Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманіття агарикоїдних та болетоїдних грибів, їх субстратних та фенологічних особливостей, фітоценотичної приуроченості, практичного використання, а також раритетності у Галицькому національному природному парку. Встановлено видовий склад, еколого-трофічну структуру, досліджено закономірності сезонної динаміки, практичне значення та розподіл видового складу грибів за основними рослинними угрупованнями парку.В результаті проведених протягом 2010–2019 років досліджень мікобіоти агарикоїдних та болетоїдних грибів у Галицькому НПП було виявлено та визначено 503 види, що належать до 140 родів, 37 родин і шести порядків класу Аgaricomycetes (відділ Basidiomycota). Усі виявлені види є новими для території дослідження, з них 50 видів – нові для території України.За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що найбагатшим серед лісових екосистем парку є видовий склад грибів грабово-дубових лісів, де зареєстровано найбільше видів агарикоїдних та болетоїдних грибів (313 видів), а також мішаних лісів (192).Найбільша кількість видів є мікоризними грибами, які тісно пов'язані з лісовими масивами. Їх частка становить майже половину від загальної кількості зареєстрованих видів (45,2%).Найвище різноманіття видового складу грибів, яке пов'язане зі сприятливими погодними умовами для макроміцетів, спостерігалося восени, а саме, у вересні (майже 300 видів).На території Галицького НПП протягом 2011 – 2013 років на постійних пробних площах було виявлено 147 видів агарикоїдних та болетоїдних грибів. Найбільше видове різноманіття зареєстровано на постійних пробних ділянках у мішаних лісах, а найменше – у вербових угрупованнях.За період досліджень на території Галицького НПП зареєстровано сім видів агарикоїдних та болетоїдних агарикоміцетів, що включені до Червоної книги України.^UThe dissertation presents the results of the study on diversity, ecology, phenology and conservation of agaricoid and boletoid fungi in Halych National Nature Park. The species composition, ecological-trophic structure are defined, regularities of seasonal dynamics, practical significance and distribution of the fungial species composition in the main plant communities of the park are investigated.During the study it was recorded 503 species of Agaricomycetes were recorded, which belong to 6 orders, 37 families and 140 genera. All listed species of fungi have been recorded for the first time for Halych National Nature Park, of them 50 species were newly reported for Ukraine.According to our observations the highest diversity of fungi is typical for oak-hornbeam forests. Mixed deciduous and coniferous forests also provide important habitats for agaricoid and boletoid fungi.Over 45% of fungial species on the territory of Halych National Nature Park are associated with forest ecosystems and form mycorrhiza.Fructification of the fungi was recorded all year round except winter. However, the highest diversity of fruit bodies of agaricoid and boletoid Fungi (over 300 species) was recorded in September.The study of fungial diversity within 18 permanent sample plots introduced in different types of forests ecosystems demonstrated that the most diverse species composition is typical for mixed deciduous and coniferous forests. Willow forests support the lowest fungial diversity.Seven species of the found fungi are listed in the Red Data Book of Ukraine.

Об'єкт дослідження – полезахисні лісові смуги за участю дуба звичайного, які ростуть на чорноземах типових у Лівобережному Лісостепу. Предмет дослідження – біолого-екологічні та меліоративні властивості полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного. Уперше для умов Лівобережного Лісостепу України на основі комплексних сучасних досліджень: надано оцінку сучасного стану ПЛС та виконання ними меліоративних функцій; визначено меліоративні показники полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного; виявлено критерії впливу антропогенного навантаження на показники стану та захисної ефективності полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного на чорноземах типових; науково обґрунтовано агроекологічну дальність впливу з врахуванням сучасного стану полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного на чорноземах типових на прилеглі поля за складовими мікроклімату (швидкістю вітру, температурою й вологістю повітря, температурою та вологістю ґрунту на різний глибині тощо); надано комплексну оцінку агроекологічних параметрів піднаметового простору та приузлісних ділянок полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного; визначено біогенність чорнозему типового агрогенного використання під впливом полезахисної лісової смуги. Отримані результати мають як наукову так і практичну цінність для вирішення конкретних проблемних питань полезахисного лісорозведення, зокрема науково обґрунтовано необхідність ширшого використання дуба звичайного під час створення полезахисних лісових смуг на чорноземах типових у Лівобережному Лісостепу України.^UThe object of the study is shelterbelts with the participation of common oak, which grow on typical chernozems in the Left-Bank Forest-Steppe. The subject of research is bioecological and reclamation properties of shelterbelts with the participation of common oak. For the first time, for the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe on the basis of complex modern researches was conducted: the estimation of a modern condition oak shelterbelts and their reclamation functions; reclamation indicators of shelterbelts with the participation of common oak were determined; the criteria of anthropogenic influence on sanitary condition and protective efficiency of shelterbelts with the participation of common oak on typical chernozems are revealed; scientifically substantiated agroecological range of shelterbelts taking into account their current state on chernozems typical of adjacent fields by components of the microclimate (wind speed, air temperature and humidity, soil temperature and soil moisture at different depths, etc.); a comprehensive assessment of agroecological parameters under shelterbelt tent and on near-edge sites; the biogenicity of chernozem with typical agrogenic use under the long-term impact of shelterbelts is determined. The obtained results have scientific and practical significance for solving agroforestry аnd phytomelioration problems, in particular the necessity of wider use of common oak during planning and creation of new shelterbelts on typical chernozems in Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine.

У дисертації розкрито принципи формування просторово-часової структури гніздових орнітокомплексів у градієнті урбанізації від квазіприродних до урбоекосистем заходу України під впливом таких антропогенних факторів, як будівельні роботи, автотранспорт, хижацтво свійських тварин, інтродукція алохтонних видів рослин, браконьєрство, рубки лісів та ін. Досліджено історію формування та загальні закономірності поширення і динаміки структури, просторово-часову динаміку гільдійної структури гніздових орнітокомплексів. Визначено тісноту зв'язків представників гніздової орнітофауни з різними біотопами і типами забудови міста. Виявлено основні фактори, що впливають на просторово-часову структуру гніздових орнітокомплексів та розроблено їхню класифікацію за напрямами і ступенем впливу. Доведено важливість застосування методів ГІС у дослідженнях просторово-часової динаміки орнітокомплексів. Розроблено і впроваджено методичні основи приваблювання і керування популяціями птахів і їх охорони в умовах різного ступеня антропогенної трансформації.^UIn the dissertation, we research the topic of forming of the spatio-temporal structure of breeding ornithocomplexes in a gradient of urbanization from quasi-natural to urban ecosystems of west Ukraine under influence of anthropogenic pressure, such as construction works, transport, predation by domestic animals, the introduction of allochthonous species, poaching, logging, etc.The history of ornithological research of the region is analyzed in the gradient of urbanization: forest ecosystems, suburban ecosystems, and urban ecosystems.In the gradient of urbanization from the quasi-natural forests of the protected areas to the central part of the city, 7 formed ornithocomplexes are identified: forests of the protected areas, suburban forests, city parks, and cemeteries; also types of buildings – villa, industrial, multi-storey built-up areas and central part of the city. It is proved that during the transition from one ornithocomplex to another there is a change in the number and density of breeding species and a significant reformatting of the species community.Soil cover and grass vegetation as a source of feeding resources play a key role in the formation of fauna and a population of urban ecosystems. The share of species that collect food on the ground in the city center is 47.6%, and the share of their density - 81.2% of the entire bird population.The high degree of synurbization and its long duration does not protect synanthropic species from population declines. During the 25-year research period, the number of the previously dominant house sparrow in Lviv decreased by 80.8%. The species disappear from the areas that were inhabited by it more recently (central and multi-storey parts of the city) and is now concentrated in the villa part (56.3% of the population of the species).Dynamic trends in Blackbird populations in the urbanization gradient indicate the equalization of its nesting density in the residential part of the city: reduction of the share of participation in ornithocomplexes, where it was previously the most numerous (parks and central buildings) and growth with a very high degree of significance in other types of buildings. industrial and multi-storey).There is a tendency for Black storks to choose wet forest types with a predominance of oak and pine. The most optimal for the species are mature and overripe forests of high-quality classes. In Polissia, most nests are located on Oaks (53.3%) and Pines (29.9%). The basis of the diet of the species are Perch, Pike, Perch, and Chinese Sleeper (30%).It was found that within the residential part of the city the loss of vegetation between 1995 and 2018 is less than the increase, which provided an increase in the total number of the avifauna of the city during the 25-year study period by 9.8%.Construction works and their consequences affect the formation of ornithocomplexes of urbanized ecosystems, both negatively (homogenization, reduction of species diversity) and positively (attracting sclerophyll species, repellence of natural predators). The use of new building materials is the reason for the reduction in the number of House sparrows and Sand martins in rural and urban areas.Extermination of birds of prey on hunting grounds in Galychyna in the late nineteenth – early twentieth century and poaching in the late twentieth – early twenty-first century led to the complete extinction of such species like Osprey, Kestrel, Saker Falcon, and almost complete – Golden Eagle, White-tailed Eagle, Short-toed Eagle, and Great-spotted Eagle.The use of introduced species of plants in urban landscaping has a negative impact on the diversity of avifauna, as it reduces the number of nesting and feeding ecological niches. Of the 52 species and genera of trees and shrubs on which birds build nests in Lviv, only 36% are located on allochthonous species.Areas with a high diversity of avifauna occur both among greenery and buildings. The main factors that determine the diversity of the city's fauna are the richness of ecological stations and low anthropogenic load, the presence of permanent reservoirs and old stands or individual old trees.The necessity of introducing seasonality in the functioning of protected areas around Black stork nests and dividing them into two parts – strict (100 m around the nest) and seasonal protection (500 m) is substantiated.

Дисертація присвячена вивченню видової різноманітності, таксономічних та екологічних особливостей афілофороїдних грибів Ічнянського національного природного парку. Встановлено, що мікобіота афілофороїдних грибів дослідженої території представлена 199 видами, які належать до 112 родів, 39 родини, 14 порядків та двох класів відділу Basidiomycota. Із виявлених видів 197 вперше наводяться для території дослідження, 148 – для Лівобережного Лісостепу, а 10 – є новими для території України. У результаті аналізу видового складу афілофороїдних грибів основних рослинних угруповань Ічнянського національного природного парку було встановлено, що головними осередками видового різноманіття цих макроміцетів є корінні фітоценози дубово-грабових (103 види; 51,8%) та дубових (57 видів; 28,6%) лісів, які фрагментарно збереглися по всій території парку, а також соснових (87 видів; 43,7%) лісів, що займають найбільші площі серед лісової рослинності дослідженої території. Розподіл видів за еколого-трофічними групами показав значне переважання ксилосапротрофів (165 видів; 82,4%), що підтверджує важливу роль афілофороїдних грибів як основних редуцентів рослинних решток у лісових екосистемах парку. Проаналізовано консортивні особливості афілофороїдних грибів основних лісоутворювальних порід Ічнянського національного природного парку. Встановлено, що найбільшою видовою різноманітністю характеризуються мікокомплекси сосни, дуба, берези, клена, граба, вільхи та осики, які домінують у деревостанах більшості лісових угруповань. Проведені дослідження дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів афілофороїдних грибів. Серед них Grifola frondosa, внесена до Червоної книги України, два види, Phellinidium ferrugineofuscum та Kavinia alboviridis, пропонуються для внесення до вищезазначеного документу з природоохоронним статусом «вразливий вид». Уперше проведена оцінка та категоризація цих рідкісних видів за критеріями МСОП та запропонована система заходів, спрямованих на збереження їхніх місцезростань у межах території дослідження.^UThe dissertation is devoted to exploration of the species diversity, the taxonomic and ecological peculiarities of aphyllophoroid fungi at Ichnia National Nature Park. The aphyllophoroid fungi over the research territory cover 199 species belonging to 112 genera, 39 families, 14 orders and two classes of Basidiomycota division. Out of them, 197 species were reported for the research territory for the first time, 148 species were first reported for the Left Bank Forest Steppe and 10 species are new for the territory of Ukraine. As a result of comparing the mycobiota species of the major plant groups at Ichnia National Nature Park, it was found out that the key foci of the aphyllophoroid fungi diversity feature the indigenous plant communities of the hornbeam-oak forests (103 species; 51.8%) and oak forests (57 species; 28.6%), fragmentarily preserved all over the park's territory, as well as those of the pine tree forests (87 species; 43.7%), covering the largest areas among the plant vegetation of the researched area. It was shown that aphyllophoroid fungi at Ichnia National Nature Park demonstrate a wide range of the nutrition strategies. The xylosaprotrophes (165 species; 82.4%) prevail in the researched mycobiota, evidencing an important role of aphyllophoroid fungi as the major decomposers of plant debris in the forest ecosystems. The consortive specifics of aphyllophoroid fungi for the major forest forming species at Ichnia National Natural Park were analyzed. The highest species diversity is reported for the fungi of the pine tree, oak, birch, maple, hornbeam, alder and aspen – the forest forming species dominating among the forest stands of most forest phytocenosis. The completed researches resulted in discovering new locations of rare aphyllophoroid fungi. One of these species (Grifola frondosa) is listed in the Red Book of Ukraine. We propose listing the other two species, particularly Phellinidium ferrugineofuscum and Kavinia alboviridis, in the new edition of the forgoing document, bearing "Vulnerable" conservation status. It was evaluated and categorized these rare species relying on the criteria suggested by the International Union for Conservation of Nature. The system of efforts was suggested to protecting the rare aphyllophoroid fungi species at Ichnia National Nature Park.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню афілофороїдних грибів Київського плато. Висвітлює їх видову, таксономічну та еколого-трофічну структури, а також невідомий раніше розподіл цих грибів за різними типами біотопів району дослідження. Виявлено 221 вид афілофороїдних грибів з 118 родів, 40 родин, 11 порядків класу Agaricomycetes (Basidiomycota). Вперше для регіону зазначаються 72 види. Новими для Правобережного Лісостепу України виявилися 52 види. Вперше для Правобережжя України відмічено розвиток 14 видів, усі з них виявилися рідкісними. Hymenochaetopsis corrugata зазначається вперше для рівнинної частини України, Lentinellus ursinus – вперше для території України. Таксономічний аналіз показав переважання порядків Polyporales, Hymenochaetales та Russulales, що є типовим для екосистем Північної півкулі. Провідними за видовим багатством є десять родин – Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae і Typhulaceae та 23 роди – Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia і Xylodon. У результаті аналізу субстратної приуроченості встановлено, що афілофороїдні гриби Київського плато належать до 11 еколого-трофічних груп; переважають сапротрофи на деревному відпаді різного розміру (69,9 %). Більшість ксилотрофів бере участь у розкладі деревини основних лісоутворюючих порід. У ході біотопного аналізу з використанням індексу Шеннона встановлено найвище видове різноманіття афілофороїдних грибів у субконтинентальних грабово-дубових лісах. Виділена група найпоширеніших ксилотрофів, зручних для актуальних наразі екологічних моніторингових досліджень. Проведений факторний аналіз головних компонентів у культурфітоценозах дав змогу встановити прямо пропорційну залежність між знахідками дереворуйнівних грибів та індексом фітосанітарного стану насаджень, що пояснюється рекреагенною трансформацією на досліджених модельних площах. В обраних для дослідження об'єктах природно-заповідного фонду України було виявлено 79,6 % афілофороїдних грибів Київського плато. Власні дослідження у Канівському заповіднику поповнили список ксилотрофів на 16 %. Було утричі збільшено відомості про видове різноманіття дослідженої групи грибів Національного природного парку «Голосіївський», 62 види вказуються вперше для цього об'єкту. В лісах Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» виявлено 65 видів. Всі вони вперше вказані для мікобіоти парку, як і 28 видів для Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України, де група афілофороїдних грибів раніше не вивчалася. У кожному з досліджених об'єктів виявлені види ксилотрофів, які на решті території Київського плато не трапляються. У складі грибів Канівського заповідника виявилось 37 таких видів, парку «Голосіївський» – 9; парку «Трахтемирів» – 7.Частина видів Київського плато є рідкісними, п'ять включені до Червоної книги України (2009). Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides та Polyporus umbellatus охороняються у Канівському заповіднику.^UThis thesis reports result of special study of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato. The species diversity, taxonomic, trophic and spatial composition, previously unknown distribution of fungal communities in different types of habitats of the studied area were investigated.Totally 221 species of aphyllophoroid fungi from 118 genera, 40 families, 11 orders of class Agaricomycetes (Basidiomycota) were detected. Of them, 72 speciesare new to the study area. In total, 52 species are new records for the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. 