Показано, що частота природжених вад розвитку (ПВР) серед усіх випадків живо- та мертвонародження, абортних плодів, елімінованих за медичними показаннями, за проживання в радіоактивно забруднених населених пунктах не відрізняється від частоти у чистих населених пунктах як загалом, так і за окремими видами патології. Оцінено значення проживання населення у радіоактивно забруднених в результаті аварії на Чорнобильській АЕС населених пунктах для виникнення ПВР у новонароджених і наукового обгрунтування заходів, спрямованих на профілактику природженої патології. До першочергових заходів профілактики ПВР можна віднести підвищення освітнього рівня жінок репродуктивного віку до можливих чинників виникнення такої патології та зниження у них рівня експериментальних, ендокринних хвороб.

  Скачати повний текст

Містяться результати вивчення клінічного значення і ролі етапності допологової і післяпологової діагностики вад розвитку в системі медичних заходів щодо їх попередження у дітей. Показано необхідність застосування ультразвукового (УЗ) обстеження жінок з використанням ідеї "зворотнього" зв'язку. Вивчено матеріали пренатальної УЗ діагностики вагітних жінок у строки до 24 тижнів; безвибірно проаналізовано наслідки вагітностей плодами, у яких було діагностовано вади розвитку. На великому клініко-епідеміологічному матеріалі проведено порівняння показників частоти вад на підставі допологової та післяпологової діагностики, і їх регіональної структури. Основними формами вад за даними моніторингу ПВР є аномалії опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, сечостатевої системи, множинні ПВР (МПВР). Оцінено ефективність виявлення природженої патології на різних етапах. Визначено діагностичне значення системи безперервного медичного спостереження за дітьми з природженою патологією, починаючи з антенатального періоду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено ефективну тактику ведення неонатального періоду в дітей з природженими вадами розвитку (ПВР) і ризиком спадкової патології. Проведено порівняльний аналіз особливостей перебігу раннього неонатального періоду й адаптаційних процесів у дітей від матерів з групи високого ризику природженої та спадкової патології у потомстві та у новонароджених з ПВР "суворого обліку". Відзначено, що середня частота ПВР у популяції Львівщини протягом 2001 - 2005 рр. становить 392,88 на 10 000 новонароджених, а від "суворого обліку" - 27,26 на 10 000 новонароджених. Установлено, що у порвінянні з новонародженими від TORCH-інфікованих матерів і жінок високого генетичного ризику, діти з ПВР відзначаються вищою частотою порушень стану відразу після народження та наступною захворюваністю. Встановлено, що у переважної більшості дітей з муковісцидозом (73,9 %) клінічні симптоми захворювання мали місце у перші дні життя, лише у 26,1 % випадків, ранній неонатальний період перебігав без особливостей. Розроблено рекомендації щодо ефективної тактики ведення неонатального періоду в дітей з високим ризиком природженої та спадкової патології.

  Скачати повний текст

Сформульовано сучасні погляди щодо профілактики вирішення проблем природженої патології. Комплексно досліджено стан показників захворюваності, інвалідності та смертності від природжених вад серед населення країни. Вивчено діяльність медико-генетичної служби галузі у векторі застосування системи профілактичних технологій. Розкрито прогностичні тенденції розвитку природженої патології на середньо- та довгостроковий періоди серед населення країни й окремих його вікових категорій. На підставі структурно-логічного аналізу діючих системи попередження розвитку природжених вад та результатів соціологічних досліджень запропоновано нову модель системи профілактичних технологій і алгоритм управління нею на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

  Скачати повний текст

Детально вивчено нозологічні форми вроджених вад розвитку (ВВР) плоду у жінок, які мешкають у різних регіонах Криму, що дозволило визначити екологічні та соціально-побутові чинники, які несприятливо впливають на репродуктивне здоров'я жінок Криму. З урахуванням додатково виявлених чинників ризиків здійснено профілактику вродженої патології та плоду шляхом поліпшення якості навколишнього середовища та здоров'я батьків, прийому фолієвої кислоти. З метою пренатальної діагностики використано неінвазивні та інвазивні методи діагностики ВВР і спадкових захворювань (СЗ) плоду. Поглиблено оцінено їх ефективність. Уперше оцінено ефективність консервативної терапії та хірургічної корекції різних ВВР новонароджених. Зважаючи на значний клінічний матеріал, вивчено особливості загального, спеціального та генетичного анамнезу, особливості перебігу та результат вагітності, перебіг пологів і післяпологового періодів, стан новонароджених під час народження та найближчі результати їх розвитку в жінок груп ризику та дітей, що народилися з ВВР і СЗ.

  Скачати повний текст

Наведено дані про особливості фізичного, нервово-психічного розвитку, імунологічної реактивності доношених дітей з затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР). Розроблено регіональні центильні таблиці фізичного розвитку новонароджених та спосіб діагностики ЗВУР. Установлено важливу діагностичну та прогностичну роль морфологічних показників великих гранульованих лімфоцитів периферійної крові та запропоновано спосіб прогнозування імунного статусу новонароджених. Виявлено, що рівень імунної реактивності залежить від ступеня тяжкості ЗВУР. Доведено, що застосування комплексу немедикаментозних імунореабілітаційних заходів (раціонального вигодовування, масажу, лікувальної фізкультури та загартування) дає змогу достовірно знизити кількість дітей, які часто хворіють, з легким і середнім ступенями ЗВУР без використання медикаментозних імунотропних препаратів).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано цілісну систему заходів профілактики народженої та спадкової патології, яка полягає у виявленні основних регіональних чинників ризику виникнення генетичної патології в межах епідеміологічної системи генетичного моніторингу, створенні та впровадженні комплексу заходів первинної профілактики, а також підвищенні ефективності пренатальної діагностики. Виявлено регіони підвищеного поширення сторожових фенотипів протягом 1993 - 2001 рр. серед новонароджених України - Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області) та Південний (Автономна республіка Крим, м. Севастополь). Установлено поширеність вродженої та спадкової патології серед живо-, мертвонароджених та абортних плодів у Київській області за 1999 - 2002 рр. Визначено структуру вроджених вад розвитку серед новонароджених області та виявлено основні чинники ризику їх виникнення.

  Скачати повний текст