Досліджено проблему підвищення ефективності лікування стабільної стенокардії напруги I та II функціональних класів (ФК) у хворих літнього віку шляхом застосування курсу інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань (ІНГТ) на фоні вживання препаратів, передбачених базовою терапією. Для розв'язання зазначених завдань обстежено 50 здорових і 65 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) зі стабільною стенокардією напруги I та II ФК віком 60 - 74 роки. Проведення ІНГТ на апаратному комплексі "Гіпотрон" за умов індивідуального добору режиму тренувань є безпечним у 97, 2 % здорових людей літнього віку та 95,7 % - літніх хворих на ІХС. ІНГТ зменшують клінічні прояви ІХС, підвищують фізичну працездатність (ФП), скорочують тривалість добової ішемії міокарда, знижують функціональний вік серцево-судинної системи та підвищують стійкість організму до гіпоксії. ІНГТ є ефективнішими в осіб зі зниженою ФП. Сприятливий вплив ІНГТ зумовлений економізацією діяльності серцево-судинної, дихальної систем і споживання кисню на фізичне навантаження, поліпшенням судинорухової функції ендотелію та мікроциркуляції. Проведення ІНГТ можна рекомендувати здоровим літнім людям як метод підвищення адаптаційних можливостей організму та у літніх хворих на ІХС на тлі стандартного лікування.

  Скачати повний текст

Доведено, що застосування івабрадину та івабрадину в комбінації з бісопрололом у малих дозах ефективно нормалізує частоту серцевих скорочень, має плейотропні та кардіотропні ефекти: зменшує жорсткість аорти, знижує пульсовий і систолічний артеріальний тиск, сповільнює швидкість поширення пульсової хвилі, інгібує експресію ендотеліну-1 і прозапальних цитокінів, нормалізує діастолічну функцію лівого шлуночка та варіабельність серцевого ритму.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми діагностики, особливості тактики і ендоваскулярного лікування різних форм нестабільної стенокардії. Визначено показання та протипоказання до даного лікування, контингент хворих ішемічної хвороби серця(ІХС) з нестабільною стенокардією та підвищеним ризиком розвитку ускладнень. Розроблено оптимальні методи стентування вінцевих артерій. На підставі вивчення змін показників електрокардіографії, оцінки даних доопераційної коронарографії, аналізу перебігу інтраопераційного етапу описано алгоритм діагностики і лікування хворих ІХС з нестабільною стенокардією, анестезіологічні особливості даного лікування. Доведено значне зниження частоти виникнення післяопераційних ускладнень. Відзначено високу стабільність ефекту ендоваскулярного та хірургічного лікування хворих ІХС з нестабільною стенокардією.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему патогенезу порушень жироліпідного обміну в пацієнтів з нестабільною стенокардією (НС). На підставі вивчення структурних змін жирнокислотного складу тригліцеридів і ліпопротеїнів низької та високої щільності плазми крові, показників добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) у хворих на нестабільну стенокардію встановлено зв'язок показників ішемії, ектопічної активності міокарда та структурних компонентів жирнокислотного спектра ліпідів крові. Показано, що під впливом лікування з використанням статинів у хворих на НС нормалізуються окремі показники жирнокислотного спектра тригліцеридів плазми крові та відбувається вірогідне зменшення загальної кількості шлуночкових екстрасистол і кількості ранніх шлуночкових екстрасистол. Виявлено кореляційні зв'язки між динамікою змін окремих вищих жирних кислот як структурних компонентів ліпідів плазми крові та показниками холтерівського моніторування добової ЕКГ. Перевірено доцільність раннього призначення хворим на НС препаратів групи статинів.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між активацією процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і рівнем ендотеліну-1 (ЕН-1) у крові хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ). Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між концентрацією ЕТ-1 та первинними і вторинними продуктами ПОЛ. Доведено, що застосування карведилолу, у порівнянні з метопрололом, призводить до більш вираженого зниження інтенсивності ПОЛ і зменшення нагромадження окисного білка, меншого виснаження антиоксидантного захисту (АОЗ), більш суттєвого зниження інтенсивності ПОЛ і зменшення нагромадждення окисного білка, меншого виснаження АОЗ, більш суттєвого зниження концентрації ЕТ-1 крові у хворих на гострий ІМ. Вперше обгрунтовано доцільність застосування мелатоніну для лікування таких хворих з метою впливу на процеси ПОЛ і параметри варіабельності ритму серця. Виявлено, що додавання мелатоніну до базисної терапії хворих на гострий ІМ (beta-адреноблокатор - метопролол) сприяє більш суттєвому зниженню показників ПОЛ сироватки крові, достовірному зростанню активності парасимпатичної складової регуляторного впливу вегетативної нервової системи на серце. Проаналізовано віддалені (через рік) результати лікування хворих на ІМ і виявлено більш суттєвий вплив на параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки карведилолу у порівнянні з метопрололом.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ). Вивчено вплив ІАПФ на центральну та периферичну гемодинаміку, зміни ендотеліальних і тромбоцитарних вазоактивних факторів патогенезу захворювання та стан обміну ліпідів у хворих на нестабільну стенокардію (НС). Встановлено, що включення ІАПФ до схем лікування НС призводить до значного поліпшення скоротливості міокарда, зменшення явищ дилятації порожнини лівого шлуночка, прогресивного зменшення загального периферичного опору судин. Не виявлено значного впливу ІАПФ на ліпідний спектр крові хворих на НС, але за тривалого вживання зареєстровано тенденцію до зниження вмісту атерогенних ліпідів, що засвідчує доцільність їх використання як допоміжної антиатерогенної терапії.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення концентрації гомоцистеїну у плазмі крові у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) зі стабільною стенокардією напруження I - IV функціональних класів й епізодами безбольової ішемії міокарда (БІМ) уперше показано взаємозв'язок між гомоцистеїнемією та виразністю патологічного процесу у пацієнтів цих груп. З'ясовано, що гіпергомоцистеїнемія може призводити до обтяження функціонального класу стенокардії напруження та до більш частих епізодів БІМ. Здійснено зіставлення ефективності методів лікування ІХС з обліком гомоцистеїнемії та стандартної терапії за умов використання вітамінів групи B у комплексі з фолієвою кислотою та показано достовірне зниження рівня гомоцистеїну у плазмі крові, що поліпшує перебіг захворювання у пацієнтів.

  Скачати повний текст

В роботі представлені результати вивчення терапевтичної ефективності застосування нітрогранулонгу, нітронгу-форте та дильтиазему у поєднанні з транскардіальною гальванізацією (ТКГ) у хворих на ІХС та артеріальну гіпертензію. В процесі лікування вивчено динаміку клінічного перебігу захворювання, показників серцевої гемодинаміки, толерантність до фізичних навантажень, стан згортальної системи крові та перекисного окислення ліпідів, ліпідного обміну. Доведено своєрідні особливості патогенетичних ланок ІХС за умов розвитку толерантності до нітратів і можливість її уникнення шляхом проведення курсів ТКГ. Поєднане застосування антиангінальних препаратів та ТКГ дозволяє посилити їх антиангінальну дію, отримати гіпокоагуляційний і гіпохолестеринемічний ефекти.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності зрушень тромбоцитарного гемостазу та плазмін-залежного фібринолізу за умов антитромботичного лікування хворих на нестабільну стенокардію. Підтверджено гіпотезу про асоціацію підвищеної тромбофілії тромбоцитів та депресію плазмінової системи з високим ступенем ризику несприятливого кінця дестабілізації. Доведено, що на фоні комбінованого лікування тіклопідином та аспірином розвивається тромбоцитарна дисфункція, гальмується фібриноліз. Співставлення динаміки зрушень у тромбоцитарній та плазміновій системах на тлі трьох режимів гепаринотерапії з використанням стандартного (в/в та п/шк призначення) та фракціонованого гепарину та еноксапарину виявило потенціацію тромбоцитів та динамічний характер змін літичної активності плазми на фоні лікування стандартним гепарином поряд з мінімальними депресивними тромбоцитарними ефектами та зростанням плазмінового потенціалу у разі лікування еноксапарином.

  Скачати повний текст

Дана оцінка застосування алапініну та етацизіну при стабільній стенокардії напруження, постінфарктному кардіосклерозі з порушенням ритму серця (екстрасистолічна аритмія, постійна форма мерехтливої аритмії в поєднанні зі шлуночковою екстрасистолією) як в умовах гострих фармакологічних тестів, так і при курсовому лікуванні. Проведено вивчення впливу алапініну та етацизіну на ЕКГ, периферичну, центральну та внутрішньосерцеву гемодинаміку, на стан деяких гормональних систем.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що перебіг стабільної стенокардії (СС) у хворих на цукровий діабет (ЦД) ІІ типу супроводжується розвитком андрогенного дисбалансу, який посилюється зі збільшенням тривалості діабету та рівнем гіперглікемії. Зміни андрогенного балансу залежать від рівня інсуліну й інсуліночутливості. Виявлено зв'язок андрогенного дисбалансу з курінням і зловживанням алкоголем. Встановлено залежність клінічного перебігу й якості життя хворих на стенокардію в поєднанні з ЦД ІІ типу від рівня андрогенного забезпечення. Виявлено порушення показників ожиріння (збільшення індексу маси тіла (ІМТ) та співвідношення обвід талії / обвід стегон (ОТ/ОС)) у хворих на стенокардію та ЦД ІІ типу на фоні андрогенного дисбалансу, які супроводжувалися проатерогенними змінами ліпідного обміну (підвищення рівня загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), коефіцієнту атерогенності (КА) та зниженням холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ)). На моделі багатофакторного регресійного аналізу показано незалежний вплив індексу вільних андрогенів (ІВА) на збільшення ІМТ та ОТ/ОC у чоловіків з гіпоандрогенією та ЛПВЩ, ТГ, КА у жінок з гіперандрогенією. Вперше встановлено зміни імунної реактивності залежно від андрогенного балансу й інсуліночутливості в хворих на СС в поєднанні з ЦД ІІ типу. Виявлено кореляційну залежність між лімфоцитами крові й ІВА, Т-лімфоцитами й індексу чутливості до інсуліну. Відзначено, що стандартна терапія цукрознижувальними препаратами й інсуліном супроводжується змінами показників андрогенної забезпеченості. Проаналізовано вплив гіполіпідемічної терапії на показники андрогенного балансу. Вперше встановлено, що комплексне лікування хворих на СС із ЦД ІІ типу з використанням гіпо-гіпермагнітотерапії зменшує кількість ангінозних приступів і дозу лікарських засобів, покращує якість життя пацієнтів. Доведено, що гіпо-гіпермагнітне поле (ГГМП) володіє седативним ефектом, зменшує прояви андрогенного дисбалансу, покращує чутливість до інсуліну, сприяє корекції дисліпідемії Ц достовірному зниженню ЗХС, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), ТГ, КА), що в свою чергу зменшує кількість небажаних ефектів Ц підвищення концентрації аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації лікування гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST (нестабільної стенокардії та не-Q-інфаркту міокарда) у осіб з артеріальною гіпертензією з урахуванням особливостей порушень добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки та функціонального стану судинного ендотелію шляхом диференційованого застосування бета-адреноблокаторів з вазодилатуючими властивостями. Вперше визначено наявність взаємозв'язку між показниками добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію та кардіогемодинаміки. Встановлено, що карведілол і небіводол перевищують метопролол за здатністю покращувати показники діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію, а метопрололу притаманна більш виразна негативна хронотропна дія. Доведено здатність карведілолу покращувати насосну та скоротливу функцію ЛШ у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

