Теоретично й експериментально обгрунтовано одержання багатокомпонентного кам'яновугільного в'яжучого з широким інтервалом пластичності на підставі встановлення закономірностей формування в них комплексно-сполученої мікроструктури, поданої коагуляційним каркасом із часток активного дисперсного наповнювача у концентрованому розчині полімеру в гама-фракції дьогтю. У процесі модифікації кам'яновугільного дорожнього дьогтю відсівом полівінілхлориду внаслідок розгортання глобул полімеру у витягнуті конформації формується просторова полімерна сітка, утворена за рахунок переплетення та міжмолекулярної взаємодії макромолекул і надмолекулярних утворень полівінілхлориду. Оптимальний вміст активного дисперсного наповнювача сприяє утворенню коагуляційної структури у в'яжучому та підвищенню загальної структурованості системи. Структуруюча дія деревного гідролізного лігніну одночасно з пластифікуючою дією сірки сприятиме зміщенню температури переходу в'яжучого у в'язко-текучий стан, в область більш високих позитивних температур і зсуву температури склування в область більш низьких негативних температур. Багатокомпонентне кам'яновугільне в'яжуче характеризується більш широким інтервалом пластичності. Використано експериментально-статистичне моделювання, завдяки якому встановлено оптимальні концентраційні співвідношення комбінованого дисперсного наповнювача в кам'яновугільному дорожньому дьогті. Застосовано метод ІЧ-спектроскопії. За результати дериватографічних і калориметричних досліджень доведено існування тривкої міжмолекулярної взаємодії, що сприяє створенню в багатокомпонентному кам'яновугільному в'яжучому (БКВ) безперервного спектра молекулярно-масового розподілу, розширенню інтервалу пластичності і зниженню температурної чутливості БКВ. Вивчено фізико-механічні та деформаційно-міцнісні властивості БКВ і бетонів на їх основі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичному і експериментальному обгрунтуванню здобуття довговічного дорожнього дьогтебетону на основі установлення закономірностей формування комплексно модифікованої мікроструктури дьогтебетону, представленої дьогтеполівінілхлоридним в'яжучим і мінеральним порошком, поверхня якого активована олігомером, котрий містить функціональні групи (карбамідоформальдегідна смола КФ-МТ, епоксидні смоли, полімервміщуючі відходи виробництва епоксидних смол).

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена теоретичному і експериментальному обгрунтуванню отримання дьогтеполімерсіркобетону з широким інтервалом в'язкопружної поведінки на основі встановлення закономірностей формування структури кам'яновугільних дорожніх дьогтів і дьогтев'яжучої речовини, представленої дьогтеполівінілхлоридним в'яжучим і мінеральним порошком - сірчаним шламом. Запропонована модель колоїдної міцели дьогтю. Побудовані діаграми фазової рівноваги системи "кам'яновугільний пек-антраценове масло". Криві "ліквідусу" і "солідусу" апроксимовані рівняннями другого порядку. Вивчене структуроутворення в кам'яновугільних дорожніх дьогтях. Експериментально-статистичні оптимізовані склади дьогтеполівінілхлоридного в'яжучого і дьогтеполімерсіркобетонних сумішей. Вивчені фізичні і деформаційно-міцнісні властивості дьогтеполімерсіркобетону. Результати роботи реалізовані при промисловому випуску дьогтеполімерсіркобетонних сумішей, що містять в своєму складі дьогтеполівінілхлоридне в'яжуче і сірчаний шлам.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості впливу полімерів і поверхнево-активних речовин (ПАР) на адгезійні властивості бітумів. Досліджено водостійкість плівок бітуму, модифікованого полімером (БМП), на поверхні кам'яних матеріалів і асфальтобетонів на основі БМП. Розглянуто вплив на зчеплення типів і видів полімерів, а також вмісту полімеру в БПМ на їх зчеплення з підложкою у водному середовищі. Досліджено поверхневі властивості БМП, як основи адсорбційно-адгезійних процесів на межі поділу фаз, що забезпечує зчеплення. Запропоновано механізми взаємодії в системах бітум - полімер - ПАР - підложка. Обгрунтовано та підтвержено, що сумісне використання полімеру та ПАР у бітумі призводить до складання індивідуальних ефектів від кожної застосованої домішки і раціонального використання обох домішок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано критерії адгезійної активності поверхнево-активних речовин (ПАР) і термостабільності бітумів, які їх вміщують. Розкрито взаємозв'язок концентраційних залежностей поверхневого натягу, крайового кута змочування й адгезійної активності бітумів, що вміщують ПАР, використаний як підстава для визначення мінімально необхідного вмісту ПАР у бітумі. Експериментально доведено пряму залежність адгезійної здатності бітумів і бітумів, що вміщують ПАР, від температурно-часового режиму їх нагріву в процесі технологічної підготовки. Виявлено кількісний зв'язок між показником зчеплення бітуму та коефіцієнтом тривалої водостійкості асфальтобетону, висловлено припущення про можливість виявлення узагальненої залежності цих властивостей. Встановлено ефективність апретування поверхні кам'яних матеріалів розчинами ПАР, що сприяє зниженню витрати ПАР і собівартості бітумомінеральних матеріалів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст