Розкрито суть поняття слідчих і судових помилок і наведено їх класифікацію. Розглянуто проблемні питання виявлення та виправлення слідчих помилок у стадіях досудового розслідування попереднього розгляду справи суддею, судового розгляду й апеляційного провадження. Приділено увагу питанням активності суду апеляційної інстанції і межам судового розсуду під час виправлення помилок, яких припустився суд першої інстанції. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, а також проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний номер 1233) у частині виявлення та виправлення слідчих і судових помилок.

  Скачати повний текст

Досліджено питання методологічного, теоретико-правового та прикладного характеру проблематики комунікативного процесу національного кримінального судочинства. Сформульовано бачення концепції комплексного пізнання сутності та значення кримінально-процесуальної комунікації в кримінальному судочинстві. Визначено комунікативні елементи судового виступу як предмету кримінально-процесуального регулювання, а також в межах судових дебатів, комунікативні гарантії, проблематика правової активності суб'єктів кримінального процесу. Надано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та практичні засади організації підтримання державного обвинувачення у суді та відмови від нього. Проаналізовано правові наслідки для суб'єктів судового процесу у разі відмови прокурора від обвинування. Розкрито сутність і значення державного обвинувачення у межах конститутційної функції прокуратури підтримання державного обвинувачення в суді. Встановлено процесуальний статус прокурора як суб'єкта державного обвинувачення. Запропоновано визначення поняття "відмова прокурора від державного обвинувачення". Розглянуто фактичні обставини, що впливають на формування позиції прокурора у разі відмови від підтримки державного рішення у суді. Розкрито юридичну природу правових наслідків відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення для суб'єктів судового процесу. Проаналізовано підстави відмови прокурора від державного обвинувачення, наведено характеристику їх видів. Надано рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства, що регламентує прокурорську діяльність з підтримки державного обвинувачення у суді, а також у разі відмови від нього.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми діяльності прокурора з забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України. Розглянуто питання, пов'язані з участю прокурора у механізмі забезпечення прав і законних інтересів потерпілого, визначено природу відповідної діяльності, її об'єкт і предмет, завдання та принципи, правові основи. Проаналізовано організацію роботи та методику діяльності прокурора з забезпечення кожного окремого права потерпілого. Запропоновано зміни та доповнення до міжнародно-правових актів, чинного законодавства України та відомчих наказів Генерального прокурора України.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність підтримання державного обвинувачення за умов змагальності сторін у кримінальному процесі, правовий статус прокурора як суб'єкта державного обвинувачення. Висвітлено методичні та тактичні проблеми підготовки прокурора до підтримання державного обвинувачення у справах даної категорії. Розкрито характер проблем, що виникають перед прокурором як державним обвинувачем на різних етапах судового розгляду: у попередньому розгляді, підготовчій частині судового розгляду, судовому слідстві, дебатах сторін.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з підвищенням ефективності діяльності прокурора з підтримання державного обвинувачення в суді. На підставі аналізу наукових джерел, нормативно-правових актів, судової та прокурорської практики визначено сутність підтримання державного обвинувачення в суді як ключової конституційної функції прокуратури та сформовано систему критеріїв оцінки ефективності даного виду прокурорської діяльності. Розроблено структуру концепції підвищення ефективності підтримання прокуратурою державного обвинувачення у суді за умов реформування прокурорської системи. Визначено провідні напрямки підвищення ефективності підтримання прокурором державного обвинувачення на основі міжнародно-правових рекомендацій. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення нормативного регулювання діяльності прокурора з підтримання державного обвинувачення в суді.

  Скачати повний текст

Захищаються наукові положення з питань конституційної функції державного обвинувачення, досліджуються суть і зміст діяльності державного обвинувача у справах про навмисні вбивства, її методичне і тактичне забезпечення. Розроблено такі поняття, як методика і тактика підтримання державного обвинувачення в суді. Сформульовано пропозиції щодо обвинувача, з метою дійсної реалізації принципу змагальності сторін у кримінальному судочинстві.

  Скачати повний текст

Визначено, що доказування у кримінальному процесі є особливим видом кримінально-процесуального пізнання, що може бути визначене як діяльність судді, прокурора, слідчого, начальника слідчого відділу, органу дізнання, особи, яка провадить дізнання, інших уповноважених кримінально-процесуальним законом суб'єктів, основу якої складають практичні дії та логіко-аналітичні операції щодо формування, перевірки й оцінювання доказів для обгрунтування та мотивування відповідних процесуальних рішень з метою встановлення істини у кримінальній справі та вирішення завдань кримінального судочинства. Розкрито повноваження суду як суб'єкта доказування за надання згоди на обмеження конституційних прав і свобод особи, розгляді скарг на дії та рішення органів дізнання, слідчого, прокурора, під час апеляційного розгляду кримінальної справи.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему щодо принципової можливості та практично обумовленої необхідності використання криміналістичних знань під час розгляду кримінальних справ у суді. Обгрунтовано позицію, що їх професійні реалізатори (державні обвинувачі й адвокати-захисники, професійні судді), виступаючи під час судового розгляду суб'єктами доказування чи дослідження зібраних доказів, також об'єктивно потребують криміналістичного наповнення процесу пізнання, що здійснюється ними в межах цього процесу доказування. Конкретизовано основи організаційно-тактичного та методологічного наповнення судового розгляду. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо поєднання положень організації, тактики і методики судового слідства в окремому судовому розгляді кримінальної справи.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст діяльності адвоката-захисника в суді першої інстанції, виявлено основні закономірності даної діяльності та розроблено загальні алгоритмічні рекомендації для адвокатів-захисників. Визначено місце та роль адвоката-захисника в забезпеченні реалізації права обвинуваченого (підсудного) на захист у суді першої інстанції, з'ясовано зміст прав і обов'язків адвоката-захисника у стадіях попереднього розгляду справи суддею та судового розгляду. Розкрито зміст права обвинуваченого (підсудного) на захист, надано чітке його визначення. Визначено співвідношення права на захист з правом на правову допомогу, а також співвідношення правового статусу та процесуального становища адвоката-захисника. Досліджено обставини, що виключають участь адвоката-захисника у справі. Визначено особливості участі адвоката-захисника у суді присяжних та у справах стосовно злочинів неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Досліджено правові, організаційні, тактичні та технічні аспекти фіксування судового процесу засобами звукозапису. До наукового обігу введено поняття протоколу судового засідання, визначено його зміст, оптимальну форму та особливі ознаки. Показано можливості використання протоколу судового засідання у кримінально-процесуальному доказуванні, зокрема у судах вищепоставлених інстанцій. Проаналізовано типові порушення кримінально-процесуального закону під час ведення протоколу та звукозапису судового засідання, з'ясовано причини їх виникнення та розглянуто процесуальні наслідки. Розроблено пропозиції щодо удосконалення норм чинного КПК України про регулювання процесу складання протоколу та здійснення звукозапису судового засідання, ознайомлення з ними учасників судового розгляду, подання та вирішення зауважень щодо їх змісту.

  Скачати повний текст

Розкрито юридико-психологічні особливості стадії судового розгляду кримінальної справи й окремих її складових частин. Встановлено загально-психологічні та соціально-психологічні особливості діяльності судді й інших учасників судового розгляду, а також доведено необхідність практичного застосування спеціальних психологічних знань під час розгляду кримінальних справ у суді. Надано характеристику основних суб'єктів та об'єктів судового розгляду. Розкрито сутність та зміст психологічних чинників, що впливають на прийняття суддею рішень у ході судового розгляду кримінальної справи. Визначено поняття "правосвідомості судді" як його суб'єктивної реакції на правові норми, тобто сукупність поглядів та ідей, що виражають ставлення до традицій, звичаїв, моральних принципів, норм поведінки, професійних обов'язків, норм права тощо.

  Скачати повний текст