddled horse tied to a spear is standing near the Cossack.The scientific hypotheses of previous researchers about the reasons for the emergence of this image of a warrior-musician, extremely popular among the Ukrainian people, are analyzed. The purpose of our work is an attempt to explain why these paintings during the 18th–19th centuries. enjoy such great success among the Ukrainian people.About one hundred (approximately one hundred) such works of the 18th–19th centuries have reached our (present) time. The objective difficulties of the study of “mamais” are that most of the ancient works of the 18th–19th centuries are not dated and the time of their writing is dated according to the accompanying secondary data.The relevance of our work is due to the fact that even at the present time the image of “Cossack Mamai” has not disappeared from the leading positions of the progress of Ukrainian art. The image develops and evolves in the new civilizational, intellectual and technological conditions of world development. The most common composition remains simple: the image of a lonely, seated Cossack, next to which stands his faithful horse, weapons and dishes. The warrior rests, but he is focused-calm and internally ready for a deadly fight. The works of complex composition significantly expand the perception of the image of “Cossack Mamai”. In these works, other characters appear alongside Mamai: fellow Cossacks, women and girls, a merchant-shinkar, a Polish gentleman, an officer or soldier of the Russian army. A separate group consists of works from the period of Haydamachchyna, the epicenter of which was the events in the city of Uman. As a result of our long-term research, it was established for the first time that more than three dozen Ukrainian Cossacks of the 17th–18th centuries had surnames. They were Zaporizhia, and some of them participated in the Haydamak movement. This allowed us to draw a very important conclusion: the image of the hero of Ukrainian folk paintings “Cossack Mamai” is actually collective, generalized and legendary.Another specific feature of “mamais” is the presence of textual inscriptions on the paintings, mostly poetic: both small and very large. The size of these inscriptions is often close to the size of a poetic poem, revealing the inner world of the Cossack-Zaporozhian, his spiritual values and vision of the world. The texts enrich the perception of the depicted image of “Cossack Mamai”.It was found that individual inscriptions on “mamais” closely echo, and even completely coincide with fragments of the texts of nativity plays, which were performed by bursak students during the New Year and Christmas holidays. It was established that they combined poetic fragments – proverbs and sayings, folk songs, humorous poetry of the then Bursak students, paraphrases of religious texts, etc. As a result, in the texts, funny motives are surprisingly combined with serious ones, curious ones with worldview ones, everyday ones with philosophical ones, vulgar-materialistic ones with religious and even mystical ones.At the initial stages of its socio-historical development, this artistic image recorded the emergence of the Cossacks as a new social and political force of the Ukrainian people. Soon Cossacks became a powerful defender of social and religious rights and national interests of our people in the fight against external enemies and enslavers. Over time, the image of the Mamai Cossack became associated with the depersonalized, generalized and idealized image of the Zaporozhian Cossack. This mythologized warrior is endowed with the real and imaginary high moral virtues and traits of these brave defenders of the native land.It is important to note that the social affiliation of the owners of these works had a significant influence on the interpretation of the image of the Cossack, whose artistic tastes were often adapted by the artists who painted similar paintings. “Mamais” have always been popular among the broad masses of the Ukrainian peasantry, which in the past constituted the majority of the Ukrainian people.The theoretical results of the research can be used for further study of the development of Ukrainian art in the 17th–19th centuries and in general studies on the history and theory of Ukrainian art. The developed material can be used for the compilation of catalogs, encyclopedic guides, when clarifying registers of art monuments.

Робота присвячена аналізу кількісних методів, що застосовуються на усіх етапах обробки фітоценотичних даних, зокрема у класифікації, ординації, фітоіндикації і для оцінки антропогенної трансформації рослинності. Порівняльний аналіз методів і апробація нових підходів проведені на п'яти модельних наборах даних з різних регіонів і типів рослинності. Розроблено новий метод класифікації рослинності DRSA, проаналізовані 11 коефіцієнтів вірності видів, а також індекси оцінки якості фітоценотичної класифікації. У фітоіндикації запропоновано метод "аналізу відхилень", проаналізовані можливості дисперсійного аналізу і дерев класифікації. Проведено синтаксономічну ревізію і описано два нові союзи Betonico officinalis-Quercion roboris і Scutellario altissimae-Quercion roboris ксеромезофітних дубових лісів на основі порівняльного аналізу 45 синтаксонів помірної зони Європи. Подано їх екологічний і географічний аналіз, аналіз фітосоціологічної і ярусної структури. Проведено класифікацію, фітоіндикаційний, ординаційний, фітосоціологічний аналіз, оцінку антропогенної трансформації, подано характеристику синтаксонів лісової рослинності м. Київ та околиць, лучної рослинності заплав Сейму та Дніпра у межах Лівобережного Полісся.^UThe thesis is devoted to the analysis of quantitative methods used on all stages of phytocoenotic data processing, in particular classification, ordination, phytoindication and assessment of anthropogenic transformation of vegetation. Comparative analysis of methods and testing of new approaches were conducted on five data sets from different regions and of different types of vegetation. A new method of vegetation classification DRSA was developed. We compared and analyzed 11 species fidelity coefficients, as well as the quality partitioning indices in relation to vegetation classification approach. A method of "deviation analysis" was introduced. We have also studied the possibilities of ANOVA analysis and classification trees in phytoindication. The syntaxonomic revision was carried out and two new alliances Betonico officinalis-Quercion roboris and Scutellario altissimae-Quercion roboris of xeromesophytic oak forests were described on the basis of comparative analysis of 45 syntaxa within the temperate zone of Europe. Their ecological and geographical analysis, analysis of sociological structure and species of the highest occurrence of all community layers are presented. Classification, phytoindication, ordination, phytosociological analysis, assessment of anthropogenic transformation, characterization of syntaxa of forest vegetation of Kyiv and environs, as well as meadow floodplain vegetation of the Dnieper and Seym rivers within the Left-Bank Polissya was carried out.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню доцільності розробки нового гелю, що містить сухий екстракт алое та густий екстракт кори дубу для терапії деструктивно-запальних захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота.Проведено експериментальні дослідження з пошуку ефективних доз, фармакодинаміки нового гелю, специфічної пародонтопротекторної активності на двох модельних патологіях. Доведено потужну протизапальну, антимікробну, імуномодулювальну активність нового гелю. Було встановлено відсутність токсичної дії нового гелю, як в умовах гострої токсичності, так і при тривалому застосуванні.Проведенні дослідження дозволяють вважати новий гель перспективним лікарським засобом для терапії деструктивно-запальних захворювань пародонту різної етіології і рекомендувати для проведення поглиблених доклінічних і клінічних досліджень з метою створення нового лікарського засобу та впровадження його в клінічну практику^UThe thesis is devoted to the theoretical and experimental substantiation of the expediency of developing a new gel containing dry aloe extract and thick oak bark extract for the treatment of destructive-inflammatory diseases of the periodontium and oral mucosa.Experimental studies were carried out to find effective doses, the pharmacodynamics of the new gel, specific periodontoprotective activity on two model pathologies. The anti-inflammatory, antimicrobial, immunomodulatory activity of the new gel has been proven. It was established that there is no toxic effect of the new gel, both under conditions of acute toxicity and long-term use.The study allows us to consider the new gel as a promising drug for the treatment of destructive-inflammatory diseases of various etiologies and to recommend it for in-depth preclinical and clinical studies in order to create a new drug and introduce it into clinical practice.

Проведено комплексні лісівничо-біологічні дослідження у складних мішаних дубових лісостанах різного віку і видового складу та показано вплив липи на ріст і формування деревостанів, стан і життєдіяльність дуба звичайного, формування лісової підстилки, агрохімічні показники ґрунту, а також лісовідновні процеси у лісових фітоценозах. Виявлено залежність росту дуба від частки липи у складі деревостанів та від її висоти. Обґрунтовано вплив липи на санітарний стан дуба і формування водяних пагонів. Встановлено залежності формування загальної маси фізіологічно активних коренів, запасу лісової підстилки, агрохімічних показників ґрунту та мікрокліматичних умов під наметом деревостанів від частки липи у їх складі. За результатами вивчення електрофізіологічних показників (імпедансу, поляризаційної ємності, біоелектричних потенціалів) встановлено взаємовплив дуба і липи на інтенсивність проходження процесів життєдіяльності. Охарактеризовано особливості формування підросту липи та інших деревних видів у деревостанах і на зрубах. Запропоновано особливості формування оптимального видового складу деревостанів за участю липи для умов свіжої грабової діброви.^UIt is established that different by age oak trees grow according to Ia -I b quality classes in stands. The small-leaved lime share in their composition varies within 2-8 units and lags behind oak in height by 10.0-46.1%. The sanitary index of oak varies in the range of 1.36-2.65. The total mass of physiologically active roots in the 60-cm soil layer is 11.82-20.71 kg ∙ (m2)-1. 64.5–86.0% of roots are concentrated in the upper 10-cm layer of soil. The total stock of forest litter in the stands was 0.28-1.34 kg ∙ (m2) -1 with a share of 22 leaves in its composition of 51.5-86.3%. Studies of soils' acidity have shown that stands mainly grow on very strongly acidic and strongly acidic soils. Soils close to the neutral reaction were formed in stands with a small-leaved lime share in their composition of 6-10 units. The correlation (r) of soil pH with the proportion of smallleaved lime in the stands is 0.88. It is shown that stands are characterized by significant variability with hydrolytic acidity of soils (2.10-10.66) and the amount of absorbed bases (3.00-14.13 mg-eq. (100 g)-1 of soil. In stands with a predominance of small-leaved lime in their composition, the value of hydrolytic acidity decreased. The correlation between the degree of saturation of the soil with absorbed bases and the proportion of small-leaved lime was direct and close (r = 0.74), and the hydrolytic acidity was close and inverse (r = -0.72). The amount of absorbed bases in the soil with a predominance of small-leaved lime in stands, or its significant representation in their composition, was characterized by an apparent growth of relatively pure oak stands or stands with a predominance of oak and hornbeam. It was found that the amount of easily hydrolyzed nitrogen in the upper 10-cm soil layer varies in the range of 9.8-28.0, and mobile phosphorus - 6.1-19.7 mg ∙ (100 g)-1 of soil. We have not observed the changes of these indicators by the number of small-leaved lime units in stands. The content of exchangeable potassium in the soil was relatively high and was 10.4-23.3 mg (100 g)-1 of soil. The humus concentration in the upper 10 cm soil layer varied from 1.79 to 6.35%. About 0.6-20.2% of incoming solar energy penetrates the canopy of the stand. It was found that under the tree canopy, the average daily air temperature decreased by 2.8-18.4%, and the level of humidity elevated by 2.6-41.4%. The impedance in small-leaved lime in the middle of the growing season was 5.0- 9.4 kOm, and the polarization capacity - 1.58-3.86 nF. In oak, those parameters were, respectively, varying in the range of 5.5-9.7 kOm and 1.92-2.73 nF. The intensity of the oak's vital processes in stands was determined to a greater extent by the excess of its height over other tree species rather than their share in stand composition. The average daily indicators of bioelectric potentials of oak trees in stands range from -43.0 to -102.4 mV, and in small-leaved lime, they are in the range of -58.6 - -116.5 mV. The excess of absolute BEP indicators of oak trees in mixed oak-small-leaved lime stands over pure oak stands was 9.6-129.6%. These parameters were the highest in forests, where oak exceeds small-leaved lime in height and diameter, and its share in their composition is 1-5 units. In small-leaved lime, where its share in stand composition is 5-6 units, the absolute average daily biopotentials exceed the value of pure small-leaved lime stand by 7.0-23.2%. The total amount of tree undergrowth varies from 1.13 to 10.27 thousand specimens ∙ ha-1 . It is represented by common and red oak, common ash, Norway maple and sycamore, elm, hornbeam, small-leaved lime, rowan, and European beech. The predominant number of plots is dominated by 1-3-year-old undergrowth. In 59% of stands, its share is 50-100%. Among the tree species, maple, sycamore, hornbeam and elm are best regenerated naturally. Their age in the stands reaches 4-8 years and older. Oak undergrowth occurs in 72.3% and small-leaved lime in 45.5% of the experimental plots. The number of small undergrowth is 50-100%. The stands are dominated by medium (41.1-54.1%) and very weakened (19.1-41.8%) undergrowth. The share of healthy undergrowth is 14.0-30.5%. The occurrence of undergrowth in stands varies between 30-95%. Natural seed regeneration of small-leaved lime (55-275 specimens ∙ ha-1) was detected in 38% of the surveyed 1-5-year-old fellings. It is shown that an increase in chlorophyll content by 16.9-49.2% and carotenoids by 16.9-49.2% is the adaptation of small-leaved lime undergrowth to the forest environment. This adaptive mechanism also includes increasing the ratio of chlorophyll a / b by 15.2-39, 1% and the amount of chlorophyll to the content of carotenoids - by 15.2-39.1%. It was proposed that to form the optimal composition of stands, at the age of maturity, it should have a density of at least 30-35 m2 ∙ ha-1 and include 6-7 units of oak, 1- 2 - hornbeam, 2-3 - small-leaved lime, as well as cherries

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної, сосни кримської та дуба звичайного на екологічні зміни в лісових екосистемах під впливом кліматичних та антропогенних факторів у різних зонах України. Використані методи включають загальноприйняті в лісівництві і лісовій таксації, порівняльній екології та дендрохронології. Дендрохронологія вивчає шари річної, ранньої та пізньої деревини як комплексні показники, які відображають стан деревостанів. На підставі зразків із живих дерев розвинено нові регіональні деревнокільцеві хронології тривалістю 143 роки для сосни звичайної та 143 роки для дуба звичайного у деревостанах Полісся; тривалістю 97 років для сосни звичайної та 114 років для дуба звичайного у деревостанах Лівобережного Лісостепу. Побудовано дві локальні деревно-кільцеві хронології для сосни кримської тривалістю 149 років та одну 42 роки для деревостанів південного схилу Кримських гір. Посухи та високі зимові та ранньовесняні температури поглиблюють депресії радіального приросту сосни в насадженнях, пошкоджених викидами. Зменшення тенденції радіального зростання сосни у 2005–2010 рр. викликано не лише хронічним забрудненням лісових екосистем, а й підвищенням зимових та ранньовесняних температур, що перевищили оптимальний поріг росту дерев. Для соснових насаджень під впливом викидів Зміївської ТЕС встановлено, що в 1969–1978 рр. радіальний ріст сосни був обмежений опадами та температурою протягом року та вегетаційного періоду. У наступні 1979–1988 рр. приріст пошкоджених деревостанів був обмежений березневими температурами та опадами протягом вегетаційного періоду. У 1989–1998 рр. подальше підвищення температури в зимовий та березневий періоди призвело до покращення зростання на всіх дослідних ділянках. У 1999–2008 рр. подальше інтенсивне потепління взимку та ранньою весною перевищило оптимальний поріг росту дерев, що призвело до зменшення приросту радіальної сосни на фоні хронічного забруднення лісовихекосистем, незважаючи на зменшення викидів. Теоретично та практично доведено ефективність поєднання дендрохронологічного, лісокультурного, таксономічного та порівняльноекологічного методів. В якості індикаторів стану дубових і соснових насаджень під впливом слід використовувати коефіцієнт кореляції між кільцевими хронологіями дерев, коефіцієнт чутливості, авторегресію першого порядку, коефіцієнт варіації, результати аналізу кореляції між кільцевими хронологіями дерев та кліматичні фактори. Клімату і антропогенне навантаження на Поліссі, Лісостепу та гірському Криму.^UTheoretical generalizations and analysis of data on the peculiarities of the response of tree rings of Scots pine, English oak, Crimean pine to ecological changes in forest ecosystems under the influence of climatic and anthropogenic factors in different natural zones of Ukraine are presented in the dissertation. The common in forestry and forestry assessment methods, methods of comparative ecology and dendrochronological methods are used. Dendrochronology studies the tree ring width, early and late wood as complex indicators that reflect the state of stands. New regional tree-ring chronologies lasting 143 years for Scots pine were developed on the basis of samples from living trees and 143 years for English oak in Polissya stands; lasting 97 years for Scots pine and 114 years for English oak in the stands of the Left Bank Forest-Steppe. Two local tree-ring chronologies for the Crimean pine with a duration of 149 years and one with a duration of 42 years for the stands of the southern slope of the Crimean mountains were developed. For pine stands under the influence of emissions from the Zmiiv Thermal Power Plant, it was found that in 1969–1978 the pine radial growth was limited by precipitation and temperatures during the year and the growing season. In the following 1979–1988, the increment in damaged stands was limited by March temperatures and precipitation during the growing season. In 1989–1998, further increases in temperatures during the winter and March periods led to improved growth at all research plots. In 1999–2008, further intensive warming in winter and early spring exceeded the optimum threshold for tree growth, which led to a reduction in radial pine growth against the background of chronic pollution of forest ecosystems, despite decrease emissions. The effectiveness of a combination of the dendrochronological, silvicultural, taxonomic, and comparative ecology methods is theoretically and practically proved. The correlation coefficient between tree-ring chronologies of trees, sensitivity coefficient, first-order autoregression, coefficient of variation, results ofcorrelation analysis between tree-ring chronologies, and climatic factors should be used as indicators of oak and pine stands condition under the influence of climate and anthropogenic load in Polissya, Forest-steppe and mountainous Crimea.

У дисертації обґрунтовано та представлено оригінальну, екологічно спрямовану систему регулювання чисельності комплексу ґрунтових фітофагів: західного та східного травневих, мармурового, червневого та волохатого хрущів у розсадниках сосни звичайної, до основи якої покладено концепцію багаторічної програми насичення екосистеми ентомопатогенами (застосування препаратів Боверин, 5 % титр 900 млн/мл, Метаризин, 5 % с. п. титр 900 млн/мл, композиції Метаризин, 5 % с. п. + Steinernema feltiae 1,0–1,2 млн) до досягнення популяціями шкідників порогу зникнення. Причому застосування хімічних інсектицидів (Актара, 25 WG, в. г., Антихрущ Люкс, к. с.) передбачається лише на початковому етапі реалізації програми – навесні першого року і лише в період масового льоту та яйцекладки. Застосування засобів регулювання чисельності хрущів здійснюється з урахуванням порогів шкідливості, моделі яких враховують енергетичну потребу у живленні цих видів, біомасу кореневої системи рослин та ефективність технології захисту у попередній період. Для весняного, літнього та осіннього періодів порогові моделі різняться. Для лісових екосистем є доцільним збільшення у системі захисту біологічної частки до рівня 60–80 %, порівняно до відомого співвідношення хімічного і біологічного методів (60:40), оскільки останнє було встановлене для агроценозів із урахуванням прийнятного рівня збереження урожаю. Оцінка загрози розсадникам від ґрунтових фітофагів здійснюється для значних площ за оригінальним протоколом класифікаційної «штрафної системи» на основі бальної оцінки факторів ризику, а для локальних територій за допомогою статистичного методу на основі просторових розподілів критерію Сведберга відсотку загибелі рослин та «тиску» личинок на рослини (зменшення приросту). За результатами оцінки приймається управлінськерішення щодо застосування засобів регуляції чисельності.^UThe dissertation establishes biological and ecological features of the beetle complex. It is established that according to the indicators of female pupae mass, functional activity of gonads and fertility of females of pedunculate oak leaves is a substrate that optimizes the vital functions of females. In comparison with other deciduous species, the real fertility of females fed on oak leaves exceeds 1.5–2.5 times. The greatest threat to planting is larvae that have reborn from eggs laid during the period of mass egg-laying. Thus, these materials are the basis for the temporal localization of the use of various methods that lead to egg death. The paper presents an original, ecologically oriented system of regulating the number of soil phytophagous complexes: western and eastern May, marble, June and hairy beetles in nurseries of Scots pine, which is based on the concept of a long-term program of ecosystem saturation with entomopathogens, 5 % of drugs/ml, Metarizin, 5 % SP titer 900 million/ml, compositions Metarizin, 5 % SP + Steinernema feltiae 1.0–1.2 million) until pest populations reach the threshold of extinction. Moreover, the use of chemical insecticides (Aktara, 25 WG, v. g., Antichrush Lux, h. p.) is provided only at the initial stage of the program – in the spring of the first year and only during the period of mass flight and egg-laying. For forest ecosystems, it is advisable to increase the biological part of the protection system to 60–80 %, compared to the known ratio of chemical and biological methods (60:40), as the latter was established for acrocyanoses, taking into account not only the ecological component but also acceptable levels yield. Nursery threat from soil phytophagous is carried out for large areas according to the original protocol of the classification «penalty system» on the basis of scoring risk factors, and for local areas using a statistical method based on spatial distributions of the Swedberg criterion of plant attacks (percentage of death) and «pressure» of larvae on seedlings (reduction of growth to standard). Based on the results of the assessment, a management decision is made on the application of means of population regulation.

Об'єкт досліджень – лісові насадження у вольєрах Західного і Центрального Полісся. Предмет досліджень – лісівничо-біологічні особливості функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин. Мета роботи – виявити закономірності функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин, опрацювати систему дієвих методів ранньої діагностики стадій мисливсько-господарської дигресії лісових насаджень, розробити рекомендації щодо невиснажливого ведення вольєрного господарства в лісах. Методи дослідження – лісівничо-таксаційні, електрофізіологічні, флористичні, геоботанічні, біоіндикаційні, ґрунтознавчі, математико-статистичні. Наукова новизна – на лісотипологічній основі встановлено сучасні тенденції розвитку вольєрного господарства та проведено інвентаризацію об'єктів напіввільного утримання мисливських тварин на території Західного і Центрального Полісся; з врахуванням динаміки чисельності та видового складу основного поголів'я ратичних тварин у вольєрах різної тривалості та інтенсивності експлуатації розроблено концептуальні засади використання діелектричних показників (імпеданса та поляризаційної ємності) для експрес-діагностики стану соснових деревостанів у вольєрах залежно від їх віку та типу лісорослинних умов; встановлено, що тривале вольєрне утримання тварин забезпечує позитивну тенденцію накопичення гумусу та біофільних елементів у ґрунтах вологих сугрудів, що пов'язано як з життєдіяльністю диких тварин, так й з інтенсифікацією природних процесів ґрунтоутворення за гумусово-акумулятивним (дерновим) типом; виявлено закономірності трансформації ценоморф трав'яно-чагарничкового ярусу лісу, зокрема зменшення частки трав'яних багаторічників і чагарничків та збільшення частки одно- і дворічників у видовому складі та проективному покритті, внаслідок тривалого вольєрного утримання ратичних тварин у типах лісу: свіжий та вологий дубово-сосновий субір, свіжий та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, сирий чорновільховий сугруд, що призвело до зміни вихідних фітоценозів у їхні зоогенні деривати. Практичне значення – результати дослідження мають важливе значення для виявлення впливу мисливської фауни на лісові насадження у вольєрах. Розроблено нові підходи до функціонування вольєрів у лісових насадженнях та запропоновано відповідні заходи щодо мінімізації негативного впливу вольєрного утримання мисливських тварин на лісові екосистеми. Галузь використання: лісове господарство.^UObject of investigation – forest stands in captives of Western and Central Polissia. Subject of research – forest-biological peculiarities of forest plantations functioning in conditions of semi-free keeping of game animals. The aim of work – to detect regularities of functioning of forest stands in conditions of semi-free keeping of game animals, to сreate the system of effective methods of early diagnostics of hunting-economy digression stages of forest stands, to develop recommendations on non-depleter conducting of captive farm in forests. Research methods – forest-taxation, electrophysiological, florictic, geobotanical, bioindication, soil sciences аnd mathematic-statistical. Scientific novelty –current trends of captive economy development are detected on a forest-typical basis, and inventory of objects of game animals semi-free keeping is conducted on the territory of the Western and Central Polissia; conceptual basis of use of dielectric indicators (impedance and polarizing capacity) is developed for express diagnostics of conditions of pine forest stands in captives depending on their age and type of forest ecological conditions and also taking into account dynamics of number and species composition of the main livestock of hoofed animals in captives of various duration and intensity of exploitation; it is established that long captive keeping of animals provides a positive trend of accumulation of a humus and biophilic elements in soils of wet sugruds that connected both with living activity of wild animals and with an intensification of natural processes of soil formation humus-accumulative (soddy) type; regularities of cenomorphs transformation of grass–dwarf-shrub layer are detected, in particular decreasing of the part of grass perennial species and dwarf-shrubs, and also increasing of the part of annual and biennial plants in species composition and in the projective cover – as a result of long captive keeping of hoofed animals in such forest types: fresh and wet oak-pine subir, fresh and wet hornbeam-oak-pine sugrud, moist black alder sugrud which led to change of initial phytocenosis into their zoogenic derivatives. Practical value – results of research have an important significance for identification of hunting fauna influence on forest stands in captives. New approaches to functioning of captives in forest plantings are developed and the appropriate measures for minimization of negative impact of captive keeping of hunting animals on forest ecosystems are proposed. Scope: forestry.

Об'єкт дослідження – сосново-дубові деревостани в сугрудових умовах Львівського Розточчя; мета – виявити динаміку природного поновлення та формування природних сосново-дубових деревостанів у сугрудових умовах Львівського Розточчя за впливу різних способів поступових рубок; методи – лісівничо-таксаційні – для закладання пробних площ, геоботанічні – вивчення видового складу надгрунтового вкриття; фітопатологічні – визначення фітохвороб; електрофізіологічні – вивчення життєвості дерев, дендрохронологічні – дослідження радіального приросту, мікрокліматичні – аналізу показників мікроклімату; агрохімічні – визначення фізико-хімічних властивостей грунту; математико-статистичні – для опрацювання експериментальних даних; новизна – виявлено закономірності формування складу природних деревостанів у судібровах та особливості зміни фізико-хімічних властивостей грунту, нагромадження опаду і підстилки за проведення різних способів поступових рубок; результати – опрацьовано систему лісогосподарських заходів з відтворення та формування продуктивних, біотично стійких сосново-дубових деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва; сфера застосування – лісове господарство.^UObject – Scots pine and common oak stands in fairly fertile site types in Lviv Roztochya; aim - revealing the dynamics of natural regeneration and formation of natural pine-oak stands in the fairly fertile site types in Lviv Roztochya under the influence of different methods of shelterwood felling; methods - silvicultural – establishment of sample plots; geobotanical – for revealing the species composition of the undergrowth; phytopathological – for characterization of phytopathogens; electrophysiological – for investigation of trees vitality; methods of wood science – for conducting the dendrochronological studies; microclimatic – for analysis of microclimate indicators; agrochemical – for determination of physical and chemical properties of the soil; statistical – for processing of experimental data; novelty – regularities of the formation of natural pine-oak stands composition, as well as peculiarities of changes in physical and chemical properties of the soil, were revealed, the accumulation of forest floor and litterfall under the influence of different methods of gradual felling were described; results – the forest management system of reproduction and formation of productive and biotically-resistant pine-oak stands on principles of close-to-nature forestry have been refined; scope of application - forestry.

Дисертаційна робота присвячена вивченню видової різноманітності, систематичних й екологічних особливостей грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales басейну р. Псел у межах Лівобережного Лісостепу України.Завдяки результатам власних досліджень грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales та з урахуванням літературних відомостей для території басейну р. Псел нині відомо 356 видів, що належать до 109 родів з 34 родин. З числа виявлених видів 224 (62,9%) є новими для обстеженої території. Уперше для Лівобережного Лісостепу наведено 60 видів (16,9%). Новими для Лісостепу України виявився 41 вид (11,5%). Один вид, Agaricus iodosmus, є новим для України.Аналіз розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales за трофічними групами показав, що в цілому переважають сапротрофи (232 види; 63,2%). Мікосимбіотрофів зареєстровано 127 видів (34,6%). Серед сапротрофів перше місце займають гумусові сапротрофи (110 видів), друге – ксилотрофи (81 вид), третє – сапротрофи підстилки (28 видів). Решту складають представники інших трофічних груп (карботрофи, копротрофи, сапротрофи на рештках трав'янистих рослин і на корі деревних рослин), які відіграють незначну роль у мікофлорі обстеженого району.У ході досліджень території басейну р. Псел були визначені деякі закономірності розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales за основними типами рослинних угруповань. Цей розподіл показав, що найбільшу кількість видів зареєстровано у природних та штучних лісових угрупованнях: монокультурних (дубових, березових, вербових, вільхових, тополевих) та полікультурних (кленово-липово-дубових) лісах – 244 види (45,7%). У соснових лісах знайдено 103 види (19,3%), а в мішаних (сосново-дубових, сосново-березових) – 74 види (13,8%). Видова різноманітність грибів у степових, лучно-степових та синантропних екотопах є значно нижчою.Проведені дослідження на території басейну р. Псел дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales. Серед них Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis і Leucoagaricus nympharum, які включені до Червоної книги України. На території басейну р. Псел нами було виявлено Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea та Gyroporus castaneus, які є регіонально рідкісними видами. Найбільшим об'єктом природно-заповідного фонду в регіоні є Регіональний ландшафтний парку «Гадяцький». Він характеризується як значним видовим багатством грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales (150 видів, що належать до 61 роду 24 родин), так і вагомою представленістю рідкісних видів. Це дає можливість стверджувати, що парк за показниками різноманітності та своєрідності мікобіоти є унікальним для території досліджень та Лівобережного Лісостепу. За їстівністю гриби порядків Agaricales, Boletales і Russulales басейну р. Псел розподілилися таким чином: 178 видів є їстівними, 26 – умовно їстівними, 104 – неїстівними, 43 – отруйними та 5 – з невизначеною харчовою цінністю.^UPhD thesis is devoted to the study of species diversity, taxonomic and ecological peculiarities of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales in the Psel River basin within the Left-Bank Forest-Steppe.According to the literature and the results of our own research of fungi of Agaricales, Boletales and Russulales orders, 356 species of these fungi, belonging to 109 genera from 34 families, are currently known for the territory of the Psel River basin. Among identified species, 224 (62.9%) are new to the explored territory. 60 species (16.9%) are new for the Left-Bank Forest-Steppe and 41 (11.5%) species are new for the Forest-Steppe of Ukraine. Agaricus iodosmus is a new species for Ukraine.Analysis of the distribution of fungi species of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by trophic groups shows that saprotrophs predominate as a whole (232 species; 63.2%). 127 species (34.6%) of mycosymbiotrophs are recorded. They form mycorrhiza with the roots of trees, shrubs and herbaceous plants, create a specialized ecological group, whose representatives are energy dependent on the symbiont. Among saprotrophs the first place is occupied by humus saprotrophs (110 species), the second – xylotrophs (81 species), the third – litter saprotrophs (28 species). The rest are representatives of other trophic groups (carbotrophs, coprotrophs, parasites, saprotrophs on the remains of herbaceous plants on the bark of woody plants), which play a minor role in the mycoflora of the studied area.During the research of the territory of the Psel River basin, some regularities of the distribution of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by the main types of plant communities are determined. The distribution of species diversity of fungi species by plant communities shows that the largest number of species are recorded in natural and artificial forest communities: monocultural (oak, birch, willow, alder, poplar) and multicultural (maple-linden-oak) forests – 244 species (45.7%). 103 species (19.3%) are found in pine forests, and 74 species (13.8%) – in mixed forests (pine-oak, pine-birch). Species diversity of fungi in steppe, meadow-steppe and synanthropic ecotopes is much lower.Fruiting of fungi of the Psel River basin lasts from May to the end of November. In their development, three periods can be distinguished – spring-early summer, summer and autumn. Most species appear in the fall. They massively are fruiting from late August to November. Studies in the Psel River basin revealed new localities of rare species of fungi of the orders Agaricales, Boletales Russulales. Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis and Leucoagaricus nympharum, are listed in the Red Data Book of Ukraine among them. In the Psel river basin, we have found Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea, Gyroporus castaneus, which are regionally rare species.The Gadyatsky regional landscape park is characterized by a considerable species richness of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales (150 species, belonging to 24 families of 61 genera), but also big a significant representation of rare species. This allows us to assert that the park is unique for the territory of research and the Left Bank Forest-Steppe in terms of diversity and originality of mycobiota. In terms of edibility, fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales of the Psel River basin are divided as follows: 178 species are edible, 26 are conditionally edible, 104 are inedible, 43 are poisonous and 5 are with indeterminate nutritional value.

Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманіття агарикоїдних та болетоїдних грибів, їх субстратних та фенологічних особливостей, фітоценотичної приуроченості, практичного використання, а також раритетності у Галицькому національному природному парку. Встановлено видовий склад, еколого-трофічну структуру, досліджено закономірності сезонної динаміки, практичне значення та розподіл видового складу грибів за основними рослинними угрупованнями парку.В результаті проведених протягом 2010–2019 років досліджень мікобіоти агарикоїдних та болетоїдних грибів у Галицькому НПП було виявлено та визначено 503 види, що належать до 140 родів, 37 родин і шести порядків класу Аgaricomycetes (відділ Basidiomycota). Усі виявлені види є новими для території дослідження, з них 50 видів – нові для території України.За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що найбагатшим серед лісових екосистем парку є видовий склад грибів грабово-дубових лісів, де зареєстровано найбільше видів агарикоїдних та болетоїдних грибів (313 видів), а також мішаних лісів (192).Найбільша кількість видів є мікоризними грибами, які тісно пов'язані з лісовими масивами. Їх частка становить майже половину від загальної кількості зареєстрованих видів (45,2%).Найвище різноманіття видового складу грибів, яке пов'язане зі сприятливими погодними умовами для макроміцетів, спостерігалося восени, а саме, у вересні (майже 300 видів).На території Галицького НПП протягом 2011 – 2013 років на постійних пробних площах було виявлено 147 видів агарикоїдних та болетоїдних грибів. Найбільше видове різноманіття зареєстровано на постійних пробних ділянках у мішаних лісах, а найменше – у вербових угрупованнях.За період досліджень на території Галицького НПП зареєстровано сім видів агарикоїдних та болетоїдних агарикоміцетів, що включені до Червоної книги України.