Розглядаються питання терапії опіків, при використанні в комплексному лікуванні методів біогальванізації і біофорезу лікарських препаратів. Наведені результати лікування 360 хворих різного ступеню важкості. Обгрунтовано доцільність застосування біогальванізації і біофорезу лікарських речовин та розроблені методики і схеми їх використання в комплексному лікуванні опіків різного ступеню важкості. Зменшена кількість інфекційних ускладнень на 43,5%. Зменшена летальність хворих з індексом важкості ураження II ст. в 5,6 рази, III ст. в 2,6 рази і IV ст. в 1,9 рази. Скорочені строки лікування потерпілих з опіками середнього ступеню важкості на 24,8%, важкого ступеню на 20,9% і вкрай важкого - на 16,9%.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням впливу опіку і кріодеструкції шкіри на морфофункціональний стан печінки щурів. В роботі за допомогою комплексного морфологічного і біохімічного аналізу вивчено динаміку ушкодження і репарації тканини печінки щурів після локального теплового і холодового пошкодження шкіри. Встановлені основні гістологічні і ультраструктурні зміни в печінці щурів після локальної гіпер- і гіпотермії шкіри. Розроблені кількісні критерії, що характеризують як ушкодження, так і відповідні компенсаторно-пристосувальні реакції печінки на різних рівнях її структурної організації після опікової та холодової травми шкіри. За допомогою дисперсійного аналізу показана залежність згаданих змін від характеру дії термічного фактору. Комплексне використання морфологічного і біохімічного аналізів дозволило встановити ідентичність клітинних механізмів пошкодження печінки після опіку і кріодеструкції шкіри. На підставі отриманих даних з'являється можливість проводити розробку профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на корекцію порушень, що індуковані в печінці термічною травмою шкіри.

  Скачати повний текст

Розроблений та досліджений состав пінного аерозольного препарату "Профезоль пінний" для лікування променевих уражень, термічних та хімічних опіків. Проведені дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей допоміжних речовин, фенольно гідрофобного препарату прополісу, концентратів та аерозолю. Вивчені показники якості аерозолю, стабільність у процесі зберігання, біологічна активність.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено маловивченим питанням патогенезу, клініки та діагностики опіків IV ступеню, а також лікуванню потерпілих з такими опіками. Автором розроблено класифікації опікових ран за глибиною поразки та їх ускладнень. Визначено фактори виникнення і перебігу опіків IV ступеню. На основі морфо-функціональних і експериментальних досліджень встановлена головна роль первинної судинної альтерації, яка призводить до тромбоутворення, розвитку субфасціального набряку, ішемії тканини і вторинного некрозу в ранах. Розроблено електрофізіологічні способи визначення життєздатності, глибини і розповсюдженності пошкодження м'язової і кісткової тканин. Запропоновано метричний та комп'ютерно-томографічний засоби обчислення обсягу пошкоджених тканин при опіках IV ступеню. Обгрунтовано показання і строки виконання декомпресивних операцій, а також операцій, спрямованих на вилучення некротичних тканин. Опіки IV ступеню обличчя, черепу, кистів, суглобів є прямим показанням для хірургічної реваксулярізації. Різноманітність застосованих методик пересадки комплексів тканин і дермотензійних клаптів дозволяє вибрати найбільш оптимальний варіант операції. Розроблена система ранніх методів діагностики та хірургічної тактики дозволила знизити число ускладнень, зменшити летальність і значно покращити функціональні результати лікування хворих з опіками IV ступеню.

  Скачати повний текст

Розкрито механізм впливу ксенодермотрансплантантів на клінічний перебіг опікової хвороби, а також показники локального кровотоку та морфологічні зміни в опіковій рані. Досліджено причини виникнення дерматогенних ускладнень, можливість прогнозування, профілактики та лікування сірководневими джерелами. За допомогою морфологічних та електронно-мікроскопічних досліджень розкрито механізми позитивного впливу на процеси дозрівання, розсмоктування рубцевої тканини, деретракцію та стабілізацію шкірних приживлених клаптів. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування обпалених із використанням звичайних методів та застосуванням ксенодермотрансплантантів. Визначено ефективність використання ліофілізованих ксенодермотрансплантантів у комплексному лікуванні обпалених з поверхневими та глибокими опіками.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне морфофункціональне дослідження (макроскопічне, гістологічне, гістохімічне, морфофункціональне та електронно-мікроскопічне) структурних компонентів кори головного мозку у тварин із термічними опіками шкіри у динаміці розвитку опікової хвороби. Встановлено, що у стадії шоку в тварин із тяжкою термічною травмою у морфофункціональній тріаді головного мозку "нейроцит - нейроглія - гемокапіляр" переважають структурні зміни простисувально-компенсаторного характеру, у стадії токсемії - поєднання альтернативних з адаптаційними та регенеративними й у стадії септикотоксемії - виснаження альтерації на тлі пристосувально-компенсаторних. Вивчено динаміку змін ендогенної інтоксикації в опечених тварин. Вперше показано прямий кореляційний зв'язок між зростанням токсичності плазми крові та морфофункціональними змінами у корі головного мозку. Доведено: ентеросорбент (ентеросгель) зменшує вміст середньомолекулярних пептидів у крові, запобігає ушкодженню і сприяє внутрішньоклітинній регенерації структурних компонентів кори головного мозку. Наведені дані засвідчують патогенетично обгрунтовану доцільність застосування енергосорбції у комплексному лікуванні опечених тварин.

  Скачати повний текст

Встановлено, що тяжкі опіки викликають значні структурні зміни у міокарді, послідовність та ступінь вираження яких залежить від стадії опікової хвороби. У стадії шоку та ранньої токсемії, на тлі високої ендогенної інтоксикації, у кардіоміоцитах і структурних компонентах мікроциркулярного русла розвиваються деструктивні зміни, які супроводжуються внутрішньоклітинною регенерацією, гіперплазією та гіпертрофією внутрішньоклітинних органел. У стадії пізньої токсемії та септикосемії, які характеризуються збереженням високого рівня токсичних продуктів у плазмі крові, наступає зрив пристосувально-компенсаторних реакцій і розвиток глибоких деструктивних змін у міокарді. З'ясовано, що ентеросорбент ентеросгель знижує рівень ендогенної інтоксикації, завдяки чому стимулює процеси внутрішньоклітинної регенерації, покращує морфофункціональний стан кардіоміоцитів та мікроциркуляторного русла.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено оцінці та вибору найбільш доцільного варіанта інтенсивної терапії (ІТ) у тяжких опікових хворих у гострому періоді опікової хвороби. Для вивчення механізмів розвитку опікового шоку й опікової токсемії, визначення найбільш оптимальної програми ІТ обстежено 98 хворих у гострому періоді тяжкої опікової хвороби. Перша група - 61 хворий, яким зроблено стандартну ІТ з використанням сольових збалансованих розчинів, колоїдів і препаратів крові, друга група - 23 хворих, котрим перфторан було введено одноразово в дозі 5 - 7 мл/кг, і третя група - 14 хворих, що одержували перфторан як компонент ІТ дворазово в дозі 2,5 - 3,5 мл/кг на одне введення. Вивчено вплив різних варіантів ІТ на системи біогенних амінів, гемодинаміку та функцію нирок. Встановлено, що найбільш оптимальним варіантом ІТ є терапія з використанням негемоглобінового переносника кисню - перфторану, введеного дворазово (2,5 - 3,5 мл/кг на одне введення), що підсилило стрес-лімітувальні процеси у симпатико-адреналовій системі та зберегло її резерви. Збільшення активності серотонінергічної системи у разі зменшення збудження гістамінореактивної системи сприяло формуванню помірно гіпердинамічного типу кровообігу енергоекономним гетерометричним механізмом компенсації, що запобігає розвитку преренальної ниркової недостатності у стадіях опікового шоку та гострої опікової токсемії.

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних і клінічних досліджень обгрунтовано доцільність і доведено ефективність внутрішньотканинного електрофорезу (ВТЕ) антибактеріальних препаратів у разі обмежених за площею термічних уражень. Розроблено методики його проведення залежно від площі, локалізації опіку з урахуванням фази ранового процесу. Застосування ВТЕ позитивно впливає на динаміку ранового процесу: знижує мікробну контамінацію опікових ран, на 6 - 8 діб прискорює епітелізацію поверхневих опіків, у разі глибоких опіків - на 20,6 % скорочує термін підготовки гранулюючих ран до шкірної пластики. Поєднане використання ВТЕ антибактеріальних препаратів та ентеросорбції у хворих з опіковою хворобою забезпечує істотне зниження рівня ендогенної інтоксикації, протеолітичної активності плазми крові, забезпечує оптимальний перебіг ранового процесу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність і показання до використання раннього хірургічного лікування в практиці. Розроблено класифікацію ранніх некректомій, адаптовану до глибини опікових ран. Визначено терміни проведення раннього хірургічного лікування залежно від перебігу хвороби. Встановлено об'єми одномоментного висічення некротичних тканин. За допомогою морфологічних досліджень вивчено причини неприживлення аутотрансплантатів у разі невідкладної аутодермопластики після радикальних некректомій та наведено вимоги до застосування ліофілізованих ксенодермотрансплантатів, як тимчасових замінників шкіри. Розроблено алгоритм хірургічного лікування хворих з опіками. Застосування раннього хірургічного лікування покращило перебіг опікової хвороби, припинило подальший її розвиток, на 60 % зменшило ускладнення діяльності життєво важливих органів і систем. На 47 % скорочено терміни лікування у хворих з легкими опіками та на 40 % - у хворих з важкими опіками, а використання ліофілізованих ксенодермотрансплантантів сприяло збереженню власних ресурсів шкіри. Раннє хірургічне лікування допомогло виявити кращі функціональні та косметичні результати.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу опікової травми на кисневий статус організму. Вивчено дію стандартної інфузійно-трансфузійної терапії, зміни у кисневому статусі організму в разі введення плазмозамінника з функцією переносу кисню - перфторану. Стандартна інфузійно-трансфузійна терапія гострого періоду опікової хвороби не запобігає порушенням кисневого режиму організму. Застосування перфторану поліпшує його завдяки полегшенню дифузії кисню крізь альвеолокапілярну мембрану, нормалізує вентиляційно-перфузійні відносини у легенях, знижує частку венозної домішки в артеріальній крові, збільшує вміст кисню у ній, поліпшує утилізацію кисневої ємності, сприяє зростанню постачання кисню у клітинах тканин. На базі порівняльної характеристики отриманих результатів встановлено необхідність дворазового введення препарату опіковим хворим під час гострого періоду хвороби.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості спинномозкових вузлів у випадках тяжкої опікової травми за умов застосування антиоксидантів і ентеросорбентів. Встановлено, що тяжка термічна травма спричиняє виразні зміни всіх структурних компонентів спинномозкових вузлів, характер і ступінь вираженості яких залежить від стадії опікової хвороби. У стадії шоку та ранньої токсемії, на тлі високої активності перекисного окиснення ліпідів та ендогенної інтоксикації, розвиваються виразні зміни у морфофункціональній тріаді спінальних гангліїв: гемокапіляр-нейроглія-нейроцит, які проявляються активацією внутрішньоклітинної репаративної регенерації, гіперплазією та гіпертрофією органел. У більш пізні стадії опікової хвороби, за умов збереження високого рівня токсичних продуктів у плазмі крові, настає зрив пристосувально-компенсаторних процесів і розвиваються глибокі деструктивні зміни у спинномозкових вузлах. У разі застосування антиоксидантів та ентеросорбента знижується рівень ендогенної інтоксикації організму, стабілізується стан усіх структурних компонентів гангліїв, активується внутрішньоклітинна репаративна регенерація.

  Скачати повний текст

Розглянуто функціональний стан лейкоцитів венозної та капілярної крові зони термічного ураження шкіри в гострому періоді хвороби. Встановлено залежність від глибини та площі ураження, стадії опікової хвороби, вираженості змін функціональної активності лейкоцитів. Визначено значимість зміни окремих показників функціонального стану нейтрофільних гранулоцитів капілярної крові зони термічного ураження для прогнозу розвитку інфекційних ускладнень. Виявлено, що термічні ураження з перших годин обумовлюють значне зниження кількості Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій у разі компенсаторного підвищення їх спонтанної мітогенної активності. Вперше визначено варіанти розвитку клітинно-опосередкованих лейкоцитарних реакцій запалення в капілярах зони термічного ураження. Встановлено патологічний вплив плазми крові обпечених дітей та її фракцій на цитофункціональні характеристики лейкоцитів венозної та капілярної крові зони термічного ураження. Зазначено: препарати донорського альбуміну та свіжозамороженої плазми мають властивості утворювати з токсинами середнього та низького розміру стійкі комплекси, що призводить до зниження цитотоксичної активності плазми крові хворих з одночасним відновленням стабільності мембран лейкоцитів та їх функціональної активності.

  Скачати повний текст

Вперше винайдено причинний взаємозв'язок між клініко-морфологічними особливостями волосистої частини шкіри голови людини та ефективністю процесу дермотензії, що впливає на кількість та якість здобутого пластичного матеріалу. Оптимізовано параметри інтенсивності дермотензії для цієї анатомічної зони. Вивчено анатомічні особливості рубцевих алопецій і запропоновано клінічну класифікацію рубцевих післяопікових і посттравматичних алопецій з метою їх усунення методом дермотензії. Вивчено морфологічні особливості шкіри волосистої частини голови в процесі дермотензії, здійснюваної у помірному та інтенсивному режимах. Виявлено критерії та запропоновано технологію прижиттєвого визначення функціонального стану волосяного покриву голови у процесі дермотензії з використанням мікрофотометричного дослідження. Вивчено ускладнення, наслідки та віддалені результати лікування алопецій за методом керованої дермотензії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив раннього хірургічного втручання на рівень ендогенної інтоксикації у разі опікової токсемії, на зміни показників природної резистентності, а також на клінічний перебіг опікової хвороби. Відзначено, що раннє хірургічне висічення некротичних тканин призводить до зниження рівня токсемії: зниження рівня кислого протеолізу, що нормалізує відносини протеїназних і антипротеїназних систем, зниження цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій на лейкоцити периферичної крові хворих. Зазначено, що раннє хірургічне втручання призводить до зниження рівнів інтоксикаційного пошкодження фагоцитів. Запропоновано нову систему лікування глибоких поширених опіків для знищення субстрату гістогенної інтоксикації, зниження рівня мікробної інтоксикації, покращання клінічного перебігу опікової хвороби.

  Скачати повний текст

Розглянуто ендоскопічну картину слизової оболонки трахеобронхіального дерева (ТДБ) залежно від гострої дихальної недостатності (ГДН). Досліджено вплив методів респіраторної терапії у потерпілих з термоінгаляційним ураженням (ТІУ) на цитологічні, бактеріологічні, біохімічні та імунологічні показники бронхіального секрету. Розроблено метод протизапальної та імуномодулювальної інтенсивної респіраторної терапії, спрямований на корекцію порушень антиінфекційного захисту та імунної реактивності дихальної системи. Доведено, що використання даного методу дозволяє знизити летальність на 12 % у стадії відносної компенсації ГДН та на 12,3 % - у стадії декомпенсації. Розроблено препарат молозин з високим вмістом sIgA для місцевого застосування з метою відновлення нестачі даного компонента в секреті ТДБ у разі ТІУ. Виявлено високу антиінфекційну та протизапальну активність препарату.

  Скачати повний текст

Досліджено метод лазеропунктури біологічно активних точок, поєднаної з лазеротерапією для лікування хворих з термічними опіками. Впроваджено у практику лікування хворих методу опромінення опікової рани потоком монохроматичного червоного світла, розфокусованого сканером-розсіювачем через світлопровід - груп точок рефлексотерапії. З використанням методу водневого кліренсу розглянуто вплив лазеротерапії на стан капілярного кровообігу у потерпілих з поверхневими та глибокими опіками. Досліджено особливості регенераційно-репаративних процесів у ранах ІІ - ІІІА ст. ІІІБ - IV ст. за умов застосування лазеротерапії з лазеропунктурою. Вивчено функціональний стан клітинних мембран, зокрема їх транспортних систем у потерпілих з опіками. Проаналізовано можливість усунення розладів іонного гомеостазу з опіком в хворих за посередництвом випромінення гелій-неонового лазера.

  Скачати повний текст

В Одеському опіковому центрі обстежено 125 хворих основної групи та 92 - контрольної групи з І, ІІ і ІІІ ступенем тяжкості шоку. Зазначено, що розподіл хворих в обстежених групах проводився за статтю, віком і ступенем шоку. Доведено, що поряд з лабораторними та клініко-функціональними методами, такими як вимір артеріального та центрального венозного тисків, частоти пульса, добового діурезу, артеріальної сатурації кисню для оцінки стану гемодинаміки та вегетативної регуляції, добре зарекомендували себе методики дослідження показників варіабельності серцевого ритму та багатофункціональна інформаційно-діагностична система аларм - хірург. Встановлено, що комплексна характеристика клініко-функціональних, лабораторних показників, типу гемодинаміки та стану вегетативної регуляції серцевої діяльності дозволяє ефективно контролювати оптимальну інтенсивну терапію хворих з опіковим шоком.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив тіотриазоліну на перебіг експериментальної опікової хвороби на лабораторних тваринах. Встановлено, що тіотриазолін має виражену дозозалежну дію у випадку опікового шоку, що найкраще виявляється в дозі 200 мг/кг, у дозі 100 мг/кг позитивно впливає на основні патогенетичні ланки розвитку опікової хвороби. Показано, що препарат призводить до прискорення встановлення динамічної рівноваги між перекисним окисненням ліпідів і антиоксидантною системою, що визначає стабільність мембранних систем клітин, зменшує токсемію за рахунок його гепатопротекторної дії та антипротеазоного впливу. Встановлено, що тіотриазолін сприяє швидкому відновленню функції нирок, що виявляється у нормалізації показників сечовини та креатиніну в плазмі крові, нормалізації діурезу, більшій збереженості структури нирок. Доведено, що даний препарат запобігає ушкодженню структури легень, печінки, тонкої кишки й активує їх репаративні можливості, позитивно впливає на перебіг експериментальної опікової хвороби більш ефективно у порівнянні з вітаміном Е та тренталом.

  Скачати повний текст