14 species were registered for the first time for the Right Bank of Ukraine. Hymenochaetopsis corrugata is reported for the first time for the plain part of Ukraine. Lentinellus ursinus is reported for the first time for Ukraine. Taxonomic analysis showed that orders Polyporales, Hymenochaetales and Russulales were dominated. Ten families were leading in terms of species richness: Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae, and Typhulaceae; in addition, 23 genera also were predominated, namely Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia, and Xylodon. As a rescibt of the analysis of the distribution of fungi by substrates 11 ecological-trophic groups were found, among which saprotrophs on wood decay of various sizes predominated (69.9 %). Most of species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato participating in the decomposition of wood of the main forest-forming species. The greatest species richness of fungi investigated is found in subcontinental hornbeam-oak forest, where the highest values of the Shannon index indicate the multiplicity and diversity of mycobiota. The group of most widespread xylotrophs, promising for the most relevant at present environmental monitoring studies was selected. PCA method has showed the direct dependence between the findings of xylotrophic fungi and the stand state index of woody plants, which is predictable for artificial phytocoenoses in urban conditions. In the objects of the nature reserve fund of Ukraine164 species from 86 genera, 31 families and 10 orders (79,6 % of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato) were recorded. As result of our studies, 16 % of species to the list of xylotrophs of Kaniv Nature Reserve were added. Information on the species diversity of the investigated group of fungi of the Holosiiv National Nature Park were tripled; 62 species are listed for the first time for this object. 65 species were found in the forests of the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. All of them are new for the park, as same as 28 species for the Oleksandriia State Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine, where the group of aphyllophoroid fungi were hitherto not studied. In each of the investigated objects, species of xylotrophic fungi which do not occur in the rest territory of Kyiv Plato were recorded 37 such species in the Kaniv Nature Reserve, 9 species in the Holosiiv National Nature Park and 7 species in the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. Some species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato are rare, five species are listed in the Red Book of Ukraine (2009). Of the latter Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides and Polyporus umbellatus are protected in the Kaniv Nature Reserve.

Дисертаційна робота присвячена вивченню видової різноманітності, систематичних й екологічних особливостей грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales басейну р. Псел у межах Лівобережного Лісостепу України.Завдяки результатам власних досліджень грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales та з урахуванням літературних відомостей для території басейну р. Псел нині відомо 356 видів, що належать до 109 родів з 34 родин. З числа виявлених видів 224 (62,9%) є новими для обстеженої території. Уперше для Лівобережного Лісостепу наведено 60 видів (16,9%). Новими для Лісостепу України виявився 41 вид (11,5%). Один вид, Agaricus iodosmus, є новим для України.Аналіз розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales за трофічними групами показав, що в цілому переважають сапротрофи (232 види; 63,2%). Мікосимбіотрофів зареєстровано 127 видів (34,6%). Серед сапротрофів перше місце займають гумусові сапротрофи (110 видів), друге – ксилотрофи (81 вид), третє – сапротрофи підстилки (28 видів). Решту складають представники інших трофічних груп (карботрофи, копротрофи, сапротрофи на рештках трав'янистих рослин і на корі деревних рослин), які відіграють незначну роль у мікофлорі обстеженого району.У ході досліджень території басейну р. Псел були визначені деякі закономірності розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales за основними типами рослинних угруповань. Цей розподіл показав, що найбільшу кількість видів зареєстровано у природних та штучних лісових угрупованнях: монокультурних (дубових, березових, вербових, вільхових, тополевих) та полікультурних (кленово-липово-дубових) лісах – 244 види (45,7%). У соснових лісах знайдено 103 види (19,3%), а в мішаних (сосново-дубових, сосново-березових) – 74 види (13,8%). Видова різноманітність грибів у степових, лучно-степових та синантропних екотопах є значно нижчою.Проведені дослідження на території басейну р. Псел дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales. Серед них Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis і Leucoagaricus nympharum, які включені до Червоної книги України. На території басейну р. Псел нами було виявлено Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea та Gyroporus castaneus, які є регіонально рідкісними видами. Найбільшим об'єктом природно-заповідного фонду в регіоні є Регіональний ландшафтний парку «Гадяцький». Він характеризується як значним видовим багатством грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales (150 видів, що належать до 61 роду 24 родин), так і вагомою представленістю рідкісних видів. Це дає можливість стверджувати, що парк за показниками різноманітності та своєрідності мікобіоти є унікальним для території досліджень та Лівобережного Лісостепу. За їстівністю гриби порядків Agaricales, Boletales і Russulales басейну р. Псел розподілилися таким чином: 178 видів є їстівними, 26 – умовно їстівними, 104 – неїстівними, 43 – отруйними та 5 – з невизначеною харчовою цінністю.^UPhD thesis is devoted to the study of species diversity, taxonomic and ecological peculiarities of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales in the Psel River basin within the Left-Bank Forest-Steppe.According to the literature and the results of our own research of fungi of Agaricales, Boletales and Russulales orders, 356 species of these fungi, belonging to 109 genera from 34 families, are currently known for the territory of the Psel River basin. Among identified species, 224 (62.9%) are new to the explored territory. 60 species (16.9%) are new for the Left-Bank Forest-Steppe and 41 (11.5%) species are new for the Forest-Steppe of Ukraine. Agaricus iodosmus is a new species for Ukraine.Analysis of the distribution of fungi species of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by trophic groups shows that saprotrophs predominate as a whole (232 species; 63.2%). 127 species (34.6%) of mycosymbiotrophs are recorded. They form mycorrhiza with the roots of trees, shrubs and herbaceous plants, create a specialized ecological group, whose representatives are energy dependent on the symbiont. Among saprotrophs the first place is occupied by humus saprotrophs (110 species), the second – xylotrophs (81 species), the third – litter saprotrophs (28 species). The rest are representatives of other trophic groups (carbotrophs, coprotrophs, parasites, saprotrophs on the remains of herbaceous plants on the bark of woody plants), which play a minor role in the mycoflora of the studied area.During the research of the territory of the Psel River basin, some regularities of the distribution of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by the main types of plant communities are determined. The distribution of species diversity of fungi species by plant communities shows that the largest number of species are recorded in natural and artificial forest communities: monocultural (oak, birch, willow, alder, poplar) and multicultural (maple-linden-oak) forests – 244 species (45.7%). 103 species (19.3%) are found in pine forests, and 74 species (13.8%) – in mixed forests (pine-oak, pine-birch). Species diversity of fungi in steppe, meadow-steppe and synanthropic ecotopes is much lower.Fruiting of fungi of the Psel River basin lasts from May to the end of November. In their development, three periods can be distinguished – spring-early summer, summer and autumn. Most species appear in the fall. They massively are fruiting from late August to November. Studies in the Psel River basin revealed new localities of rare species of fungi of the orders Agaricales, Boletales Russulales. Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis and Leucoagaricus nympharum, are listed in the Red Data Book of Ukraine among them. In the Psel river basin, we have found Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea, Gyroporus castaneus, which are regionally rare species.The Gadyatsky regional landscape park is characterized by a considerable species richness of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales (150 species, belonging to 24 families of 61 genera), but also big a significant representation of rare species. This allows us to assert that the park is unique for the territory of research and the Left Bank Forest-Steppe in terms of diversity and originality of mycobiota. In terms of edibility, fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales of the Psel River basin are divided as follows: 178 species are edible, 26 are conditionally edible, 104 are inedible, 43 are poisonous and 5 are with indeterminate nutritional value.

