Проаналізовано естетичну концепцію життєвого та творчого шляху М.Зерова та здійснено спробу розглянути філософсько-естетичні засади школи "київська неокласика". Розкрито вплив поглядів М.Зерова на процес європеїзації української естетики. Висвітлено його важливу роль у втіленні ідей "українського культурного відродження". Виявлено важливе значення калокагативного відчуття у його естетичному світосприйнятті. Розкрито значення опрацьованих в естетичній концепції М.Зерова понять "форма", "зміст" і "стиль". Доведено значний вплив даної концепції на формування культуротвірного процесу в Україні. Показано, що ця концепція є одним з важливих системотвірних, структурних елементів вітчизняного культуротворення. Розглянуто аспект перспектив естетичної науки як комплексної метатеорії мистецтва й онтології небайдужості.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення маловідомих архівних джерел проведено системне дослідження творчої спадщини І.Єрофеєва. Висвітлено художню своєрідність його прозового доробку та теоретико-етичні засади критичної, фольклористичної та письменницької діяльності ученого. Проаналізовано наукові концепції І.Єрофеєва щодо розвитку українського письменства та фольклору. Досліджено ідейно-тематичну та жанрово-стильову специфіку повісті "Олекса Довбуш" і з'ясовано місце І.Єрофеєва як творчої особистості в українському літературному процесі першої половини XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз творчої спадщини М. Мочульського у контексті літературного процесу кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано літературно-критичні праці письменника, присвячені вивченню творчості Т. Шевченка, І. Франка, М. Цертелєва, І. Манжури, О. Козловського, В. Самійленка, О. Кобилянської, Х. Алчевської, М. Підгірянки, М. Проскурівни (Семенко), представників "української школи" у польській літературі. Розглянуто спогади М. Мочульського про І. Франка та М. Грушевського, збірку новел "Опалева мряка", поезії, переклади. Досліджено взаємини М. Мочульського з І. Франком, М. Грушевським, М. Возняком, В. Гнатюком, В. Стефаником, М. Коцюбинським. Визначено роль і місце М. Мочульського у суспільно-мистецькому житті України початку XX ст.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано еволюцію поглядів М. Возняка на чільні проблеми українського державотворення. Проаналізовано вплив політичних факторів на особисте життя, простежено наукові уподобання та взаємини із провідними науковцями та відомими громадсько-політичними діячами першої половини XX ст. Висвітлено особливості науково-викладацької роботи у відділі української літератури Львівського філіалу Інституту української літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР, Львівському державному університеті ім. І.Франка, Інституті суспільних наук АН УРСР. Визначено чинники, що призвели до нищівної критики вченого радянською владою в останні роки життя.

  Скачати повний текст

Розглянуто літературний феномен "католицької критики" в Галичині 1920 - 1930 рр. у суспільно-політичному контексті епохи. Охарактеризовано творчість католицьких критиків М. Гнатишака, Г. Костельника, О.-М. Моха, Г. Лужницького, Т. Коструби в атмосфері ідейного протистояння між різними літературними угрупованнями (націоналістичним, ліберальним і радянофільським). Викладено питання взаємозв'язку між естетичним і етичним аспектами в мистецькій творчості, впливу християнського світогляду на літературу, пошуку національної самототожності. Проаналізовано історико-літературні студії католицьких літераторів, присвячені творчості М. Шашкевича, Т. Шевченка, І. Франка, значну увагу звернено на проблеми релігійного світогляду митця та сутності генетично споріднених понять культ і культура.

  Скачати повний текст

Проаналізовано шевченкознавчі праці С. Єфремова та з'ясовано їх роль у розвитку українського шевченкознавства кінця XIX - початку XXI ст. Досліджено спадщину вченого у безпосередньому зв'язку з суспільно-історичними обставинами, особливостями розвитку літературного процесу. Зібрано та систематизовано його спадщину, з'ясовано своєрідність популяризаторської, дослідницької та коментаторської роботи С. Єфремова над текстами Т. Шевченка. Осмислено тенденції становлення та розвитку літературно-естетичних поглядів вченого. Проаналізовано історико-літературну концепцію С. Єфремова в контексті його доби з урахуванням розвитку та зміни методологічних принципів і настанов.

  Скачати повний текст