^UThe dissertation presents the results of the study on diversity, ecology, phenology and conservation of agaricoid and boletoid fungi in Halych National Nature Park. The species composition, ecological-trophic structure are defined, regularities of seasonal dynamics, practical significance and distribution of the fungial species composition in the main plant communities of the park are investigated.During the study it was recorded 503 species of Agaricomycetes were recorded, which belong to 6 orders, 37 families and 140 genera. All listed species of fungi have been recorded for the first time for Halych National Nature Park, of them 50 species were newly reported for Ukraine.According to our observations the highest diversity of fungi is typical for oak-hornbeam forests. Mixed deciduous and coniferous forests also provide important habitats for agaricoid and boletoid fungi.Over 45% of fungial species on the territory of Halych National Nature Park are associated with forest ecosystems and form mycorrhiza.Fructification of the fungi was recorded all year round except winter. However, the highest diversity of fruit bodies of agaricoid and boletoid Fungi (over 300 species) was recorded in September.The study of fungial diversity within 18 permanent sample plots introduced in different types of forests ecosystems demonstrated that the most diverse species composition is typical for mixed deciduous and coniferous forests. Willow forests support the lowest fungial diversity.Seven species of the found fungi are listed in the Red Data Book of Ukraine.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню фітомеліоративних основ функціонування захисних лісонасаджень на яружно-балкових землях рівнинної частини України, їхнього меліоративного впливу на такі території. Проаналізовано соціально-економічні й природні чинники водноерозійних процесів та їх наслідки, що мають прояв як у загальнопланетарному масштабі, так і в Україні зокрема. Наведено вікові періоди відновлення родючості ґрунту захисними лісовими насадженнями. Визначено кількісні показники їхнього впливу на фізичні, фізико-хімічні, агрохімічні та біологічні властивості еродованих яружно-балкових земель. Розроблено методику визначення показника напруженості та відповідності деревостанів умовам місцезростання; обґрунтовано критерії лісівничо-меліоративного оцінювання захисних лісових насаджень; узагальнено основні теоретичні положення відновлення оптимального екологічного стану колишніх еродованих територій на прикладі заліснення яружно-балкових земель; визначено основні вимоги щодо удосконалення технології створення захисних лісонасаджень. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей, які характеризують зміну показника рН під дією захисних насаджень, що створені на яружно-балкових землях; моделі змін родючості колишніх еродованих ґрунтів під впливом протиерозійних насаджень; моделі змін інтегральних коефіцієнтів ґрунтопокращення залежно від вікових періодівросту й розвитку дубових і соснових насаджень та їхньої продуктивності. Розкрито теоретичні й методологічні основи біолого-екологічного процесу повного ґрунтовідновлення еродованих земель під впливом захисних лісових насаджень залежно від їх віку, форми і складу. Застосовано лісівничий метод відновлення родючості еродованих яружно-балкових земель.^UThe dissertation is devoted to the substantiation of phytomeliorative bases of functioning of protective forest stands on the ravine-gully lands of the plains of Ukraine, their ameliorative influence on the territories. The socio-economic and natural factors of water-erosion processes and theirconsequences, which have manifestations both on a planetary scale and in Ukraine in particular, are analyzed. The age periods of restoration of soil fertility by protective forest plantations are given. Quantitative indicators of their influence on the physical, physical-chemical, agrochemical and biological properties of eroded ravine-gully lands have been determined. The method of determination of the index of tension and сompliance of stands with the conditions of growth is developed; the criteria of forestry-melioration assessment of protective forest plantations are substantiated; basic theoretical provisions for restoration of optimal ecological status of the former eroded territories on the example of afforestation of ravine-gully lands are generalized; the basic requirements for improvement of technology of creation of protective forestplantations are defined. Mathematical (graphical and analytical) models of dependencies are obtained, which characterize the change of the pH index under the influence of protective plantations created on the ravine-gully lands; models of changes in fertility of former eroded soils under the influence of erosion control plantations; models of changes in the integral coefficients of soil improvement depending on the age periods of growth and development of oak and pine plantations and their productivity. The theoretical and methodological foundations of the biological-ecological process of complete soil restoration of eroded lands under the influence of protective forest plantations depending on their age, shape and composition are revealed. The forestry method of restoration of fertility of eroded layer-beam lands has been applied.

Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування особливостей трансформаційних процесів, сукцесій у лісових екосистемах Центрального Полісся за умов радіаційного забруднення та заповідання для розроблення природоохоронних заходів і збереження біорізноманіття.Відповідно до мети дисертації було поставлено наступні завдання: узагальнити дані просторово-структурної зміни лісових екосистем природного заповідника «Древлянський»; оцінити динаміку лісових насаджень, що пов’язані зі змінами лісотаксаційних показників деревостану; узагальнити дані щодо раритетної компоненти фіторізноманіття досліджуваної території; встановити динаміку трансформаційно-сукцесійних процесів фітоценозів, з’ясувати особливості лісових угруповань за еколого-флористичною класифікацією «Браун-Бланке»; оцінити фітосанітарний стан лісових екосистем природного заповідника «Древлянський».Узагальнено дані лісотаксаційних описів деревостанів, що входять до території заповідника за 2008 та 2018 роки. Загальна площа лісів згідно описів становить 16823,0 га. Площа лісових земель складає 15757,6 га (93,67%), а не лісових – 1065,4 га (6,34%). Зокрема лісові землі представлені вкритими (15021,1 га або 89,29%) та не вкритими (736,5 га або 4,38%) лісовою рослинністю лісових земель. Вкриті лісовою рослинністю землі складаються з деревостанів штучного (7715,7 га або 45,86%) та природного (7305,4 га або 43,43%) походження. У невкритих лісовою рослинністю лісових земель значними змінами площ за лісовпорядними періодами характеризуються незімкнуті лісові культури, площа яких між періодами зменшилася на 104,5 га (з 844,0 до 736,5 га або з 0,86 до 0,24%).Окрім узагальнення динаміки площ лісового фонду заповідника було оцінено зміну лісотаксаційних показників деревостанів. У заповіднику зростають середньовікові деревостани (тополевий та осиковий – стиглі), із середнім бонітетом І,8 – ІІ,8 (V,0 тополевий), з повнотою 0,74 – 0,91, а середній запас на 1 га вкритих лісом площею становить 190,50 – 291,11 м3. При розподілі площ вкритих лісовою рослинністю за едафотопами із гігротопів найбільша площа в свіжих умовах – 10780,5 га (71,77%), а у трофотопів характеризуються суборові умови – 8521,0 га (56,73%). Серед типів лісорослинних умов найбільші плоші у свіжому борі (5365,3 га або 35,72%) та свіжому сосново-дубовому суборі (5293,2 га або 35,24%).