Дисертація присвячена питанням діагностики, поширення та різноманіття мишоподібних гризунів фауни регіону Українських Карпат. Проведено детальну ревізію критеріїв діагностики близьких видів лісових мишей (Sylvaemus) і «сірих полівок» (Microtus sensu lato), за результатами якої складено регіональні діагностичні схеми для ідентифікації зразків. Надродина Muroidea представлена у фауні регіону 19 видами, що формують три висотні комплекси — монтанний, борео-монтанний та рівнинний, і позависотний інтразональний. Показники видового багатства і різноманіття мишоподібних зменшуються від рівнини до високогір'я. Корінні біотопи (рівнинні дубові ліси, гірські букові та ялинові ліси) мають усталену таксономічну структуру родентокомплексів із виразно домінантними видами, і, відповідно, характеризуються низькими показниками різноманіття. В Українських Карпатах поширені два ендемічні види надродини Muroidea — полівка татринська та полівка снігова, представлені підвидами Terricola tatricus zykovi та Chionomys nivalis ulpius. Основою їхньої охорони має бути збереження природних оселищ в межах високогірних масивів, де концентрація відомих їх знахідок є найбільшою.^UThe thesis is devoted to issues of diagnostics, distribution, and diversity of muroid rodents of the fauna of the region of the Ukrainian Carpathians. A detailed revision of diagnostic criteria of sibling wood mice (Sylvaemus) and “grey vole” (Microtus sensu lato) species has been carried out, based on the results of which regional diagnostic keys have been developed for identification of specimens. The superfamily Muroidea is represented in the region's fauna by 19 species that form three altidutinal assemblages—montane, boreo-montane, and lowland—and an additional intrazonal assemblage. Indices of species richness and diversity decrease from the lowland to the subalpine zone. Primeval biotopes such as oak forests in the lowland and beech and spruce forests in the mountains support stable taxonomic structure of rodent communities with clearly dominating species and, respectively, are characterised by relatively low diversity indices. The basis for their conservation should be the protection of natural montane habitats, where the concentration of known records of these voles is the highest.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної, сосни кримської та дуба звичайного на екологічні зміни в лісових екосистемах під впливом кліматичних та антропогенних факторів у різних зонах України. Використані методи включають загальноприйняті в лісівництві і лісовій таксації, порівняльній екології та дендрохронології. Дендрохронологія вивчає шари річної, ранньої та пізньої деревини як комплексні показники, які відображають стан деревостанів. На підставі зразків із живих дерев розвинено нові регіональні деревнокільцеві хронології тривалістю 143 роки для сосни звичайної та 143 роки для дуба звичайного у деревостанах Полісся; тривалістю 97 років для сосни звичайної та 114 років для дуба звичайного у деревостанах Лівобережного Лісостепу. Побудовано дві локальні деревно-кільцеві хронології для сосни кримської тривалістю 149 років та одну 42 роки для деревостанів південного схилу Кримських гір. Посухи та високі зимові та ранньовесняні температури поглиблюють депресії радіального приросту сосни в насадженнях, пошкоджених викидами. Зменшення тенденції радіального зростання сосни у 2005–2010 рр. викликано не лише хронічним забрудненням лісових екосистем, а й підвищенням зимових та ранньовесняних температур, що перевищили оптимальний поріг росту дерев. Для соснових насаджень під впливом викидів Зміївської ТЕС встановлено, що в 1969–1978 рр. радіальний ріст сосни був обмежений опадами та температурою протягом року та вегетаційного періоду. У наступні 1979–1988 рр. приріст пошкоджених деревостанів був обмежений березневими температурами та опадами протягом вегетаційного періоду. У 1989–1998 рр. подальше підвищення температури в зимовий та березневий періоди призвело до покращення зростання на всіх дослідних ділянках. У 1999–2008 рр. подальше інтенсивне потепління взимку та ранньою весною перевищило оптимальний поріг росту дерев, що призвело до зменшення приросту радіальної сосни на фоні хронічного забруднення лісовихекосистем, незважаючи на зменшення викидів. Теоретично та практично доведено ефективність поєднання дендрохронологічного, лісокультурного, таксономічного та порівняльноекологічного методів. В якості індикаторів стану дубових і соснових насаджень під впливом слід використовувати коефіцієнт кореляції між кільцевими хронологіями дерев, коефіцієнт чутливості, авторегресію першого порядку, коефіцієнт варіації, результати аналізу кореляції між кільцевими хронологіями дерев та кліматичні фактори. Клімату і антропогенне навантаження на Поліссі, Лісостепу та гірському Криму.^UTheoretical generalizations and analysis of data on the peculiarities of the response of tree rings of Scots pine, English oak, Crimean pine to ecological changes in forest ecosystems under the influence of climatic and anthropogenic factors in different natural zones of Ukraine are presented in the dissertation. The common in forestry and forestry assessment methods, methods of comparative ecology and dendrochronological methods are used. Dendrochronology studies the tree ring width, early and late wood as complex indicators that reflect the state of stands. New regional tree-ring chronologies lasting 143 years for Scots pine were developed on the basis of samples from living trees and 143 years for English oak in Polissya stands; lasting 97 years for Scots pine and 114 years for English oak in the stands of the Left Bank Forest-Steppe. Two local tree-ring chronologies for the Crimean pine with a duration of 149 years and one with a duration of 42 years for the stands of the southern slope of the Crimean mountains were developed. For pine stands under the influence of emissions from the Zmiiv Thermal Power Plant, it was found that in 1969–1978 the pine radial growth was limited by precipitation and temperatures during the year and the growing season. In the following 1979–1988, the increment in damaged stands was limited by March temperatures and precipitation during the growing season. In 1989–1998, further increases in temperatures during the winter and March periods led to improved growth at all research plots. In 1999–2008, further intensive warming in winter and early spring exceeded the optimum threshold for tree growth, which led to a reduction in radial pine growth against the background of chronic pollution of forest ecosystems, despite decrease emissions. The effectiveness of a combination of the dendrochronological, silvicultural, taxonomic, and comparative ecology methods is theoretically and practically proved. The correlation coefficient between tree-ring chronologies of trees, sensitivity coefficient, first-order autoregression, coefficient of variation, results ofcorrelation analysis between tree-ring chronologies, and climatic factors should be used as indicators of oak and pine stands condition under the influence of climate and anthropogenic load in Polissya, Forest-steppe and mountainous Crimea.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей росту, біопродуктивності та вуглецедепонувальної функції соснових деревостанів Чорнобильської зони відчуження, що слугуватиме інформаційнимінструментарієм ведення ефективного лісового господарства на радіаційно забруднених територіях.У результаті виконання дисертаційного дослідження здійснено аналіз характеристики соснових деревостанів досліджуваного регіону, зібрано дослідні дані для оцінювання ходу росту і структури фітомаси.Розроблено систему моделей динаміки таксаційних показників та комплекс таблиць ходу росту на типологічній основі, які відображають особливості росту сосняків у таких типах лісу, як сухий сосновий бір, свіжий сосновий бір, свіжий дубово-сосновий субір, вологий дубово-сосновий субір та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд.Запропоновано нормативно-інформаційне забезпечення для оцінювання біопродуктивності та вуглецедепонувальної здатності соснових деревостанів та встановлено обсяг фітомаси соснових насаджень регіону на рівні 15 млн т. Щорічний обсяг депонованого сосновими деревостанами вуглецю становить близько 400 тис. т, або в середньому близько 460 г С∙(м2)-1.Здійснено оцінку екологічно безпечного енергетичного потенціалу деревної біомаси лісів досліджуваного регіону з урахуванням дотримання норм забруднення радіонуклідами.^UThe thesis is devoted to the study of peculiarities of growth, bioproductivity and carbon-sequestering function of Scots pine stands of the Chornobyl Exclusion Zone, which will serve as an information toolbox for effective forest management in contaminated areas and for introduction of mechanisms for low-carbon development in forest management aimed at climate change mitigation.The solution of the mentioned problems is quite relevant for the studied region. As a result of a complex of negative factors caused by global climate change, forest stands in the Exclusion Zone are characterized by significant vulnerability, accompanied by dieback of trees and accumulation of significant amounts of forest biomass, which can pose significant threats in the event of a large-scale forest fire.The analysis of the characteristics of Scots pine stands of the studied region, based on information from the relational database «Stand-level biometric characteristics of forests», provided for research by IA «Ukrderzhlisproekt», has shown that Scots pine is the dominant forest species by distribution, with a share of 60.2 % or 85.8 thousand hectares. The Chornobyl Exclusion Zone is dominatedby artificially planted Scots pine stands, whose share is 51.9 %.As a result of dissertation research for modal pine stands of the Chornobyl Exclusion Zone, we propose a system of models of dynamics of the following biometric indices. These mathematical dependences are characterized by high level of approximation of the input data and serve as a basis for the corresponding yield tables on a typological basis.The thesis also proposes reference and information support for assessing bioproductivity and carbon sequestrative capacity of pine stands. The dynamic tables of bioproductivity on the basis of models of dynamics of biometric indices and the models of conversion ratios of components of live biomass (trunk over bark, crown branches, foliage and roots) have been developed.In the thesis, in addition to the previously mentioned normative tools, a general assessment of bioproductivity of forests of the Chornobyl Exclusion Zone has been carried out. The total live biomass of pine stands in the region is estimated at 15 million tons of dry organic matter, or an average of about 18 kg‧(m2)-1.Іt has been found that the difference between the specific value of net primary production by site index classes 360 %, from 611 g C∙(m2)-1 in stands of Ib site index class to 133 g C∙(m2)-1 in stands of Va site index class.In general, the highest absolute carbon-sequestering capacity is typical for mid-aged pine stands of I site index class, which are quite common in fresh fairly infertile oak-pine sites.The presented results of evaluation of net primary production and carbonsequestering function of pine stands of the studied region determine their biospheric potential and serve as a scientific basis for forest management in radiationcontaminated forests of the Exclusion Zone.The assessment of the total amount of energy accumulated in the above-ground live biomass of pine stands in the Exclusion Zone carried out in the thesis showed that its total content in the components of the above-ground live biomass is about 14 PJ. A special condition for ensuring the use of the energy potential of the forests of the Chornobyl Exclusion Zone on the basis of sustainable development is the absence of exceeding the radionuclide contamination norms. At the same time, only a half of this potential corresponds to the hygienic standard of (137) Cs content. Thus, taking into account the quantitative restrictive criteria of environmentally safeenergy potential of wood biomass in the forests of the region, such as the content of (137) Cs at 600 Bq∙kg-1 and (90) Sr – 60 Bq∙kg-1, its use can be carried out only in specially equipped boiler houses, which significantly limits the possibility of using about 30 thousand m3 of wood biomass of pine forests in the region.

Дисертацію присвячено дослідженню росту деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Правобережного та Лівобережного Лісостепу України та актуалізації біометричних показників, що характеризують їх продуктивність і прогноз росту. Актуальність роботи полягає в тому, що дубові деревостани вегетативного походження відіграють важливу роль у природному формуванні екосистемЛісостепу України, на них припадає значна площа (близько 26 % загальної площі всіх дубових деревостанів), тому важливим є питання розроблення моделей актуалізації таксаційних показників таких насаджень.Для експериментальних досліджень було використано інформацію з повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект», що характеризує чисті та мішані деревостани дуба звичайного вегетативного та насіннєвого походження (станом на 01.01.2011 р.), та дані, отримані в результаті закладання тимчасових пробних площ. Запропоновано математичні моделі динаміки таких таксаційних показників, як середня висота, середній діаметр, видове число та запас на 1 га для модальних деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Лісостепу України. Отримані математичні залежності було в подальшому використано для розроблення таблиць ходу росту модальних дубових деревостанів вегетативного походження. Для дослідження прогнозу росту математичному обробленню та моделюванню підлягали основні таксаційні показники: середня висота, середній діаметр, сума площ поперечних перерізів і запас на 1 га. Основні параметри математичних моделей для прогнозу таксаційних показників встановлювали за допомогою використання функції нелінійної регресії статистичного пакета прикладних програм IBM SPSS Statistics. Порівняння отриманих результатів проводили із застосовуванням графічного та аналітичного методів. Унаслідок моделювання отримано рівняння, які з достатньою точністю описують досліджувані співвідношення та прогнозують ріст за основними таксаційними показниками на різних вікових проміжках.Для застосування в лісовпорядкувальних і лісогосподарських підприємствах запропоновано динамічні бонітетні шкали, модальні таблиці ходу росту та нормативи для актуалізації бази даних «Лісовий фонд України» для модальних вегетативних мішаних деревостанів дуба звичайного лісостепової зони України.^UThe dissertation is devoted to studying growth of common oak stands of vegetative origin in Right Bank and Left Bank Forest-Steppe of Ukraine, and actualizing biometric indicators that characterize their productivity and forecast growth. The relevance of the research is linked with the important role that oak stands of vegetative origin play in the natural formation of Forest-Steppe ecosystems of Ukraine. These stands have a significant area (about 26 % of the total area of all oak stands in the research region). Therefore, questions of the development of models for updating biometric indices of such stands are of high importance. For experimental research, information from the stand level database of IA «Ukrderzhlisproekt» was used, which characterizes pure and mixed common oak stands of vegetative and seed origin (as of 01.01.2011). Also, as experimental data for mathematical modelling, the results of processing materials obtained on temporary sample plots were used, which representatively reflect the main biometric indices and the most typical growth conditions of coppice oak stands. As a result of the research, mathematical models of dynamics of such biometric indices as average height, average diameter, form factor and stock per 1 ha for modal usual oak stands of vegetative origin in Forest-Steppe of Ukraine are proposed. The obtained mathematical dependences are characterized by a sufficient level of accuracy in the description of the initial data and are used to develop appropriate yield tables. To study the growth forecast, the main biometric indices, such as average height, average diameter, stand basal area and growing stock per 1 ha, were subject to mathematical processing and modelling. The main parameters of mathematical models for the forecast of biometric indices were set using the nonlinear regression function of the statistical software package IBM SPSS Statistics. The obtained results were compared using the graphic-analytical method. As a result of modelling, equations have been obtained, which with sufficient accuracy describe the studied ratios and predict growth by the main biometric indices at different age intervals. As a result of the dissertation research, the following tools are proposed for use in forestry and forest management planning enterprises – dynamic site index scales, yield tables for modal stands and mathematical models for actualizing the database «Forest Fund of Ukraine» for coppice mixed common oak stands in Forest-Steppe zone of Ukraine.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню доцільності розробки нового гелю, що містить сухий екстракт алое та густий екстракт кори дубу для терапії деструктивно-запальних захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота.Проведено експериментальні дослідження з пошуку ефективних доз, фармакодинаміки нового гелю, специфічної пародонтопротекторної активності на двох модельних патологіях. Доведено потужну протизапальну, антимікробну, імуномодулювальну активність нового гелю. Було встановлено відсутність токсичної дії нового гелю, як в умовах гострої токсичності, так і при тривалому застосуванні.Проведенні дослідження дозволяють вважати новий гель перспективним лікарським засобом для терапії деструктивно-запальних захворювань пародонту різної етіології і рекомендувати для проведення поглиблених доклінічних і клінічних досліджень з метою створення нового лікарського засобу та впровадження його в клінічну практику^UThe thesis is devoted to the theoretical and experimental substantiation of the expediency of developing a new gel containing dry aloe extract and thick oak bark extract for the treatment of destructive-inflammatory diseases of the periodontium and oral mucosa.Experimental studies were carried out to find effective doses, the pharmacodynamics of the new gel, specific periodontoprotective activity on two model pathologies. The anti-inflammatory, antimicrobial, immunomodulatory activity of the new gel has been proven. It was established that there is no toxic effect of the new gel, both under conditions of acute toxicity and long-term use.The study allows us to consider the new gel as a promising drug for the treatment of destructive-inflammatory diseases of various etiologies and to recommend it for in-depth preclinical and clinical studies in order to create a new drug and introduce it into clinical practice.

Дисертацію присвячено дослідженню основ росту, розвитку, відтворення та стійкості дубових деревостанів Правобережного Полісся України. Проаналізовано їх патологічний стан та біопродуктивність. Оцінено потенційні можливості насаджень з участю дуба звичайного у складі щодо збереження й відновлення біорізноманіття фітоценозів та екологічних параметрів місцеоселень, розширення їх ресурсного потенціалу.Структура сучасного лісового фонду Правобережного Полісся містить 198,2 тис. га насаджень з участю дуба звичайного як головної породи у складі. Дуб звичайний переважно формує середньоповнотні мішані насадження з участю від 3 до 9 одиниць у складі, чисті дубняки становлять лише 6,9 % площ.У вологих і свіжих сугрудах регіону досліджень протягом 1–3 років після суцільних рубок формуються динамічні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Після змикання крон молодого деревостану склад та ценотична будова фітоценозів поступово відновлюються.Площа встановлених осередків хвороб дуба звичайного сягнула в піковому 2014 році 4784,0 га, що становить 2,4 % від загальної та виступає вагомим підтвердженням практично мінімального впливу осередків на загальну продуктивність насаджень з дубом звичайним.Аналіз абсолютних значень та індексів радіального приросту дерев дуба звичайного у свіжих та вологих сугрудах вказує на значний вплив зовнішніх чинників (кліматичних, ґрунтово-гідрологічних, біотичних та техногенних), серед яких найсуттєвіший – це коливання кліматичних показників регіону досліджень.Показники щільності вуглецю в дубових деревостанах знаходяться у межах від 8,0 кг (м2)-1 (Волинська область) до 10,5 кг (м2)-1 (Рівненська область), які суттєво перевищують аналогічні показники м'яколистянихта хвойних деревних порід.Результати досліджень дозволили окреслити вектор розвитку лісового господарства у лісах регіону, який направлений на значно ширше використання дуба звичайного під час формування насаджень з урахуванням його потенційних лісівничо-екологічних та ресурсних можливостей.^UThe dissertation is devoted to the research of the bases of growth, development, reproduction and stability of oak stands of the Right Bank Polissia of Ukraine. Their pathological condition and bioproductivity were analyzed. The potential possibilities of plantations with the participation of oak in the composition for the preservation and restoration of biodiversity of phytocenoses and ecological parameters of habitats, the expansion of their resource potential were estimated.The structure of the modern forest fund of the Right-Bank Polissia contains 198.2 thousand hectares of plantations with the participation of oak, as the main species, in the composition. The oak mainly forms medium-full mixed plantations with the participation of 3 to 9 units in the composition, pure oak trees make up only 6.9 % of the area.Dynamic plant communities with forest remnants and a significant participation of light-loving ruderal and meadow species are formed in wet and fresh soils of the study region within 1–3 years after continuous felling. After closing the crowns of young stands, the floristic composition and coenotic structure of phytocenoses are gradually restored.The area of established centers of oak diseases reached 4784.0 ha in the peak year of 2014, which is 2.4 % of the total and indicates the insignificant influence of these centers on the total productivity of oak plantations.Analysis of absolute values and indices of radial growth of oak trees in fresh and wet soils indicates a significant influence of external factors (climatic, soilhydrological, biotic and man-made), the most significant of which are fluctuations in climatic indicators of the study region.Carbon density in oak stands ranges from 8.0 kg/(m2)-1 (Volyn region) to 10.5 kg/(m2)-1 (Rivne region), which significantly exceeds similar indicators of softwood and coniferous tree species.The results of the research allowed to formulate and develop a vector of forestry development in the forests of the region, which is aimed at wider use of oak in the stands' formation, taking into account its forest-ecological potential.

У дисертаційній роботі узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід щодо збереження лісових генетичних ресурсів in situ. Наведено характеристику умов формування, та оцінено стан лісових генетичних ресурсів та плюсових насаджень і плюсових дерев в умовах Правобережного Лісостепу України. Удосконалено основні засади щодо індивідуального та популяційного відбору основних лісотвірних порід. Розроблено та запроваджено сучасні методологічні підходи щодо тестування потомства та сортовипробування деревних порід в умовах зміни середовища (у тому числі кліматичних змін) на основі продуктивності, репродуктивної здатності та екологічної пластичності. Розроблено та запроваджено нові підходи щодо створення об'єктів збереження генофонду ex situ.За результатами досліджень встановлено, що лісові генетичні резервати та плюсові насадження відображають лише четверту частину усього різноманіття лісових екосистем. Втрата функціональної придатності насаджень зумовлена зниженням частки основної лісотвірної породи, зрідженням лісостанів та погіршенням стану дерев. Основними чинниками погіршення ефективності індивідуального відбору є: незадовільний стан дерев та низькі селекційні показники. На основі екологічних моделей «генотип – середовище» та «сорт – середовище» відібрано найкращі потомства, а також розроблено концепцію тестування плюсових дерев.^UAccording to the results of complex experimental researches of in situ forest genetic resources (forest genetic reserves, plus stands, plus trees), destructive changes were made to reduce the share of the main forest species (Quercus robur L. and Quercus petraea L.) in the composition forest stands due to the influence of the complex of abiotic and biotic factors of the environment. It has been established, that selected forest genetic reserves and plus stands represent less than 30% of the diversity of forest ecosystems in the Right Bank Forest-steppe of Ukraine.Based on environmental models, the “genotype – environment” interaction and “variety – environment” selected the best genotypes of English oak, which are characterized by high energy growth and environmental sustainability. In the estimation of the growth energy of the oak offspring in the progeny tests of Vinnytsia, Khmelnytsky and Ternopil regions, the prevalence of genotypes of Vinnytsia (B-7, B-9, B-67) and Ternopil (T-13, T-15 and T-20), which exceed the control variant in height by 5–40% and are characterized by high parameters of breeding estimation (1,5–2,0). With regard to performance and environmental stability, “genotype – environment” interaction has the best properties of the progeny of the plus trees B-8, B-43 and B-72.The most productive and environmentally resistant varieties of fast-growing tree species are offered. The 10 cultivars of poplars in the conditions of the Right Bank Forest-steppe on the basis of the environmental model of the interaction of the “variety – environment” made it possible to highlight the most productive and environmentally stable. Prospective cultivars were varieties Lvivska and Novoberlinska, which have high productivity, sufficiently adapted for the conditions of the region and can be used to create plantations of high-speed species. It is expedient to introduce a variety of Volosysta as one of the most stable in conditions of lowering moisture content.High reproductive capacity of pine (Pinus sylvestris L.) and European fir (Picea abies L.) is established under conditions of environment change. The increase of the average and maximum temperatures by 3.3–3.6 C, the decrease of the Seljaninov index twice did not lead to deterioration of the condition and slowdown of the growth of trees. High reproduction and environmental plasticity characteristics distinguish clones of northern origin (Finland) E80, E1883, E2254 and E618. The spatial analysis of the intensity of the formation of microstrobilus indicates the tendency towards their greater formation in the illuminated southeastern part of the plantation.The growth of average temperatures up to 3.6 C, as well as a decrease in the level of Seljaninov index twice did not reduce the intensity of reproduction of these species. For all phenological forms of English oak (early, early intermediate, intermediate, late intermediate and late), low fecundity is eliminated. The positive influence on the level of the reproduction of oak is usual: the increase in average annual temperatures and the sum of temperatures for the year and during the growing season, as well as an increase for precipitation in the previous year.The European fir in the region has a marked periodicity of seed loss in recent years at the level of 0.0–2.1 points. The growth of average temperatures up to 3.6 C, as well as a decrease in the level of Seljaninov index twice does not reduce the intensity of reproduction of the species. The northern genotypes E2089, E1511 and E11 have higher reproductive performance than the local population.For all phenological forms of English oak, characteristic low fruiting (mean score 1.2). There are established tendencies in reducing the intensity of the formation of reproductive organs during the last 9 years. The most significant decrease in the formation of ovaries and fruiting is inherent in the late phenology form of oak, as more demanding to moisturizing. Positive influence on the level of reproduction of oak conventional has an increase in average annual temperatures (r=0.41–0.43) and the sum of temperatures per year and during the growing season (r=0.32–0.67). The positive effect of increasing the amount of precipitation in the previous year on the growth of the flowering intensity (r=0.60–0.80), as well as the decrease for precipitation during the growing season (r=-0.38…-0.54).

Робота присвячена аналізу кількісних методів, що застосовуються на усіх етапах обробки фітоценотичних даних, зокрема у класифікації, ординації, фітоіндикації і для оцінки антропогенної трансформації рослинності. Порівняльний аналіз методів і апробація нових підходів проведені на п'яти модельних наборах даних з різних регіонів і типів рослинності. Розроблено новий метод класифікації рослинності DRSA, проаналізовані 11 коефіцієнтів вірності видів, а також індекси оцінки якості фітоценотичної класифікації. У фітоіндикації запропоновано метод "аналізу відхилень", проаналізовані можливості дисперсійного аналізу і дерев класифікації. Проведено синтаксономічну ревізію і описано два нові союзи Betonico officinalis-Quercion roboris і Scutellario altissimae-Quercion roboris ксеромезофітних дубових лісів на основі порівняльного аналізу 45 синтаксонів помірної зони Європи. Подано їх екологічний і географічний аналіз, аналіз фітосоціологічної і ярусної структури. Проведено класифікацію, фітоіндикаційний, ординаційний, фітосоціологічний аналіз, оцінку антропогенної трансформації, подано характеристику синтаксонів лісової рослинності м. Київ та околиць, лучної рослинності заплав Сейму та Дніпра у межах Лівобережного Полісся.^UThe thesis is devoted to the analysis of quantitative methods used on all stages of phytocoenotic data processing, in particular classification, ordination, phytoindication and assessment of anthropogenic transformation of vegetation. Comparative analysis of methods and testing of new approaches were conducted on five data sets from different regions and of different types of vegetation. A new method of vegetation classification DRSA was developed. We compared and analyzed 11 species fidelity coefficients, as well as the quality partitioning indices in relation to vegetation classification approach. A method of "deviation analysis" was introduced. We have also studied the possibilities of ANOVA analysis and classification trees in phytoindication. The syntaxonomic revision was carried out and two new alliances Betonico officinalis-Quercion roboris and Scutellario altissimae-Quercion roboris of xeromesophytic oak forests were described on the basis of comparative analysis of 45 syntaxa within the temperate zone of Europe. Their ecological and geographical analysis, analysis of sociological structure and species of the highest occurrence of all community layers are presented. Classification, phytoindication, ordination, phytosociological analysis, assessment of anthropogenic transformation, characterization of syntaxa of forest vegetation of Kyiv and environs, as well as meadow floodplain vegetation of the Dnieper and Seym rivers within the Left-Bank Polissya was carried out.

У дисертаційній роботі оцінено вплив гідро-кліматичних чинників до та після зарегулювання Дніпра на радіальний приріст Q. robur у біотопах заплави та поза заплавою в межах Києва за останні 139 років. Встановлено, що до зарегулювання Дніпра (1965–1977 рр.) рівень води в квітні–травні був головним фактором, який позитивно (p>0,05) впливав на ширину річних кілець та ранньої деревини в заплавах. Поза нею приріст Q. robur лімітувався нестачею опадів (p>0,05). Після введення в експлуатацію гребель вище та нижче течії Дніпра вплив рівня води став незначущим у заплавних біотопах, що розташовані в безпосередній близькості до Дніпра, та змінився на негативний (p>0,05) у біотопі, який відокремлений від берега забудовою та розмежований автомобільною дорогою. Тобто найчутливішими виявилися дерева Q. robur, які, окрім зарегулювання Дніпра, зазнали впливу антропогенної зміни локальної гідрології.Ключові слова: Quercus robur, річні кільця, заплавні ліси, гідро-кліматичні чинники.^UIn the thesis, 130 years long instrumental records of local temperature, precipitation, and the Dnipro River's water level in Kyiv have been used to assess the impact of hydro-climatic factors on Q. robur radial growth in floodplain and reference biotopes before and after river regulation. Before the Dnipro River regulation (1965–1977), April–May water level was the main factor which had a positive impact (p>0,05) on tree-ring width and earlywood width in floodplain sites. Q. robur radial growth is limited by lack of precipitation (p>0,05) in reference site. After upstream and downstream dams implementation, the water level influence has become non-significant in floodplain biotopes are located nearby the Dnipro River (p>0,05) and changed to negative (p>0,05) in biotope is separated from the coast by building and divided by the road. The most sensitive ones were pedunculate oak trees, which besides the river regulation, influenced by an anthropogenic change of local hydrology.The results of the correlation analysis of Q. robur growth-to-climate relationships in the Siverka River and the Petil River floodplain biotope were unexpected. The Siverka River floodplain biotope was influenced by spring floods, which stopped after channel align and dam a river. The positive correlations with May temperature (r=0,37) and negative with June temperature (r=–0,29) were the main specific Q. robur growth responses before the Siverka River regulation (1950-y). The results have indicated the contrast conditions during vegetation season — the excess water in the period of earlywood formation and the water deficit later in the vegetation season. Since 1977, when a levee downstream of Kyiv was built, the river's water has been backed up by the mainstream, i.e. the Dnipro River. After river regulation Q. robur growth relation with May-June temperature was non-significant and the main limiting factor was the drought in May (r=0,30).Drought and water deficit have a greater impact on Q. robur growth in an ecological boundary of its distribution in the steppe. Here oak forests grow in locally humid conditions, such as riverbanks, floodplains and ravines. One of such a steppe azonal forest is Putilovsky forest located in the north of Donetsk city. This stand was part of natural woodland that belonged to the network of riverine and ravine forests of the Kalmius River basin. Positive correlations have been determined between Q. robur growth and May (r=0,20) and April–June (r=0,25) precipitation and negative with April (r=–0,24) and June-July (r=–0,27) temperature. This suggests that favourable Q. robur growth conditions in the steppe are relatively low air temperature and moderate precipitation. The main difference from the Kyiv floodplains biotopes is the negative temperature influence at the beginning of the growth season.Floodplain forests are the most productive terrestrial ecosystems due to a sustained provision of riverine vegetation with moisture and nutrients. Nevertheless, our results of comparing carbon sequestration in floodplain biotopes and reference site were unpredictable. The reconstruction of carbon sequestration in Q. robur stem has shown that average annual carbon mass is smaller in Kyiv floodplain biotopes compared to an outside floodplain. But both in floodplains and in forests outside it, the Q. robur carbon sequestration ability increases with age. Q. robur trees at the age of 200 and more are capable to maximize carbon sequestration — about 20 kg per year.The generalized Q. robur tree-rings chronology (1746–2016) reveals broad scientific perspectives in the climatic conditions and extreme floods reconstructions in Kyiv from the middle of the XVIIIth century and the dating of the artefacts of the relevant period. Even greater perspectives open up a continuous chronological series, which can be obtained by combining the generalized chronology from the living Q. robur trees samples and data of archaeological dated wood.Key words: Quercus robur, tree ring, floodplain forests, hydro-climatic

