Надано інтегральну оцінку антропогенній модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку. Висвітлено ландшафтну структуру території парку. Проведено оцінювання естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку. Розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах даної території з метою виявлення трансформаційних процесів. Досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на підставі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах даної території. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем. Обгрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

  Скачати повний текст

Досліджено втрачені географічні об'єкти (ВГО) Дніпропетровщини. Визначено поняття "втрачений географічний об'єкт" і "втрачена геоінформація". Установлено етапи розвитку географічних уявлень про територію області з метою одержання найбільш достовірної та вичерпної інформції про ВГО. Розроблено класифікацію ВГО за функціонально-генетичною ознакою, визначено чинники й умови втрати географічної інформації, здійснено періодизацію процесу зникнення географічних об'єктів з урахуванням природних чинників, історії заселення та промислового освоєння краю, а також інших соціально-політичних причин. Запропоновано концептуальну модель атласу "Втрачені географічні об'єкти Дніпропетровської області", складено окремі картографічні моделі, визначено структуру й інформаційне наповнення атласу. Визначено шляхи застосування даного атласу і банків даних у подальших наукових дослідженнях у системі географічної освіти, у галузі пізнавального туризму та для прийняття управлінських рішень на регіональному рівні щодо збереження географічного різноманіття.

  Скачати повний текст

Досліджено методику І.М. Рожка, яка передбачає рекреаційне оцінювання придатності природних територіальних комплексів (ПТК) для різних видів рекреаційного природокористування на території національних природних парків (НПП) у межах Полісся. Наведено ландшафтну карту Шацького НПП у масштабі 1 : 50 000. Надано оцінку придатності ландшафтних комплексів Шацького НПП для різних видів рекреаційного природокористування з урахуванням сучасного рекреаційного навантаження на ПТК і складено серію ландшафтно-оціночних карту у масштабі 1 : 50 000. Розраховано загальну й оптимальну рекреаційну ємність Шацького НПП на рівні видів урочищ. Запропоновано рекомендації із розосередження рекреаційного навантаження й обгрунтовано нові напрями рекреаційного використання ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методичні засади виявлення естетичної цінності ландшафтів як складової рекреаційного та гуманістичного ресурсного потенціалу території або акваторії. Виявлено критерії естетичної цінності ландшафтів і ландшафтоутворювальних складових. Проаналізовано різні підходи до оцінювання естетичних якостей ландшафтів і запропоновано методику естетичного оцінювання краєвиду. Здійснено дослідження різноманітності ландшафтної структури території Буковини та розроблено картосхему хорологічного різноманіття ландшафтів з диференціацією ступеня різноманіття. Проведено узгоджений аналіз між ступенем різноманіття ландшафтів та естетичною цінністю краєвидів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему дослідження території великих міст за умов навколишнього середовища, сприятливого для життя людини. На підставі ландшафтно-екологічного підходу проведено пофакторний аналіз території міста та виділено і запропоновано групу інтегральних факторів антропогенно-техногенного походження, що формують даний стан, а саме: техногенне навантаження опосередкованого впливу, забрудненість, природність, комфортність. На основі даних факторів розроблено й обгрунтовано класифікацію районів сприятливості для життя людини та проведено еколого-географічне районування території міста. Запропоновано класифікацію, що поєднує кількісні та якісні характеристики (оцінки), а ландшафтно-екологічні дослідження та районування базуються на комплексній системі методів. Визначено заходи щодо покращання стану міського середовища на основі здійснення раціонального природокористування у процесі урбанізації, субурбанізації.

