У дисертаційному дослідженні вперше в українській і світовій історичній науці комплексно та глибоко проаналізовано основні проблемні питання історії грошового обігу Гетьманщини в період з 1648 по 1764 рр. Особливу увагу сфокусовано на питанні економічної експансії та агресії Московської держави та її наступника, Російської імперії, проти українських земель, що здійснювались шляхом проведення невдалих грошових реформ та фінансових експериментів. Про це свідчать такі заходи московського царського на російського імперського урядів:- уведення до грошового обігу контрамаркованих талерів за завищеною ціною проти ринкової;- уведення у грошовий обіг мідних рублів та полтин у середині XVII ст., які збувались представниками московської влади на українських ринках, що можна впевнено порівняти із таємним поширенням фальшивої монети на державному рівні;- уведення до обігу мідних монет за номінальною ціною срібних монет у 1660-ті рр.;- проект карбування чехів у Путивлі у 1670-ті рр.;- упровадження карбування імітації півтораків Речі Посполитої нижчої якості у Севську у 1686 р.;- проект уведення на українські ринки знецінених московських полушок 1720-х рр.Головним досягненням цього дисертаційного дослідження вважаємо формування об'єктивного й неупередженого бачення історії грошового обігу України-Гетьманщини у 1648-1764 рр. Описано та проаналізовано основний зміст реформ московської влади в Україні.^UIn this dissertational research the main problematic questions of the history of the Hetman State money circulation during 1648 to 1764 were completely and deeply analyzed for the first time in Ukrainian and world historical science. Special attention was focused on the question of the economic expansion and aggression of Muscovy against Ukrainian lands carried out by unsuccessful monetary reforms. In this study we have proved that the actions of the Moscow government against the Ukrainian money market, traditionally oriented to the countries of Western Europe, can be characterized only by the use of Ukrainian lands as a platform for the financial experiments. This is evidenced by such an actions of the Moscow tsardom and Russian imperial governments:1. Involving into the monetary circulation the thalers with the special countermarks with the higher against market price;2. Involving into the monetary circulation of a copper rubles and poltines in mid. XVII cent., which were distributed with the representatives of Moscow authorities in Ukrainian markets, which can be confidently compared with the secret spread of a fake coin at the state level.3. Introduction to the circulation of copper coins at the nominal price of silver coins in the 1660's;4. The project of the production of the Czechs in Putivl in the 1670's;5. The introduction to the monetary circulation of the low quality imitations of the poltoraks of the Polish-Lithuanian Commonwealth minted in Sevsk in 1686;6. The project of introducing into the Ukrainian markets of the cheap Moscow polushkas of the 1720's.There has been given a further development of the elaboration of the iconography of the project of the Putivl Czechs. The general picture of the finds of counterfeit coins of the Polish-Lithuanian Commonwealth and other issuers of Central and Western Europe on the Hetman State territory was formed and analyzed, confirming the results of previous studies in Ukrainian numismatic historiography with the new modern excavations.We have also characterized the finds of the Islamic coins on the territory of the Hetman State which are the first in the national historical science general analysis the findings of the coins of the Islamic world in the studied period. We consider it absolutely necessary to change the ideological course in the study of the circulation of «efimoks with signs», focusing on the criminal facts of the financial aggression of the Muscovy at the planning stage of the reform. We study the processes of circulation of coins in Ukraine in accordance with historical reality, in contrast to the positions of ideologically engrossed works of the imperial and Soviet times.The functions and the role of Moscow gold coins are specified. We can confidently assume that the studied by M. Kotlyar and V. Ryabtsevich «rewardings» of the Cossacks army of Bogdan Khmelnytsky was the usual gratuity when the payment made by a gold coin. Such forms of payment does not characterize in any way the form of relations of Ukrainians and the Moscow kingdom as the servants described by predecessors, but is paid for the provided military services and support on parity conditions, which was successfully concealed and masked by Soviet historians in describing the main function of the golden kopeck as a predominantly peculiar award than a circulating coin.During the second half of the XVII and the first half of the XVIII cent., the local population has falsified all of the most common types of the Moscow and Russian coins. At the beginning of the 20th century in the numismatic circles of Ukraine there was an active scientific discussion about the probability of the production by the Cossack Hetman of the imitative own coins. However, several times published sources of that time, without the description of such a coins themselves, remain only the basis for the various hypotheses. To the coins that could have been hypothetically made by the order of Bogdan Khmelnytsky, we can conventionally include the imitations of the poltoraks, made with the use of silver. The plans of Ivan Vyhovsky about the starting of his own coinage of the Grand Duchy of Rus in Kiev, like the Polish-Lithuanian coins, unfortunately, have not been fulfilled. We assume that coins borrowed from the name and on the initiative of Peter Doroshenko could be coins of average denomination, made of silver. According to our deep conviction, the issues on behalf of the Cossack Hetmans were real, as evidenced by the analysis of the new Ukrainian treasures, which are described in the dissertation, which include coins that are typical to the ones possibly minted by hetmans.We believe that the main achievement of this dissertation research is the formation of an objective and unbiased vision of the history of the monetary circulation of Ukraine-Hetman State in 1648-1764, we have described and analyzed the main content of the reforms of the Moscow authorities in Ukraine.

У роботі вперше здійснено комплексне узагальнююче дослідження процесів фольклоризму в пісенно-музичному мистецтві України кінця ХХ – початку ХХІ ст. Виявлено параметри системи збереження етномузичного фольклору в Україні; проаналізовано розвиток кобзарського мистецтва в історичному та музикознавчому аспектах; розглянуто жанрові й стильові особливості освоєння народнопісенного матеріалу музичними фольклорними колективами в контексті процесу зростання фольклорного руху в Україні; охарактеризовано фестивальний рух крізь призму використання народнопісенного пласту. Докладно проналізовано становлення поп-фольк гілки української естради та здобутки її основних виконавців, а також фактологічний масив української альтернативної музики (фольк-рок, фольк-джаз, дарк-фольк, готика-фольк, етно-хаос, фольк-ф'южн, фольк-панк); узагальнено процес освоєння фольклорного пласту на оперній сцені, в академічних хорових колективах, симфонічних оркестрах та шляхи й методи презентації музичного фольклору на радіо, ТБ, у мережі Інтернет, друкованих засобах масової інформації тощо. Визначено періодизацію і кульмінаційні хвилі фольклорного руху в Україні останніх десятиліть.^UIn this thesis, for the first time, the complex generalizing study of the processes of folklorism in the song and musical art of Ukraine in the end of the XX – the beginning of the XXI cent. is accomplished. The parameters of the system of ethnomusical folklore preservation in Ukraine are determined; the development of the kobza art in historical and musicological aspects is analysed; genre and stylistic features of folk song material mastering by musical folkloric bands are reviewed in the context of the folk movement process of growth in Ukraine; the festival movement is characterised through the prism of the use of folk song stratum. Detailed analysis of the pop-folk branch establishment of Ukrainian stage and its main performers is made, as well as the factual massif of Ukrainian alternative music; processes of folk stratum mastering at the operatic scene, in academic choral collectives, symphonic orchestras, and the ways and methods of musical folklore presentation on the radio and television, in Internet, printed mass-media etc. are generalised.The theoretical and methodological basis of the thesis are served by the concepts of authoritative Ukrainian (M. Dmytrenko, A. Ivanytskyi, A. Kabanova a. o.) and foreign (M. Azadovskyi, V. Husiev, I. Zemtsovskyi a. o.) scientists. Used sources are conditionally divided into two groups: the first group includes works of a conceptual nature, the second one – scientific researches and dissertation works, in which effectiveness of folkloric factors is analysed in structural, formulating areas of modern musical process, and common conceptions of folklore development and the phenomenon of folklore are highlighted.In accordance with the object, subject, purpose and tasks of this research, the logics and structure of the thesis are constructed. The dissertation work consists of an abstract, five sections, conclusions, a list of used references, applications.In the first section the state of scientific development of the topic is studied, the main sources of the research are comprehended, the terminological system and methods of folklorism study are characterised. The sources are conditionally divided into seven major groups: the official sites of archival scientific folkloric funds, laboratories in studying the national musical creative work; interviews, messages in mass-media; content of printed mass-media; ethnofolk content on official sites of television channels and radio programmes; official sites and pages of musical and folk bands, singers, composers, ethnofestivals, musical contests.The second section provides a retrospective review of the history of collection and development of the song folklore, as well as the modern state of its preservation is analysed. During the examination of the identified process in the XX cent. the essence of debates, causing the periodisation and formation of folklore as a scientific and educational branch, is disclosed; the role of definite institutions and personalities in the task of collecting, preserving and promulgation of folk song heritage of Ukrainians is highlighted; the presence of empirical materials fundamental hull of broad gamma of folk song creative work in Ukraine is accented. In the third section the main directions and components of contemporary Ukrainian folk movement are reviewed: the institution of kobza studies, the activity of musical collectives of folkloric direction, folkloric bands of national minorities, ethnofestival movement; the essence of contradictions between the productive and reproductive trends in modern kobza studies is ostended; the repertoire of a significant number of creative collectives is comprehended. In the fourth section repertoires of operatic groups, symphonic orchestras, academic choirs are studied from the point of view of folk song tradition reproduction of in their concert activity. A parallel analysis of the programmes of pop-folk bands and folk-alternative bands provided the basis for evaluating the process of transformation of musical folklore and its use in modern conditions. The fifth section presents the characteristics of the research results presentations of folkloric melos on the radio and television, in printed mass-media and Internet; the analysis of quantitative and qualitative indicators of interplay of television, radio and musical folklore; consideration of the state of musical folklore use on radio and television; bringing to light the volumes and methods of folk song heritage presentation in the content of printed mass-media of modern Ukraine, trends, problems and prospects of its development. Conclusions of the thesis indicate that important characteristics of folklorism processes in song and musical art of Ukraine in the end of the XX – in the beginning of the XXI cent.

Проаналізовано громадсько-політичну діяльність Володимира Целевича у першій третині ХХ ст. крізь призму суспільно-політичних процесів у Другій Речі Посполитій. Акцентовано увагу на особливостях формування його світогляду, діяльності в Укрaїнcькoму Cтудентcькoму Coюзі, розглянуто внесок у заснування Українського Горожанського Комітету, Української військової організації, виокремлено заходи, спрямовані на захист національно-культурних, соціально-політичних прав українців Східної Галичини. Охарактеризовано організаційно-політичну працю відомого політика в Українському національно-демократичному об'єднанні, проілюстровано його боротьбу за піднесення національної свідомості українців Галичини, утвердження в суспільній свідомості ідеї соборності та державності українських земель, а також виокремлено внесок у нормалізацію польсько-українських відносин у другій половині 1930-х рр. Розглянуто парламентську працю у вищому законодавчому органі Польщі, досліджено здобутки у науково-видавничій сфері.^UThe dissertation analyzes the social and political activities of the well-known Galician politician Volodymyr Tselevych in the first third of the 20th century within the context of socio-political processes in the region. Much attention is given to the features of formation of his outlook, in particular, that distinct national basis patriotic consciousness of V. Tselevych laid the educational and research institutions of Galicia. The politician's contribution to establishing the Ukrainian Civic Committee (UGC), the Ukrainian Military Organization (UVO) is considered, singled out the terms of his associates, among them – the future leaders of Galician national parties, national-cultural organizations of land. It is noted that he made great efforts to protect the national, cultural, social, and political rights of Ukrainians in Eastern Galicia, while was taking part in the UGC, UVO during the national liberation struggle, the Polish-Ukrainian War 1918 – 1919, through which he suffered repression and persecution of Polish power.

У дисертації здійснено системний аналіз теорії й практики організації освіти дорослих у країнах Євросоюзу у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. з урахуванням актуальних соціально-економічних, соціокультурних та педагогічних умов. На основі проведеного аналізу виокремлено тенденції, які зумовлюють функціонування освіти дорослих як окремого сегмента й органічного складника системи неперервної освіти. Сформульовані тенденції дали змогу актуалізувати конструктивний європейський досвід та окреслити можливості його імплементації в умовах розбудови вітчизняної системи освіти дорослих.З'ясовано, що зазначена освітня ланка формується під впливом зовнішніх (об'єктивних: економічні, політичні, соціальні) та внутрішніх (суб'єктивних: самооцінка, саморозвиток, особистісна мотивація) чинників. Доведено, що значним фактором впливу на розвиток освіти дорослих є також зміна парадигми освіти, яка зміщує акценти із суто знаннєвого підходу на особистісний, проголошуючи унікальність кожного дорослого учня та необхідність створення умов для його саморозвитку, самовдосконалення й самореалізації, що має сприяти його професійному формуванню та розширенню його кар'єрних можливостей. Уточнено сутність та зміст базових понять наукового пошуку, а саме: «освіта дорослих», «андрагогіка», «освіта упродовж життя», «тенденція розвитку освіти».Встановлено, що питання освіти дорослих набуло особливої актуальності в другій половині ХХ століття, чому сприяло формулювання основоположних андрагогічних принципів та визначення базових понять освіти дорослих. Педагогічні дискусії доводять, що основні погляди європейських та вітчизняних дослідників збігаються, натомість окремі деталізовані підходи до методичних засад функціонування освіти дорослих, цілей та завдань можуть різнитися залежно від потреб та особливостей організації суспільства, у якому вони формуються.Вивчення законодавчого поля освіти дорослих, простеження ґенези й обґрунтування історичного поступу навчання дорослих, урахування соціальних, політичних та економічних передумов розвитку освіти дорослих сприяли виокремленню основних періодів розвитку освіти дорослих на теренах Європейського Союзу в другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. та уможливили визначення провідних тенденцій у кожному із цих періодів. Диференційовано три етапи розвитку освіти дорослих в ЄС у зазначених хронологічних межах. Виділено та схарактеризовано загальні для Євросоюзу та специфічні національні тенденції в освіті дорослих. З'ясовано, що до спільних тенденцій у галузі належать розвиток неформальних можливостей набуття нових знань, навичок і компетенцій: дистанційні й онлайн-програми підготовки, вироблення навичок на робочому місці, корпоративне та офісне навчання, тьюторство та наставництво в освітньому просторі навчання дорослих. Сучасному періоду у ЄС притаманна також значна гуманізація й соціалізація освіти дорослих, які навчаються не лише для вдосконалення професійних здібностей: старіння населення, міграція, інклюзія, соціальні виклики, диґіталізація суспільства стають причинами виникнення нових мотивів навчання дорослих.Актуалізовано конструктивний досвід ЄС щодо організації навчання дорослих та окреслено доцільність і напрями його імплементації в український освітній простір. Апробовано освітні можливості ЄС та чинні в Україні програми, які доводять дієвість окремих практик освіти дорослих в українських реаліях (застосування власного досвіду дорослого учня, змішане навчання, перевернутий клас, менторство, спрямованість на самоосвіту тощо).Проведене анкетування дорослого населення України презентувало рівень усвідомлення важливості освіти дорослих у нашій країні, умотивованість дорослого населення до навчання, диверсифікацію форм, можливостей та перешкод щодо набуття нових знань у дорослому віці громадянами України. Доведено, що освіта дорослих сьогодні є невід'ємною частиною життя українців, які володіють достатньою інформацією та мають мотивацію для участі в неперервному навчанні.^UThe dissertation provides the holistic overview of the adult education development trends in the EU countries in the second half of the 20th century – at the beginning of the 21st century, taking into account relevant social, economic, cultural and pedagogical conditions. The formulated trends, determining the functioning of adult education as a separate segment and the organic component of the system of continuous education, have made it possible to actualize the constructive European experience, to outline the possibilities of its implementation in the national adult education system.It is revealed that objective external factors and subjective internal ones influence the educational segment of adult learning. It is proved that a significant change in the general paradigm of education shifts the emphasis from a purely knowledgeable approach to the personality, proclaiming the uniqueness of each adult learner and the need to create conditions for their self-development, self-improvement and self-expression, which should contribute to their professional formation and provide better career opportunities.The analysis of scientific works, the synthesis of theoretical foundations of the study made it possible to clarify the essence and content of the basic concepts related to the scientific research.It has been established that the adult education became especially relevant in the second half of the 20th century, which was facilitated by the formulation of the basic andragogical principles and the identification of basic concepts of adult education. Pedagogical discussion proves that the main views of European and national researchers coincide, while some detailed approaches to the methodological principles of the functioning of adult education, goals and objectives may vary, depending on the needs and characteristics of the society where they are formulated.It has been determined that the tasks of adult education are directly dependent on the needs of the economy and the public consciousness of the population. A developing economy requires the careful and rapid formation of professional skills for adult citizens, whereas a developed economic system has the priority to advance a conscious and active society member capable of making decisions, optimizing their own education and maintaining an active style of social cohabitation. The highest level of development in the goals of adult education is the need for humanization in the society.The synthesis and analysis of legislative initiatives in the field of adult education made it possible to distinguish their level division into global, continental, regional and national legal acts; to draw a conclusion on the impact of state and interstate policies on the development of adult education during the described chronological period; to certify the incorporation of the legal documents ratified at the level of the European Union in the formation of the national law-making base of adult education, and therefore in the general legal field in all EU countries.The study of the legal field of adult education, the tracing of the genesis and the justification of the historical progress of adult learning contributed to the identification of the main periods of adult education development in the European Union in the second half of the 20th – at the beginning of the 21st century and made it possible to identify the leading trends in each of these periods. Different three stages of development of adult education in the EU within the specified chronological limits have been singled out.During the scientific research, the constructive experience of the EU on the organization of adult learning was updated, the appropriateness and directions of its implementation in the Ukrainian educational space were outlined. It has been proved that the organization of law-making policies in the field of adult education is a necessary element for the development of an effective system of continuing education in Ukraine. The Law on Adult Education, which will enable the actual functioning of all forms of adult education in the Ukrainian educational space, needs to be implemented.The thesis represents the positive results of a survey covering the adult Ukrainian population of various age, social, professional and gender groups: it demonstrates the awareness of the importance of adult education in the country, reveals the motives for education, the diversification of the forms, possibilities and obstacles for acquiring new knowledge by Ukrainian adults. The mathematical analysis of the survey proves that adult education today is an integral part of the Ukrainians' life who have enough information and motivation to participate in lifelong education.

Дисертація розкриває особливості зображення української ідентичності в графічному дизайні Радянської України та української діаспори 1945–1989 рр. На матеріалах українського радянського плакату й обкладинок періодичних видань діаспори, архівних документів та інтерв'ю з авторами з'ясовуються контексти появи творів, окреслюється семантика символів, які застосовувалися для візуальної репрезентації української ідентичності, розкриваються засоби творення образів України й українців, проводиться аналіз стилістики зображень.^UThe dissertation explores how the Ukrainian identity is represented in the graphic design of Soviet Ukraine and the Ukrainian Diaspora in 1945–1989. The research relies on Soviet posters and covers of the periodicals of the Diaspora as well as archival documents and interviews with the authors to define the contexts in which the works were created, establish the semantics of the symbols used for the visual representation of the Ukrainian identity, describe the means used to create the images of Ukraine and Ukrainians, and analyze the stylistics of the pictures and its connection with the artistic and design trends of the 20th century.

Вперше в українській історіографії на основі широкої джерельної бази та досягнень історіографії комплексно розглянуто соціально-економічну діяльність українців Галичини у 20–30-х роках ХХ ст. Проаналізовано чинники, які визначали місце Галичини у європейській економічній кон'юнктурі. Простежено чисельність, зайнятість та соціальну структура українського населення. Окреслено особливості розвою національної економіки, зокрема її лідерів під впливом зовнішніх та локальних факторів. Охарактеризовано розвиток кооперації та приватного підприємниства, соціально-економічну модель ГКЦ, професійну освіту та виставковий бізнес як фактори економічного розвитку регіону.^UThe dissertation provides a comprehensive analysis of the economic activity of the Ukrainian community of Galicia in the interwar period, presenting it as a complex phenomenon. The research analyses ethnical and demographic processes as well as social structure of the population of Galicia, with the aim to outline the economic potential of the Galician region. The place of Galicia in the European economic environment was determined by the following factors: agricultural and industrial production, trade balance, rate of foreign investments, source of raw materials, professional workforce, etc. Galicia was famous for exporting timber, agricultural products, and, due to being rich in natural resources and the development of oil industry, was associated with California which had rich oil fields. Having realized that economic self-organization is an essential component of the political autonomy, the Ukrainians got impetus to actively participate in the social and economic life. What is more, economic problems had started to be paid attention to when drawing up the programmes of the Ukrainian political parties and organizations.

Здійснено комплексне філософсько-антропологічне дослідження ритуалів на матеріалі української культури. Уперше проведено класифікацію основних ритуалів української культури на філософських засадах, виділені філософсько-антропологічні принципи та методики таких класифікацій (психоаналіз, міфопоетика, генетичний аналіз, феноменологія). З'ясовані природні та культурні компоненти ритуалів з точки зору «учнівства через традицію». На основі моделі паралаксу надано пояснення суперечливої сутності ритуалу, сумісності традиції і глобального ринку. Показано значення міжкультурного діалогу та включення традиційного обрядового комплексу у загальні ментальні установки українців. Знайшло подальший розвиток виявлення основних символів в українській культурній картині світу, їх реалізація в ритуалах (світове дерево, земля-мати, зерно, храм, шинок, виховання). Розкрито значення традиції для сучасної української культури. Надано філософського узагальнення соціокультурному рівню «добре знайоме суспільство». На основі концепції Б. Латура доведено, що нова антропологія постмодерну визначає ритуал як актуальну дійсну цілісність. Продемонстровано, що українська традиційна культура зберігає здатність до модернізації та адаптації. Ключові слова: герменевтика, ментальність, міжкультурний діалог, національна культура, перформативний поворот, постмодернізм, ритуал, соціокультурне конструювання, суб'єкт, суспільна міфологія, традиція, філософія культури, філософська антропологія.^UThe thesis is devoted to the complex of philosophical research of rituals on the material of Ukrainian culture. The aim is to investigate the ritual in contemporary Ukrainian society, the influence on myths and rituals of mass culture and its mechanisms, philosophical and anthropological characteristics and changes of ritual in the symbolic space of Ukrainian postmodern culture.For the first time: - the classification of the basic rituals of Ukrainian culture has been carried out, the philosophical and anthropological principles of such possible classifications have been clarified (psychoanalysis, psychoanalytic anthropology, mythopoetics, genetic analysis, initiation and phenomenological theory of ritual); - the natural and cultural components of the rituals of Ukrainian culture from the point of view of «apprenticeship through tradition» (F. Vaal) have been clarified; - the concept of «parallax» has been applied to explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture; - the significance of intercultural dialogue for the modern Ukrainian culture of the beginning of the XXI century and the inclusion of traditional ceremonial complex in general mental installations of Ukrainians has been clarified. Clarified: - the concept of ritual and rite; - cultural-anthropological and philosophical-anthropological methods of rituals research in the context of «performative turn». Further development was found: - identification of the main semantic images and symbols in the Ukrainian cultural world picture, their basic realization in rituals and holidays (the center of the world, the world tree, the earth-mother, the grain-life, the temple, the tavern-tavern, the feast as meeting with the ancestors, education as involvement in a family, etc.); - disclosure of the importance of cultural heredity, traditions for the current state of Ukrainian culture, the place of ritual culture in it; - a philosophical generalization of the socio-cultural level of «well-known society», which for a long time was represented in the Ukrainian culture by an expanded family, a sociable community, and thus the Ukrainian traditional culture maintains a high adaptive potential, a capacity for modernization.In developing the typology of rites of Ukrainian culture, the following groups of rituals will play the most important role: - rituals of agrarian direction; - family rituals; - rituals of transition and ancestors (birth, death, wedding); - rituals of the center of the world and temple space; - rituals of upbringing and life trials (initiations). Tradition as a cultural heritage can effectively support itself when simultaneously perform the function of communication and divergence. Tradition is supported as abstract principles and technologies, as well as personification, while traditionally reproduced by heroism, when certain definite principles of tradition are embodied in personalities, national heroes. Stereotypes contribute to the reproduction of traditions derived from certain national cultures, and stereotypes can function as nationally marketed in a globalized world. The concept of «parallax» can explain the compatibility of traditional cultures and the global market, mass culture. The dialectical process of the development of tradition includes the disappearance or transformation of cultural-specific (ethnic) stereotypes, as well as the spread of new myths in local traditions. A number of the ideas presented in the dissertation can contribute to further advancement in the explication of fundamental philosophical concepts (tradition, archetype, power, ideology, mass culture, myth, globalism).Key words: hermeneutics, intercultural dialogue, mentality, national culture, performative turn, philosophical anthropology, philosophy of culture, postmodernism, ritual, social mythology, sociocultural design, subject, tradition.

Дисертація є першою працею в українській історіографії, у якій системно досліджено історичні пісні та думи у записах дорадянського періоду у контексті висвітлення народного сприйняття суспільно-політичних процесів та збройних конфліктів у Гетьманщині середини XVII – 60-х рр. XVIII ст. У ній вперше при дослідженні поетичного фольклору Гетьманщину було виділено як окремий територіальний сегмент; з'ясовано періодизацію тогочасних подій і явищ крізь призму історичних пісень та дум, порівнюючи з сучасною історіографією; простежено, як їхні сюжети, через народне сприйняття, відтворюють багатовекторність суспільно-політичного буття українців; на основі цих сюжетів обґрунтовано думку, що населення Гетьманщини розвивалось у руслі загальноєвропейських тенденцій і водночас набуло чимало своєрідних рис через впливи козацтва та чумацтва як двох специфічно національних явищ.Встановлено, що історичні пісні та думи містять низку альтернативних суджень, оцінок і характеристик щодо подій в Гетьманщині середини XVII – 60-х рр. XVIII ст., якщо порівнювати з наявними в історіографії дослідницькими інтерпретаціями. Матеріали дисертації дають змогу сформувати більш комплексне бачення історії цього регіону, а також діяльності його непересічних суспільно-політичних діячів.^UThe thesis is the first study in the Ukrainian historiography, in which the systematic research of historical songs and dumas in records of the pre-Soviet period in the context of the coverage of popular perception of the socio-political processes and armed struggle in the Hetmanate in the middle of the XVII – 60-ies of the XVIII century was conducted. For the first time, in the study of poetic folklore the Hetmanate was distinguished as a separate territorial segment; the periodization of events and phenomena of that time through the prism of Ukrainian poetic folklore in comparison with the current historiography has been clarified; it has been shown that many storylines of historical songs and dumas through the popular perception reproduce the multi-vector nature of the social and political life of Ukrainians; on the basis of these storylines, the opinion that the population of the Hetmanate developed in line with European tendencies and at the same time acquired many peculiar features due to the influence of the Cossacks and Chumaks as two specific national phenomena was justified.It has been found that historical songs and dumas contain a number of alternative judgments, evaluations and characteristics concerning the events in the Hetmanate in the middle of the XVII – 60-ies of the XVIII century, if compared with the available research evaluations in historiography. In particular, this concerns the general periodization of the Hetmanate, the character of Khmelnychchyna. It is revealed that the reflection of events of Khmelnychchyna in historical songs and dumas has mostly profound and true roots. It has been proved that in general in the historical songs and dumas there are the convincingly objective characteristics of the civil opposition in the Hetmanate after the death of B. Khmelnytsky and before the election of Hetman I. Mazepa. The extremely negative economic and political consequences of that time for Ukrainians were emotionally narrated. At the same time this period, defined in modern historiography as civil wars, is not distinguished in the general history of the region, and it has never been called the «Ruin», despite the existence of this title in the documents and its usage in the daily life of that time.In the framework of the study in many aspects the subtext of the National Revolution was interpreted in a new way in the context of the confrontation between the two worlds – Orthodox and Muslim – through the prism of the people's vision. In particular, the militant attitude of Ukrainians towards the aggressive policy of the Ottoman Empire against the population of the Hetmanate is clearly traced. It was revealed that especially colourful are historical songs and dumas devoted to the struggle of the Hetmanate's population for national-religious independence in the late XVII – 60-ies of the XVIII century. They are saturated with a large number of facts and descriptions of events that have actually occurred. They were dominated by storylines of allegiance to the Orthodox identity and the homeland in the fight against aggressive enemies, protests against social and national oppression. Sometimes there were the appeals to unite the forces of Ukrainians and Russians against the external enemy. However, there was also dissatisfaction with the policy of Moscow regarding the population of the region, especially with the brazen behaviour, the violence of the Tsar's soldiers, and so on. In the context of the socio-economic relations of the main characters in poetic folklore, the following statements have been substantiated: firstly, in the storylines the status of all the estates of society of that time – the prosperous Cossacks and gentry, ordinary Cossacks and peasantry, even townspeople and workers, beggars, elders, moneylenders, and tenants were covered. Among them Ukrainians, Jews, Russians, Poles, Turks, Tatars, Moldovans, and to a lesser extent – Swedes and Hungarians were depicted. Secondly, not only the types, but also the specific amount of obligations of individuals to the landowner and the state in general are accurately described.It has been proved that the analysed historical songs and dumas are deeply realistic pieces of folk art. The realism, as a method of the true depiction of social life, is completely manifested in them. At the same time, in the second half of the XVII–XVIII century they were created primarily on the basis of «spontaneous» realism.The materials of the thesis enable to form a more comprehensive vision of the history of this region, as well as the activities of its outstanding personalities.

Дисертація є комплексним дослідженням процесів радянізації післявоєнного Закарпаття (1944-1950). У краї після вигнання німецьких та угорських загарбників Червоною армією розгорнувся масштабний процес возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною. Вікові прагнення закарпатських українців жити в Українській державі, збіглися з геополітичними інтересами СРСР.Виділено два етапи радянізації Закарпаття: превентивний, в часі існування квазідержавного утворення Закарпатська Україна (1944-1945), і тотальний, в умовах Закарпатської області (1946-1950), адміністративно-територіальної одиниці УРСР. Вказується на головні чинники становлення і утвердження радянської влади в регіоні: організаційно-кадрові та агітаційно-пропагандистські заходи, цензуру, репресії.Охарактеризовано радянські соціально-економічні перетворення (націоналізація, індустріалізація, земельна реформа, колективізація), культурні та освітні зміни (творення мережі закладів освіти і культури, ідеологічний контроль за творчою інтелігенцією), специфіку державно-церковних відносин (ліквідація та утиски окремих церков).^UIn the conditions of Sovietization, the process of reunification of Transcarpathian Ukraine with Soviet Ukraine took place. The age-old desire of Transcarpathian Ukrainians to live in the Ukrainian state coincided with the geopolitical interests of the USSR. On November 26, 1944, at the First Congress of People's Committees of Transcarpathian Ukraine, a decision was made to leave the country from the Czechoslovak Republic and reunite with the Ukrainian SSR. Soon, on June 29, 1945, a corresponding Soviet-Czechoslovak treaty was concluded.The respondent identifies two stages of the Sovietization of Transcarpathia: a preventive, in the time of the existence of the quasi-state state of Transcarpathian Ukraine (1944-1945), and total, in the conditions of the Transcarpathian region (1946-1950), the administrative-territorial unit of the Ukrainian SSR. Preventive sovietization was carried out according to an individual scenario, and during both stages independent steps of local authorities were completely excluded. On the basis of the theory of transitional periods and systemic social changes, the activity of the People's Council of Transcarpathian Ukraine and the Communist Party of Transcarpathian Ukraine in 1944-1945, the central and regional state and party organs of the USSR and the Ukrainian SSR in 1946-1950 was objectively highlighted.During the preventive Sovietization in Transcarpathian Ukraine, the nationalization of industry and banks was carried out, the national economy was restored and the course for industrialization was launched. Of particular importance were land and monetary reforms, manipulation of important aspects of national, religious, cultural policies. Through regional and district newspapers, lecturers, campaigners, local people were forced to believe in the benefits of socialism, the power of the USSR, the genius of the Soviet leaders, and so on.The thesis reveals objective and subjective factors of Sovietization, describes in detail the forms and mechanisms of its realization from the time of creation of the Transcarpathian region and the introduction of Soviet legislation. According to the Soviet model, a system of public administration was introduced; an executive vertical of the rural, district, and oblast levels was formed. A significant number of party, soviet, and economic personnel from other regions of the USSR and the USSR were delegated to the oblast. For the final approval of Soviet power during the years 1946-1947, elections to Union and republican parliaments, local representative bodies were held.

На матеріалі поетичної творчості авторів «Молодої музи» (Б. Лепкого, В. Пачовського, П. Карманського) та «Української хати» (О. Олеся, С. Черкасенка, Г. Чупринки) розкрито художні особливості любовної лірики початку ХХ ст., виявлено елементи фольклорної поетики в модерному тексті, диференційовано фольклорні та модерні інтенції поезії кохання і з'ясовано специфіку їх функціонування.На основі аналізу та систематизації поглядів українських і зарубіжних учених на жанрову природу лірики як роду з'ясовано й уточнено значення терміну любовна лірика, а також диференційовано поняття лірики інтимної, любовної та еротичної.Для виявлення в авторських текстах слідів фольклорної поетики досліджено мотиви, образи та зображально-виражальні засоби пісень і балад про кохання. Встановлено, що ці народнопісенні жанри стали головними джерелами для розвитку модерної української любовної лірики.Доведено, що загалом любовна лірика «молодомузівців» і «хатян» містить риси як традиційної (фольклорної), так і модерністської поетик. Зауважено, що любовна поезія «Молодої музи» в цілому має песимістичне звучання, натомість любовна поезія «Української хати», попри наявність мінорних нот, у цілому є значно оптимістичнішою.Ключові слова: жанр, любовна лірика, пісня про кохання, любовна балада, фольклор, модернізм, символізм, поетика, мотив, ліричний герой, образ, символ, стильова домінанта, «Молода муза», «Українська хата».^UIn the dissertation artistic features of the love lyrics of the early twentieth century on the materials of poetic creativity of the authors of “The Young Muse” (B. Lepkyi, V. Pachovskyi, P. Karmanskyi) and “The Ukrainian House” (O. Oles, S. Cherkasenko, G. Chuprynka) are investigated.The scientific novelty of the thesis consists in the fact that the Ukrainian love poetry of the early 20th century is firstly analyzed in it. In particular, motifs, artistic images and figures are defined, folklore and modern intensions of love lyrics are differentiated; specific of functioning of folklore elements in modern poetry is clarified.It is found out that love lyrics is a type of intimate poetry in which all range of motifs, feelings and experiences related to a love feeling (happy or unrequited) between a man and a woman is reproduced. It occupies an intermediate place between intimate and erotic poetry for frankness of figurative representation of lyrical heroes and emotional tension in depicting of their desires.The attention is focused on scientific reflection of poetical works of the most talented poets of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”, who are considered to be forerunners of European Modernism in the Western and Eastern Ukrainian lands.It is established that folk songs and ballads about love have become the main sources for development of literary love poetry of the early 20th century. Motifs, images and poetic style dominants of love songs and ballads are investigated for identification of traces of folklore poetics in author's texts. It is proved that a figure of a lyrical heroine is an artistic typing. She is a bearer of the typical mental traits of the Ukrainians.It is concluded that in general poetics of love lyrics of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”have traits both traditional and modern. Symbols have occupied a special place in literary creation's structure and they have become the main indicators of digressing of folk traditions toward the European Modernism direction.Keywords: a genre, love lyrics, a love song, a love ballad, folklore, Modernism, Symbolism, poetics, motif, lyrical hero, a figure, a symbol, poetic style dominant feature, “The Young Muse”, “The Ukrainian House”.

Здійснено комплексне дослідження впливу державної політики на формування мотивацій громадян України в контексті їх міграції та виїзду з подальшою еміграцією. Автором запропоновано науково-методичний підхід до вивчення міграції, обґрунтовано комплекс статистичних та соціологічних показників, здійснено ідентифікацію ознак залежності міграційного руху від результатів державної соціально-економічної політики. Здійснено моделювання та прогнозування показників міграційного руху в Україні на основі обґрунтованих параметрів їхньої залежності від політичних та соціально-економічних чинників. Доведено, що міграційна динаміка українців є наслідком не тільки внутрішньої політики України (як країни-донора), а й зовнішньої політики країн-реципієнтів – Польщі, Росії, Чехії, Угорщини та інших країн. Зроблено висновок, що зміна чисельності мігрантів є результатом соціально-економічної, освітньої, міграційної державної політики. У роботі запропоновано напрями корегування державної політики в контексті збереження людського капіталу України. Законодавчий напрям корегування державної політики має включати приведення національного законодавства в сфері розвитку та збереження людського капіталу у відповідність з міжнародними нормативно-правовими актами. Міграційний напрям корегування державної політики передбачає проведення перепису, вироблення власної моделі міграційних процесів, розробка та затвердження державної програми підтримки ВПО, реалізація механізмів повернення та підтримки репатріантів. Економічний напрям має реалізовуватись через розробку стратегії сталого інноваційного розвитку держави; створення сприятливих умов для іноземних інвестицій; підтримку малого та середнього бізнесу; надання державної підтримки сільськогосподарським виробникам. Соціальний напрям повинен передбачати розробку заходів щодо сприяння збільшення народжуваності і зниженню смертності населення, підвищення середньої тривалості життя, продовження медичної реформи та приведення нормативно-правової бази у відповідність. Освітній напрям може бути реалізований завдяки продовженню реформи середньої, професійно-технічної та вищої освіти; налагодження механізмів реалізації закладами вищої освіти права на автономію; створення програми підтримки талановитих та молодих вчених.Ключові слова: державна політика, міграційні процеси, міграція українців, трудова міграція, людський капітал України.^UThe thesis provides a complex study of the impact of state policy on the formation of motivations of Ukrainian citizens in the context of their migration and departure with subsequent emigration. The author proposed a scientific and methodological approach to the study of migration, the complex of statistical and sociological indicators is substantiated, the identification of signs of migration movement dependence on the results of the state socio-economic policy is carried out in the paper. Modeling and forecasting of the indicators of the migration movement in Ukraine based on the substantiated parameters of their dependence on political and socio-economic factors are covered in the thesis. It is proved that the migration dynamics of Ukrainians is the result not only of the domestic policy of Ukraine (as a donor country), but also of the foreign policy of the recipient countries – Poland, Russia, the Czech Republic, Hungary and others. The decrease or increase in the number of migrants is the result of socio-economic, educational, migration state policies. The author suggested directions of adjustment of the state policy in the context of preservation of human capital of Ukraine. The legislative direction of state policy adjustment should include bringing national legislation in the field of development and preservation of human capital in line with international regulations. The migration direction of adjusting state policy involves conducting a census, development of own model of migration processes, development and approval of the state program of support for IDPs, implementation of mechanisms of return and support of repatriates. The economic direction should be realized through developing a strategy for sustainable innovative development of the state; creation of favourable conditions for foreign investments; supporting small and medium-sized businesses; providing government support to agricultural producers. The social direction preservation should include the development of measures to encourage an increase in fertility and reducing mortality, increase life expectancy through the promotion of healthy lifestyles, continuing medical reform and bringing the regulatory framework into line. The educational direction can be realized through continuation of the reform of secondary, vocational and higher education; establishing mechanisms for the implementation of the right to autonomy by higher education institutions; creation of a program of support for talented and young scientists.Keywords: state policy, migration processes, Ukrainians' migration, labor migration, human capital of Ukraine.

У дисертації вперше в українському мистецтвознавстві вивчено та систематизовано етномистецьку спадщину дослідника української культури, француза за походженням Домініка Де ля Фліза в контексті дизайну сучасного одягу. Представлено результати комплексного дослідження малюнків Де ля Фліза із зображеннями українців в народному одязі середини XIX ст., які не були об'єктом спеціального наукового дослідження в історико-мистецтвознавчому аспекті; виявлено дев'ять оригінальних малюнків Домініка Де ля Фліза, що публікуються вперше.Проведено сучасну ідентифікацію 57 культурно-етнографічних осередків, які досліджував Де ля Фліз; представлено структурний аналіз оригінальних архівних і опублікованих малюнків українського одягу, виконаних Домініком Де ля Флізом під кутом зору пошуку варіативності використання художньо-композиційних характеристик українського народного костюма в проектуванні сучасних моделей одягу.^UIn the dissertation, for the first time in the Ukrainian art history, the ethnographic heritage of the researcher of Ukrainian culture, the Frenchman by origin, Dominique Pierre De la Flise in the context of contemporary clothing design, has been studied and systematized. The results of the complex study of drawings of De la Flise with the images of Ukrainians in the national clothes of the middle of the XIX century that were not subject to special scientific research in the historical and art aspects are presented; nine original drawings by Dominique De la Flise were published for the first time.The modern identification of 57 cultural and ethnographic centers, which was studied by de la Flise, was conducted; the structural analysis of original archival and published drawings of Ukrainian clothing by Dominique Pierre De la Flise from the angle of view of the search for the variability of the use of artistic and compositional characteristics of the Ukrainian folk costume in the design of modern clothing models is presented.

У дисертації на основі комплексного аналізу значної кількості польових, архівних та літературних джерел представлено реконструкцію традиційної сімейної обрядовості як однієї з найбагатших ніш духовної культури українців Закарпаття. Здійснено компаративний аналіз обрядів сімейного циклу в етнографічних груп краю – долинян, гуцулів, бойків та лемків. Відображено локальний спектр допологових, власне пологових і післяпологових обрядів, розкрито місцеві відмінності передвесільних, власне весільних і післявесільних звичаїв та обрядів, досліджено передпоховальні, поховальні та післяпоховальні ритуали. Крізь призму сімейної обрядовості з'ясовано синкретизм християнського та язичницького світосприйняття. Виявлено символіку, семантику, семіотику і лексично-номінативну варіативність основних компонентів обрядової структури. Репрезентовано внутрішній світ і етико-моральне чуття людини, що мешкала на території сучасної Закарпатської області у кін. ХІХ – п. п. ХХ ст.^UBased on the comprehensive analysis of available sources in the thesis is completed the reconstruction of traditional family rituals as one of the most important components of the spiritual culture of Ukrainians in Transcarpathia. The main sources for the studying of the outlined issues were the materials of the author's own field ethnographic expeditions in the settlements of the Transcarpathian region in the period from 2010 to 2020. At the same time, a number of other unpublished and published sources were used. The work contains a review of ethnographic publications that relate to specific rites of the family cycle. There is a historic and graphical analysis of professional literature, which became the basis for the scientific study of traditional culture. The characteristics of methods and principles of ethnological research are also given. Methods of theoretical and empirical levels of cognition are considered separately. The proposed thesis presents a comparative analysis of family rites in the ethnographic groups of Transcarpathia – Dolyniany, Hutsuly, Boyky and Lemky. Typical cultural features of the region in the context of interethnic influences are traced. It has been established that a significant number of key components of family rituals coincide or are similar to those that represent the rituals not only of all Ukrainians, but also of other Slavic and non-Slavic peoples.

У дисертаційному дослідженні розкрито освітньо-просвітницьку складову діяльності Наукового товариства імені Шевченка та його роль у національно-культурному відродженні українців Галичини у 70-х рр. ХІХ – першій третині ХХ ст. Мета дослідження полягає у комплексному вивченні, характеристиці та оцінці освітньо-просвітницької складової діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1873–1939 рр.). Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження: 1) окреслити історіографію проблеми і джерельну базу дослідження; 2) означити роль та місце НТШ у національно-культурному відродженні українців Галичини у 70-х рр. ХІХ – першій третині ХХ ст., здійснити періодизацію його освітньо-просвітницької діяльності; 3) з'ясувати внесок НТШ у розвиток української освітньої справи в Галичині; 4) розкрити напрями та зміст просвітницької роботи НТШ.Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: уперше комплексно розкрито освітньо-просвітницькі засади діяльності Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (1873–939 рр.), що дало змогу окреслити його роль та місце у національно-культурному відродженні українців Галичини 70-х рр. ХІХ – першоїтретини ХХ ст.; проаналізовано освітні ініціативи Наукового товариства ім. Шевченка у галузі українського дошкілля, початкового, середнього та професійного шкільництва, розвитку університетської справи в Галичині; виокремлено ідеї, форми, напрями, зміст та особливості просвітницької роботи НТШ, що уможливило означити фактори, які вплинули на його формування не тільки як наукового центру, але й як потужного освітньо-просвітницького осередку Галичини; досліджено і уточнено педагогічну та освітньо-просвітницьку діяльність окремих членів НТШ; здійснено періодизацію розвитку НТШ та простежено зміни у змісті його статутів як прояви формування освітньо-просвітницьких засад діяльності; проаналізовано історіографію та джерельну базу дослідження у сфері розвитку освітньо-просвітницької діяльності НТШ. Подальшого розвитку набули ідеї щодо висвітлення історико-педагогічних аспектів освітньо-просвітницької діяльності функціонування НТШ, що мали вагомий вплив на активізацію процесів українського національного відродження в Галичині другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. До наукового обігу введено 79 маловідомих архівних джерел, серед яких неопубліковані листи, звернення, звіти тощо стосовно співпраці НТШ із початковими, середніми, фаховими закладами освіти, громадськими та студентськими організаціями, що дало змогу розширити сферу дослідження про освітньо-просвітницьку діяльність товариства.^UThesis proposes the solution of the scientific problem of comprehensive study and evaluation of the educational and enlightenment parts of the Shevchenko Scientific Society activities in Lviv (1873–939).Work reveals educational constituent of Shevchenko Scientific Society activity and its role in the national and cultural revival of Ukrainians of Galicia in the 70's of the 19th – first third of the 20th century. The educational initiatives of society in the area of Ukrainian secondary school are analyzed. The contribution of Shevchenko Scientific Society to the development of Ukrainian university functioning in Galicia is outlined.Periodization was performed and four main periods of the educational and enlightenment activity of the Shevchenko Scientific Society were distinguished:first period (1873–1892) was marked by the joint work of the Galician and Dnieper intellectuals with the goal of the formation of a unified Ukrainian intellectual space; second period (1892–1914) growing structure of theShevchenko Scientific Society, the formation of sections and commissions, establishment of publishing bodies, growth of scientific, educational and enlightenment environments; third period (1914 –1921) falls on a period of severe socio-political trials and is characterized by a general decline in scientific, educational and enlightenment activities; fourth period (1921–1939) is marked by the organization of educational, enlightenment and cultural environment in the Academic House of the National Technical University, publishing activity aimed at the educational sphere.For the first time the educational and enlightenment principles of the activity of Shevchenko Scientific Society in Lviv (1873–1939) described: outlined the role and place of society in the national and cultural revival of Ukrainians of Galicia in the 1970s, the first third of the twentieth century; educational initiatives of the society in the field of Ukrainian secondary school, university business in Galicia; the ideas, forms, directions, content and peculiarities of the educational work of establishment are revealed.Further development obtained the coverage of the historical and pedagogical aspects of the functioning of the National High School, as an educational and enlightenment initiative, which introduced organizational and pedagogical, educational and cultural principles in its activities.The little-known archival sources of the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv 309 were introduced into scientific circulation, in particular correspondence of the Shevchenko Scientific Society with primary, secondary, specialized educational institutions that were not considered in Ukrainian historical and pedagogical works, which allows to expand the scope of research on the educational activities of the Scientific Society. Shevchenko in Lviv.Further development obtained coverage of the historical and pedagogical aspects of the functioning of the National High School, as an educational and enlightenment initiative, which introduced organizational and pedagogical, educational and cultural principles in its activities.Revealed directions, content and peculiarities of the educational work of the Shevchenko Scientific Society during period of research. Emphasized efforts of the Shevchenko Scientific Society for finding ways to support talented youth by creating various charitable and philanthropic foundations and actions.The little-known archival sources of the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv were introduced into scientific circulation. Analysis showed that particular collaboration of the Shevchenko Scientific Society with primary, secondary, specialized educational institutions were not considered in Ukrainian historical and pedagogical works, which introduced need in expansion of the scope of research on the educational activities of the Shevchenko Scientific Society in Lviv in Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv: fund 309 (“Shevchenko Scientific Society”), fund 310 (“Ukrainian University in Lviv”), fund 399 (“Professional organization of Ukrainian students“ Proforus”), fund 400 (“Ukrainian Student Union”), fund 736 (“Petro Mohyla Ukrainian Scientific Society”), fund 766 (Ukrainian Academic Society) and in the State Archives of Lviv Region: fund 1 (1“ Lviv Voivodeship Administration, Lviv ”), fund 292 (“Board of the Academic House Committee in Lviv ”), fund 296 (Academic Community Society in Lviv)”).

Роботу присвячено реконструкції антропологічних візій представників української діаспори, розглянутих у контексті їх релігійно-філософських студій 20-ті р. ХХ – початку ХХI ст. Систематизовано й проаналізовано джерельну базу з проблеми дослідження: за основу взято праці провідних діячів зарубіжного українства: О. Кульчицького, І. Мірчука, І. Огієнка, І. Ортинського, Д. Чижевського, В. Шаяна, М. Шлемкевича, В. Яніва, С. Ярмуся та ін. Сформульовано і подано визначення української діаспори як екзистенційно-особистісного комунікативно-дискурсивного проекту, розкрито джерела антропологічних уявлень мислителів українського зарубіжжя та концептуальні засади вчення про людину, зокрема україноцентризм та теоцентризм як особливі світоглядні настанови, життєві та дискурсивні стратегії. Узагальнено релігійно-ціннісні орієнтації й етико-гуманістичні пріоритети антропологічних пошуків діаспорних мислителів – релігійна духовність, ідея «внутрішньої» людини, феномен кордоцентризму, триєдність Віри, Надії, Любові, завдяки якій уможливлюється синергійна діяльність людської особистості з Абсолютною Особистістю.Релігійно-філософський доробок діаспорних мислителів містить чимало конструктивних ідей, які в умовах державної незалежності України є вкрай актуальними; їхній вплив виявляється в етнонаціональній та духовній царині. Підкреслено, що ідейно-тематичними пріоритетами світоглядної парадигми мислителів української діаспори є Бог та рідна Україна.Ключові слова: українська діаспора, релігійно-філософський дискурс, україноцентризм, теоцентризм, кордоцентризм, «внутрішня» людина.^UThis dissertation focuses on reconstructing anthropological visions of Ukrainian diaspora in the context of their religious-philosophic studies which chronologically cover the 20s of XX and the beginning of XXI century. The works of O. Kulchytsky, I. Mirchuk, I. Ohienko, I. Ortynsky, D. Chyzhevsky, V. Shaian, M. Shlemkevych, V. Yaniv and others have served as dataset for analysis and systematization. In order to understand and expose the conception of worldview, humanistic and moral ideas about a man represented by diaspora thinkers, the author first turns to their biographical narrative in which their life path, dramatic conflicts that induced them to emigrate can be traced down; secondly, she considers those philosophical and religious ideas in the context of which their anthropological paradigm was formed; thirdly, the author explores the extent to which the foundations of their ideas were consistent with the domestic and world traditions of philosophizing, and to what extent these ideas pertained to those problems that the society was concerned about.Ukrainian diaspora is viewed as existential-personalized discourse-communicative project. The sources of specific anthropologic concepts of Ukrainian diaspora thinkers are traced. This paper maintains that Ukraine-centrism together with theo-centrism can be viewed as the specific philosophic values and discourse strategies of the thinkers in question. The carried out investigation allows us to outline religious values and ethic-humanistic priorities within anthropological domain of the diaspora philosophers named. Among these values and priorities are: religious spirituality, idea of inner orientation of a person, cordocentrism, trinitarianism of Vira (Belief / Trust), Nadia (Hope), Lyubov (Love), the latter trinity enabling person's synergic activity with Absolute Personality.Ukrainian diaspora thinkers' religious-philosophic legacy contains a range of ideas which prove to be valuable and influential having considerable impact on ethnonational and spiritual identification of Independent Ukraine. It is exactly the existential-cordocentric attitude of Ukrainian diaspora thinkers that made it possible to distinguish such characteristics of Ukrainians as sentimentality (manifested on the example of Ukrainian lyricism expressed in songs; aesthetism of folk ritualism), personalism (expressed in individuality, striving for freedom of spirit); emotionality (revealed through the prism of the people's creative reflection, depicted in art). These guidelines are intended to encourage the formation of the spiritual world of Ukrainians through the prism of preserving their traditions and customs by the people, where a combination of factors such as national, mental and transcendent, generating free Ukrainian spirit takes place. God and Ukraine are the top idea-topical priority of the Ukrainian diaspora philosophers' world view paradigm.Key words: Ukrainian diaspora, religious-philosophic discourse, Ukrainian centrism, theocentrism, cordocentrism, ‘inner' personality.

Дисертація присвячена актуальній для української біографістики темі: комплексному висвітленню життєвого шляху і дослідженню наукової, архівної та громадської діяльності Олени Апанович. Дослідження дало змогу виділити основні етапи життя, прослідкувати еволюцію світогляду, уточнити наявну в українській історіографії періодизацію наукової діяльності О. Апанович. Вона зробила вагомий внесок в історію та джерелознавство українського козацтва, вивчення козацького літописання та рукописної книги, дослідження біографії В.І Вернадського, відродила маргіналістику. Працюючи в академічному Інституті історії України, вчена стала важливим суб'єктом трансформацій в історичній науці і громадському житті України другої половини ХХ ст. Її наукова та громадська праця з історії і пам'яток українського козацтва давала поштовх до зростання національної самосвідомості в Україні. Про це свідчить її участь у проєкті заповідника на Хортиці. Вивчення архівної діяльності Олени Апанович показало, що вона провадила значну роботу з упорядкування та публікації документальних фондів ЦДІА УРСР та відділу рукописів ЦНБ АН УРСР. Була активною і в жіночому русі у 1990 рр. Плідною була праця О. Апанович як керівника секції історичних пам'яток Київської організації УТОПІК.^UThe dissertation is devoted to an important for Ukrainian bibliography topic – systematic analysis of the life, scientific endeavours, archivistics and civil activities of Olena Apanovych. The analysis allowed to distinguish the life stages, life outlook evolution, and to clarify an available in Ukrainian historiography periodization of Olena Apanovych's activities.There were a couple of scientific research flows of Olena Apanovych revealed:1) the history of Ukrainian cossacks and early-new history; 2) archeography and source studies; 3) cossacks manuscripts and Ukrainian manuscripts history; 4) bibliography;5) philosophical history and historiography. Among those flows, the most famous and productive was the one on cossacks. However, it was not the only one founded the authority of the scientist. Additional ones were analysis of bibliography and scientific activities of V. Vernadskoho, who actually revealed to the scientific public by her. The scientist recreated the analysis of manuscripts and marginalistics.The research established that for a long working of time in the Institute of History AN USSR earned a respect among historians and civil society. She became an important figure in Ukrainian humanitarian research of 1960th. She was a member of non- conformists group of scientists and thus forced to resign from the Institute of History. As a restoration of justice, she employed back to the institution in 1995. However, due to the respected age and illnesses she could not proceed with an active scientific and managerial work and concentrated her efforts on cossacks research.The sources base allowed analyzing the previously unrevealed archive activity of Olena Apanovych during 1944–1950th in TsDIA URSR. It was summarized that the scientist not only conducted research on cossacks but also conducted a significant work on systematization and analysis of documental funds of previous periods. Special contribution made to manuscripts department of TsNB AN URSR. She systematized significant amount of archives and revealed the two new scientific topics: Ukrainian manuscript and bibliographical analysis of Volodymyr Vernadskyy activities. Especially important were the analysis of the academic's diary and other documents of the first president of UAN as well as preparation of scientific analyses and monographies on different related to V.I. Vernadskyy matters.A very important aspect of civil activities of Olena Apanovych is her role in equality movement. Despite Ukrainian Women Association named after Olena Teliha was already working towards national and cultural upheaval of Ukraine, the famous historian was an active participant and promoter of the process. That is why she appointed as an Honourable Member of the Association.The paper also analyses not a well-known activity of Olena Аpanovych as a director of the historical heritage department of the Kyiv Branch of the Association of History and Culture. In 1966, she was a founder of the Association, a board member and a director of the historical heritage department. During her term, the association becamethe leading organization in Kyiv. She was coordinating famous scientists and historical heritage preservers. Among other projects, she leaded Pechersk fortification preservation, which is now a part of Kyiv-Mohyla Academy, Golden Gates, Florovsky monastery and other historical sites. She also contributed to register of Kyiv sites foundation, when the first Podil inventorization has conducted.It was proved that the main topic of Olena Apanovych's research was not only cossacks but also preservation and popularization of cossacks' heritage. The scientist was among ideologists of cossacks heritage preservations both movable and immovable. She approached it systematically and tried to rise national self-identification of Ukrainians. This includes historical heritage of cossacks preservation, heritage register, and educational events. Importantly, the main project of Olena Apanovych in cossacks heritage preservation, where she was the main leader and concept former, which was the historical and cultural center on Khortytsia. She saw it as a future pantheon of сossacks' fame. Despite some of her ideas (on reburial of cossacks' leaders in Khortytsia) were not supported by the party leaders, anyway she engaged a great quantity of scientists and civil society to heritage popularization and caused significant mind shift in society as a whole. Due to these factors, management of the Soviets was slowing the project down. In times of reconstruction when she cloud realize the projects again, she leaded two expeditions: “Zaporizka Sich: destructed and preserved” in 1989 and 1990. As it predicted this could draw attention not only by scientific centers but it could activate local civil society to cultural heritage preservation activities.

Проаналізовано особливості створення Західноукраїнського товариства Ліги Націй (ЗУТЛН), його ідеологічну платформу та зв'язки з екзильним урядом Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) на початку 1920-х р. Розглянуто вплив міжнародних чинників на еволюцію напрямів діяльності товариства, охарактеризовано ставлення ЗУТЛН до політики владних інституцій Польської держави в українському питанні. Досліджено діяльність представників ЗУТЛН на конгресах Союзу Товариств Ліги Націй (СТЛН), взаємини з наддніпрянським Українським товариством Ліги Націй (УТЛН). Відзначено, що ЗУТЛН, сповідуючи ідею відродження української державності на західноукраїнських землях, намагалося у форматі СТЛН вплинути на вирішення «українського питання», акцентуючи увагу міжнародної дипломатії на несправедливості Версальської системи договорів, ухвали Ризького мирного договору 1921 р. між Польщею, РСФРР і УСРР, а також рішення Ради послів держав Антанти від 15 березня 1923 р.^UThe Western Ukrainian League of Nations Society (ZUTLN) is one of the leading emigrant organizational structures of Western Ukrainian political figures created to expand the influence of the ZUNR exile government internationally to address the problem of Eastern Galicia's state status. The peculiarities of creation of the society are considered, its ideological platform and program principles of activity are analyzed in detail. It is shown by concrete examples that in 1922 – 1924 the society acted on the international arena as a defender of national-state interests of Ukrainians of Galicia, promoting the idea of restoring Ukrainian statehood after the end of World War. It is noted that geopolitical changes in international relations after the First World War, new accents in the foreign policy of the leading European states, increasing the relevance of the "Ukrainian issue" were the main factors that stimulated the interest of Galicia's public-political figures and Ukrainian emigration to the issues of international politics. It has been stated that ZUTLN, in the idea of reviving the Ukrainian statehood, tried to influence in the format of the Union of Societies of the League of Nations (STLN) the solution of the «Ukrainian issue». In this context, the efficiency of the work of the ZUTLN governing bodies is characterized, the activities of its representatives at the STLN congresses are emphasized in cooperation with political parties of Western Ukraine, which provided fresh material for music protests, appeals to the governments and parliaments of the countries of the world. ZUTLN's relations with the ZUNR exile government are shown, the society's attitude to the policy of the Polish authorities in the Ukrainian issue is illustrated, and it is proved that the Polish authorities prevented the establishment of the Ukrainian League of Nations in Galicia in 1923, which contradicted the resolutions of Poland. -Ukrainian relations in the region. It is noted that the actions of the Polish authorities are related to the fact that the ideological platform of ZUTLN was based on the idea of non-recognition of the Versailles system of treaties (on the distribution of Ukrainian lands between the USSR, Poland, Romania, Czechoslovakia), the Riga peace treaty of 1921 and the Russian Federation between Poland The USSR, as well as the decision of the Council of Ambassadors of the Entente States of March 15, 1923.

Проаналізовано українську суспільно-політичну думку щодо розвитку суспільно-політичних процесів у Республіці Білорусь (РБ) у 1991–2004 рр. Досліджено ставлення української громадськості до суспільно-політичних процесів у РБ в період з 1991 по 2004 рр. Розглянуто реакцію українського суспільства на політичні трансформації у РБ 1991–2004 рр. Досліджено ставлення українських політиків до підписання Біловезької угоди (1991). Визначено основні підходи українського бачення щодо економічної системи у РБ. Досліджено реакцію українських політиків, журналістів та науковців щодо інтеграції РБ та Російської Федерації. Розглянуто проблеми і перспективи міждержавних відносин між РБ та Україною та їх українську рецепцію.^UThe analysis of the Ukrainian socio-political opinion on the vision of its development of socio-political processes in the Republic of Belarus in 1991–2004. It was emphasized that the main idea of the work is to recreate the plots related to the perception of socio-political processes in the Republic of Belarus and the Belarusian-Ukrainian relations in the early 21st century. The highlights between Ukrainians and Belarusians in the Ukrainian periodicals and media are analyzed. Consider the role of the Belarusian cultural associations, which operated on the territory of Ukraine. Also available information about the indigenous Belarusian population living on the territory of Ukraine and received Ukrainian citizenship. Presents data about the attitude of Ukrainians to Belarusians for help polls of 1994 and 2004. The analysis of the state of research, the source base and methodological basis concerning the study of the reflection of the sociopolitical processes in the RB in the Ukrainian social and political thought has been improved. The main approaches to defining the concepts of «socio-political opinion» and «public opinion» are generalized. It is noted that socio-political thought is understood as the attitude of social communities to the problems of social life, which manifests itself first in judgments (verbal actions), and then in concrete actions. The attitude of the Ukrainian public to the socio-political processes in the Republic of Belarus in the period from 1991 to 2004 is researched. The opinions of Ukrainian experts and ordinary citizens concerning the problems of holding presidential campaigns and referendums in the Republic of Belarus (through sociological surveys of the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Razumkov Center) are presented.

Дослідження присвячене теоретичному осмисленню різновидів українського хореографічного мистецтва 1950–1980-х років як чинника формування національної ідентичності. У дисертації проаналізовано та систематизовано теоретичну та джерельну базу дослідження, визначено його теоретико-методологічні засади, виявлено важелі впливу народно- сценічного танцю 1950–1980-х рр. на формування національної ідентичності українців, розглянуто національні балетні вистави як етномарковані феномени, що впливають на формування національної ідентичності українців у 1950–1980-х рр., з'ясовано особливості інтегрування елементів українського народного танцю в бальний у 1950–1980-х рр. крізь призму формування національної ідентичності українців.Доведено, що поступовий відхід від формули «національна форма» культури, що панувала в СРСР від 1930-х рр., та впровадження формулювання «національна своєрідність», починаючи з 1960-х рр., розширило розуміння, що національне проявляється не лише у формі, а й у змісті. Поняття «національне» в сценічному хореографічному мистецтві радянського періоду можна розглядати в оптиці народно- сценічної хореографії, національної балетної вистави та бального танцювання, але ці феномени різною мірою та в різний спосіб засвоїли національні ознаки. Зауважено, що акумулювання етнокультурної інформації в лексиці народного танцю дозволяє говорити про національні ознаки тих чи інших хореографічних творів, що використовують образну систему та рухи українського народного танцю, від народно-сценічної та характерної хореографії до національних балетних вистав, а також офарблених елементами народного бальних танців.Ключові слова: хореографічне мистецтво України, національна ідентичність, український народно-сценічний танець, український балет, український бальний танець.^UThe study is devoted to the theoretical understanding of the varieties of Ukrainian choreographic art of the 1950s and 1980s as a factor in the formation of national identity. In the dissertation the theoretical and source base of research is analyzed and systematized, its theoretical and methodological bases are defined, the levers of influence of national-stage dance of 1950-1980 on formation of national identity of Ukrainians are revealed, national ballet performances as ethnomarked phenomena influencing formation are considered national identity of Ukrainians in the 1950s and 1980s, the peculiarities of integrating elements of Ukrainian folk dance into the ballroom in the 1950s and 1980s through the prism of the formation of the national identity of Ukrainians were clarified.The culturological approach and the following methods are used to solve the outlined tasks: analytical – for the analysis of historiography and source base, comprehension of events, facts, repertoire, etc .; system – to reproduce a holistic system of varieties of stage choreographic art as factors in the formation of national identity; historical and chronological – to conduct research in chronological order, taking into account the historical context; reproduction of a holistic picture of the functioning of different types of choreography in Ukraine in the stated chronological period; art analysis – to identify stylistic and lexical features of the manifestation of "national" in choreography; theoretical generalization – to clarify the terminological apparatus of the study, the formulation of conclusions; systematization of the main ways of forming national identity through dance.It is noted that among the promising areas of further research - the reproduction of regional national features of Ukrainian choreography in the system of dance art as one of the ways to translate ethnocultural identity, comparing the role of folk stage choreography in the sociocultural space of Ukraine in Soviet and post-Soviet periods, dance as a method of creating nationally marked contemporary choreographic art, etc.Key words: choreographic art of Ukraine, national identity, Ukrainian folk-stage dance, Ukrainian ballet, Ukrainian ballroom dance.

Об'єкт дослідження – архетипні символи як комунікаційний інструмент феноменологічної концептуалізації в новинному контенті масмедійних текстів про воєнні дії на Сході України. Мета дослідження – схарактеризувати архетипний символ як комунікаційний інструмент феноменологічної концептуалізації суспільно значущих подій (воєнних дій на Сході України) у новинному контенті сучасних масмедійних текстів.З-поміж загальнопізнавальних методів виокремлюються описовий: прийоми контекстного аналізу та інтерпретації, на підставі яких проаналізовано архетипні символи в сучасному медіатексті, засоби їх вербалізації, виявлено семантичні та структурні особливості в медіапросторі; індуктивно-дедуктивний – для аналізу й синтезу наукових теорій і концепцій, зокрема індуктивний (для узагальнення та систематизації даних про архетипну символіку, а також самі архетипні символи в медіатекстах); дедуктивний (для створення семантичного поля характеристики медійних архетипних символів). Застосовано такі методи дослідження: порівняльно-історичний, синтезу й узагальнення – для простеження виникнення понять «символ», «архетип», «архетипний символ» і суміжних категорій, їх порівняння та зіставлення; дефінітивний – для міждисциплінарного потрактування символу й суміжних категорій; диференційний – для визначення диференційних та інтегральних ознак між символом й суміжними категоріями; контекстуальний – для дослідження структурно-стильових особливостей архетипних символів у масмедійному тексті; структурно-функціональний аналіз – для виявлення засобів формування вербальної парадигми архетипних символів; компонентний аналіз – для встановлення змісту медіаповідомлення; семантичний аналіз – для вивчення семантики архетипних символів; дистрибутивний – для класифікації лексико-семантичних груп архетипних символів та виявлення властивостей їх функціонування в медіатекстах; трансформаційний аналіз – для визначення подібностей і відмінностей між етнокультурними архетипними символами, трансформованими в сучасний медійний простір; опитування – для визначення евристичних можливостей запропонованого набору семантико-стильових, архітектонічних ознак суспільно значущих подій в архетипних символах.Новітність нововпроваджуваного полягає в тому, що: вперше: – у межах теорії соціальних комунікацій експліковано положення когнітивно-ономасіологічного підходу до дослідження явищ та процесів дійсності шляхом аналізу архетипної символіки як їх сутності, що виражена мовними засобами; – встановлено, що архетипний символ набуває експліцитного вираження в медійному просторі через розширення, окремішність, трансформацію та модифікацію спочатку архетипної схеми, а потім прообразної концептуальної схеми шляхом різних лінгвокогнітивних операцій і методологій, які формують множинність вербальних образів; – на підставі узагальнення спостережень за своєрідністю реалізації символічних значень у межах медійного контексту визначено особливості архетипного символу в медіатексті, зокрема: множинність значень, що виявляють себе в різних конситуаціях; поєднання та взаємодія цих значень через аналогію й асоціативні зв'язки; накопичення та згущення багатьох ідей, відносин як виразників символічних значень; поляризація значень, що транслюються одним і тим же референтом на різних семантичних полюсах, інтегруються масовою свідомістю в процесі комунікації; – за результатами емпіричного аналізу архетипних символів у масмедійних текстах про воєнні дії на Сході України із застосуванням полісемічності та поліфункційності визначено сучасні етнокультурні образи-символи, що формують уявлення агентів соціально-комунікативної взаємодії щодо сутності соціокультурного сенсу сучасних процесів у країні: Донбас, вогонь, зброя, захисник, ворог, перемир'я, тиша тощо;удосконалено: – систематизацію функцій символу в медіатексті; – знання щодо структурно-семантичних ознак архетипних символів як засобів творення змісту медіаповідомлення; – інтерпретації архетипних символів як репрезентантів інформаційної картини світу українців та їх модифікації;набуло подальшого розвитку: – класифікація символу як предмета дослідження різних галузей на підставі змістовного аналізу множини різновидів символів з урахуванням сучасних соціокомунікаційних досліджень; – інтерпретації трансформації етнокультурних символів у масмедійний інформаційний простір, зокрема регіональних медіа, та формування картини світу споживачів інформації як вербальними, так і візуальними засобами комунікації. Результати дослідження можуть бути використані при подальших наукових дослідженнях особливостей функціонування архетипної символіки у медійному просторі; під час викладання дисциплін для здобувачів освіти всіх форм навчання освітніх ступенів «бакалавр» і «магістр»; авторами інформаційних повідомлень, у яких висвітлюються воєнні дії на Сході України.^UThe object of research is archetypal symbols as a communication tool of phenomenological conceptualization in the news content of mass media texts about military actions in Eastern Ukraine. The purpose of the research is to characterize the archetypal symbol as a communication tool of phenomenological conceptualization of socially significant events (military actions in the East of Ukraine) in the news content of modern mass media texts.Among the general cognitive methods are descriptive: methods of contextual analysis and interpretation, based on which the archetypal symbols in modern media text, the means of their verbalization, semantic and structural features in the media space; inductive-deductive – for the analysis and synthesis of scientific theories and concepts, in particular inductive (for generalization and systematization of data on archetypal symbols, as well as the archetypal symbols themselves in media texts); deductive (to create a semantic field of characteristics of media archetypal symbols).The following research methods were also used: comparative-historical, synthesis and generalization – to trace the emergence of the concepts of "symbol", "archetype", "archetypal symbol" and related categories, their comparison and comparison; definitive - for interdisciplinary interpretation of the symbol and related categories; differential – to determine the differential and integral features between the symbol and related categories; contextual – to study the structural and stylistic features of archetypal symbols in the mass media text; structural-functional analysis - to identify the means of forming a verbal paradigm of archetypal symbols; component analysis – to establish the content of the media message; semantic analysis – to study the semantics of archetypal symbols; distributive – to classify lexical and semantic groups of archetypal symbols and identify the properties of their functioning in media texts; transformational analysis – to determine the similarities and differences between ethnocultural archetypal symbols transformed into the modern media space; survey – to determine the heuristic possibilities of the proposed set of semantic-stylistic, architectural features of socially significant events in archetypal symbols. The novelty of the newcomer is that: for the first time: - within the theory of social communications the position of cognitive-onomasiological approach to the study of phenomena and processes of reality by analyzing archetypal symbolism as their essence, which is expressed by linguistic means; it is established that the archetypal symbol acquires explicit expression in the media space through the expansion, separation, transformation and modification of first the archetypal scheme, and then the prototype conceptual scheme through various linguocognitive operations and methodologies that form a plurality of verbal images; observations on the originality of the implementation of symbolic meanings within the media context identified features of the archetypal symbol in the media text, in particular: the plurality of meanings that manifest themselves in different situations; combination and interaction of these values through analogy and associative connections; accumulation and condensation of many ideas, relations as expressions of symbolic meanings; polarization of meanings transmitted by the same referent at different semantic poles is integrated by the mass consciousness in the process of communication; ethnocultural images-symbols that form the idea of agents of socio-communicative interaction on the essence of socio-cultural meaning of modern processes in the country: Donbass, fire, weapons, defender, enemy, truce 'I, silence, etc.; improved: - systematization of symbol functions in media text; - knowledge of the structural-semantic features of archetypal symbols as a means of creating the content of the media message; - interpretations of archetypal symbols as representatives of the information picture of the world of Ukrainians and their modifications; - interpretation of the transformation of ethnocultural symbols into the mass media information space, in particular regional media, and the formation of a picture of the world of information consumers by both verbal and visual means of communication. The results of the research can be used in: further research of the peculiarities of the functioning of archetypal symbolism in the media space; during the teaching of disciplines for students of all forms of educational degrees "bachelor" and "master"; the authors of information messages in which they are covered military action in eastern Ukraine.