Розроблено тактику активного хірургічного лікування хворих на ускладнений рак товстої кишки залежно від типу ускладнення, з застосуванням якої у 89,8 % випадків виконано первинно-відновні операції. Встановлено, що частота ускладнень після первинно-відновних хірургічних втручань складає 21,2 %, після двохетапних операцій - 32,2 %, а летальність - 9,7 % і 20,3 % відповідно. Відзначено переважання гнійно-септичних ускладнень. Через 4 - 6 місяців після двохетапних операцій хворим було здійснено відновлення кишкової безперервності.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено можливість відновлення товстої кишки після операцій типу Гартмана, розроблено методи формування дуплікатурного анастомозу та колоректопластики. Запропоновано індивідуальний підхід до вибору способу відновного втручання, який грунтується на особливостях топографо-анатомічних взаємовідношень органів малого таза. Доведено ефективність нових відновних операцій з одночасним зниженням післяопераційних ускладнень та летальності. На підставі великого клінічного матеріалу показано перспективність застосування способів відновлення товстої кишки після обструктивних резекцій. Простежено віддалені результати даного лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено роль мультипробіотиків як засобів профілактики розвитку гіперпластичних змін у слизовій оболонці товстої кишки щурів, а також висунуто можливе обгрунтування механізму їх дії. Виявлено розвиток змін у мікробіоценозі товстої кишки за наявності тривалої гіпергастринемії. Вперше показано зміни розподілу вуглеводних рецепторів поверхні клітин, які виявляються за допомогою лектину виноградного слимака, арахісу, золотого дощу звичайного, зародків пшениці, бузини чорної, насіння сої та рицини звичайної у слизовій оболонці товстої кишки за наявності гіпоацидності та введення мультипробіотиків.

  Скачати повний текст

Встановлено, що МІ-1 через 5, 20 та 26 тижнів введення не викликає деструктивних змін у печінці та кишечнику; диметилгідразин (ДМГ) призводить до значних морфо-функціональних змін у печінці, які обумовлені активним метаболізмом канцерогену. Через шість тижнів після відміни ДМГ у печінці відбуваються процеси відновлення. У слизовій оболонці тонкої кишки ДМГ не викликає суттєвих морфо-функціональних змін. У товстій кишці ДМГ призводить до розвитку пухлин і впливає на стан всієї слизової оболонки. Визначено, що ДМГ викликає збільшення товщини слизової оболонки товстої кишки, глибини крипт, розмірів епітеліоцитів та їх ядер, що свідчить про розвиток патологічних процесів у слизовій оболонці, водночас, відбувається активація захисних процесів. МІ-1 залежно від дози та тривалості введення частково чи повністю запобігає змінам, викликаним ДМГ у печінці та кишечнику. За комбінації ДМГ з МІ-1 зменшується кількість і загальна площа пухлин товстої кишки. Найбільшу ефективність МІ-1 проявляє у прямій кишці. МІ-1 запобігає окисним пошкодженням ДНК, яке викликає ДМГ і перешкоджає розвитку окидативного стресу у печінці щурів.

  Скачати повний текст

Показано, що у хворих на рак товстої кишки (РТК) поряд з клінічними проявами основного захворювання відзначаються виражені порушення якості життя (психологічні, гастроінтестинальні, системні, дефекаційні), які значною мірою зберігаються і в післяопераційному періоді. Розроблено алгоритм оцінювання основних показників, що визначають якість життя хворого на РТК до та після операції. Вперше в Україні впроваджено в онкологічну практику концепцію ранньої післяопераційної мобілізації онкологічних хворих (fast-tract rehabilitation), яка сприяла значному зниженню кількості післяопераційних імобілізаційних ускладнень (гіпостатичні пневмонії, тромбоемболічні ускладнення, диспепсії тривалого голодування тощо), але мало впливала на показники якості життя таких хворих. Розроблено комплексну програму реабілітаційних хворих на РТК, яка включає fast-tract rehabilitation, внутрішній прийом мінеральних вод, психофармакотерапію та лікувальну фізкультуру. Показано, що завдяки способу ранньої післяопераційної реабілітації таких хворих зменшуються психоемоційні, гастроінтестинальні, системні, дефекаційні розлади, покращується якість їх життя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Охарактеризовано новий підхід до розв'язання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом і хворобою Крона товстої кишки шляхом розробки, вдосконалення та впровадження в клінічну практику новітніх методик оцінки морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки, які дозволяють встановити фактори прогнозування малігнізації та можливості їх профілактики, обгрунтувати показання, вибір методу та характер оперативного втручання. Вперше використано методику фотодинамічної діагностики з використанням фотосенсибілізатора, що містить гіперицин для виявлення морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки, на основі результатів якої розроблено спосіб діагностики раку товстої кишки (патент України 58030 А від 15.07.03). Вперше методику фотодинамічної діагностики застосовано в лапароскопії, розроблено спосіб інтраопераційної діагностики метастазів у лімфатичні вузли (патент України 8924 А від 15.08.05). Вперше застосовано метод хромоколоноскопії прямої кишки, на підставі отриманих даних розроблено спосіб діагностики диспластичних змін слизової оболонки прямої кишки (патент України 5053 А від 15.02.05). Проаналізовано результати імуногістохімічного дослідження біоптатів слизової оболонки товстої кишки у разі неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона. Розроблено статистико-ймовірнісну модель динаміки малігнізації у разі неспецифічного виразкового коліту. Викладено особливості системи скринінгу у процесі запальних захворювань кишечнику. Висвітлено об'єктивні критерії для визначення показань до оперативного лікування з приводу неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки, а також проблеми визначення оптимального методу оперативного втручання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему обструктивного раку ободової кишки. Узагальнено результати обстеження та лікування 202 хворих з обтураційною непрохідністю ободової кишки ракового генезу. З'ясовано вплив на безпосередні та віддалені наслідки лікування загальноклінічних, лабораторних, інструментальних і патоморфологічних результатів досліджень. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм, опрацьовано метод кількісного визначення ступеня операційного ризику, створено новий тип етапної операції у найчисленнішій групі хворих з ІІІ стадією пухлинного процесу, обгрунтовано доцільність раннього застосування ад'ювантної хіміотерапії 5-фторурацилом у поєднанні з левамізолом за умов загальнохірургічного відділення. Складено адаптовану до умов невідкладної хірургії класифікацію оперативних втручань.

  Скачати повний текст

Досліджено питання щодо оцінки якості життя (ЯЖ) у хворих на рак товстої кишки (РТК) після виконання лапароскопічних і загальноприйнятих (відкритих) операцій. Здійснено визначення ЯЖ з використанням міжнародного опитувальника MOS SF-36. На підставі аналізу найближчих і віддалених результатів хірургічних втручань на товстій кишці, виконаних з застосуванням лапароскопічного (у 92-х пацієнтів) і загальноприйнятого (у 86-ти) методів доведено переваги лапароскопічних технологій, зокрема, більш швидке відновлення показників ЯЖ у ранньому післяопераційному періоді. Відзначено, що віддалені результати лапароскопічних втручань не поступаються загальноприйнятим. Установлено фактори несприятливого прогнозу ЯЖ за комплексного лікування РТК. Запропоновано спосіб оцінки прогнозу тривалості та ЯЖ пацієнтів після виконання операцій з приводу РТК. Визначено основні шляхи підвищення ЯЖ у хворих після комбінованого лікування РТК.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного клініко-лабораторного, інструментального та статистичного дослідження хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, розроблено нові підходи у хірургічному та комбінованому лікуванні у загальнохірургічному відділенні. Зазначено, що застосування ультразвукової ірігоскопії у комплексному обстеженні даних хворих підвищило точність доопераційної діагностики на 22,9 %. Експериментально розроблено на моделі гострої товстокишкової непрохідності новий спосіб кишкового шву, використання якого на 12,5 % сприяє зниженню летальності від перитоніту через неспроможність швів анастомозу. Запропоновано модифіковану шкалу (M-SAPS) експрес-оцінки клінічного статусу хворих для обгрунтування лікувальної тактики та об'єктивізації прогнозу лікування. На підставі дискримінантного аналізу клінічних даних визначено та обгрунтовано показання та протипоказання щодо радикальних і первинно-відновних операцій. Доведено, що використання у процесі хірургічного лікування даларгіну нормалізує прооксидантно-антиоксидантну рівновагу, зменшує показники ендотоксикозу, що сприяє позитивному перебігу раннього післяопераційного періоду. Виявлено, що застосування у післяопераційному періоді міліметрохвильової резонансної терапії дозволило відновити перистальтику кишечника на 3-ю - 4-ту добу. Встановлено, що ад'ювантна хіміотерапія поліпшує віддалені результати лікування хворих: 5-річне виживання після хірургічного та комбінованого лікування складає 48,5 % і 63,9 %. Зазначено, що комплексне застосування даних підходів у тактиці та методах хірургічного лікування хворих раком товстої кишки, ускладненим кишковою непрохідністю, дозволило скоротити показники післяопераційних ускладнень і летальності на 14,6 % і 13,2 %.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті проведено комплексне вивчення клінічних проявів товстокишкових кровотеч (ТКК) пухлинного генезу й особливості їх перебігу з урахуванням анамнестичних і клініко-лабораторних даних, а також супутніх ускладнень. Визначено найбільш важливі стосовно діагностування порушення гомеостазу, можливості та характерні ознаки, які виявляються за додаткових методів дослідження. Установлено можливості та показання до застосування малоінвазивних методів гемостазу за ТКК пухлинного генезу та їх ефективність. Розроблено стент для зупинки кровотечі з прямої кишки. Вивчено різні методи лікування ТКК та надано їх порівняльну характеристику. На підставі одержаних даних розроблено діагностичний алгоритм й індивідуалізовано етапну хірургічну тактику за умов ТКК пухлинного генезу. Наведено дані клініко-лабораторної динаміки у разі застосування традиційних і розроблених методик.

  Скачати повний текст

Виявлено зміни у кількості та фукнціональній активності зазначених клітин залежно від особливостей клінічного перебігу патологічного процесу. Показано, що збільшення кількості клітин-кілерів у периферичній крові хворих на КРР може асоціюватись зі зниженням їх цитотоксичної активності. Встановлено, що сироватка крові хворих на КРР гальмує кілерну активність лімфорцитів периферичної крові у системі in vitro. Вперше виявлено, що рівень цитотоксичної активності лімфоцитів периферичної крові залежить від ступеня проліферації та диференціювання пухлинних клітин, об'єму первинної пухлини та концентрації раково-ембріонального антигену (РЕА) у сироватці крові. Обгрунтовано можливість використання даного показника у комплексі з іншими критеріями для прогнозування перебігу захворювання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням комбінованого лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю товстої кишки. Проаналізовано традиційне лікування хворих з вказаною патологією. Виявлено основні причини незадовільних безпосередніх та віддалених результатів. Розроблено лікувально-діагностичну програму комбінованого лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю товстої кишки із застосуванням етапної лапароскопічної операції та неоад'ювантної внутрішньоартеріальної селективної поліхіміотерапії. Обгрунтовано строки виконання всіх етапів запропонованої програми. Доведено можливість проведення курсу хіміотерапії в найближчі терміни після усунення ендотоксикозу перед радикальним втручанням.

  Скачати повний текст