  Скачати повний текст

Установлено нові клініко-патогенетичні характеристики стабільної стенокардії навантаження (ССН) залежно від наявності гіперхолестеринемії. Доведено, що клініко-функціональні характеристики перебігу ССН взаємопов'язані з порушенням функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, балансом системи перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ). Показано, що функціональний стан печінки порушується найчастіше у хворих з гіперхолестеринемією, що має прояв у порушеннях функціональної здатності мембран гепатоцитів, дезінтоксикаційної, енергетичнозабезпечувальної та білково-синтетичної функцій печінки. У хворих на ССН з гіперхолестеринемією виявлено зменшення вмісту заліза, міді, кобальту та цинку у крові, а за відсутності гіперхолестеринемії вміст міді та кобальту підвищується, що доводить про різну спрямованість змін у АОЗ. Наведено результати вивчення клініко-функціональних характеристик ССН, функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, систем ПОЛ і АОЗ на фоні тривалої ліпідзнижувальної терапії статинами. Доведено, що тривала ліпідзнижувальна терапія впродовж 3-х місяців з використанням симвастатину та аторвастатину підвищує клінічну ефективність стандартної терапії ССН за рахунок корекції ліпідного обміну, підвищення показників системи АОЗ, пригнічення процесів ПОЛ. Обгрунтовано новий патогенетичний підхід до лікування хворих на ІХС з використанням ліпідзнижувальних засобів і гепатопротекторів, що сприяє підвищенню ефективності та безпечності тривалої ліпідзнижувальної терапії.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню особливостей впливу електромагнітних хвиль міліметрового діапазону в комплексному лікуванні 157 хворих на стенокардію напруги II - III функціональних класів за клініко-функціональними та лабораторними даними (толерантність до фізичного навантаження, стан діастолічної функції лівого шлуночка, ліпідійний обмін, зміни в перекисному окисленні ліпідів і антиоксидантному захисті, тіол-дисульфідна система плазми крові і на клітинному рівні - в еритроцитах). Встановлено, що КВЧ-терапія на тлі базисного лікування покращує функціональний стан міокарду, має цитопротекторний ефект, сприяє збільшенню чутливості до нітратів за рахунок зростання вмісту сульфгідрильних груп в клітинній ланці, а для хворих на стенокардію напруги II функціонального класу і в плазмі крові. Розроблені критерії, що дозволяють прогнозувати ефективність КВЧ-терапії в комплексному лікуванні. Доведено, що використання КВЧ-терапії є ефективним та доступним методом фізіотерапії, у якого відсутня побічна дія і який дозволяє зменшити кількість таблеток ізосорбіда дінітрата, збільшує терміни збереження стійкого клінічного ефекту.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективну оцінку віддалених наслідків гострого коронарного синдрому (ГКС) без підйому сегмента ST залежно від застосування статинотерапії у хворих, що знаходились на стаціонарному лікуванні з таким діапазоном в одному центрі протягом трьох років. Показано, що навіть за умови помірної терапії статинами таких хворих спостерігається зменшення 1-річної летальності не залежно від початкового сироваткового рівня загального холестерину. Встановлено, що у хворих на ГКС без підйому сегмента ST, що одержували симвастатин протягом трьох місяців після ГКС, збільшувався час і рівень навантаження. Проаналізовано, що терапія симвастатином чинить коригувальний ефект на ендотеліальну функцію, що має кореляційні зв'язки з показниками ліпідного обміну та системного запалення, і вегетативне забезпечення серцевої діяльності хворих на ГКС без елевації сегмента ST.

  Скачати повний текст

Показано механізм палеотропного ефекту симвастатину, що полягає у корекції кристалохімічних і кристалофізичних властивостей рідиннокристалічних ліпідів плазми й судинної стінки. Установлено, що застосування даного препарату дозволяє знизити величину електричного заряду ліпідного ядра атеросклеротичних елементів судинної стінки внаслідок зниження часткового вмісту ліпідних фракцій, що перебувають у рідиннокристалічному стані. Сформульовано електричну рідиннокристалічну концепцію вазостатичної стенокардії, що полягає у тому, що ліпідні рідиннокристалічні композиції атеросклеротичних елементів людини, які мають сегнето- та п'єзоелектричні властивості, здатні конденсувати електричний заряд, величина якого є достатньою для стимуляції скорочення гладком'язових клітин середньої оболонки артерій.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено зміни морфометричних, катехоламін- та інсуліндепонуючих властивостей еритроцитів у хворих на стабільну стенокардію III функціонального класу (ФК) та визначено їх роль у патогенезі ішемічної хвороби серця (ІХС). Встановлено кореляційну залежність між показниками, що характеризують функціональні властивості еритроцитів і стан центральної та периферичної гемодинаміки та кардіоінтервалометрії у пацієнтів зі стабільною стенокардією III ФК. У порівняльному аспекті показано вплив базисної терапії ІХС та її комбінації з мілдронатом на частоту ангінозних нападів на добу та визначено добову потребу нітрогліцерину. Встановлено гемодинамічні характеристики варіабельність серцевого ритму, толерантність до фізичних навантажень. Визначено морфометричні параметри еритроцитів і виявлено їх здатність до депонуваня катехоламінів та інсуліну у хворих на стабільну стенокардію III ФК.