  Скачати повний текст

Розроблено напрями вдосконалення моніторингу рекреаційних територій з використанням даних аерокосмічного знімання та геоінформаційних технологій. Проаналізовано правовий, теоретичний і практичний базис рекреаційної сфери як природно-територіального комплексу та запропоновано методику його дослідження з застосуванням систем - кадастрової, регіональних кадастрів, багатоцільового кадастру, геоінформаційних систем (ГІС). Для визначення рівнів і частоти моніторингу розроблено модифіковані методи мінімізації ризику та визначення ступеня антропогенної перетвореності ландшафтів. За результатами досліджень щодо використання космічних знімальних систем для відображення та картографування територіальних елементів сфери рекреації встановлено, що космічні системи надвисокої роздільної здатності можна використовувати для моніторингу міських, сільських і незабудованих територій. Для рекреаційних територій у межах населених пунктів доцільно використовувати аерознімання. На підставі результатів проведених досліджень (у поліс-курорті Східниці, на Львівщині) доведено доцільність поєднання завдань рекреації, туризму та культурного ландшафту в єдину систему. В геоінформаційній системі туристичного призначення (ГІС - Східниця) концептуальну схему доповнено новими завданнями та змістом пізнавально-інформаційного характеру з проблематики культурного ландшафту.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні основи фізико-географічної оцінки стану та ступеня антропогенної зміни природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території та апробації розробленої теорії на прикладі Дніпропетровщини. Запропоновано комплексну систему абсолютних показників для оцінки стану та рівня змін біологічних, земельних, водних, повітряних, мінерально-сировинних і рекреаційних ресурсів території. Надано просту схему переходу від багатокритеріальної оцінки до однокритеріальної. Введено інтегральні відносні показники стану ПРП, рівня антропогенного впливу на ПРП, питомої ваги кожного окремого показника в загальній системі показників для визначення структури ПРП. Вивчено сучасний стан ПРП степового Придніпров'я, зроблено кількісну оцінку ступеня та характеру змін ПРП внаслідок життєдіяльності людини. Визначено компонентну структуру та територіальну диференціацію ПРП, а також фактори антропогенного впливу на ПРП. Проведено природно-ресурсне районування території області.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему визначення рекреаційного потенціалу природних територіальних систем Горган (Українських Карпат). Запропоновано використання математичних конструктів для визначення складових, а також рекреаційного потенціалу гірських територій у цілому. Розроблено методику оцінювання складових рекреаційного потенціалу гірських територій. Обгрунтовано можливість застосування розробленої методики для оцінювання ефективності рекреаційного використання території Горган, розробки заходів щодо оптимізації геосистем даної території за умов інтенсивного рекреаційного використання. Здійснено картографію Горган за основними оцінними складовими рекреаційного потенціалу.

  Скачати повний текст

Узагальнено основні підходи щодо визначення якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів, удосконалено їх структуру. Обгрунтовано необхідність впровадження регіональної рекреаційної системи (РРС), як певного територіального осередку розвитку рекреації на регіональному рівні. Здійснено комплексну характеристику та оцінку даних ресурсів Харківщини. Запропоновано напрямки оптимізації використання рекреаційних ресурсів РРС.

  Скачати повний текст

Розроблено науково-географічні засади формування приморської рекреаційної системи розселення (ПРСР). Обгрунтовано шляхи удосконалення її функціональної та територіальної організації на прикладі Запорізького Приазов'я. Здійснено аналіз головних теорій дослідження ПРСР. Поглиблено методику формування та функціонування системи розселення. Розроблено логіко-гносеологічний шлях пізнання ПРСР, що являє собою об'єктно-суб'єктну модель. Відображено локалізацію рекреаційних підприємств та самодіяльних утворень, розглянуто інфраструктурну облаштованість території, виділено мережу рекреаційних підприємств. Визначено форми рекреаційного господарства та таксономічні одиниці ПРСР Запорізького Приазов'я.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію ландшафтного підходу щодо питань вивчення ресурсної бази туристсько-рекреаційної галузі господарства. Виділено сім сегментів туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД) - курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний, охарактеризовано їх ресурсну базу. Визначено сутність поняття "туристсько-рекреаційний ландшафт" як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності. Розроблено ієрархічну структуру таксономічних одиниць туристсько-рекреаційних ландшафтів. Для кожного сегмента ТРД систематизовано інформацію протуристсько-рекреаційні ресурси території Чернівецької області. Проаналізовано закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів стосовно ландшафтних комплексів. Для кожного сегмента ТРД виділено ареали поширення відповідних ресурсів. Розглянуто варіант можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності на базі наявних наборів туристсько-рекреаційних ресурсів.

  Скачати повний текст

Теоретично та методично обгрунтовано формування та функціонування територіально-рекреаційних систем (ТРС) лікувального типу. Узагальнено основні принципи та доповнено теоретико-методичні засади оцінки природних лікувальних рекреаційних ресурсів. Обгрунтовано методику ландшафтно-рекреаційного зонування території стосовно типології ТРС та на її базі проведено функціональне оцінювання території Львівщини. Розглянуто чинники формування та функціонування ТРС курорту Трускавець. Значну увагу приділено стану використання його природних рекреаційних ресурсів. Запропоновано шляхи подальшого раціонального використання природного "потенціалу" курорту та визначено напрямки його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст