Розглянуто питання оптимізації діагностики гіперпролактинемічних станів і методів їх корекції у жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я на основі комплексного вивчення клініки, гормонального гомеостазу, інформативності функціональних проб і рівня макропролактину. Обстежено 600 жінок, частота гіперпролактинемії (ГП) склала 27,3 %. Макропролактинемію виявлено у 20,8 % пацієнток, у 87,1 % з них була відсутня галакторея, що зумовлено переважанням в структурі пролактину (ПРЛ) високомолекулярної неактивної фракції. Встановлено неоднорідність змін гормонального гомеостазу, розвиток патології ендометрію у 49,5 % пацієнток з ГП. Запропоновано методику з диференційованим використанням фітопрепаратів і синтетичних дофаміноміметиків. Обгрунтовано, що за вмісту високомолекулярного ПРЛ 50 - 80 % лікування дофаміноміметиками не призводить до нормалізації рівня ПРЛ, але має позитивний клінічний ефект. У 51 % хворих з ятрогенною ГП нормалізація рівня ПРЛ наступає після відміни провокуючих середників. Терапія фітопрепаратами або дофаміноміметиками за функціональної ГП призводить до зниження рівня ПРЛ через місяць на 39,4 % і 44,8 % нормалізації гормональних показників і спонтанної вагітності у 29,9 %.

  Скачати повний текст

В роботі з позицій системного підходу дано комплексну методико-соціальну характеристику розповсюдженості акушерської патології та її наслідків серед сільського населення. Виявлено чинники ризику цієї патології. На основі оцінки впливу цих факторів на виникнення акушерської патології з використанням послідовного аналізу Вальда та його ймовірносного методу Байєса розроблено систему прогнозування по ранньому виявленні патології вагітності, пологів та післяпологового періоду. Застосування такої системи на практиці підвищує ефективність розпізнавання акушерської патології майже в три рази. На основі вивченого матеріалу розроблено висновки і сформульовано практичні рекомендації та створено організаційну модель профілактики патології вагітності і ускладнень в пологах серед жінок сільської місцевості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено та науково обгрунтовано систему профілактичних заходів, спрямованих на збереження та покращення репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності. Уперше проведено дослідження з вивчення психоемоційного та психофізичного стану дівчат-підлітків після штучного аборту та розроблено комплекс психопрофілактичних заходів, спрямованих на скорішу адаптацію підлітків у родині та соціумі. Установлено закономірність між перериванням вагітності у підлітків та динамікою гормонального гомеостазу, які надалі сприяють порушенню репродуктивної функції. З метою відновлення менструальної функції та профілактики непланованої вагітності після аборту використано монофазний контрацептив з антіандрогенною дією ("Діане-35") та трифазний контрацептив ("Три-регол"). Доведено більш високу ефективність у разі використання монофазних контрацептивів у порівнянні з трифазними для відновлення менструальної функції та профілактики пізніх післяабортних ускладнень. Уперше для профілактики післяабортних ускладнень застосовано рослинний препарат "Дисменорм". На підставі одержаних даних доведено високу ефективність монофазних комбінованих оральних контрацептивів з антіандрогенною дією після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, які мали порушення менструальної функції та явища гіперандрогенії в анамнезі.