  Скачати повний текст

На підставі результатів лабораторного дослідження окремих показників стрес-лімітуючої (СЛС) та стрес-реалізуючої систем (СРС) обчислено співвідношення між інтегральними показниками, із загальної кількості хворих на стабільну стенокардію II - III функціональних класів (ФК) виділено категорію пацієнтів з надмірною адренергічною та прооксидантною активністю крові (СРС), зниженням активності антиоксидантних і серотонінергічних систем (СЛС), збільшенням індексу - співвідношення рівня перекисного окиснення ліпідів та потенціалу загальної антиоксидантної активності, значними зсувами з боку інших біохімічних показників, більш визначеною клінічною симптоматикою, достовірно нижчою толерантністю до фізичного навантаження, тобто групу, яка в першу чергу потребує стрес-протекторної терапії. Вказано на спроможність інтерференційних струмів справляти стрес-протекторні ефекти, які перш за все виявилися у зниженні надмірної адренергічної та прооксидантної активності крові; зменшенні ступеня дисліпідемії; зниженні прокоагулянтної активності крові; обмеженні аутоімунних реакцій, завдяки достовірному зростанню рівня антиоксидантного захисту крові та активності серотонінергічних систем. Доведено, що залучення інтерференц-терапії до комплексного лікування хворих на стабільну стенокардію з високим ризиком розвитку стресогенних ушкоджень підвищує терапевтичну ефективність в цієї категорії хворих. Найбільш позитивних результатів лікування досягнуто за умов комбінованого призначення інтерференц-терапії - трансцеребрально та проекції ділянки печінки.

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми оптимізації діагностики та лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) без підйому сегмента ST з супутньою серцевою недостатністю (СН) II А стадії. Досліджено вплив препаратів клопідогрелю та івабрадину на клінічний перебіг захворювання, динаміку електрокардіотопограми, варіабельність серцевого ритму, показники системи згортання крові, рівні ендотеліну-1 та NT-pro BNP сироватки крові, а також доведено кореляційні взаємозв'язки між даними показниками. Встановлено, що використання клопідогрелю та івабрадину на тлі базової терапії забезпечує зменшення частоти серцевих скорочень, нормалізацію показників згортання крові, корекцію дисбалансу вегетативної нервової системи, і що дуже важливо, коригування ендотеліальної дисфункції та зменшення продукції натрійуретичних пептидів, що сприяє покращанню перебігу ГКС без підйому сегмента ST з СН II А стадії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості центрального кровообігу та структурно-функціональний стан міокарда лівого шлуночка серця та варіанти його ремоделювання у хворих на стенокардію напруги II - III функціональних класів у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Проаналізовано зміни діастолічної та систолічної функцій лівого шлуночка серця, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки та периферичної. З'ясовано ступінь вираженості центрального та регіонарного кровообігів, активності симпатико-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової систем і фактора Віллебранда. Доведено провідну роль чинника гіпертензії в генезі зрушень систолічної та діастолічної дисфукнцій лівого шлуночка у хворих на стенокардію напруги, який призводить до виражених структурних змін і порушення метаболізму міокарда. Обгрунтовано доцільність застосування небівололу та лозартану як найбільш оптимальних антигіпертензивних та антиангінальних лікарських препаратів у комплексному лікуванні хворих на стенокардію напруги II - III функціонального класів у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Запропоновано диференційований підхід щодо вибору терапевтичних заходів за даної патології та розроблено оптимальні схеми застосування небівололу та лозартану.

  Скачати повний текст