Уперше розроблено структуру автоматизованої системи визначення життєздатності клітин і підтримки прийняття рішень щодо стану культивованих фібробластів. Для першої стадії розвитку культури запропоновано метод оцінки життєздатності клітин, який передбачає застосування ентропійного еквівалента. Розвинуто метод побудови класифікаційних векторів зображень моношарів фібробластів, що грунтується на обчисленні логарифмічно-полярних вейвлет-сигнатур. Наведено метод класифікації зображень моношарів фібробластів. На базі розроблених методів і алгоритмів реалізовано програмне забезпечення автоматизованої системи визначення життєздатності клітин на прикладі культивованих фібробластів, яка дозволяє збільшити оперативність і підвищити точність прийняття рішення про життєздатність клітин.

  Скачати повний текст

Розглядаються питання терапії опіків, при використанні в комплексному лікуванні методів біогальванізації і біофорезу лікарських препаратів. Наведені результати лікування 360 хворих різного ступеню важкості. Обгрунтовано доцільність застосування біогальванізації і біофорезу лікарських речовин та розроблені методики і схеми їх використання в комплексному лікуванні опіків різного ступеню важкості. Зменшена кількість інфекційних ускладнень на 43,5%. Зменшена летальність хворих з індексом важкості ураження II ст. в 5,6 рази, III ст. в 2,6 рази і IV ст. в 1,9 рази. Скорочені строки лікування потерпілих з опіками середнього ступеню важкості на 24,8%, важкого ступеню на 20,9% і вкрай важкого - на 16,9%.

  Скачати повний текст

Вивчено кінетику вмісту РФ і ДГ у крові і у волозі передньої камери інтактного ока за внутрішньовенного, внутрішньоартеріального і внутрішньом'язового введення лікарських сполук кролям. Виявлено, що внутрішньоартеріальне введення РФ і ДГ забезпечує більш високий їх рівень у центральній (крові) і однієї з периферичних (волозі камери ока) камер кінетичних схем їх розподілу в організмі. Відзначено збільшення лише екстенсивних параметрів моделей. Досліджено вплив патології - лужного опіку ока кролів - на параметри надходження РФ і ДГ у вологу передньої камери ока за їх внутрішньосудинного та внутрішньом'язового введення. Досліджено у порівнянні процеси фармакокінетики РФ в організмі мишей за цих способів його введення. Запропоновано модифікацію двочасткової моделі, адаптованої до дослідження процесів біокінетики РФ і ДГ в очах експериментальних тварин у нормі та за експериментальної патології її розподілу.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено позитивні морфологічні зміни в експериментальних опікових ранах під час використання ксенотрансплантатів вторинного зрізу і досліджено антитоксичні, антимікробні властивості ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу. Встановлено динаміку змін гуморальної та клітинної ланок імунітету та показників інтоксикації під час проведення ранньої некректомії глибоких опікових ран з наступним пластичним закриттям ксенотрансплантатами первинного та вторинного зрізу. Проведено порівняльний аналіз традиційного лікування обпечених хворих і хворих, яким проводилось раннє хірургічне лікування з використанням ліофілізованих ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу. Обгрунтовано доцільність використання ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу у комплексному лікуванні хворих з опіками.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему анестезіолого-реанімаційного забезпечення постраждалих з опіками. На підставі енергобіометричного моніторингу (статусметрії) визначено види порушення біостійкості - стресбіопошкодження та стресбіозруйнування - у 103-х пацієнтів у гострому періоді тяжкої та вкрай тяжкої опікової хвороби, визначено їх характеристики. Висвітлено переваги використання технології енергоресуститації мікроциркуляторно-мітохондріальної недостатності у разі стресбіопошкодження. З використанням технології статускорекції здійснено відновлення біостійкості у випадку стресбіоруйнування. Доведено, що використання інтеграційної протиопікової терапії дозволяє підвищити адекватність тотального внутрішньовенного наркозу у тяжких хворих. Установлено, що застосування запропонованої тактики інтеграційної протиопікової терапії дозволяє уникнути летальності у випадку стресбіопошкодження та зменшити летальність у порівнянні з традиційною інтенсивною терапією за стресбіоруйнування на 31,5 %.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив раннього хірургічного втручання на рівень ендогенної інтоксикації у разі опікової токсемії, на зміни показників природної резистентності, а також на клінічний перебіг опікової хвороби. Відзначено, що раннє хірургічне висічення некротичних тканин призводить до зниження рівня токсемії: зниження рівня кислого протеолізу, що нормалізує відносини протеїназних і антипротеїназних систем, зниження цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій на лейкоцити периферичної крові хворих. Зазначено, що раннє хірургічне втручання призводить до зниження рівнів інтоксикаційного пошкодження фагоцитів. Запропоновано нову систему лікування глибоких поширених опіків для знищення субстрату гістогенної інтоксикації, зниження рівня мікробної інтоксикації, покращання клінічного перебігу опікової хвороби.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію одержання водно-сольового екстракту з кріоконсервованих фрагментів шкіри новонароджених поросят. На підставі аналізу хроматографічних досліджень зроблено висновок, що в екстракті присутній широкий спектр речовин пептидної природи з імовірними регуляторними властивостями. Встановлено, що застосування екстракту шкіри новонароджених поросят (ЕШНП) під час терапії експериментальних опікових і холодових ран сприяє прискоренню процесу їх загоєння. Виявлено, що екстракт сприяє зменшенню вираженості запальної реакції, а також істотному прискоренню темпів формування грануляційної тканини. У разі застосування ЕШНП для місцевого лікування опікових і холодових ран в експерименті спостережено значні зміни цитограм у різних термінах дослідження у вигляді зменшення альтернативних і ексудативних порушень, стимуляції початку фази проліферації. Показано, що введення тваринам ЕШНП справляє достовірний терапевтичний ефект під час лікування інфікованих опікових і холодових ушкоджень II-го ступеня без застосування антибіотиків і консервативного місцевого лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові основи синтезу біосумісних щодо мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) акрилових гелевих систем з заданими колоїдно-хімічними властивостями. Встановлено залежність ефективності іммобілізації клітин на поверхні гелів, їх сорбційної ємності, розміру порових комірок, механічних, оптичних і дифузійних параметрів від їх хімічного складу, частоти зшивання, загальної частки зшитого полімеру, гідрофільно-гідрофобного балансу та ступеня заповнення порових комірок. Виявлено, що оптимальні параметри притаманні гідрогелю на основі акриламіду й акрилонітрилу зі співвідношенням мономерних ланок 5:3, концентрацією зшивального агента 0,684 % та вмістом зшитого полімеру 50 %. Запропоновано спосіб та проведено іммобілізацію МСК на поверхні гелевої акрилової системи. Вперше для системи МСК - акриловий гідрогель досліджено колоїдно-хімічні та біохімічні механізми адгезії, зокрема, удосконалено відомий механізм гетероадагуляції клітин з твердими поверхнями. Встановлено, що гетероадагуляція визначається адсорбцією водорозчинних екзометаболітів клітин на поверхні гелів. Експериментально доведено вплив далеко- та короткодіючих факторів адгезії на гетероадагуляцію даних клітин до поверхні акрилових гелів.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив тіотриазоліну на перебіг експериментальної опікової хвороби на лабораторних тваринах. Встановлено, що тіотриазолін має виражену дозозалежну дію у випадку опікового шоку, що найкраще виявляється в дозі 200 мг/кг, у дозі 100 мг/кг позитивно впливає на основні патогенетичні ланки розвитку опікової хвороби. Показано, що препарат призводить до прискорення встановлення динамічної рівноваги між перекисним окисненням ліпідів і антиоксидантною системою, що визначає стабільність мембранних систем клітин, зменшує токсемію за рахунок його гепатопротекторної дії та антипротеазоного впливу. Встановлено, що тіотриазолін сприяє швидкому відновленню функції нирок, що виявляється у нормалізації показників сечовини та креатиніну в плазмі крові, нормалізації діурезу, більшій збереженості структури нирок. Доведено, що даний препарат запобігає ушкодженню структури легень, печінки, тонкої кишки й активує їх репаративні можливості, позитивно впливає на перебіг експериментальної опікової хвороби більш ефективно у порівнянні з вітаміном Е та тренталом.

  Скачати повний текст

Розглянуто ендоскопічну картину слизової оболонки трахеобронхіального дерева (ТДБ) залежно від гострої дихальної недостатності (ГДН). Досліджено вплив методів респіраторної терапії у потерпілих з термоінгаляційним ураженням (ТІУ) на цитологічні, бактеріологічні, біохімічні та імунологічні показники бронхіального секрету. Розроблено метод протизапальної та імуномодулювальної інтенсивної респіраторної терапії, спрямований на корекцію порушень антиінфекційного захисту та імунної реактивності дихальної системи. Доведено, що використання даного методу дозволяє знизити летальність на 12 % у стадії відносної компенсації ГДН та на 12,3 % - у стадії декомпенсації. Розроблено препарат молозин з високим вмістом sIgA для місцевого застосування з метою відновлення нестачі даного компонента в секреті ТДБ у разі ТІУ. Виявлено високу антиінфекційну та протизапальну активність препарату.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне морфофункціональне дослідження (макроскопічне, гістологічне, гістохімічне, морфофункціональне та електронно-мікроскопічне) структурних компонентів кори головного мозку у тварин із термічними опіками шкіри у динаміці розвитку опікової хвороби. Встановлено, що у стадії шоку в тварин із тяжкою термічною травмою у морфофункціональній тріаді головного мозку "нейроцит - нейроглія - гемокапіляр" переважають структурні зміни простисувально-компенсаторного характеру, у стадії токсемії - поєднання альтернативних з адаптаційними та регенеративними й у стадії септикотоксемії - виснаження альтерації на тлі пристосувально-компенсаторних. Вивчено динаміку змін ендогенної інтоксикації в опечених тварин. Вперше показано прямий кореляційний зв'язок між зростанням токсичності плазми крові та морфофункціональними змінами у корі головного мозку. Доведено: ентеросорбент (ентеросгель) зменшує вміст середньомолекулярних пептидів у крові, запобігає ушкодженню і сприяє внутрішньоклітинній регенерації структурних компонентів кори головного мозку. Наведені дані засвідчують патогенетично обгрунтовану доцільність застосування енергосорбції у комплексному лікуванні опечених тварин.

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних і клінічних досліджень обгрунтовано доцільність і доведено ефективність внутрішньотканинного електрофорезу (ВТЕ) антибактеріальних препаратів у разі обмежених за площею термічних уражень. Розроблено методики його проведення залежно від площі, локалізації опіку з урахуванням фази ранового процесу. Застосування ВТЕ позитивно впливає на динаміку ранового процесу: знижує мікробну контамінацію опікових ран, на 6 - 8 діб прискорює епітелізацію поверхневих опіків, у разі глибоких опіків - на 20,6 % скорочує термін підготовки гранулюючих ран до шкірної пластики. Поєднане використання ВТЕ антибактеріальних препаратів та ентеросорбції у хворих з опіковою хворобою забезпечує істотне зниження рівня ендогенної інтоксикації, протеолітичної активності плазми крові, забезпечує оптимальний перебіг ранового процесу.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості формуванння теплових уражень (ТУ) у гірників глибоких вугільних шахт залежно від мікрокліматичних і гірничо-геологічних умов, ступеня трудового навантаження, спеціальності, вікового та статевого чинників. За результатами динамічного спостереження виявлено та уточнено клініко-функціональні особливості перебігу гострого та хронічного перегрівів. Встанвлено закономірність формування характеру ТУ на підставі вивчення основних зрушень гомеостатичних показників і тривалості впливу теплового фактора. Виявлено залежність між віковим чинником, стажем роботи за умов нагріваючого мікроклімату та розвитком наслідків ТУ. Науково обгрунтовано використання гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з проявами ТУ. Розроблено режими гіпербаричної оксигенеації та доведено їх ефективність у комплексній реабілітації гірників з гострим і хронічним перегрівами на підставі уточнення їх віддалених наслідків. Одержано дані щодо використання гіпербаричного кисню як універсального адаптогену в комплексній реабілітації гірників з ТУ.

  Скачати повний текст

Досліджено метод лазеропунктури біологічно активних точок, поєднаної з лазеротерапією для лікування хворих з термічними опіками. Впроваджено у практику лікування хворих методу опромінення опікової рани потоком монохроматичного червоного світла, розфокусованого сканером-розсіювачем через світлопровід - груп точок рефлексотерапії. З використанням методу водневого кліренсу розглянуто вплив лазеротерапії на стан капілярного кровообігу у потерпілих з поверхневими та глибокими опіками. Досліджено особливості регенераційно-репаративних процесів у ранах ІІ - ІІІА ст. ІІІБ - IV ст. за умов застосування лазеротерапії з лазеропунктурою. Вивчено функціональний стан клітинних мембран, зокрема їх транспортних систем у потерпілих з опіками. Проаналізовано можливість усунення розладів іонного гомеостазу з опіком в хворих за посередництвом випромінення гелій-неонового лазера.

  Скачати повний текст

Визначено, що використання розробленого способу оптимізованого застосування мікрострумової терапії за реконструктивно-відновлюваного хірургічного лікування опікових реконвалесцентів сприяє зниженню частоти ішемічних ускладнень за використання традиційних методів невільної шкірної пластики та за дермотензії, що в чотири рази забезпечило добрий функціональний і косметичний безпосередній результат, а також сприяє знижнню частоти виникнення патологічних рубців у віддаленому післяопераційному періоді в 2,3 раза. Встановлено, що використання мікрострумової терапії в до- та післяопераційному періоді в пацієнтів з віковими змінами шкіри обличчя та шиї дозволило провести профілактику ішемічних ускладнень і післяопераційних набряків, забезпечити знеболювальний ефект, скоротити терміни існування екхімозів в двічі, підвищити ефективність і якість хірургічного лікування, уникнути можливих ускладнень у вигляді патологічного рубцеутворення у віддаленому періоді.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу опікової травми на кисневий статус організму. Вивчено дію стандартної інфузійно-трансфузійної терапії, зміни у кисневому статусі організму в разі введення плазмозамінника з функцією переносу кисню - перфторану. Стандартна інфузійно-трансфузійна терапія гострого періоду опікової хвороби не запобігає порушенням кисневого режиму організму. Застосування перфторану поліпшує його завдяки полегшенню дифузії кисню крізь альвеолокапілярну мембрану, нормалізує вентиляційно-перфузійні відносини у легенях, знижує частку венозної домішки в артеріальній крові, збільшує вміст кисню у ній, поліпшує утилізацію кисневої ємності, сприяє зростанню постачання кисню у клітинах тканин. На базі порівняльної характеристики отриманих результатів встановлено необхідність дворазового введення препарату опіковим хворим під час гострого періоду хвороби.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено маловивченим питанням патогенезу, клініки та діагностики опіків IV ступеню, а також лікуванню потерпілих з такими опіками. Автором розроблено класифікації опікових ран за глибиною поразки та їх ускладнень. Визначено фактори виникнення і перебігу опіків IV ступеню. На основі морфо-функціональних і експериментальних досліджень встановлена головна роль первинної судинної альтерації, яка призводить до тромбоутворення, розвитку субфасціального набряку, ішемії тканини і вторинного некрозу в ранах. Розроблено електрофізіологічні способи визначення життєздатності, глибини і розповсюдженності пошкодження м'язової і кісткової тканин. Запропоновано метричний та комп'ютерно-томографічний засоби обчислення обсягу пошкоджених тканин при опіках IV ступеню. Обгрунтовано показання і строки виконання декомпресивних операцій, а також операцій, спрямованих на вилучення некротичних тканин. Опіки IV ступеню обличчя, черепу, кистів, суглобів є прямим показанням для хірургічної реваксулярізації. Різноманітність застосованих методик пересадки комплексів тканин і дермотензійних клаптів дозволяє вибрати найбільш оптимальний варіант операції. Розроблена система ранніх методів діагностики та хірургічної тактики дозволила знизити число ускладнень, зменшити летальність і значно покращити функціональні результати лікування хворих з опіками IV ступеню.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено, що локальна озонотерапія викликає значне зниження продуктів перекисного окиснювання ліпідів на тлі активації антиоксидантної системи організму, що пояснюється прискоренням процесів репарації та зниженням нагромадження токсичних продуктів. Показано, що у хворих з глибинними опіками, які одержали газацію озоно-повітряною сумішшю, стан компонентів ферментної та неферментної антиоксидантної системи швидше відновлюється, а зміст малонового діальдегіду, продукту окиснювання ліпідів знижується, що підтверджує ефективність та безпеку запропонованих дозувань, оскільки місцева озонотерапія ран стимулює всі ланки антиоксидантної системи хворих. Розроблено алгоритм дозування озону в суміші залежно від фази ранового процесу. Доведено, що використання цього алгоритму дозволило скоротити терміни лікування та кількість місцевих запальних ускладнень у вигляді сітчастого лімфангоїту у хворих з опіками кінцівок.

  Скачати повний текст

Наведено результати мікробіологічного дослідження експериментальної опікової рани, неушкодженої шкіри здорових осіб, опікової (II - IIIА - Б ступенів) рани й аналогічної ділянки неушкодженої шкіри у опечених. Підтверджено, що мікробний пейзаж такої рани змінюється залежно від періоду її розвитку. Установлено, що опікову рану (експериментальну та у потерпілих) спочатку колонізують представники нормальної мікрофлори шкіри, а саме, стафілококи, бацили, мікрококи, коринебактерії. Пізніше у рані з'являються P. aeruginosa та представники родини Enterobacteriaceae, зростає частота виявлення S. aureus. Вивчено антибіотикочутливість одержаних штамів мікроорганізмів. Показано появу полірезистентних мікроорганізмів в опіковій рані у пацієнтів комбустологічного стаціонару, переважно S aueus і P. aeruginosa. Досліджено адгезивні й антагоністичні властивості виділених штамів мікроорганізмів у порівнянні з ними пробіотичного штаму Aerococcus viridans N 167. Доведено, що кокова флора, зокрема стафілококи, має високі адгезивні властивості, а штами Bacillus spp. на непошкодженій шкірі та P. aeruginosa в опіковій рані мають виражені антагоністичні властивості. Установлено, що A. viridans має високі адгезивні й антагоністичні властивості, затримуючи ріст клінічно важливих мікроорганізмів. Доведено клінічну ефективність препарату А-бактерин стосовно корекції мікробіоценозу поверхневих опікових ран, підтверджено його нешкідливість і добру переносимість хворими.

  Скачати повний текст

Розкрито механізм впливу ксенодермотрансплантантів на клінічний перебіг опікової хвороби, а також показники локального кровотоку та морфологічні зміни в опіковій рані. Досліджено причини виникнення дерматогенних ускладнень, можливість прогнозування, профілактики та лікування сірководневими джерелами. За допомогою морфологічних та електронно-мікроскопічних досліджень розкрито механізми позитивного впливу на процеси дозрівання, розсмоктування рубцевої тканини, деретракцію та стабілізацію шкірних приживлених клаптів. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування обпалених із використанням звичайних методів та застосуванням ксенодермотрансплантантів. Визначено ефективність використання ліофілізованих ксенодермотрансплантантів у комплексному лікуванні обпалених з поверхневими та глибокими опіками.

  Скачати повний текст