Об'єкт досліджень – лісові насадження у вольєрах Західного і Центрального Полісся. Предмет досліджень – лісівничо-біологічні особливості функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин. Мета роботи – виявити закономірності функціонування лісостанів в умовах напіввільного утримання мисливських тварин, опрацювати систему дієвих методів ранньої діагностики стадій мисливсько-господарської дигресії лісових насаджень, розробити рекомендації щодо невиснажливого ведення вольєрного господарства в лісах. Методи дослідження – лісівничо-таксаційні, електрофізіологічні, флористичні, геоботанічні, біоіндикаційні, ґрунтознавчі, математико-статистичні. Наукова новизна – на лісотипологічній основі встановлено сучасні тенденції розвитку вольєрного господарства та проведено інвентаризацію об'єктів напіввільного утримання мисливських тварин на території Західного і Центрального Полісся; з врахуванням динаміки чисельності та видового складу основного поголів'я ратичних тварин у вольєрах різної тривалості та інтенсивності експлуатації розроблено концептуальні засади використання діелектричних показників (імпеданса та поляризаційної ємності) для експрес-діагностики стану соснових деревостанів у вольєрах залежно від їх віку та типу лісорослинних умов; встановлено, що тривале вольєрне утримання тварин забезпечує позитивну тенденцію накопичення гумусу та біофільних елементів у ґрунтах вологих сугрудів, що пов'язано як з життєдіяльністю диких тварин, так й з інтенсифікацією природних процесів ґрунтоутворення за гумусово-акумулятивним (дерновим) типом; виявлено закономірності трансформації ценоморф трав'яно-чагарничкового ярусу лісу, зокрема зменшення частки трав'яних багаторічників і чагарничків та збільшення частки одно- і дворічників у видовому складі та проективному покритті, внаслідок тривалого вольєрного утримання ратичних тварин у типах лісу: свіжий та вологий дубово-сосновий субір, свіжий та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, вологий грабово-дубово-сосновий сугруд, сирий чорновільховий сугруд, що призвело до зміни вихідних фітоценозів у їхні зоогенні деривати. Практичне значення – результати дослідження мають важливе значення для виявлення впливу мисливської фауни на лісові насадження у вольєрах. Розроблено нові підходи до функціонування вольєрів у лісових насадженнях та запропоновано відповідні заходи щодо мінімізації негативного впливу вольєрного утримання мисливських тварин на лісові екосистеми. Галузь використання: лісове господарство.^UObject of investigation – forest stands in captives of Western and Central Polissia. Subject of research – forest-biological peculiarities of forest plantations functioning in conditions of semi-free keeping of game animals. The aim of work – to detect regularities of functioning of forest stands in conditions of semi-free keeping of game animals, to сreate the system of effective methods of early diagnostics of hunting-economy digression stages of forest stands, to develop recommendations on non-depleter conducting of captive farm in forests. Research methods – forest-taxation, electrophysiological, florictic, geobotanical, bioindication, soil sciences аnd mathematic-statistical. Scientific novelty –current trends of captive economy development are detected on a forest-typical basis, and inventory of objects of game animals semi-free keeping is conducted on the territory of the Western and Central Polissia; conceptual basis of use of dielectric indicators (impedance and polarizing capacity) is developed for express diagnostics of conditions of pine forest stands in captives depending on their age and type of forest ecological conditions and also taking into account dynamics of number and species composition of the main livestock of hoofed animals in captives of various duration and intensity of exploitation; it is established that long captive keeping of animals provides a positive trend of accumulation of a humus and biophilic elements in soils of wet sugruds that connected both with living activity of wild animals and with an intensification of natural processes of soil formation humus-accumulative (soddy) type; regularities of cenomorphs transformation of grass–dwarf-shrub layer are detected, in particular decreasing of the part of grass perennial species and dwarf-shrubs, and also increasing of the part of annual and biennial plants in species composition and in the projective cover – as a result of long captive keeping of hoofed animals in such forest types: fresh and wet oak-pine subir, fresh and wet hornbeam-oak-pine sugrud, moist black alder sugrud which led to change of initial phytocenosis into their zoogenic derivatives. Practical value – results of research have an important significance for identification of hunting fauna influence on forest stands in captives. New approaches to functioning of captives in forest plantings are developed and the appropriate measures for minimization of negative impact of captive keeping of hunting animals on forest ecosystems are proposed. Scope: forestry.

Об'єкт дослідження – сосново-дубові деревостани в сугрудових умовах Львівського Розточчя; мета – виявити динаміку природного поновлення та формування природних сосново-дубових деревостанів у сугрудових умовах Львівського Розточчя за впливу різних способів поступових рубок; методи – лісівничо-таксаційні – для закладання пробних площ, геоботанічні – вивчення видового складу надгрунтового вкриття; фітопатологічні – визначення фітохвороб; електрофізіологічні – вивчення життєвості дерев, дендрохронологічні – дослідження радіального приросту, мікрокліматичні – аналізу показників мікроклімату; агрохімічні – визначення фізико-хімічних властивостей грунту; математико-статистичні – для опрацювання експериментальних даних; новизна – виявлено закономірності формування складу природних деревостанів у судібровах та особливості зміни фізико-хімічних властивостей грунту, нагромадження опаду і підстилки за проведення різних способів поступових рубок; результати – опрацьовано систему лісогосподарських заходів з відтворення та формування продуктивних, біотично стійких сосново-дубових деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва; сфера застосування – лісове господарство.^UObject – Scots pine and common oak stands in fairly fertile site types in Lviv Roztochya; aim - revealing the dynamics of natural regeneration and formation of natural pine-oak stands in the fairly fertile site types in Lviv Roztochya under the influence of different methods of shelterwood felling; methods - silvicultural – establishment of sample plots; geobotanical – for revealing the species composition of the undergrowth; phytopathological – for characterization of phytopathogens; electrophysiological – for investigation of trees vitality; methods of wood science – for conducting the dendrochronological studies; microclimatic – for analysis of microclimate indicators; agrochemical – for determination of physical and chemical properties of the soil; statistical – for processing of experimental data; novelty – regularities of the formation of natural pine-oak stands composition, as well as peculiarities of changes in physical and chemical properties of the soil, were revealed, the accumulation of forest floor and litterfall under the influence of different methods of gradual felling were described; results – the forest management system of reproduction and formation of productive and biotically-resistant pine-oak stands on principles of close-to-nature forestry have been refined; scope of application - forestry.

У дисертаційній роботі проведено ретроспективний аналіз і комплексне дослідження природних дубово-грабових насаджень, наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо поширення та природного поновлення береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz) на території Південно-Подільського Лісостепу України. Здійснено аналіз філогенетичних зав'язків у межах роду Горобина (Sorbus L.). Дана біоморфологічна характеристика, наведено природний ареал і географічне поширення виду Sorbus torminalis. Проведено морфологічний опис виду, розроблено шкалу декоративних ознак, які роблять береку лікарську перспективною для широкого використання в садово-парковому будівництві. Визначено періодичність і рясність плодоношення, розміри та масу плодів, досліджено особливості проростання насіння, схожість насіння через 1–3 вегетаційні періоди. Визначено пріоритетні ділянки насаджень для заготівлі насіння. Проведені дослідження дали змогу розробити науково-практичні рекомендації щодо збереження, відновлення Sorbus torminalis у дібровах Поділля та формування високопродуктивних лісових насаджень з її участю, використання методу розмноження в культурі in vitro для промислового виробництва садивного матеріалу.^UIn the dissertation the retrospective analysis and complex research of natural oak-hornbeam plantings is carried out, theoretical generalizations and the analysis of experimental data concerning distribution and natural renewal of a wild service tree (Sorbus torminalis (L.) Crantz) in the territory of the South Podilsk Forest-Steppe of Ukraine are given. The analysis of phylogenetic connections within the genus of rowan tree (Sorbus L.) was performed. The biomorphological characteristic, the natural range and geographical distribution of the species of Sorbus torminalis. A morphological description of the species has been made, a scale of decorative features has been developed, which makes berek medicinal promising for wide use in garden and park construction. The periodicity and abundance of fruiting, sizes and weight of fruits aredetermined, the peculiarities of seed germination, seed germination after 1–310 vegetation periods are investigated. Priority areas of plantings for seed harvesting have been identified. The conducted research allowed to develop scientific and practical recommendations for conservation, restoration of Sorbus torminalis in oakery of Podillia and formation of high-yielding forest plantings with its participation, to use the method of in vitro propagation for industrial production of planting material.