На підставі комплексного лінгвістичного аналізу структури та функцій електронних засобів масової комунікації в інформаційному суспільстві вперше досліджено взаємодію мовних і позамовних чинників у становленні Інттернет-дискурсу "Помаранчева революція" як мовно-інформаційного феномену у контексті впливу даного утворення на формування національно-мовної картини світу його учасників. Розкрито особливості динаміки становлення нового національно-маркованого атрибутивного концепту "ПОМАРАНЧЕВИЙ"/"ОРАЖНЖЕВЫЙ"/"ORANGE", вербалізованого у текстах електронних суспільно-політичних видань України ("Українська Правда", www. pravda. com.ua), Російської Федерації ("Полит. Ру", www.polit.ru) та Великої Британії ("Guardian Unlimited", www.guardian. co.uk), проведено асоціативний експеримент серед читачів даних Інтернет-видань, на підставі результатів якого з'ясовано їх національно-специфічне розуміння його концептосфери. Проаналізовано вербальну складову Інтернет-дискурсу "Помаранчева революція" за критерієм діахронічної стійкості, описано структуру медіа-особистості.

  Скачати повний текст

На базі матеріалів українських, російських та англомовних засобів масової інформації (ЗМІ) показано, що актуалізація стилістичних можливостей онімії є одним з найпопулярніших засобів публіцистики. Розглянуто особливості творення соціальних конотацій власних назв у ЗМІ залежно від екстралінгвальних чинників. Проаналізовано прийоми актуалізації соціального складника у значенні реального імені, побудовані за різних способів тропеїчного вживання онімів, а також синтаксичних фігур. Досліджено особливості експресивного вживання імен у заголовкових комплексах та на рівні тексту.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження запорізької преси 1920 - 1940 рр. як цілісної системи. Виявлено основні передумови виникнення україномовних газетних видань в регіоні, визначено соціокультурне підгрунтя формування специфічної типологічної моделі місцевої періодики, запропоновано поліматичну класифікацію системи запорізької преси 1920 - 1940 рр. Проаналізовано жанрово-стильову специфіку періодики регіону. Розглянуто жанрову парадигму газетних видань регіону та пояснено причини формування жорстко регламентованої жанрової домінанти тоталітарної преси. Враховуючи мовностилістичні особливості публіцистичних текстів, досліджено еволюційні трансформації жанрових різновидів нарису й репортажу, проаналізовано становлення сатирично-публіцистичних жанрів у місцевій пресі.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення матеріалів друкованих мас-медіа досліджено зміст і структуру гендерних концептів. Детально проаналізовано різнопланові мовностилістичні засоби творення гендерних образів молоді. Комплексно досліджено вербальні когнітивні та емотивні складники гендерної репрезентації образів молоді. Розглянуто семантико-поняттєві моделі сучасних гендерних стереотипів. З'ясовано роль, розкрито змістову та експресивну вагомість заголовків журналістських матеріалів на гендерну тематику. Вперше проаналізовано мовну специфіку традиційних, актуалізованих і нових гендерних образів-стереотипів, які у мовленні збагачуються додатковими оцінно-семантичними рисами, що з'являються завдяки використанню різноманітних мовних засобів, які конкретизують і експресивно поглиблюють основні змістові компоненти. До наукового обігу введено результати аналізу текстових засобів друкованих мас-медіа на міжособистісну молодіжну тематику та виокремлено мовностилістичні чинники, що сприяють формуванню суспільної свідомості в сфері гендерних стосунків.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне комунікативно-лінгвістичне дослідження сайта (зокрема, персонального сайта вченого) як одного з найбільш розповсюджених жанрів Інтернет-комунікації на матеріалі української, російської та німецької мов. Встановлено, що сучасний сайт є гіпертекстовим утворенням електронної комунікативної діяльності, що перебуває в постійній динаміці та реалізується у сукупності взаємозалежних (тематично, семантично, інтенціонально, фізично) веб-сторінок. Визначено жанроутворювальні комунікативно-лінгвістичні характеристики сайта: композиційні, семантико-стилістичні та паралінгвістичні. Досліджено своєрідність персонального сайта вченого, зокрема, виявлено такі його конструктивні особливості: наявність структурних компонентів установлення та здійснення комунікативної взаємодії (адреси, назви, епіграфа, вітання, передмови; форуму, гостьової книги, чату, електронного листування), орієнтація на певну жанрову норму Інтернет-комунікації наукової спрямованості та креолізованість.

  Скачати повний текст

На матеріалі публіцистичного тексту вивчено категорію глосем у зіставно-порівняльному аспекті в українській, російській і англійських мовах. Виявлено й описано новий емпіричний матеріал, виділено типи глосем масової періодики за джерелом походження, наведено якісну та кількісну характеристики кожного типу. Визначено екстралінгвістичні та паралінгвістичні чинники появи глосем у текстах масової періодики (МП). Показано вплив недостатньої освіченості респондентів щодо адекватності сприйняття носіями досліджених мов глосем. Висвітлено залежність рівня культурологічної освіченості від вікової характеристики інформантів. Відповідно до виділених глосем масової періодики запропоновано типологію глосографічних словників для їх лексикографічної ітерпретації. На підставі аналізу сучасних словників української, російської та англійської мов щодо описуваних глосонімічних одиниць запропоновано структуру словникової статті для оптимальної реалізації принципів лексикографування глосем МП.

  Скачати повний текст

Розглянуто іронію у дискурсі преси в аспекті когнітивної лінгвістики. Засоби створення іронії класифіковано за тими рівнями свідомості, на яких її репрезентовано: за рівнем організації мовлення, тезаурусним, текстовим, екстралінгвальним (перший співвідноситься зі сценаріями мовленнєвих дій, а решта три - відповідно з лінгвальним, дискурсивним і екстралінгвальним компонентами фреймів). Виділено національну специфіку використання засобів іронії в українській, російській, польській і англійській мовах. З урахуванням описаних мисленнєво-мовленнєвих механізмів творення іронічного контексту досліджено актуалізацію базового для преси фрейму - опозиції "свої - чужі". Виділено критерії та маркер и відчуження, що застосовуються іронічно. Наведено лінгвістичний опис фрагмента картини світу, пов'язаного з відносинами влади та громадян, а також результати дослідження національної специфіки іронічного відчуження у дискурсі преси.

  Скачати повний текст