  Скачати повний текст

Проведено компллексне обстеження 102-х дівчаток-підлітків віком 13 - 16 років, народжених матерями з прееклампсією в різні терміни гестації, та 40 їх здорових ровесниць, народжених від фізіологічних вагітності та пологів. Встановлено особливості фізичного і статевого розвитку, дані ультразвукового дослідження (УЗД) репродуктивних органів у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Проведено комплексне дослідження стероїдних і пептидних гормонів, охарактеризовано стан системи адаптації (рівні дофаміну, норадреналіну, адреналіну, альдостерону і кортизолу) у дівчаток порівнюваних груп. На підставі аналізу процесу сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до кори, стовбура і мозочка головного мозку визначено фактори ризику виникнення порушень репродуктивного здоров'я у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Розроблено та апробовано схеми поетапної реабілітації їх репродуктивного здоров'я. У дівчаток, народжених в терміни гестації 36 - 38 тижнів, відзначено позитивний вплив запропонованої терапії, а народжених у раніші терміни (зокрема, 31 - 32 тижні) - її незначний позитивний ефект. Зроблено висновок, що для відновлення репродуктивного здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, необхідно проводити вимогливу диспансеризацію і лікувально-профілактичні заходи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Мета дослідження - підвищення ефективності консервативної терапії аденоміозу у поєднанні з гіперпластичними процесами матки на основі аналізу основних ехографічних, ендокринологічних, біохімічних і морфологічних змін, а також розробки алгоритму різних способів використання гормональної терапії. Визначено роль поєднаних гіперпластичних процесів матки в клінічному перебігу аденоміозу. Вивчено порівняльні аспекти клінічної симптоматики аденоміозу у поєднанні з лейоміомою матки і гіперпластичними процесами ендометрія. Показано найбіль інформативні ехографічні, ендокринологічні та морфологічні критерії аденоміозу і гіперпластичних процесів матки. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти клінічних проявів поєднаної патології матки, на основі використання різних варіантів гормональної терапії.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльний аналіз патології пубертатного періоду у дівчат, народжених з затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) і досліджено нові патогенетичні аспекти даної патології на підставі встановлення взаємозв'язку між клінічним перебігом, ехографічними особливостями, ендокринологічним та імунологічним статусом, а також станом мікробіоценозу статевих шляхів. На базі одержаних даних науково обгрунтовано необхідність розробки нового алгоритму прогностичних, діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Вперше проведено порівняльний аналіз клінічного пербігу пубертатного періоду у дівчат, що народилися без та зі ЗВУР і встановлено частоту, структуру та терміни розвитку основних патологічних змін: порушень менструального циклу, запальних захворювань, патології грудних залоз і гіпоталамічного синдрому. Проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу вагітності та пологів у матерів з фетоплацентарною недостатністю (ФПН), досліджено їх вплив на фізичний і розумовий розвиток дівчат протягом першого року життя та в пубертатному періоді. На підставі вивчення взаємозв'язку між функціональним станом органів репродуктивної системи, грудних і щитовидних залоз, ендокринологічним статусом, станом системного імунітету, мікробіологічними та вірусологічними особливостями вперше вивчено нові аспекти патогенезу різної патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися від матерів з ФПН. Показано роль ФПН у матерів в генезі розвитку патології пубертатного періоду. Вперше встановлено особливості психологічного та неврологічного статусу, а також соматичної захворюваності дівчат, що народилися без та зі ЗВУР. Досліджено взаємозв'язок зазначених змін з розвитком основних варіантів патології пубертатного періоду. На базі використання нейросіткової комп'ютерної програми розроблено та впроваджено нову методику індивідуального прогнозування патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися від матерів з ФПН. Науково обгрунтовано доцільність використання диференційованого підходу щодо застосування антигомотоксичної терапії з метою зниження частоти патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися зі ЗВУР.

  Скачати повний текст

Установлено зв'язок між особливостями фізичного, статевого розвитку та рівнем забруднення регіону ендокринними дизрупторами (ЕД). Статеве дозрівання дівчат з регіону з підвищеним рівнем ЕД відбувається пізніше. За ступенем виявленості естрогенозалежних ознак - темпу розвитку молочних залоз та віку менархе (13 років 10 місяців, проти 12 років 9 місяців) відстають, а за ступенем вираженості андрогенозалежних ознак (лобкового і пахвого оволосіння), значень гірсутного числа, частоти виявленого гіпертрихозу, гірсутизму та акне випереджають аналогічні показники ровесниць з менш забрудненого регіону. На базі цих даних і вивчення рівня статевих гормонів, активності ароматази у плаценті жінок цих регіонів і характеру статевого дозрівання щурів у разі інтоксикації вибірковим інгібітором ароматази клотримазолом, сформульовано уявлення про суттєву роль порушення балансу андрогени/естрогени внаслідок інгібування ароматази ЕД у генезі патології статевого дозрівання. За результатами експериментів на щурах і спостережень за дівчатами вперше встановлено, що фітоестрогени - ізофлавоноїди сої здатні заповнювати недостатність ендогенних естрогенів, зменшувати негативні наслідки хронічного інгібування ароматази та коригувати порушення статевого дозрівання у дівчат. Проведені клінічні спостереження, експерименти та систематизація пестицидів за ендокринно-дизрупторним потенціалом дозволили патогенетично обгрунтувати діагностичні заходи щодо репродуктивної системи дівчат залежно від наявних ЕД і рекомендувати комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включають використання фітоестрогенів харчових рослин у разі порушень статевого дозрівання дівчат.

  Скачати повний текст

Установлено мультифакторіальний тип успадкування затримки статевого розвитку (ЗСР) центрального генезу та розраховано рекурентний ризик захворювання. Виявлено особливості клінічної картини ЗСР залежно від наявності або відсутності спадкової обтяженості щодо зазначеної патології. Одержано нові дані стосовно взаємозв'язків між дерматогліфічними показниками, розмірами матки, рівнем гонадотропних і статевих гормонів у період пубертату, а також згладжування статевого диморфізму морфологічних ознак руки у хворих зі ЗСР центрального генезу та опсоменореєю. Установлено високу прогностичну значущість дерматогліфічних показників і обгрунтовано їх використання для формування груп ризику розвитку ЗСР у разі медико-генетичного консультування.

  Скачати повний текст

Оцінено стан здоров'я дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, на різних стадіях пубертату. Виявлено, що їх загальна патологічна ураженість у 1,8 разів перевищує показники групи порівняння. З'ясовано, що у процесі статевого дозрівання відбувається погіршення стану здоров'я внаслідок прогресування захворювань ендокринної, опорно-рухової системи і нервово-психічної сфери на тлі підвищеного рівня тривожності та пригнічення системи антиоксидантного захисту. Виявлено клінічні особливості перебігу статевого дозрівання у даного контингенту, а саме: більш ранній старт і велика кількість інвертованого пубертату, прискорений розвиток андрогензалежних ознак, а естрогензалежних - уповільнений. Установлено, що зазначені зміни статевого розвитку спричинені особливостями нейро-гормональної регуляції даного процесу, підвищенням рівнів тестостерону та кортизолу у сироватці крові на початкових етапах статевого дозрівання та зниженням вмісту андрогенів і наявністю помірно вираженої гіпоестрогенії надалі. За допомогою структурного аналізу доведено, що у дівчаток, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, відбувається кардинальна перебудова функціональної системи організму, за цього визначальна роль у патогенетичному системогенезі належить андрогенам. Зазначено щодо необхідності диференційованого підходу до диспансерного спостереження та проведення реабілітаційно-профілактичних заходів залежно від ступеня статевого розвитку дівчаток та визначено критерії формування групи ризику стосовно розвитку порушень менструальної функції.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено стан фізичного здоров'я та антропопельвіометричні показники норм і значні порушення у різних вікових групах дівчаток Криму. Визначено нові можливості швидкої й ефективної оцінки особливостей співвідношення рівнів гормональних впливів у період статевого дозрівання та у пацієнток з затримкою статевого та фізичного розвитку, що визначають розміри окремих частин тіла в період формування кісткового скелета на підставі результатів комплексної оцінки морфотипу за допомогою морфограм, ультразвукової пельвіометрії, денситометрії, кровотоку в матковій та яєчниковій артеріях. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено комплекс лікувально-оздоровчих заходів.

  Скачати повний текст