Досліджено раритетне біорізноманіття заповідника з його розподілом до різних природоохоронних переліків. До регіонально рідкісних видів віднесено 10 видів флори та 50 фауни, до Червоної книги України відповідно 26 та 76 (з них 30 птахів та 27 ссавців), до списків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 5 та 129, зі списку Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин знаходиться 47 видів, до Європейського червоного списку віднесено 7 та 26 видів, до списків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення наявно 7 видів рослин та 20 видів тварин. Також було досліджено територію Заповідника на рідкісні біотопи для Європи за класифікацією EUNIS. Всього на території заповідника 30 біотопів (континентальні водойми та водотоки – 7, болотні – 3, трав’яні – 8, чагарникові та чагарничкові – 2, лісові – 9, кам’янисті відслонення та інші біотопи із слабо розвиненою рослинністю – 1). З’ясовано екологічні та фітоценотичні особливості місць зростання фітоугруповань, які включені до Зеленої книги України. Всього на території заповідника зростає 5 угруповань, що відносяться до водної рослинності: угруповання формації глечиків жовтих (Nuphareta luteaе), угруповання формації латаття білого (Numphaeеta albae), угруповання латаття сніжно-білого (Numphaeеta candidae), угруповання формації водяного горіха плавуючого (Trapaeta natantis), угруповання формації сальвінії плавачої (Salvinieta natantis). Всі вони є природними фітоценозами, типовими для Центрального (Житомирського) Полісся та мають 3 категорію охорони. Екологічний стан угруповань оптимальний, популяції видів не порушені.Встановлено сукцесійно-трансформаційну динаміку процесів, що відбуваються в лісових екосистемах. На стаціонарі «Мертве озеро» масовим зростанням характеризувалася росичка проміжна (Drosera intermedia Hayne), але із пересиханням цієї території вона зникає. Також ця ділянка заростає березою повислою (Betula pendula Roth.).^UThe aim of the dissertation research is the scientific substantiation of the features of transformation processes, successions in the forest ecosystems of the Central Polissia under the conditions of radiation pollution and a legacy for the development of environmental protection measures and the preservation of biodiversity.In accordance with the aim of the dissertation, the following tasks were set: to summarize data on spatial and structural changes in forest ecosystems of the «Drevlyanskyi» nature reserve; to assess the dynamics of forest plantations associated with changes in forest tax indicators of the forest stand; to summarize the data on the rare component of the phytodiversity of the studied territory; to establish the dynamics of transformational and successional processes of phytocenoses, to find out the features of forest groups according to the ecological and floristic classification «Brown-Blanquet»; to assess the phytosanitary state of forest ecosystems of the «Drevlyanskyi» nature reserve.The data of forest tax descriptions of stands included in the territory of the reserve for 2008 and 2018 are summarized. The total area of forests according to the descriptions is 16,823.0 hectares. The area of forest land is 15757,6 ha (93,67%), and non-forest land is 1065,4 ha (6,34%). In particular, forest lands are represented by covered (15021,1 ha or 89,29%) and uncovered (736,5 ha or 4,38%) forest vegetation of forest lands. Land covered with forest vegetation consists of stands of artificial (7715,7 ha or 45,86%) and natural (7305,4 ha or 43,43%) origin. In the forest lands not covered by forest vegetation, significant changes in the area of forest management periods are characterized by open forest crops, the area of which decreased by 104,5 ha between the periods (from 844,0 to 736,5 ha or from 0,86 to 0,24%).In addition to summarizing the dynamics of the area of the forest fund of the reserve, the change in the forest tax indicators of the stands was evaluated. In the reserve, medieval stands grow (poplar and aspen – mature), with an average rating of І,8 – ІІ,8 (V,0 poplar), with a completeness of 0,74 – 0.91, and the average reserve per 1 ha of forested area is 190,50 – 291,11 m3. When distributing the areas covered by forest vegetation by edaphotopes, the largest area in hygrotopes is in fresh conditions – 10780,5 ha (71,77%), and in trophotopes characterized by sub-forest conditions – 8521,0 ha (56,73%). Among the types of forest vegetation conditions, the largest plots are in fresh pine (5365,3 ha or 35,72%) and fresh pine-oak undergrowth (5293,2 ha or 35,24%).The rare biodiversity of the reserve and its allocation to various nature protection lists were studied. 10 species of flora and 50 fauna are classified as regionally rare species, 26 and 76 are listed in the Red Book of Ukraine (including 30 birds and 27 mammals), 5 and 129 are listed in the Convention on the Protection of Wild Flora and Fauna and Natural Habitats in Europe, with 47 species are on the list of the Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, 7 and 26 species are included in the European Red List, 7 species of plants and 20 species of animals are on the lists of the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. The territory of the Reserve for rare biotopes for Europe according to the EUNIS classification was also investigated. There are a total of 30 biotopes on the territory of the reserve (continental reservoirs and watercourses – 7, swamps – 3, grass – 8, shrubs and bushes – 2, forest – 9, rocky outcrops and other biotopes with poorly developed vegetation – 1).The ecological and phytocenotic features of the places where phytogroups grow, which are included in the Green Book of Ukraine, have been clarified. A total of 5 groups related to aquatic vegetation grow on the territory of the reserve: the group of the formation of yellow pitchers (Nuphareta luteae), the group of the formation of the white water lily (Numphaeeta albae), the group of snow-white water lilies (Numphaeeta candidae), the group of the formation of the floating water nut (Trapaeta natantis), grouping of the Salvinieta natantis formation. All of them are natural phytocenoses, typical for the Central (Zhytomyr) Polissia and have the 3rd category of protection. The ecological condition of the groups is optimal, species populations are not disturbed.The successional and transformational dynamics of the processes occurring in forest ecosystems have been established. At the «Dead Lake», Drosera intermedia Hayne was characterized by massive growth, but with the drying out of this area, it disappears. This area is also overgrown with hanging birch (Betula pendula Roth.).