Досліджено проблему підвищення ефективності профілактики перинатальних ускладнень у жінок з багатоплідною вагітністю. Розроблено діагностичні та прогностичні критерії дистресу плодів з використанням клініко-лабораторних і функціональних методів досліджень. Проаналізовано взаємозв'язки між кровотоком у спіральних артеріях центру плацентарного ложа та кінцевих гілках артерії пуповини, вмістом плацентарних білків у сироватці крові та показниками антенатальної кардіотокографії (КТГ), ультразвукової біометрії, результатами гістологічного дослідження плацент. На підставі результатів зівставлення показників антеантальної КТГ, ультразвукової біометрії та стану новонароджених з показниками кровотоку у системі мати - плацента - плід визначено критерії дистресу плода. Доведено важливість комплексного антенатального скринінгу для виявлення страждання плода у разі багатопліддя. Вивчено порівняльні клінічні аспекти акушерських і перинатальних ускладнень за багатоплідної вагітності. Доведено діагностичну цінність показників матково-плацентарного кровотоку, які дозволяють здійснювати прогнозування та ранню діагностику плацентарної недостатності та вибору тактики ведення багатоплідної вагітності та пологів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему уникнення випадків передчасного переривання багатоплідної вагітності на підставі результатів вивчення особливостей формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу та мікробіоценозу статевих шляхів, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчено основні особливості преморбідного фону, фактори ризику та сучасні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з багатоплідною вагітністю. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і мікробіологічних порушень за умов невиношування та недоношування у цих пацієнток. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу у разі багатоплідної вагітності. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації для зменшення кількості випадків невиношування та недоношування за умов багатоплідної вагітності завдяки застосуванню вдосконалених лікувально-профілактичних заходів і патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти розвитку прееклампсії та анемії в жінок з багатопліддям на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, доплерометричних, ендокринологічних особливостей функціонального стану фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи та центральної гемодинаміки, кількісних і якісних показників еритропоезу. Розроблено та впроваджено в клінічну практику лікувально-профілактичні заходи. Вивчено особливості формування фетоплацетарного комплексу, перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених, частоту та ступінь тяжкості прееклампсії та анемії за багатоплідної вагітності. Установлено взаємозв'язок між її клінічним перебігом, станом фетоплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи, центральної гемодинаміки, кількісними та якісними показниками еритроцитів протягом гестаційного процесу в жінок з багатоплідною вагітністю, що дозволило уточнити патогенез розвитку прееклампсії та анемії в жінок групи висого ризику, а також науково обгрунтувати необхідність застосування лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання ускладненням гестаційного періоду. Розроблено основні методи контролю за перебігом гестаційного процесу в жінок з багатоплідною вагітністю на основі динамічного дослідження основних клінічних, функціональних, лабораторних і ендокринологічних методів. Впроваджено практичні рекомендації для зменшення частоти розвитку прееклампсії та анемії вагітних у жінок за багатоплідної вагітності на основі використання розроблених і удосконалених лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст